Рішення

від 28.08.2023 по справі 360/778/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/778/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 17 серпня 2023 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.07.2023 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії з 21.05.2023 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах, який дає право на пенсію на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи: з 25.07.1995 по 31.01.1997 на шахті імені Фрунзе виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» на посадах учня гірника підземного та гірника підземного з повним робочим днем під землею; з 01.02.1997 по 31.10.1997 на підприємстві ПМП «РАПТО» на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею; з 01.11.1997 по 10.01.2000 на шахті імені Фрунзе виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» на посадах гірника очисного вибою підземного та учня гірника підземного з повним робочим днем під землею; з 23.02.2014 по 25.04.2016 у відокремленому підрозділі шахта «Партизанська» державного підприємства «Антрацит» гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що страховий стаж позивача складає 31 рік 11 місяців та 27 днів, у тому числі пільговий стаж роботи на підземних роботах по списку 1 понад 18 років, який враховується до страхового стажу додатково по одному року.

03.06.2023 позивач звернувся через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням електронного підпису, із заявою на призначення пенсії за віком по списку 1.

Відповідно до даних веб порталу електронних послуг Пенсійного фонду України з 21.05.2023 призначено пенсію за віком по списку 1 у розмірі 13093,61 грн.

Пенсію обчислено при загальному страховому стажі 31 рік 11 місяців 27 днів, у тому числі пільговий стаж роботи на підземних роботах по списку 1 - 11 років 06 місяців 21 день за період роботи з 29.07.2002 по 22.02.2014.

Оскільки відповідно до даних трудової книжки має пільговий стаж на підземних роботах понад 18 років, позивач 03.07.2023 звернувся із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати пенсію із зарахуванням до пільгового стажу роботи по списку № 1 періодів з 25.07.1995 по 31.01.1997, з 01.02.1997 по 31.10.1997, з 01.11.1997 по 10.01.2000, з 23.02.2014 по 25.04.2016; проводити з 21.05.2023 обчислення пенсії за нормами Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років.

Проте рішенням від 06.07.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з підстав недійсності довідок, що уточнюють роботу на пільгових умовах.

Відповідач позов не визнав про що подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що 03.07.2023 позивач звернувся із заявою № 1639 до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про престижність шахтарської праці».

За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві винесено рішення від 06.07.2023 за № 124150004455 про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 03.07.2023 з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2024 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Будь-які документи, видані бюджетними установами, підприємствами та організаціями, які знаходяться на неконтрольованій території України, не приймаються до розгляду на території України.

Управлінням розглянуті матеріали пенсійної справи (трудова книжка, пільгові довідки), дані персоніфікованого обліку та з`ясовано, що довідки, які подані разом із заявою для перерахунку пенсії, не відповідають чинному законодавству.

Зокрема, довідки №№ 216-223 від 24.05.2023, видані адміністрацією міста Ровеньки та довідки №№ 470-475 від 16.05.2023, видані «Шахтоуправлінням Ясеновське» знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та не відповідають додатку № 5 Постанови Кабінету Міністрів № 637 від 12.08.1993.

Таким чином, оскільки позивачем не подано інших належно оформлених документів, для зарахування довідок №№ 216-223 від 24.05.2023 та №№ 470-475 від 16.05.2023 - відсутні законні підстави.

Зважаючи на вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії.

Позивачем через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 19.07.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку строщеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 08.08.2023 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про залучення співвідповідача відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 30.06.2023 звернувся із заявою про призначення пенсії (із зарахуванням до пільгового стажу роботи по списку № 1 періодів з 25.07.1995 по 31.01.1997, з 01.02.1997 по 31.10.1997, з 01.11.1997 по 10.01.2000, з 29.07.2002 по 09.09.2005, з 14.09.2005 по 25.04.2016, при зарахуванні до пільгового стажу роботи по списку 1 про врахувати дані, які містяться у трудовій книжці, пільгових довідках, та дані з реєстру застрахованих осіб).

Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 21.05.2023.

03.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», в якій просив перерахувати пенсію із зарахуванням до пільгового стажу роботи по списку № 1 періодів з 25.07.1995 по 31.01.1997, з 01.02.1997 по 31.10.1997, з 01.11.1997 по 10.01.2000, з 23.02.2014 по 25.04.2016, при зарахуванні до пільгового стажу роботи по списку 1 про врахувати дані, які містяться у трудовій книжці, пільгових довідках, та дані з реєстру застрахованих осіб, провести з 21.05.2023 обчислення пенсії за нормами Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років).

Рішенням від 06.07.2023 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зі змісту рішення встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві винесено рішення від 06.07.2023 за № 124150004455 про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 03.07.2023 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2024 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Будь-які документи, видані бюджетними установами, підприємствами та організаціями, які знаходяться на неконтрольованій території України, не приймаються до розгляду на території України. Управлінням розглянуті матеріали пенсійної справи (трудова книжка, пільгові довідки), дані персоніфікованого обліку та з`ясовано, що довідки, які подані разом із заявою для перерахунку пенсії, не відповідають чинному законодавству. Зокрема, довідки №№ 216-223 від 24.05.2023, видані адміністрацією міста Ровеньки та довідки №№ 470-475 від 16.05.2023, видані «Шахтоуправлінням Ясеновське» знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та не відповідають додатку № 5 Постанови Кабінету Міністрів № 637 від 12.08.1993.

Листом від 13.07.2023 № 4599-4484/Р-02/8-1200/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило позивача, що за наданою засобами вебпорталу заявою про зміну виду розрахунку від 03.07.2023, яку розглянуто за принципом екстериторіальності (пункт 4.2 Порядку 22-1), рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.07.2023 № 124150004455 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за нормами статті 8 Закону 345 у зв`язку з відсутністю 15-річного пільгового стажу на підземних роботах.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 06.05.1993 в межах спірних правовідносин, судом встановлено, що він містить такі записи про роботу позивача:

шахта імені Фрунзе виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит»:

запис 5. 25.07.1995 прийнятий тимчасово на 2 місяці учнем гірника підземного першого розряду з повним робочим днем під землею;

запис 6. 14.08.1995 направлений на курси гірника в Ровенківський УКК;

запис 7. 04.09.1995 переведений гірником підземним з повним робочим днем під землею;

запис 8. 06.10.1995 зарахований в штат постійно;

запис 9. 05.04.1995 за результатом атестації робочих місць за умовами праці, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 - гірник підземний;

запис 10. 31.01.1997 звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України;

ПМП РАПТО:

запис 11. 01.02.1997 прийнятий за переводом гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 12. 31.10.1997 звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України;

шахта імені Фрунзе виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит»:

запис 13. 01.11.1997 прийнятий з випробувальним терміном на один місяць гірником очисного вибою 5 р. з повним робочим днем під землею;

запис 14. 09.01.1998 переведений учнем гірника підземного 1 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 15. 26.01.1998 направлений на курси гірника очисного вибою в Ровенківський УКК;

запис 16. 26.02.1998 переведений гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею;

запис 17. 10.01.2000 звільнений за власним бажанням.

відособлений підрозділ шахта «Партизанська» Державного підприємства «Антрацит»:

запис 26. 14.09.2005 прийнятий на шахту гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею;

запис 27. 25.02.2004 згідно атестації робочих місць за умовами праці, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

запис 28. згідно атестації робочих місць за умовами праці, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

запис 29. 25.05.2016 звільнений за власним бажанням.

Інші періоди роботи позивача не є спірними, а тому судом не досліджуються.

Згідно з кваліфікаційною книжкою № 37762 від 05.10.1995 позивач у період з 14.08.1995 до 05.10.1995 проходив навчання з відривом від виробництва УКК п/о «Ровенькиантрацит» (теоретичне навчання 110 годин, виробниче навчання 154 години) та з 26.01.1998 до 03.04.1998 проходив навчання з відривом від виробництва УКК ДГК «Ровенькиантрацит» (теоретичне навчання 150 годин, виробниче навчання 196 години).

Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.05.2023 № 470 - 475, видані Виробничим підрозділом «Шахтоуправління Ясеновське» Державного унітарного підприємства лнр «Республіканська паливна компанія» підтверджено, що позивач виконував на шахті ім. М.В. Фрунзе ПО «Ровенькиантрацит» гірничі роботи в тому числі з повним робочим днем під землею, що за професією та посадою передбаченою Списком № 1 розділ І підрозділ 1: за період з 25.07.1995 до 13.08.1995 (навчальний пункт, 00 років 00 місяців 00 днів), з 14.08.1995 до 03.09.1995 (00 років 00 місяців 29 днів), з 04.09.1995 до 05.10.1995 (00 років 01 місяць 00 днів), з 06.10.1995 до 31.01.1997 (01 рік 02 місяці 26 днів), з 01.02.1997 до 31.10.1997 (00 років 09 місяців 00 днів), з 01.11.1997 до 08.01.1998 (00 років 02 місяці 07 днів), з 09.01.1998 до 31.01.1998 (00 років 00 місяців 22 дні), з 01.02.1998 до 25.02.1998 (00 років 00 місяців 24 дні), з 26.02.1998 до 03.04.1998 (00 років 01 місяць 06 днів) та з 04.04.1998 до 10.01.2000 (01 рік 09 місяців 04 днів). У зазначених довідках вказано відомості про навчання, підземні виходи, учать позивача у страйках, відпустках, прогули позивача.

Наказом № 2 від 01.02.1997, архівною довідкою № 217 від 24.05.2023 видану адміністрацією міста Ровеньки лнр, відповідно до запису 11 трудової книжки позивача про прийняття на ПМП «РАПТО» за переводом гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею з 01.02.1997.

Наказом № 228/к від 31.10.1997 відповідно до запису 12 трудової книжки позивача про звільнення з ПМП «РАПТО» за п. 5 ст. 36 КЗпП України 31.10.1997.

Згідно з архівною довідкою № 216 від 24.05.2023 виданою Адміністрацією міста Ровеньки лнр позивачу нараховано заробітну плату за лютий - жовтень 1997 року.

Відповідно до довідок про заробітну плату № 503, 505 від 02.06.2023, видані Виробничим підрозділом «Шахтоуправління Ясеновське» Державного унітарного підприємства лнр «Республіканська паливна компанія», позивачу нараховано заробітну плату з серпня 1995 року до січня 1997 року та з листопада 1997 року до січня 2000 року.

Згідно з розрахунком стажу від 13.07.2023 Форма РС-право страховий стаж позивача становить: Всього - 20 років 11 місяців 27 днів, крім того, додаткові роки за список 1 - 11 років, всього для розрахунку - 31 рік 11 місяців 27 днів; до трудової діяльності зараховано періоди: 17.06.1991 - 31.12.1991 (військова служба строкова), 01.01.1992 - 05.11.1993 (військова служба строкова), 06.11.1993 - 22.11.1993, 25.07.1995 - 04.09.1995 (00 років 01 місяць 10 днів), 05.09.1995 - 05.10.1995 (навчання у вищих/середн НЗ), 06.10.1995 - 31.01.1997 (01 рік 03 місяці 26 днів), 01.02.1997 - 31.10.1997 (00 років 09 місяців 00 днів), 01.11.1997 - 26.02.1998 (00 років 03 місяці 26 днів), 27.02.1998 - 03.04.1998 (навчання у вищих/середн НЗ), 04.04.1998 - 10.01.2000 (01 рік 09 місяців 07 днів), 18.01.2000 - 17.06.2002 (02 роки 05 місяців 00 днів), 29.07.2002 - 31.12.2003 (Список № 1, 01 рік 05 місяців 03 дні), 01.01.2004 - 09.09.2005 (Список № 1, 01 місяць 09 місяців 00 днів), 14.09.2005 - 22.02.2014 (Список № 1, 08 років 06 місяців 00 років), 23.02.2014 - 31.10.2014 (00 років 02 місяці 00 днів), 01.01.2005 - 28.02.2015 (00 років 00 місяців 00 днів), 01.04.2015 - 30.04.2015 (00 років 00 місяців 00 днів).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2000 - 2015 роки за формою ОК-5 від 03.07.2023 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб (у межах позовних вимог) сплата ВП шахта «Партизанська» Державного підприємства «Антрацит» (ідентифікаційний номер 26402977), а саме: заробітної плати з вересня 2005 року до жовтня 2014 року, лютий, квітень 2015 року, страхових внесків з вересня 2005 року до березня 2014 року.

Також наявні записи про страхувальника ВП шахта «Партизанська» Державного підприємства «Антрацит» (ідентифікаційний номер 26402977) щодо відомостей про спецстаж (в межах предмету позову) з січня 2010 року до липня 2014 року, за вересень, жовтень 2014 року, лютий, квітень 2015 року з кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1.

Відповідно до наказів № 257 від 05.04.1995, № 389 від 19.05.1997, № 6 від 27.01.1997 та додатків до них підтверджено факт атестації робочих місць.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (тут і надалі посилання на норми Закону № 1058-IV наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина друга статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

З 11.10.2017 застосовується редакція статті 28 Закону № 1058-ІV згідно з внесеними змінами Законом від 03.10.2017 № 2148-VIII, відповідно до абзацу третього частини першої якої встановлено:

- мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тобто, перерахунок пенсії за нормами статті 8 Закону № 345-VI здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058).

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

За приписами пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383)

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

За приписами пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Відповідно до спірного рішення, відповідачем не наведено розрахунку пільгового стажу позивачу. Відповідач лише вказав про відсутність права на призначення пенсії у розмірі відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не приймаючи до уваги довідки видані підприємствами на тимчасово окупованій території, у розрізі наявних записів трудової книжки позивача.

Разом з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області в листі повідомлено про зарахування до пільгового стажу за списком № 1 - 11 років 06 місяців 21 день.

Щодо наданих позивачем довідок, суд зазначає таке.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.200192).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Суд приймає до розгляду зазначені довідки.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про трудовий стаж позивача у визначений спірний період, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

При цьому, суд звертає увагу, що вищезазначені довідки містять необхідну інформацію для обчислення пільгового стажу, а саме вказівку на кількості днів відпусток без збереження заробітної плати, періоди відсутності, спусків для виконання підземних робіт, наявність прогулів, тощо.

Тобто, вказані довідки повинні бути враховані відповідачем при визначенні пільгового стажу позивача, а тому посилання відповідача про їх не приймання суд вважає безпідставними.

Суд звертає увагу, що записи трудової книжки позивача містять відомості щодо призначення, переведення та звільнення позивача за спірні періоди, що є підтвердженням трудової діяльності позивача.

З наведеного, суд не приймає посилання відповідача про не відповідність довідок встановленій формі.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять у собі підпункт «а» пункту 10101000а підрозділ 1 розділу 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно з пунктом 1.1а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (який діяв до 03.08.2016), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Такими уточнюючими довідками є довідки, що уточнюють особливий характер роботи, в яких зазначено виключно пільговий підземний стаж позивача без врахування періодів, коли позивач не був задіяний у повний робочий день під землею (відпустки без збереження заробітної плати, учбові відпустки, легка праця за рекомендацією лікаря, лікування без права отримання лікарняного, тощо).

З наведеного, суд дійшов висновку, що позивач має право, а відповідач зобов`язаний зарахувати до стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1 періоди з 25.07.1995 до 31.01.1997, з 01.02.1997 до 31.10.1997 та з 01.11.1997 до 10.01.2000, з урахуванням довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.05.2023 № 470 - 475, видані Виробничим підрозділом «Шахтоуправління Ясеновське» Державного унітарного підприємства лнр «Республіканська паливна компанія».

При розрахунку пільгового стажу позивача відповідачем не прийнято до уваги індивідуальні відомості щодо сплати страхових внесків та відомостей про спецстаж з кодом підстави ЗПЗ013А1 (наявність відомостей з січня 2010 року до липня 2014 року, за вересень, жовтень 2014 року, лютий, квітень 2015 року).

Щодо відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відомостей про спецстаж, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

За приписами статті 113 Закону № 1058-IV держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV ) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону № 1058-IV ).

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, у частині десятій статті 20 Закону № 1058-IV зазначено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідно до статті 6 частини 2 пункту 1 пункту 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"(далі по тексту - Закон № 2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску покладено саме на роботодавця.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при визначенні права позивача на пенсію періоду роботи.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а, від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 та від 24.05.2018 в адміністративній справі № 490/12392/16-а.

Також, відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -жінкам.

Вказана норма кореспондуються з приписами частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

За записами трудової книжки позивача позивач працював на посадах за кодом ЗПЗ013А1.

Позивач (у межах заявлених вимог) з 23.02.2014 по 25.04.2016 працював на ВП шахта «Партизанська» Державного підприємства «Антрацит», яка розташована в м. Антрацит, смт. Кріпенський, Луганська область.

Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей».

02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»(далі - Закон № 1669 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що:

період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;

територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Згідно з абзацом третім пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», включено, зокрема, м. Антрацит, Луганської області.

З наведеного, на думку суду, з початком антитерористичної операції, оскільки позивач продовжував працювати на підприємстві, яке перебуває на тимчасово окупованій території та не перемістилось на підконтрольну українській владі територію, підприємство здійснювало діяльність не у межах правового поля національного законодавства України.

Натомість, інформація індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2000 - 2015 роки за формою ОК-5 від 03.07.2023 вказує про нараховану позивачу заробітну плату з вересня 2005 року до жовтня 2014 року, лютий, квітень 2015 року, сплати страхових внесків з вересня 2005 року до березня 2014 року, а також відображення відомостей про спецстаж з січня 2010 року до липня 2014 року, за вересень, жовтень 2014 року, лютий, квітень 2015 року з кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1.

Зазначені відомості вказують на продовження виконання позивачем обов`язків за посадою після початку АТО.

Тобто, на думку суду позивач має право, а відповідач зобов`язаний зарахувати до стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1 періоди з 23.02.2014 до 14.10.2014, а саме до віднесення населеного пункту за місцезнаходженням відособленого підрозділу шахта «Партизанська» Державного підприємства «Антрацит» до території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тобто, позивач має право на часткове зарахування до його стажу спірних періодів на підставі записів трудової книжки та уточнюючих довідок та з урахуванням наведених в рішенні мотивів.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідач розглядаючи заяву позивача про перерахунок пенсії від 03.07.2023 надав оцінку матеріалам пенсійної справи (трудовій книжці та пільговим довідкам) та підставою відмови у її задоволенні зазначив лише про не відповідність довідок чинному законодавству (видані підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території), без врахування записів трудової книжки.

Суд звертає увагу, що до страхового стажу позивача (у межах предмету позову) зараховано періоди роботи: з 25.07.1995 до 31.01.1997, з 01.02.1997 до 31.10.1997, з 01.11.1997 до 10.01.2000 та з 23.02.2014 до 31.10.2014, та не зараховано періоди з 01.11.2014 до 25.04.2016 (не надавши взагалі оцінку періоду з 01.05.2015 до 25.04.2016).

Між тим періоди з 25.07.1995 до 31.01.1997, з 01.02.1997 до 31.10.1997, з 01.11.1997 до 10.01.2000 та з 23.02.2014 до 31.10.2014 не зараховано до стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1.

З системного аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, враховуючи відсутність в оскаржуваному рішенні необхідних даних (відсутності обґрунтувань та даним надання оцінки спірним періодам), суд не має можливості встановити правильність розрахунку відповідачем пільгового стажу позивача та наявності у нього права на призначення пенсії за Законом № 345-VІ.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність у рішенні Пенсійного фонду про відмову в перерахунку пенсії мотивів не зарахування до страхового стажу та стажу роботи на підземних роботах за Списком№ 1 спірних періодів не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди роботи не зараховані до страхового та/або пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

З огляду на наведене позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.07.2023 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено в перерахунку пенсії за його заявою від 03.07.2023 № 1639 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Порушене право позивача полягає у фактичній відмові відповідача - суб`єкта владних повноважень перерахувати пенсію.

Суд наголошує на тому, що порушення прав позивача відбулось ще під час розгляду заяви позивача.

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає, що у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:

- визнання протиправним та скасування Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.07.2023 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 03.07.2023 № 1639, прийнявши рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та з урахуванням наданих заявником довідок.

В іншій частині позовних вимог відмовити, оскільки саме до повноважень Пенсійного фонду України та його територіальних органів віднесено питання визначення стажу роботи особи та віднесення певних періодів роботи до пільгового стажу. Натомість відповідач формально підійшов до виконання своїх обов`язків та самоусунувся від оцінки поданих позивачем документів.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 858,88 гривень.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є неправильне обчислення страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено неправильне обчислення позивачу страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають частковому задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.07.2023 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 03.07.2023 № 1639, прийнявши рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та з урахуванням наданих заявником довідок.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 858,88 (вісімсот п`ятдесят вісім грн 88 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В. Смішлива