Постанова

від 28.08.2023 по справі 916/2730/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2730/22м. Одеса, проспект Шевченка, 29,

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області про повернення позовноъ заяви

від 01 травня 2023 року (повний текст складено 01.05.2023)

у справі №916/2730/22

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача: Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний Кооператив "Сансіті Сервіс"

про: стягнення 992 026,31 грн.,-

та

за зустрічним позовом: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Сансіті Сервіс"

до відповідача: Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси

про: визнання договору недійсним та визнання договору укладеним в редакції позивача за зустрічним позовом,-

суддя суду першої інстанції: Погребна К.Ф.

час та місце винесення ухвали: 01.05.2023, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2730/22 за позовом Комунального підприємства (КП) "Теплопостачання міста Одеси" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Сансіті Сервіс" (ОК «ЖБК «Сансіті Сервіс») про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 23.12.2019 № 1219 в сумі 992 026,31 грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням умов вказаного договору в частині оплати за отриману теплову енергію.

Крім того, місцевим господарським судом прийнято до розгляду зустрічний позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Сансіті Сервіс" до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про визнання договору недійсним та визнання договору укладеним в редакції позивача за зустрічним позовом.

Також, в межах справи №916/2730/22 до суду першої інстанції (в рамках первісного позову КП "Теплопостачання міста Одеси" до ОК "Житлово-Будівельний Кооператив "Сансіті Сервіс" про: стягнення 992 026,31 грн.) звернувся ОСОБА_1 із заявою про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору щодо визнання недійсним пункту договору на постачання теплової енергії.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він, є асоційованим членом кооперативу "Сансіті сервіс", та прийняття рішення по справі №916/2730/22 матиме суттєве значення та тяжкі наслідки для заявника, який є кінцевим споживачем послуг Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2730/22 (суддя К.Ф. Погребна) позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи повернуто заявнику.

Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- для того, щоб вступити у справу, яка вже розглядається господарським судом, з метою захисту свого права третя особа має заявити самостійні вимоги саме на той матеріально-правовий об`єкт, який визначений первісним позивачем в якості предмета позову, у справі №916/2730/22- це стягувані грошові суми;

- позовна заява ОСОБА_1 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору подана в рамках первісного позову, оскільки заявником в поданій заяві поряд із собою, позивачем визначено КП "Теплопостачання міста Одеси", а відповідачем - ОК "ЖБК "Сансіті Сервіс";

- однак, позовна заява ОСОБА_1 є заявою про визнання недійсним пункту договору, а не щодо стягнення з ОК "ЖБК "Сансіті Сервіс" грошових сум у розмірі 992 026,31 грн., що свідчить про невідповідність вимог заявника приписам господарського процесуального законодавства в частині можливості для ОСОБА_1 вступити з обраними ним вимогами щодо оспорювання законності договору у наявний спір про стягнення боргу за договором.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 чітко не визначено хто саме є відповідачами за позовом третьої особи та до кого спрямовані вимоги останнього, оскільки, як зазначено вище, заявник в якості позивачів вказує себе та КП "Теплопостачання міста Одеси", відповідачем зазначає ОК "ЖБК "Сансіті Сервіс", які є сторонами по первісному позову, тоді як в прохальній частині вказує, що вимоги направлені до позивача та відповідача за первісним позовом.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2730/22 скасувати та направити дану справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду. Також апелянт просить суд апеляційної інстанції відшкодувати за рахунок позивача та відповідача витрати зі сплати судового збору.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята помилково, з порушенням норм процесуального права.

Заявник вказує, що самостійна позовна вимога на предмет спору ОСОБА_1 як третьої особи впливає та має значення як на розгляд первісної позовної вимоги - про стягнення боргу за оспорюваним договором так і на зустрічний позов - про визнання недійсним договору за ст. 233 Цивільного кодексу України, оскільки містить самостійну вимогу щодо застосування до спірного правочину ст. 215 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 зауважує, що в поданій суду заяві обґрунтовано порушення прав заявника, як асоційованого члену ОК «ЖБК «Сансіті Сервіс», що є обов`язковою умовою та підставою для звернення до господарського суду з відповідною заявою з метою відновлення порушених прав.

Також скаржник звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою суд констатує про наявність у поданій заяві процесуальних недоліків, проте, у порушення 174 Господарського процесуального кодексу України, заява не була залишена без руху, а розглянута по суті.

Детальніше доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2730/22; вирішено у відповідності до приписів ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, за якими апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядається без повідомлення учасників справи, розглянути дану справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відзиву на апеляційну скаргу ані від КП "Теплопостачання міста Одеси", ані від ОК "ЖБК "Сансіті Сервіс" до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та у зв`язку із перебуванням у щорічній відпустці судді-члена колегії Колоколова С.І. - з 26.06.2023 по 28.07.2023, головуючого судді Савицького Я.Ф. - з 03.07.2023 по 04.08.2023, судді-члена колегії Разюк Г.П. - з 15.08.2023 по 27.08.2023, а також з огляду на принцип незмінності складу суду та на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2730/22 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Частиною першою ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, дослідивши документи, наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу врегульованого нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

При цьому, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення вищевказаної ч. 5 ст. 49 та ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої зазначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому, як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17, від 12.06.2019 у справі №916/542/18, та Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №910/12463/18.

Як правильно було зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подана в рамках первісного позову, оскільки заявником в поданій заяві поряд із собою, позивачем визначено КП "Теплопостачання міста Одеси", а відповідачем - ОК "ЖБК "Сансіті Сервіс".

Наведене апелянтом не оспорюється.

З матеріалів справи №916/2730/22 вбачається, що позовними вимогами КП "Теплопостачання міста Одеси" є стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії №1219 від 23.12.2019.

Тобто спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача за первісним позовом, заборгованості у відповідача за поставлене ним тепло за договором та наявністю підстав для стягнення такої заборгованості.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній просить визнати недійсним пункт №6.1.договору на постачання теплової енергії №1219 від 23.12.2019. Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Тобто позов ОСОБА_1 не спрямований на той самий предмет спору, що й позов КП "Теплопостачання міста Одеси", а спрямований на можливе повне або часткове виключення задоволення первісного позову КП "Теплопостачання міста Одеси", а отже, за своєю суттю цей позов фактично є зустрічним, процесуальним правом на подання якого наділений відповідач у цій справі - ОК "ЖБК "Сансіті Сервіс", та який скористався цім правом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що заявлені у позові вимоги ОСОБА_1 не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №916/2730/22 у розумінні ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.10.2021 у справі № 905/1613/20.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.

Решта доводів апеляційної скарги не беруться до уваги, тому що їх суть не має значення для ухвалення законного та об`єктивного судового рішення.

Водночас, колегія суддів зауважує, що у разі встановлення обставин, що рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є учасниками провадження у даній справі, суд може за власною ініціативою або за їх відповідною заявою залучити таких осіб до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області - без змін.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 у справі №916/2730/22 залишити без змін.

Постанова відповідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 28.08.20233 у зв`язку із перебуванням у щорічній відпустці: судді-члена колегії Колоколова С.І. - з 26.06.2023 по 28.07.2023, головуючого судді Савицького Я.Ф. - з 03.07.2023 по 04.08.2023,судді-члена колегії Разюк Г.П. - з 15.08.2023 по 27.08.2023.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.