Постанова

від 21.08.2023 по справі 520/28698/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 р.Справа № 520/28698/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті»» Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/28698/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті»» Харківської області

про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ГУ ДСНС у Харківській області, позивач, контролюючий орган), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті»» Харківської області (надалі відповідач, апелянт, ПЗО «Школа Ліберті»), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті»» Харківської області, за адресою: вул. Клочківська, б. 261 А, м. Харків, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року адміністративний позов ГУ ДСНС у Харківській області задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПЗО «Школа Ліберті»» Харківської області, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПЗО «Школа Ліберті» через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що ним належним чином підтверджено усунення порушень, які були зафіксовані у відповідному акті перевірки, складеному позивачем. Вказав, що на день подання позову не усунутими лишилися 4 порушення, які наведені у акті перевірки за пунктами 6, 13, 15, 17.

Щодо порушення п. 13 відповідач вказав, що воно усунуто у спосіб заміни підлоги з матеріалів, що відповідають протипожежним нормам. Стосовно п. 15 вказав на те, що ним були закуплені та встановлені відповідні прибори освітлення. Також стверджував, що порушення, викладені у п. 17 ним усунуті у спосіб придбання та встановлення двох вікон з пристроями для їх відчинення з рівня сходових кліток.

Також в апеляційній скарзі відповідач погоджується з тим, що порушення, викладене у п. 6 акту перевірки, не усунуто, проте стверджує, що воно не конкретизоване, не обґрунтоване та не підтверджено належними доказами.

26.12.2022 до суду від представника відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Враховуючи, що відповідачем до заяви про доповнення апеляційної скарги, всупереч вимогам ч. 2 ст. 303 КАС України, не надано доказів надсилання такої заяви позивачеві, колегія суддів не вбачає підстав для її врахування під час розгляду апеляційної скарги.

ГУ ДСНС у Харківській області не погодилося з доводами апеляційної скарги та подало відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просило залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

Відповідно до договору оренди приміщень № 01/2021-1 від 11.03.2021 між ТОВ «Прима Лофт» та приватний заклад освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті»» Харківської області, уклали договір оренди.

Наказом відділу надзвичайних ситуацій по Шевченківському району Харківської міської територіальної громади від 30.09.2021 № 17 про проведення позапланової перевірки об`єкту, організовано перевірку ПЗО «Школа Ліберті»» .

За результатами позапланової перевірки ПЗО «Школа Ліберті»» складено акт від 05.10.2021 № 136 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідно до якого встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки та описано 20 виявлених порушення вимог законодавства.

Примірник Акту від 05.10.2021 № 136 отримано директором приватного закладу освіти Зайцевою Н.О., що підтверджується підписом вказаної особи на останній сторінці акту.

Позивач, вважаючи, що подальша експлуатація будівлі ПЗО «Школа Ліберті»» Харківської області розташованої за адресою: вул. Клочківська, б. 261 А, м. Харків, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вважаючи виявлені порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності у матеріалах справи належних доказів, що підтверджується виявлені позивачем порушення правил пожежної безпеки з боку відповідача та які свідчать про створення потенційної небезпеки заподіяння шкоди життю і здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877).

За визначенням, наведеним у ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (надалі - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з ч. 2 ст. 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За наведених вище положень КЦЗ України підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства, його окремих об`єктів, споруд, цехів, дільниць, є виявлені в установленому порядку порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

ППБУ встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (абз.1 п.1 розділу І). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п.2 розділу І).

В силу приписів пункту4 розділу I ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Судовим розглядом встановлено, що в акті № 136 від 05.10.2021 контролюючим органом зафіксовано низку порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, у ході перевірки виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05.10.2021 №134 встановлено часткове усунення порушень, викладених в акті № 136 від 05.10.2021. Так, не усунутими та такими, що обумовили звернення позивача із цим позовом лишилися такі порушення:

- п. 6 не допускається зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень клас № 307, 304, 303, 302, 301, 305, 205, 204, 105, 104, 102, кімната для приймання їжі, кабінет викладацької, кабінет директора (п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- п. 13 не допускати опорядження (облицювання) підлоги з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж РП1, РП2 (п. 2.28 розділу ІІІ ППБУ);

- п. 15 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням (п. 2.31 розділу ІІІ ППБУ);

- п. 17 вікна сходових кліток типу СК1 обладнати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок на кожному поверсі (п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ).

Щодо порушення № 6: «не допускається зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень клас № 307, 304, 303, 302, 301, 305, 205, 204, 105, 104, 102, кімната для приймання їжі, кабінет викладацької, кабінет директора» (п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ) колегія суддів зазначає таке.

Відповідач у апеляційній скарзі покликається на те, що вказане порушення є необґрунтованим та не конкретизованим.

Колегія суддів вважає таке твердження безпідставним, оскільки відповідач надав разом із відзивом на позов наказ про заміну дверей під час проведеного капітального ремонту у ПЗО «Школа Ліберті» від 27.01.2022 № 1, яким наказано змінити двері у будівлі школи з існуючими розмірами 102 76см х 203 см; 104 - 74 см х 195 см; 105 - 76 см х 195 см; 204 - 76 см х 200 см; 205 - 73 см х 195 см; 301 - 79 см х 195 см; 302 - 77 см х 200 см; 303 - 76 см х 200 см; 304 - 76 см х 200 см; 305 - 76 см х 200 см; 307 - 76 см х 200 см; кімната для приймання їжі - 75 см х 203 см; кабінет викладацької, - 75 см х 203 см; кабінет директора - 65 см х 200 см на двері, що відповідають нормативно визначеним вимогам, а саме 80 см х 200 см. Доказів реалізації вказаного наказу відповідач не надав.

Зміст цього наказу свідчить, що відповідачу було цілком зрозуміло суть такого порушення та необхідність його усунення.

Твердження апелянта про те, що вказане порушення не було підставою для звернення до суду спростовується змістом позовної заяви (передостаннє речення на а.с. 7) та власної апеляційної скарги (останній абзац 2 сторінки апеляційної скарги).

Стосовно порушення № 13 «не допускати опорядження (облицювання) підлоги з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж РП1, РП2 (п. 2.28 розділу ІІІ ППБУ)» відповідач повідомиш про усунення вказаного порушення у спосіб заміна підлоги з матеріалів, що відповідають протипожежним нормам на підтвердження чого надав сертифікат відповідності, видаткову накладну, світлину полу.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів зазначає, що наданий сертифікат відповідності підтверджує відповідність придбаного покриття підлог вимогам ДСТУ Б В.2.7-21:2013, проте не є доказом відповідності вказаного матеріалу групам поширення полум`я РП1, РП2.

Також світлина, надана відповідачем разом із відзивом на позов, не є належним доказом усунення порушення, оскільки з неї неможливо встановити місце та час де вона була зроблена, а також факту повного усунення вказаного порушення. (а.с. 50)

Щодо порушення № 15 «сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням (п. 2.31 розділу ІІІ ППБУ)», відповідач покликався на усунення вказаного порушення та надав накладну та світлини щодо приданих освітлювальних приборів.

Колегія суддів також критично ставиться до таких документів, оскільки накладна б/н від 16.01.2022 не містить обов`язкових реквізитів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а світлини не підтверджують факту повного усунення вказаного порушення.

Стосовно порушення №17 «вікна сходових кліток типу СК1 обладнати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок на кожному поверсі (п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ)» позивачем також надано договір, товарний чек та світлину встановлення віконних створом.

Колегія суддів вважає такі докази не належними, оскільки вони не підтверджують факту повного усунення вказаного порушення з огляду на те, що відповідач мав обладнати вікна сходових кліток типу СК1 пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок на кожному поверсі, а не в одному місці, при цьому договір та товарний не є належним доказом усунення порушень, оскільки фіксують лише намір придбання відповідного товару. При цьому у договорі вказано, що монтаж здійснюється за додаткову плату, доказів понесення якої відповідачем не надано. Надана відповідачем світлина також не дозволяє встановити місце, в якому вона була зроблена.

Отже, відповідачем не доведено факту усунення наведених вище порушень у повному обсязі.

Доводи апелянта щодо усунення хоча б одного з вказаних вище порушень, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів зауважує, що встановлені в акті порушення та не усунуті на момент розгляду справи у суді першої інстанції, які зумовили звернення до суду з цим позовом, створюють небезпеку для життя та здоров`я як людей (в тому числі дітей), які перебувають у приміщенні «Школа Ліберті» , так і осіб, які будуть ліквідувати пожежу у разі її виникнення, оскільки перешкоджатимуть вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі.

За визначенням першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За визначенням п.п. 25, 32, 33 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Враховуючи викладене, пожежа є небезпечною подією, а загроза виникнення пожежі, проти якої не заперечує відповідач, у разі перебування людей на об`єкті, і є тим чинником, що призводить до загрози їх життю та здоров`ю. В свою чергу забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Колегія суддів зазначає, що такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що порушення, виявлені під час перевірки ПЗО «Школа Ліберті», у своїй сукупності становлять загрозу життю людей, які перебувають у цих приміщеннях, оскільки у разі виникнення пожежі призведуть до швидкого розповсюдження вогню та продуктів горіння, створять перешкоди евакуації людей, ускладнять роботу фахівців та працівників закладу та уповільнять роботу щодо гасіння пожежі, що в свою чергу вимагає вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.

Доводи апелянта про те, що виявлені перевіркою порушення не створюють явної та очевидної небезпеки для життя та здоров`я людей, тому не є підставою для зупинення експлуатації будівлі ПЗО «Школа Ліберті», колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки в силу п.1 ч.1 ст.70 КЦЗ України недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, є беззаперечною підставою для звернення позивача до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта.

З огляду на викладене, незгода апелянта з порушеннями, які залишились неусунутими за результатами перевірки, а також посилання на несуттєвість порушень, не є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ПЗО «Школа Ліберті» виявлених порушень, а тому повне зупинення експлуатації об`єкту з огляду на реальність загрози життю та здоров`ю людей є обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів вважає хибними посилання відповідача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 816/4755/15 та від 28.04.2021 по справі № 640/10129/20, оскільки ці висновки не стосуються застосування конкретних норм права, а є загальними висновками пов`язаними з наданням юридичної оцінки фактичним обставинам справи, що переглядаються Верховним Судом. Більш того, зміст вказаного рішення дає підстави вважати, що на момент ухвалення рішення суду першої інстанції у справі № 816/4755/15, виявлені у ході перевірки порушення були усунуті підприємством.

Також колегія суддів зауважує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ПЗО «Школа Ліберті» виявлених порушень, а тому повне зупинення експлуатації об`єкту з огляду на реальність загрози життю та здоров`ю людей є обґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18, від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18, від 26.02.2020 по справі № 826/7073/18, від 27.02.2020 по справі № 560/2619/19, від 19.02.2020 по справі № 804/5713/16, від 23.01.2020 по справі № 814/1272/18.

На час розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення ПЗО «Школа Ліберті» порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишаються неусунутими, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення експлуатації будівель ПЗО «Школа Ліберті», за адресою: вул. Клочківська, б. 261 А, м. Харків, шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті»» Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року по справі № 520/28698/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 28.08.2023.