Постанова

від 24.08.2023 по справі 916/1580/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року

м. Київ

Cправа № 916/1580/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Картере В. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник АТ "КБ "Приватбанк" - Куценко О. В.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 4744/2023

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

у справі № 916/1580/21

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

На розгляд суду постало питання щодо наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

2. Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2021 по справі №2/1522/9957/11 з нього на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") було стягнуто заборгованість за кредитом на загальну суму 395 532,22 дол. США, що еквівалентно 3 152 866,43 грн.

3. Також, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2013 по справі №2/1522/10393/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк") заборгованість у розмірі 253 998,56 дол. США, що еквівалентно 2 029 448,48 грн.

4. Крім того, ОСОБА_1 було укладено договір від 22.05.2019 про надання послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека 2005" загальна заборгованість за яким становить 282 000 грн.

5. За твердженням заявника, у нього відсутня можливість погасити вищевказані борги, оскільки він не працює та в нього відсутні внутрішні фінансові можливості для відновлення платоспроможності. ОСОБА_1 зазначив про відсутність рухомого та нерухомого майна, яке належить йому на праві власності. Заставне майно - автомобіль викрадено та за фактом викрадення зареєстровано ЄРДВ, транспортний засіб перебуває у розшуку.

6. Після звернення до суду із відповідною заявою, ОСОБА_1 було надано до суду першої інстанції декларації про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки (т.1, а.с. 35-47).

7. У відповідності до вказаних декларацій до членів сім`ї боржника входять дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 .

8. У декларації за 2018 рік міститься інформація, що дружина боржника отримала заробітну плату у розмірі 36 869 грн, джерелом доходу вказано ТОВ "ВКВ БУДКОМЛЕКТ" (т.1, а.с. 35а).

9. В декларації за 2019 рік вказано єдиний дохід боржника та його родини у розмірі 40 874,92 грн (заробітна плата дружини), джерелом доходу вказано ТОВ "ВКВ БУДКОМЛЕКТ" (т.1, а.с. 41а).

10. У відповідності до декларації за 2020 рік також єдиним доходом боржника та його родини у розмірі 46 690 грн є заробітна плата дружини, джерелом доходу вказано ТОВ "ВКВ БУДКОМЛЕКТ" (т.1, а.с. 44а).

11. Інших відомостей щодо доходів, наявності рухомого та/або не рухомого майна боржником у поданих до суду деклараціях не вказано або зазначено, що член сім`ї не надав інформацію.

12. 22.07.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі № 916/1580/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну.

13. Після перевірки даних декларацій арбітражним керуючим, боржником (06.09.2021) було надано виправлені декларації, в яких, серед іншого, вказано про належність на праві власності матері боржника земельної ділянки та садового будинку (т. 2, а.с. 202).

14. Щодо інших доходів та майна, яке належить членам сім`ї боржника на праві власності, боржник не зазначив або вказав, що член сім`ї не надав інформації.

15. 25.01.2022 ухвалою попереднього засідання суду визнано вимоги ТОВ "Безпека 2005" до боржника на суму 282 000 грн, вимоги АТ "Альфа-Банк" у сумі 7 006 012,84 грн та вимоги АТ КБ "Приватбанк" у сумі 5 558 809,27 грн.

16. 11.02.2022 ПАТ "КБ "Приватбанк" було подано до суду першої інстанції заяву про закриття провадження по справі та додаткові пояснення до неї, у якій вказано, що матері боржника ОСОБА_5 належать частки у статутному капіталі товариств та належать на праві власності автотранспортні засоби, а також зазначено про зарахування на рахунки останньої значних сум грошових коштів та здійснення витрат.

17. 07.02.2023 боржником було подано до суду першої інстанції уточнені декларації (т. 5, а.с. 8-24) в яких вказано дохід матері ОСОБА_5 у 2018 році у розмірі 66 966,74 грн, у 2019 році у розмірі 3 083 815,92 грн та у 2020 році 1 737 491,88 грн.

18. Також у названих деклараціях вказано про належність матері боржника ОСОБА_5 на праві власності автомобілів легкових - BMW І3, 2014 р.в. (декларації за 2018, 2019, 2020 роки), BMW Х7, 2019 р.в. (декларації за 2019, 2020 роки), вантажних - SCANIA 124, 1998 р.в., MAN 26.403, 1997 р.в. (декларації за 2018, 2019, 2020 роки).

19. Окрім того, у даних деклараціях вказано про частки у статутних капіталах товариств члена сім`ї боржника, а саме матері ОСОБА_5 , зокрема у ТОВ "ВКВ БУДКОМПЛЕКТ" (розмір частки 100 %, номінальна вартість частки 2 925 000 грн), у ТОВ "ТЕРРИТОРИЯ" (розмір частки 100 %, номінальна вартість частки 5 000 грн), у ТОВ "ЄВРО-ФЄМ" (розмір частки 100 %, номінальна вартість частки 1 000 грн).

20. При цьому, боржник зазначив, що йому не було відомо про наявність у члена сім`ї, матері ОСОБА_5 частки у статутних капіталах товариств, рухомого майна - транспортних засобів та не було відомо про отримані доходи та така інформація йому стала відома лише після отримання відповідної заяви та пояснень ПАТ "КБ "Приватбанк".

21. У матеріалах справи міститься запропонований боржником проект плану реструктуризації боргів, в якому останній зазначив, що має заборгованість перед кредиторами у загальному розмірі 5 649 667,51 грн, однак здійснити оплату виниклої заборгованості боржник не може в повному обсязі, оскільки не має фінансової можливості та сталого доходу.

22. Також, у названому плані боржник зазначає, що з урахуванням його фінансових можливостей, він може сплачувати 500 грн щомісяця у погашення загальної суми заборгованості перед кредиторами, пропорційно їх розміру, і сплачувати такі кошти боржник планує до повного погашення заборгованості за планом реструктуризації розрахованим на 5 років, решту заборгованість боржник пропонує списати.

23. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що у відповідності до відомостей з відкритих банківських рахунків в АТ "КБ "Приватбанк", які були надані банком до суду першої інстанції (т. 4, а.с. 76-116), мати боржника ОСОБА_5 має рахунок в АТ "КБ "Приватбанк" в іноземній валюті, який використовується для купівлі транспортних засобів у США, зокрема остання з 2018 року здійснювала перекази грошових коштів в іноземній валюті на юридичну особу CARS WEST LLC з призначенням платежу "купівля автомобіля". Обсяг коштів на даному рахунку складає 55 000 дол. США.

24. У відповідності до виписки з банківського рахунку матері боржника ОСОБА_5 у національній валюті України - гривні, з 2018 по 2022 роки обіг за таких рахунком складає близько 8 мільйонів гривень. При цьому, за даних рахунком витрати здійснюються на купівлю пального на АЗС, купівлю товарів та послуг у мережі інтернет, зайняття спортом, відвідування закладів громадського харчування, розважальних центрів, тощо.

25. Дані відомості, як встановлено судом апеляційної інстанції, не були відображені боржником у деклараціях про майновий стан.

26. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що згідно з відомостями, що були надані Державною прикордонною службою України, боржник ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 протягом 2018-2020 років неодноразово перетинали державний кордон України (т.1, а.с. 99). Зокрема, повітряним транспортом за напрямком Львів-Краків, автомобільним транспортом у пункті пропуску Старокозаче, Рені, Мачки-Удобне, Лужанка, Краківець.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

27. 07.02.2023 постановою Господарського суду Одеської області у справі №916/1580/21 у задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі з урахуванням додаткових пояснень - відмовлено. Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Коваленко І. А. Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 . Введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Керуючим реалізацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Коваленко І. А. тощо.

28. Суд першої інстанції, керуючись ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначив, що враховуючи відсутність протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність схваленого плану реструктуризації боргів боржника, а також неплатоспроможність боржника погасити заборгованість перед кредиторами у зв`язку з відсутністю майна, наявні правові підстави для припинення процедури реструктуризації боргів боржника, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Коваленко І. А.

29. Також суд першої інстанції зазначив, що ним не встановлено факту неповноти та недостовірності інформації у декларації про майновий стан боржника, оскільки відповідні недоліки було усунуто, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

30. 12.06.2023 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду постанову Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі № 916/1580/21 - скасовано. Провадження у справі № 916/1580/21 за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність - закрито.

31. Суд апеляційний інстанції дійшов висновку, що боржник у деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки зазначив неповну інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів його сім`ї, обмежившись посиланням на те, що члени сім`ї не надали такої інформації, зокрема стосовно їх доходів, інших грошових виплат, нерухомого майна.

32. Суд вказав, що ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім`ї, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, зокрема невідображення у проєкті плану реструктуризації усіх відомостей, що передбачені статті 124 КУзПБ, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що боржником подано завідомо невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам статті 124 КУзПБ, що фактично призвело до його відхилення кредиторами у рішенні зборів кредиторів від 14.02.2022 та створення формальних підстав для переходу в процедуру погашення боргів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

33. 10.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та залишити в силі постанову Господарського суду Одеської області від 07.02.2023 у справі № 916/1580/21; справу № 916/1580/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

34. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та не конкретизовано що саме стало підставою для закриття провадження у справі і як це вплинуло на результат провадження у справі про банкрутство

35. При цьому, скаржник вказує на відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації боржник надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; майно членів сім`ї боржника не було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; відсутні судові рішення, що набрали законної сили та не були скасовані, яким боржник був би притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

36. Крім того, наголошує, що боржником не приховувалось жодних майнових активів, а тому вважає, що в суду були всі законні підстави, через відсутність схваленого плану реструктуризації, визнати ОСОБА_1 банкрутом.

37. Скаржник стверджує, що судова процедура реструктуризації боргів ОСОБА_1 на момент прийняття судом першої інстанції скасованої постанови фактично знаходилася на стадії погодження сторонами умов плану реструктуризації боргів боржника, оскільки збори кредиторів у встановлені строки та у спосіб, передбачений частинами другою, восьмою статті 123 КУзПБ, остаточної оцінки цьому плану не надали. Отже, на думку ОСОБА_1 , саме через зволікання з реалізацією власних правомочностей за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника збори кредиторів рішення щодо його схвалення/відмови у схваленні не прийняли, що за встановлених у цій справі обставин, зокрема неплатоспроможності боржника, відповідно до статті 130 КУзПБ є підставою для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

38. 15.08.2023 до Верховного Суду від кредитора - АТ ""КБ "Приватбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому банк просить залишити без задоволення касаційну скаргу боржника, стверджуючи про обґрунтованість та законність висновків суду апеляційної інстанції.

39. Банк стверджує про формальне заповнення боржником декларації про майновий стан з метою створення образу неплатоспроможної особи при відсутності будь-яких джерел існування, що не відповідає дійсності.

40. Кредитор наголошує, що наданий боржником план реструктуризації прикладом недобросовісної поведінки із розроблення фіктивного плану, який не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства для реалізації наміру переходу в процедуру погашення боргів через його несхвалення кредиторами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

44. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

45. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

46. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

47. Верховний Суд зауважує, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

48. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

49. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

50. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

51. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

52. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

53. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

54. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

55. Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

56. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

57. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

58. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

59. Відповідно до пункту 9 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

60. Отримання інформації щодо членів сім`ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім`ї так і з офіційних джерел. Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20 (п. 28.1, 28.2).

61. Колегія суддів також зауважує, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника (постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21 (п. 76)).

62. Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

63. Верховний Суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них у цій справі.

64. Судом апеляційної інстанції досліджено подані боржником декларації про майновий стан та встановлено, що єдиним доходом боржника та його родини вказано заробітну плату дружини від ТОВ "ВКВ БУДКОМЛЕКТ". Інших відомостей щодо доходів, наявності рухомого та/або не рухомого майна боржником у поданих до суду деклараціях не вказано або зазначено, що член сім`ї не надав інформацію.

65. Після перевірки даних декларацій арбітражним керуючим, боржником було надано виправлені декларації, в яких, серед іншого, вказано про належність на праві власності матері боржника ( ОСОБА_5 ) земельної ділянки та садового будинку.

66. При цьому, заперечуючи проти доводів АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 вказував, що йому не було відомо про наявність у його матері ОСОБА_5 частки у статутних капіталах товариств, транспортних засобів та не було відомо про отримані доходи.

67. Судом апеляційної інстанції встановлено, що джерелом отриманого дружиною боржника доходу вказано ТОВ "ВКВ БУДКОМЛЕКТ", в якому, як з`ясовано судом, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вона є керівником.

68. Судом апеляційної інстанції також з`ясовано, що згідно з відкритими відомостями, мати боржника, ОСОБА_5 , має частку у статутному капіталі ТОВ "ВКВ БУДКОМПЛЕКТ" (розмір частки 100 %).

69. Верховний Суд вважає що, у даному контексті, слід погодитися із судом апеляційної інстанції, що наведені обставини свідчать про достеменну обізнаність боржника про наявність у матері ОСОБА_5 частки у статутному капіталі названого товариства. Однак, ані в деклараціях, ані в уточнених деклараціях, поданих після надання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації, боржником не було відображено відповідної інформації про наявність у члена сім`ї - матері ОСОБА_5 частки у статутних капіталах товариств, в тому числі ТОВ "ВКВ БУДКОМПЛЕКТ", ТОВ "ТЕРРИТОРИЯ", ТОВ "ЄВРО-ФЄМ".

70. Суд апеляційної інстанції вказав, що наявні матеріали справи свідчать, що відповідних дій, зокрема задля надання повної та достовірної інформації про майно членів сім`ї, боржник не здійснив та разом з тим, не обґрунтував об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів його сім`ї, зокрема матері ОСОБА_5 доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо.

71. Відносно доводів скаржника про те, що він з матір`ю не спілкується, спільний побут не веде; вона проживає окремо у будинку, що належить їй на праві приватної власності, а боржник проживає за адресою АДРЕСА_1 в квартирі, яка надана у користування третьою особою, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем боржника, суд апеляційної інстанції встановив, що адреса засновника та кінцевого бенефіціара ТОВ "ВКВ БУДКОМПЛЕКТ", ТОВ "ТЕРРИТОРИЯ", ТОВ "ЄВРО-ФЄМ" ОСОБА_5 (матері боржника) також є АДРЕСА_1 .

72. За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, Верховний Суд погоджується із обґрунтованими сумнівами апеляційної інстанції з приводу зазначених боржником відомостей про те, що його мати проживає окремо, спільний побут вони не ведуть, а квартира у якій проживає боржник була надана йому у безоплатне користування третьою особою.

73. Відносно поданого боржником плану реструктуризації судом апеляційної інстанції встановлено, що в плані боржником вказано, що його заборгованість перед кредиторами у загальному розмірі становить 5 649 667,51 грн, однак здійснити оплату виниклої заборгованості боржник не може в повному обсязі, оскільки не має фінансової можливості та сталого доходу. Також, у вказаному плані боржник зазначає, що з урахуванням його фінансових можливостей, він може сплачувати 500 грн щомісяця у погашення виниклої загальної суми заборгованості перед кредиторами, пропорційно їх розміру, і сплачувати такі кошти боржник планує до повного погашення заборгованості за планом реструктуризації розрахованим на 5 років, решту заборгованість боржник пропонує списати.

74. Суд відзначає, що частинами першою, другою статті 124 КУзПБ (в редакції на момент подання боржником плану реструктуризації) визначено, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:

1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;

2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;

3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);

4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;

5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;

6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;

7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

75. Окрім того, положення частини третьої вказаної статті передбачають, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про:

1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;

2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;

3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;

4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;

5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

76. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

77. За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

78. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

79. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

80. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

81. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

82. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

83. Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

84. За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

85. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

86. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголоив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

87. Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

88. Дослідивши поданий ОСОБА_1 план реструктуризації, суд апеляційної інстанції встановив, що у порушення ч. 2 ст. 124 КУзПБ у запропонованому плані реструктуризації боргів не зазначено:

- обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;

- інформацію про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);

- інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;

- вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;

- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

89. Крім того, боржник, пропонуючи виділяти щомісяця 500 грн для погашення існуючих боргів у запропонованому проекті плану реструктуризації не зазначає джерело походу таких грошових коштів, а також не вказує, із посиланням на відповідні докази (обставини), чому саме таку суму боржник має змогу виділяти щомісяця на погашення боргів.

90. Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що з огляду на наведені обставини, боржником подано завідомо невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам статті 124 КУзПБ, що фактично призвело до його відхилення кредиторами у рішенні зборів кредиторів від 14.02.2022.

91. Судом апеляційної інстанції також враховано, що за тверджень боржника про відсутність у нього доходу з 2018 року, у зв`язку з чим він не може забезпечувати себе та своєї родини жодних доказів на підтвердження того, що боржник об`єктивно не має змоги працювати та отримувати дохід, зокрема й задля погашення власних боргів, наявні матеріли справи не містять, а боржником не надано.

92. Судом також враховано, що відповідно до відомостей з банківських рахунків в АТ "КБ "ПриватБанк мати боржника ОСОБА_5 має рахунок в АТ "КБ "ПриватБанк" в іноземній валюті, який використовується для купівлі транспортних засобів у США, а обсяг коштів на даному рахунку складає 55 000 дол. США; обіг коштів за її рахунком у гривні складає близько 8 мільйонів гривень, а витрати здійснюються на купівлю пального на АЗС, товарів та послуг у мережі інтернет, зайняття спортом, відвідування закладів громадського харчування, розважальних центрів, тощо, що також не було відображено боржником у деклараціях про майновий стан.

93. Інформація щодо корпоративних прав матері та належних їй на праві власності автомобілів боржником була відображена уточненій (третя за рахунком) декларації (т.5, а.с. 8-24) вже після того, як ПАТ "КБ "ПриватБанк" було подано до суду першої інстанції заяву про закриття провадження по справі та відповідні пояснення з доказами.

94. Разом з тим, згідно з відомостями, що були надані Державною прикордонною службою України, боржник ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 протягом 2018-2020 років неодноразово перетинали державний кордон України, зокрема, повітряним транспортом, що безумовно потребує витрат.

95. Зазначені обставини за висновком суду апеляційної інстанції, з яким погоджується Верховний Суд викликають обґрунтовані сумніви щодо дійсного майнового стану боржника та щодо його добросовісності.

96. Отже, враховуючи ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім`ї, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, невідображення у проєкті плану реструктуризації усіх відомостей, що передбачені статті 124 КУзПБ, що свідчить про недобросовісну поведінку боржника, Верховний Суд визнає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про достатність підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність відповідно до положень частини одинадцятою статті 126 КУзПБ.

97. Доводи касаційної скарги боржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та не конкретизацію того, що саме стало підставою для закриття провадження у справі Верховний Суд відхиляє, оскільки такі не знайшли свого підтвердження та спростовуються змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

98. Аргументи скаржника про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що передбачені п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, оскільки упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації боржник надав суду виправлену декларацію про майновий стан, Верховний Суд також відхиляє, оскільки, по-перше, судом апеляційної інстанції провадження у цій справі про неплатоспроможність закрито на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ, а не п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, як вказує боржник. По-друге, зі встановлених судом апеляційної інстанції вбачається, що боржник у виправленій декларації також не вказав про повну інформацію про майно та майновий стан (т.2, а.с. 202), а уточнені декларації (т.5, а.с. 8-24) в яких вказано дохід матері ОСОБА_5 та належність їй автомобілів були подані боржником вже втретє. Як вже зазначалося вище, перевірка уточнених декларацій керуючим реструктуризацією не передбачена нормами КУзПБ, проте, зазначена в них інформація підлягає оцінці судом, що і було зроблено судом апеляційної.

99. Доводи скаржника про те, що ним не приховувалось жодних майнових активів, а тому в суду були всі законні підстави, через відсутність схваленого плану реструктуризації, визнати ОСОБА_1 банкрутом спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи.

100. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд дійшов законних та обґрунтованих висновків про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

101. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

103. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 308, ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

104. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 916/1580/21 залишити без змін.

3. Поновити дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі № 916/1580/21.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік