Постанова

від 16.08.2023 по справі 914/2038/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. Справа №914/2038/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №316/23 від 12.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2245/23 від 12.07.2023)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 (повний текст складено 30.06.2023, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №914/2038/22

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив», с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, село Віжомля, Яворівський район, Львівська область,

предмет позову: стягнення 594 851,91 грн,

підстава позову: неналежне виконання умов договору поставки від 17.01.2022,

та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, село Віжомля, Яворівський район, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив», с.Прилісне, Маневицький район, Волинська область,

предмет спору: стягнення 60 136,16 грн пені та визнання права притримання оплати товару,

підстава позову: прострочення поставки товару по договору поставки від 17.01.2022,

за участю представників:

від апелянта (відповідача): не з`явився

від позивача: Мовчанюк М.М. представник (в режимі відеоконференції)

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 у справі №914/2038/22 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2038/22. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» 43 398,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 у справі №914/2038/22 та постановити стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 справу №914/2038/22 передано до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії судді Орищин Г.В. та Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 відкрито апеляційне провадження, встановлено позивачу за первісним позовом строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 14.08.2023, розгляд справи призначено на 16.08.2023.

09.08.2023 на адресу суду надійшов відзив ТзОВ «Агро-Еко-Актив», у якому позивач за первісним позовом просить залишити оскаржене додаткове рішення без змін.

15.08.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці адвоката Калиновського В.В., який є представником відповідача.

В судовому засіданні 15.08.2023 головуючий суддя зачитав короткий зміст клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, звернув увагу на те, що явка представників в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а відповідач як юридична особа не був позбавлений можливості заздалегідь подбати про представництво його інтересів в суді іншим адвокатом.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що апелянтом не додано доказів перебування адвоката Калиновського В.В. у відпустці, а в клопотанні не вказано дати, з якої адвокат перебуває у відпустці та її тривалості, таким чином, заявником не доведено поважності причин неявки представника в судове засідання.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін та учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Представник позивача надав пояснення щодо аргументів на спросутвання доводів апелянта, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст оскарженого додаткового рішення.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького про стягнення 594 851,91 грн та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив» про стягнення 60 136,16 грн пені та визнання права притримання оплати товару.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.12.2022 частково задоволено первісні позовні вимоги, а саме стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького 549 956,80 грн боргу, 21 168,22 грн пені, 2 558,68 грн 3% річних і 8 605,13 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового зору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Актив», відмовлено в стягненні 21 168,22 грн пені, та відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2022 у справі №914/2038/22 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з відповідача витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у розмірі 45 000,00 грн.

У заяві позивач зазначав, що заявлений у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат вартості наданих адвокатських послуг орієнтовно може становити 30 000,00 грн, що відповідало попередній вартості правової (правничої) допомоги, проте, у зв`язку з поданням відповідачем зустрічної позовної заяви, що зумовило збільшення обсягу та складності роботи адвоката, сторони дійшли згоди переглянути умови договору в частині розміру гонорару адвоката, а саме збільшити розмір гонорару до 45 000,00 грн, про що сторони внесли зміни до п. 4.1 договору. При цьому, клієнт і адвокат домовились про фіксований розмір гонорару, отже детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги, не потрібен.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у клопотанні про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, вказував, що позивач не додав жодного документального підтвердження сплати коштів та отримання цих коштів адвокатом. Окрім того, ні в договорі, ні в додатковій угоді не вказано вартість кожної з послуг окремо, а тому неможливо точно встановити витрати для надання правової допомоги і жодних доказів, які обґрунтовують та підтверджують здійснення відповідних витрат стороною не надано.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене додаткове рішення, врахував, що первісний позов задоволено на 96,44%, та визначив, що розмір витрат на правову допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем, становить 43 398,00 грн.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене додаткове рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильному дослідженні та оцінці доказів.

Зокрема, скаржник зазначає, що представник позивача на підтвердження суми, яку він вважає за доцільне стягнути з відповідача в якості витрат на професійну правничу допомогу, надав акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 29.12.2022. Відповідно до договору про надання правової допомоги на №09/08/22 від 09.08.2022 клієнт здійснює оплату гонорару протягом 20 робочих днів від дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Проте, представник позивача не надав жодного документального підтвердження сплати коштів та отримання цих коштів адвокатом, жодного іншого акту приймання-передачі наданих юридичних послуг в матеріалах справи немає. При цьому апелянт покликається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, про необхідність підтвердження факту оплати гонорару та інших витрат на професійну правничу допомогу.

Також апелянт вказує, що відповідно до п.4.1. договору про надання правової допомоги №09/08/22 від 09.08.2022 клієнт сплачує адвокату фіксований розмір гонорару в сумі 30000,00 грн за перелік послуг, визначений в таблиці даного пункту договору. В додатковій угоді №1 від 08.10.2022 до договору сторони погодили внести зміни в п.4.1. договору та визначити фіксований розмір гонорару в розмірі 45 000,00 грн. Однак, ні в договорі, ні в додатковій угоді не вказано вартість кожної з послуг окремо, а тому неможливо точно встановити витрати для надання правової допомоги. Жодних доказів, які обґрунтовують та підтверджують здійснення відповідних витрат стороною не надано.

Скаржник наголошує, що свобода укладення договору про надання правової допомоги в частині визначення сторонами розміру гонорару адвоката не повинна мати наслідком збагачення за рахунок іншої сторони, а при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На переконання апелянта, критеріям реальності та розумності розміру витрат у цій справі відповідає гонорар у розмірі 15000,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та зазначає, що оскаржене додаткове рішення ухвалене згідно з нормами матеріального права та з дотриманням усіх процесуальних вимог.

Позивач наголошує, що спір виник з вини відповідача (оскільки причини несплати боргу були необґрунтованими, що підтверджено самим відповідачем шляхом відмови від апеляційної скарги), а також внаслідок процесуальної поведінки відповідача тривав майже 11 місяців. Натомість представник позивача адвокат Мовачнюк М.М. для належного представництва інтересів клієнта прийняв участь у восьми судових засіданнях, підготував (що зазначено у п.2. акту приймання-передачі наданих послуг) ряд процесуальних документів: позовну заяву, заяву про переведення в електронну форму процесуальних та інших документів по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді, відповідь на відзив на позов, заперечення щодо долучення доказів до матеріалів справи, заперечення щодо прийняття зустрічного позову, відзив на зустрічну позовну заяву, письмові пояснення щодо предмету спору, заяву про ухвалення додаткового рішення, заперечення проти прийняття до розгляду апеляційної скарги на основне рішення, відзив на апеляційну скаргу, заперечення проти прийняття до розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення та ін. Загалом адвокат витратив приблизно 30 годин часу на аналіз матеріалів справи, опитування клієнта щодо обставин справи, правовий аналіз позицій сторін, підготовку контраргументів, пошук відповідної судової практики, підготовку процесуальних документів, обговорення умов мирової угоди (про укладення якої наполягав відповідач).

При цьому, позивач та адвокат Мовчанюк М.М. домовились про фіксований гонорар за ведення цієї справи в суді. Відповідно до рішення Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16.02.2018, Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018, якими затверджено Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, на які посилаються також і адвокати Львівської області, мінімальний розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2023 рік складає близько 46 тис. грн. без урахування участі в судових засіданнях, а тому узгоджений сторонами фіксований розмір гонорару адвоката (45000,00 грн) є обґрунтованим та не перевищує рекомендовані мінімальні ставки адвокатського гонорару. Слід врахувати, що ціна первісного позову становить 594851,91 грн. і адвокат провів об`ємну роботу по зустрічному позову, який є немайновим.

Позивач просить врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2021 у справі №922/902/19 та від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, відповідно до яких: адвокатський гонорар може бути визначено у фіксованому розмірі; розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу; відсутність доказів оплати витрат на правову допомогу не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Окрім того, покликаючись на відкриту інформацію щодо фінансової звітності відповідача, розміщену на сайті opendatabot.ua, позивач вказує, що відповідач не знаходиться в скрутному матеріальному становищі, отримав чистий прибуток в 2022 році в розмірі майже 40 млн.грн., і очевидно, міг виконати свої боргові зобов`язання в позасудовому порядку.

Оцінка доказів, поданих позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом в суді першої інстанції здійснював адвокат Мовчанюк Максим Миколайович на підставі довіреності, виданої ТзОВ «Агро-Еко-Актив» 09.08.2022, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2540 від 17.01.2019.

На підтвердження заявленої до відшкодування суми ТзОВ «Агро-Еко-Актив» долучено договір №09/08/22 про надання правової (правничої) допомоги від 09.08.2022, додаткову угоду №1 від 08.102022, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги).

Відповідно до договору №09/08/22 від 09.08.2022 ТзОВ «Агро-Еко-Актив» (клієнт) доручає, а адвокат Мовчанюк Максим Миколайович приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.1. договору, адвокат має обов`язок на підставі довіреності (цього договору або ордера) здійснити представництво інтересів клієнта в Господарському суді Львівської області у господарській справі про стягнення боргу та штрафних санкцій з СТОВ імені Данила Галицького за поставлений товар (саджанці міскантуса).

За надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату фіксований розмір гонорару в розмірі 30 000,00 грн.

Сторони дійшли згоди, що послуга складається з наступних складових: ознайомлення, правовий аналіз матеріалів справи, вироблення стратегії, опитування працівників та/або колишніх працівників клієнта щодо обставин поставки товару, підготовка позовної заяви про стягнення боргу та штрафних санкцій до Господарського суду Львівської області, підготовка заяв, клопотань, письмових пояснень по справі у суді першої інстанції у справі про стягнення боргу та штрафних санкцій, участь в судових засіданнях у справі в інтересах і на стороні клієнта (п. 4.1).

Відповідно до п.4.3 договору гонорар за надання правової допомоги, визначеної в цьому договорі, сплачується клієнтом протягом 20-ти робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

08.10.2022 у зв`язку з поданням відповідачем зустрічної позовної заяви, що зумовлює збільшення обсягу роботи адвоката, сторони уклали додаткову угоду, у якій дійшли згоди переглянути умови договору №09/08/22 про надання правової (правничої) допомоги від 09.08.2022 в частині розміру гонорару адвоката, а саме збільшити розмір гонорару до 45000,00 грн, про що внести зміни до п.4.1 договору.

Також додатковою угодою визначено обсяг робіт: ознайомлення, правовий аналіз наданих клієнтом документів, вироблення стратегії, опитування працівників та/або колишніх працівників клієнта щодо обставин поставки товару; підготовка позовної заяви про стягнення боргу та штрафних санкцій до господарського суду Львівської області; підготовка заяв, клопотань, письмових пояснень по справі у суді першої інстанції у справі про стягнення боргу та штрафних санкцій (первісний позов); підготовка письмових заперечень проти прийняття зустрічної позовної заяви до провадження суду, підготовка усіх заяв, клопотань, письмових пояснень по справі у суді першої інстанції у справі за зустрічним позовом; участь в судових засіданнях у справі в інтересах і на боці Клієнта у первісному та зустрічному позові.

В акті приймання-передачі наданих юридичних послуг від 29.12.2022 погоджено, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги №09/08/22 від 09.08.2022 та додаткової угоди №1, адвокатом клієнту надані в повному обсязі наступні послуги (правова допомога), які далі іменуються - послуги:

1. ознайомлення, правовий аналіз наданих клієнтом документів, вироблення стратегії, опитування працівників та/або колишніх працівників клієнта щодо обставин поставки товару,

2. підготовка позовної заяви про стягнення боргу та штрафних санкцій до Господарського суду Львівської області,

3. підготовка заяв, клопотань, письмових пояснень по справі у суді першої інстанції у справі про стягнення боргу та штрафних санкцій (первісний позов),

4. підготовка письмових заперечень проти прийняття зустрічної позовної заяви до провадження суду, підготовка усіх заяв, клопотань, письмових пояснень по справі у суді першої інстанції у справі за зустрічним позовом.

5. участь в судових засіданнях у справі в інтересах і на боці клієнта у первісному та зустрічному позові.

Фіксований гонорар адвоката становить 45 000,00 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України щодо дотримання принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис (пункти 141-144 постанови).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (п.146).

Доводів щодо неспівмірності суми фіксованого гонорару адвоката позивача у справі №914/2038/22 зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги не містять (вх.№599/23 від 11.01.23, а.с.122-125, том 2).

Враховуючи те, що предметом розгляду справи були позовні вимоги про стягнення з відповідача 594 851,91 грн за неналежне виконання умов договору поставки, відповідачем у справі було заявлено зустрічний позов з майновою вимогою про стягнення пені та немайновою вимогою про визнання права притримання оплати товару, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу становить 7,6% ціни майнової вимоги первісного позову, під час розгляду справи адвокат позивача брав участь у восьми судових засіданнях у справі, а також готував та подавав позовну заяву, відповідь на відзив на позов, відзив на зустрічну позовну заяву, ряд інших процесуальних документів (клопотань, заперечень та пояснень), колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заявлений до стягнення гонорар адвоката в розмірі 45000,00 грн. відповідає критеріям розумності та необхідності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката з метою захисту своїх інтересів, а наданими до заяви про розподіл витрат доказами підтверджується розмір таких витрат.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність у цьому випадку підстав визнавати заявлену до стягнення суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу неспівмірною чи зменшувати її розмір за клопотанням іншої сторони чи з ініціативи суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що первісний позов задоволено на 96,44 %, суд першої інстанції правильно визначив розмір витрат на правову допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем та становить 43 398,00 грн.

Відтак доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апелянт не обґрунтував та не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване додаткове рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №316/23 від 12.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2245/23 від 12.07.2023) - відмовити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 у справі №914/2038/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 28.08.2023.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.