Ухвала

від 01.08.2023 по справі 758/8350/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8350/23

У Х В А Л А

01 серпня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду в місті Києві заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилучено майна, -

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2023 року до слідчого судді надійшла адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилучено майна.

В своїй заяві просить відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду вищевказаної скарги, посилаючись на сумніви в її неупередженості, безсторонності та об`єктивності.

В судовому засіданні адвокат заяву підтримала та просила задовольнити.

Враховуючи, що статтею 81 КПК України не передбачено, що явка осіб, які беруть участі у кримінальному провадженні, при вирішенні питання про відвід є обов`язковою, суд вважає можливим провести судове засідання без участі слідчого судді ОСОБА_4 .

Заслухавши думку заявника, дослідивши подану заяву, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, дізнавачу, захиснику, представнику, експерту, представнику персоналу органу пробації, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Статтею 75 КПК України, закріплено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

За результатами проведеного судового розгляду поданої заяви про відвід, слідчий суддя, перевіривши викладені у заяві доводи, приходить до висновку, що заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, у зв`язку з відсутністю законних підстав (обставин), передбачених ст. 75 КПК України.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах «П`єрсак проти Бельгії», «Кіпріану проти Кіпру», «Грівз проти Сполученого Королівства»).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Як вбачається із матеріалів заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у ній не вказано жодної із вищезазначених обставин для відводу судді, обставини, які викладені у заяві про відвід не свідчать про упередженість або зацікавленість слідчого судді у розгляді скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилучено майна.

Враховуючи вищенаведене, оскільки перелік підстав для відводу судді є вичерпним, однак заявником не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про необ`єктивність чи упередженість слідчого судді, мотиви зазначені останнім не передбачені положеннями ст. 75 КПК України, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 107 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилучено майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.08.2023.

Cлідчий суддя

Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1