Ухвала
від 28.08.2023 по справі 902/242/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 902/242/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Національного антикорупційного бюро України

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2023 і додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29.05.2023 у справі

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна судова експертиза і оцінка"

про стягнення 14 724,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного антикорупційного бюро України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 (повний текст складено 19.07.2023), рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29.05.2023 у справі № 902/242/23, надіслана 04.08.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Національного антикорупційного бюро України, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплені і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у цій справі є стягнення 14 724,06 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 - 268 400,00 грн).

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, Національне антикорупційне бюро України зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки, як зазначено у касаційній скарзі, у ній вперше вирішується спір між Національним антикорупційним бюро України та особою, що надає послуги з виготовлення експертного висновку в частині формування правових висновків у правовідносинах, які виникли у кримінально-процесуальній площині між детективом і експертом, але мали своє продовження у господарських відносинах в частині виконання договору, укладеного з метою забезпечення надання експертних послуг.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги Національного антикорупційного бюро України щодо необхідності відкриття касаційного провадження у малозначній справі не є належним чином обґрунтованими, тому відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу скаржника, що посилання скаржника на те, що справа № 902/242/23 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власною оцінкою скаржника, не підтвердженою жодними доказами.

За таких обставин касаційна скарга Національного антикорупційного бюро України не містить належного та достатнього обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

Щодо оскарження додаткового рішення у цій справі, то слід зазначити, що зі змісту статті 244 Господарського процесуального кодексу України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, положення пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України поширюються і на випадки оскарження додаткового судового рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наведене узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2023 і додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29.05.2023 у справі № 902/242/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2023 і додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29.05.2023 у справі № 902/242/23.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжні інструкції від 28.07.2023 № 2118 на суму 3 137,93 грн та від 28.07.2023 № 2119 на суму 2 230,07 грн, повернути Національному антикорупційному бюро України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення28.08.2023
Оприлюднено29.08.2023
Номер документу113063910
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/242/23

Ухвала від 06.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Судовий наказ від 26.10.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Постанова від 10.10.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 09.10.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 18.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 11.09.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 28.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Судовий наказ від 03.08.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Шамшуріна М.В.

Окрема думка від 17.07.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Павлюк Ірина Юріївна

Постанова від 17.07.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні