Ухвала

від 22.08.2023 по справі 555/137/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 та його законного представника ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022181060000151 за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2023 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вітковичі, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, де проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

в с т а н о в и л а :

Вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Березнівського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Згідно цього вироку, у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час, однак до 07 липня 2022 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи, у виділі 9, кварталу 18 лісового масиву належного спеціалізованому виробничому сільськогосподарському кооперативу (далі - СВ СК) «Агроліс», всупереч ст.ст. 6, 105 Лісового кодексу України (далі - ЛК), не маючи спеціальних дозволів для використання лісових ресурсів, лісорубних або лісових квитків, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, а також порядку видачі дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 за № 761, умисно, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, незаконно, без спеціального дозволу, самовільно, зрізали 21 (двадцять одне) дерево породи «сосна звичайна», відокремивши їх повністю від кореня, тим самим згідно розрахунку завданої шкоди спричинили істотну шкоду СВ СК «Агроліс» (ЄРДПОУ 21092064) на загальну суму 164 697 грн. 31 коп.

Згодом, 06 липня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у виділі 9 кварталі 18 лісового масиву СВ СК «Агроліс», помітив незаконно зрізані дерева породи «сосна звичайна», які лежали на землі. Того ж дня, приблизно о 18 годині 00 хвилин, для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_5 домовився про допомогу перевезти зазначені колоди дерев породи «сосна звичайна» з ОСОБА_11 , який не усвідомлював суспільно небезпечного характеру свого діяння та не передбачав його суспільно небезпечні наслідки, а саме, що таким чином посягають на чужу власність, оскільки був впевнений, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку набув права власності на зазначені колоди. В подальшому, того ж дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне перевезення без відповідних документів, незаконно зрубаних колод дерев, з порушенням вимог чинного законодавства, прибув у виділ 9 квартал 18 лісового масиву СВ СК «Агроліс», знаючи про незаконне походження вищевказаної деревини, заготовленої внаслідок незаконної порубки дерев, разом з ОСОБА_11 , який не усвідомлюючи суспільно небезпечного характеру свого діяння та не передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, спробували погрузили на гужову повозку кустарного виробництва яка була прикріплена до транспортного засобу марки УАЗ 469, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11 (одинадцять) колод дерев породи «сосна звичайна» загальною кубомасою 3,74 метрів кубічних, однак в останніх це не вийшло. Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, зателефонував до своїх знайомих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та попросив в останніх допомогти погрузити колоди деревини породи «сосна звичайна» в відділі 9 кварталі 18 лісового масиву СВ СК «Агроліс», які не усвідомлювали суспільно небезпечного характеру своїх діянь та не передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, а саме, що таким чином посягають на чужу власність, оскільки були впевнені, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку набув права власності на зазначені колоди, погодились допомогти та через деякий час прибули до відділа 9 кварталу 18 лісового масиву СВ СК «Агроліс», де на них чекали ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , погрузили на гужову повозку кустарного виробництва, яка була прикріплена до транспортного засобу марки УАЗ 469, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11 (одинадцять) колод дерев породи «сосна звичайна» загальною кубомасою 3,74 метрів кубічних. В подальшому, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_13 , який не усвідомлюючи суспільно небезпечного характеру свого діяння та не передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, їхали транспортним засобом марки УАЗ 469, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого була прикріплена гужова повозка кустарного виробництва та на яку вони погрузили 11 (одинадцять) колод дерев породи «сосна звичайна» загальною кубомасою 3,74 метрів кубічних, прямували у напрямку с. Вітковичі, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, однак були зупинені добровольчим формуванням Березнівської територіальної громади на лісовій дорозі поблизу вищевказаного села.

В апеляційній скарзі заступник Генерального прокурора ОСОБА_15 просить вказаний вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування цих вимог зазначила, що матеріали даного кримінального провадження не містять відомостей, які б однозначно свідчили про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину. Зокрема, вказала, що всупереч вимогам п. 6 ч.2 ст.242 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у даному кримінальному провадженні не було призначено експертизу щодо розміру збитків, завданих незаконним перевезенням 11 дерев, в тому числі шкоди довкіллю, а тому вважає, що дії ОСОБА_5 за змістом ч1 ст.246 КК не призвели до істотної шкоди, а тому не утворюють склад цього злочину.

Також покликалась на те, що ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не було встановлено чи мав ОСОБА_5 свідомий намір перевезти саме незаконно зрубану деревину, чи добросовісно помилявся у її походженні. При цьому, місцевий суд, затверджуючи угоду про визнання винуватості, не встановив, у власності кого перебувала ділянка лісу, де ОСОБА_5 було виявлено та надалі перевезено зрубані дерева, не встановлено, яким саме інтересам - державним. суспільним чи приватним було заподіяно шкоду, а затвердив цю угоду лише на підставі згоди, наданої представником СВ СК «Агроліс» ОСОБА_16 .

Окрім того, прокурор зазначила, що місцевий суд, не здобувши жодних доказів щодо наявності у ОСОБА_5 самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення, призначив йому узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., не застосувавши при цьому положення ч.2 ст.99 КПК, яка передбачає, що розмір штрафу до неповнолітнього встановлюється в межах 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його і законного представника ОСОБА_6 та захисника-адвоката ОСОБА_7 , які також підтримали апеляційні вимоги сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, положення ч.7 ст. 474 КПК встановлюють, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, у тому числі, якщо відсутні фактичні підстави для визнання винуватості, а також очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Однак місцевий суд, ухвалюючи даний вирок, яким було затверджено угоду про визнання винуватості, не дотримався цих вимог закону.

Зокрема, як убачається з формулювання обвинувачення, яке визнав суд доведеним, ОСОБА_5 інкримінується незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, тобто вчинення злочину. передбаченого ч.1 ст. 246 КК. Так, примітка 1 до вказаної норми кримінального закону визначає, що у цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Водночас, як слушно зазначив прокурор, у даному кримінальному провадженні не було призначено експертизу щодо розміру збитків, завданих незаконним перевезенням 11 дерев, у тому числі, шкоди довкіллю, що є обов`язковою ознакою складу даного злочину.

Також апеляційний суд зауважує, що згідно ст. 7 ЛК, ліси можуть перебувати в державній, комунальній або приватній власності. Однак, матеріали цього кримінального провадження не містять відомостей, у власності кого перебуває ліс/ділянка лісу, де ОСОБА_5 було виявлено зрубані дерева та перевезено їх, чи саме СВ СК «Агроліс» є власником даної ділянки лісу.

Разом з тим, ч.4 ст. 469 КПК передбачає, що укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Тобто місцевим судом не було перевірено з належною повнотою чиїм правам та інтересам було завдано шкоди - державним, суспільним або приватним.

Окрім того, призначаючи ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, місцевий суд не врахував положень ч.2 ст. 99 КК, якою передбачено, що розмір штрафу до неповнолітнього встановлюється в межах до п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Так, згідно з приписами ч.1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Вказані порушення колегія суддів вважає істотними, оскільки вони перешкодили місцевому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За вакзаних обставин та у відповідності до приписів п.6 ч.1 ст. 407, ст. 409 КПК дана ухвала підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3