Ухвала

від 28.08.2023 по справі 916/346/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

28 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/346/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради"

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023, прийняте суддею Бездолею Ю.С., м. Одеса, повний текст складено 20.07.2023,

у справі №916/346/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС"

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

-Управління обласної ради з майнових відносин;

-Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації;

про визнання договору продовженим

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС" звернулось з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради", в якому просило визнати продовженим договір оренди майна від 11.02.2019, укладений між Комунальною установою "Одеський обласний онкологічний диспансер", правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС" і погоджений Управлінням обласної ради з майнових відносин, на тих самих умовах та на той самий строк, а саме: на 2 роки та 11 місяців, тобто до 11.12.2024.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 30.01.2023 відкрито провадження у справі №916/346/23.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/346/23 (суддя Бездоля Ю.С.) позовні вимоги задоволено повністю; визнано продовженим договір оренди майна від 11.02.2019, укладений між орендодавцем - Комунальною установою "Одеський обласний онкологічний диспансер", правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради", та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС", на тих самих умовах та на той самий строк, а саме: на 2 роки та 11 місяців, тобто до 11.12.2024; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС" 2684 грн судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр" Одеської обласної ради" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/346/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС" у задоволені позову у повному обсязі.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/346/23 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/346/23 з суду першої інстанції.

28.08.2023 до апеляційного господарського суду з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/346/23.

Ознайомившись з матеріалами справи, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив 2684 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік").

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є одна вимога немайнового характеру (про визнання договору продовженим), відтак відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити 2684 грн (ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру).

Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/346/23, складає 4026 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/346/23.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати останнього, мотивоване незадовільним майновим станом Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради", зумовленим запровадженням воєнного стану та неприбутковим статусом відповідача, який на теперішній час не має передбачених кошторисом коштів на сплату судового збору.

За умовами частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Колегія суддів зауважує, що Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, при цьому вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.

З системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених зазначеним пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Між тим, суд апеляційної інстанції вбачає, що позов у даній справі не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи наведені норми та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, необхідність якої передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову апелянту у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки останнім не подано доказів направлення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради" (відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору та надати докази надсилання листами з описами вкладень копій апеляційної скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський обласний діагностичний центр "САНІТАС", Управлінню обласної ради з майнових відносин і Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Керуючись статтями 174, 232-235, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/346/23 відмовити.

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/346/23 залишити без руху.

Встановити Комунальному некомерційному підприємству "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук