Ухвала
від 29.08.2023 по справі 522/21010/20
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21010/20

Провадження №1-кс/522/5502/23

У Х В А Л А

29 серпня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020160000000661 від 16.07.2020 року, до чотирьох місяців,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020160000000661 від 16.07.2020 року, до чотирьох місяців.

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160000000661 від 16.07.2020, за підозрою громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 2015 року по 2018 рік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на керівних посадах в територіальних установах (структурних підрозділах) Національної академії аграрних наук України (далі - НААН, до 2010 року - Української академії аграрних наук).

Так, відповідно до наказу № 115 від 01.12.2009 ОСОБА_6 призначено на посаду директора Державного підприємства дослідного господарства Одеського інституту АПВ Української академії аграрних наук з 01.12.2009.

Відповідно до наказу № 17-ОС від 07.04.2016 ОСОБА_6 продовжено угоду про роботу за контрактом на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН», терміном з 09.04.2016 по 09.04.2017.

Відповідно до наказу № 97-ОС від 31.07.2017 ОСОБА_6 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН» з 01.08.2017 по 29.08.2017.

Відповідно до наказу № 120-ОС від 20.09.2017 ОСОБА_6 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН» строком на два місяці по 13.11.2017 включно.

Наказом № 150/1-ОС від 13.11.2017 ОСОБА_6 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України» строком на два місяці по 13.01.2018 включно.

Наказом № 7-К від 15.01.2018 ОСОБА_6 з 16.01.2018 призначено директором Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України».

Наказом № 6-к від 14.01.2019 ОСОБА_6 з 17.01.2019 призначено виконуючим обов`язки до призначення директора у встановленому порядку Державного підприємства «Дослідне господарство «Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України».

Згідно з актуальними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДР), що є у відкритому доступі, - Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України» (визначено наказом Національної академії аграрних наук України від 11.07.2011 № 159); Державне підприємство «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (визначено наказом Національної академії аграрних наук України від 18.10.2016 № 185) є попередніми назвами нинішнього Державного підприємства «Дослідне господарство «Одеське» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» та є і було однією і тією ж установою, оскільки має один і той же код ЄДРПОУ - 00724896, а також одну і ту ж юридичну адресу: Україна, 67667, Одеська область, Одеський район (колишній Біляївський), смт Хлібодарське, вулиця Маяцька Дорога, буд. 24.

Вищевказане підприємство є державним, належить до сфери управління НААН, що є уповноваженим органом власника майна.

Так, відповідно до статуту НААН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 15.03.2012 та статуту НААН, затвердженого 07.04.2016 загальними зборами НААН, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.07.2016 (до реєстрації нової редакції 20.08.2021), що містяться у загальному доступі, Національна академія аграрних наук України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа. Майновий комплекс НААН складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів, які перебувають на балансі НААН і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за НААН в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом. Використання державного майна, переданого Національній академії аграрних наук України, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та чинного законодавства. НААН, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством. НААН відповідно до законодавства та Статуту користується основними фондами, переданими їй державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства. Відчуження нерухомого майна наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН, здійснюється з дозволу Президії НАН України в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статутів Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН», Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН», що діяли у період з 2015 по 2018 роки, управління вищевказаним підприємством (господарством), здійснює директор, який:

- призначається на посаду шляхом укладення контракту з директором Наукової установи, якій Господарство безпосередньо підпорядковане, за погодженням з Академією;

- несе персональну відповідальність за стан, діяльність Господарства, за збереження та ощадливе використання майна Господарства тощо (п.п. 6.5, 6.7 статті 6 «Управління Господарством і самоврядування трудового колективу» в редакції Статуту від 2011 року (без дати);

- призначається на посаду на конкурсній основі директором Наукової установи після погодження з президентом Академії, відповідно до її Статуту, який несе персональну відповідальність за стан, діяльність Підприємства, за збереження та ощадливе використання майна Підприємства, тощо (п.п. 7.2, 7.7 розділу 7 «Управління Підприємством» в редакціях Статуту від 13.04.2017 та від 09.11.2017).

Загалом, відповідно до редакцій Статутів від 13.04.2017 та від 09.11.2017 (п. 7.6 розділу 7) директор, діючи від імені Підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах Статуту самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Академії.

Крім того, відповідно до контракту з керівником вищевказаного підприємства, що перебуває у державній власності, директор (керівник):

- зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Інститут зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації Керівника;

- директор (керівник) є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами;

- директор (керівник) підзвітний Інституту та Національної академії аграрних наук України у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом;

- директор (керівник) здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом;

- директор (керівник) забезпечує високоефективне використання земельних ресурсів, основних фондів, іншого державного майна, що знаходиться в розпорядженні Підприємства та переданих в оперативне управління Інститутом матеріальних та інших цінностей, їх збереження, в тому числі використання майна, нежитлових будинків і приміщень на умовах оренди;

- директор (керівник) забезпечує дотримання законодавства на Підприємстві, вдосконалення управління, зміцнення договірної та трудової дисциплін, фінансового стану Підприємства, запобігання корупційним явищам;

- директор (керівник) забезпечує контроль за використанням майнових і авторських прав згідно положень НААН та чинного законодавства України;

- директор (керівник) здійснює інші дії, необхідні для досягнення мети державного підприємства.

З огляду на вищевказане вбачається, що ОСОБА_6 у період з 2015 по 2018 роки, обіймаючи посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук» (наказ № 115 від 01.12.2009 та № 17-ОС від 07.04.2016), тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН» (наказ № 97-ОС від 31.07.2017 та № 120-ОС від 20.09.2017), тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (наказ № 150/1-ОС від 13.11.2017) та директора Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (наказ № 7-К від 15.01.2018 та № 6-к від 14.01.2019) виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Національна академія наук України та галузеві академії наук є суб`єктами управління об`єктами державної власності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» відчуження нерухомого майна Національної академії наук України та національних галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 Порядку про відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 з подальшими змінами, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законами.

Водночас дія цього Порядку не поширюється на відчуження майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом (пункт 5 Порядку).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що приватизація здійснюється, зокрема, шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Частинами 3, 4, 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що громадяни, на яких поширюється його дія, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або іншими шляхами, не пов`язаними з приватизацією.

Пунктом 1 частини першої статті 3 цього ж Закону встановлено, що забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків здійснюється з дотриманням вимоги, що всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад.

У пункті 3 цієї статті передбачається, що порядок передачі гуртожитків у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

Відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об`єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Статтею 3 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» визначено, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 13 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за № 109/17404, приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Пунктом 14 вищевказаного Положення встановлено, що передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади). При цьому орган місцевого самоврядування відповідно до статті 5 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" має прийняти рішення щодо залишення цілісного майнового комплексу (будівлі, будинку) у статусі "гуртожиток" та дозволити приватизацію його жилих та нежилих приміщень.

Отже, законодавством упорядковано відчуження житлових приміщень у гуртожитках, як об`єктах державного житлового фонду, шляхом безоплатної приватизації на користь громадян України, що мають на це право.

Вказаний порядок полягає у тому, що спочатку гуртожитки підлягають передачі у власність територіальних громад, після чого відповідний орган місцевого самоврядування приймає рішення про передачу жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян.

Проте, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи упродовж 2015-2018 років посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук», тимчасово виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН», директора Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» та будучи службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, несумлінно ставився до виконання службових обов`язків, які на нього покладені Статутами від 2011 року (без дати), 13.04.2017 та 09.11.2017 в частині забезпечення своєї діяльності відповідно до законодавства та нормативно-правових актів, якими регламентовано порядок обліку, використання та розпорядження нерухомим державним майном підприємства, внаслідок чого не забезпечив дотримання під час безоплатної приватизації на користь громадян жилих приміщень в гуртожитках, що перебували на балансі очолюваного ним підприємства державної форми власності, порядку, встановленого статтями 3, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», статтею 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», пунктами 13 та 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за № 109/17404, хоча повинен був знати цей порядок та виконувати.

Незважаючи на те, що гуртожитки № 7, № 11 та № 12 «Дослідного господарства Інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук», Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Причорномор`я НААН», Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» станом на 2015-2018 роки перебували на балансі державного підприємства та не були передані НААН у власність територіальних громад, орган приватизації на підприємстві створений не був, а орган місцевого самоврядування не приймав жодного рішення про передачу жилих приміщень в гуртожитках як щодо об`єктів приватизації у власність громадян, ОСОБА_6 , упродовж 2015-2018 років, перебуваючи на робочому місці за адресою: АДРЕСА_1 , недостатньою мірою володіючи знаннями щодо існуючого на той час порядку приватизації, хоча зобов`язаний був його знати та передбачити наслідки його незастосування, підписав низку документів, що надалі стали підставою для відчуження державного нерухомого майна як об`єктів приватизації державного житлового фонду, а саме кімнат (квартир) у гуртожитках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , підставою державної реєстрації права власності на ці кімнати (квартири) у гуртожитках за громадянами (фізичними особами) та спричинення істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, інтересам окремої юридичної особи - НААН, у тому числі спричинення тяжких наслідків.

Так, 09.06.2015, ОСОБА_6 , будучи службовою особою та неналежно виконуючи свої службові обов`язки внаслідок несумлінного ставлення до них, не дотримуючись встановленого порядку приватизації об`єктів державного житлового фонду та не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді незаконного відчуження нерухомого майна державної форми власності, хоча повинен був і міг їх передбачити, вважаючи, що діє законно, підписав свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_2 , площею 36,5 м2,ринковою вартістю 252 748 грн. 00 коп. грн за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 23.12.2015, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_5 ), площею 80,3 м2, ринковою вартістю 630 275 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 28.12.2015, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_6 ), площею 17,5 м2, ринковою вартістю 173 827 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 29.12.2015, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_4 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_1 ), площею 15,8 м2, ринковою вартістю 161 476 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 15.02.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_5 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_22 на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_7 ), площею 22,9 м2, ринковою вартістю 237 656 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною фізичною особою.

Аналогічно 09.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_6 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_23 та ОСОБА_24 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_8 ), площею 35,9 м2, ринковою вартістю 266 270 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 16.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_7 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_6 ), площею 35,8 м2, ринковою вартістю 278 094 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 21.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_8 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_9 ), площею 56,7 м2, ринковою вартістю 535 645 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 23.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_9 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_33 на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_10 ), площею 36,5 м2, ринковою вартістю 285 539 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною фізичною особою.

Аналогічно 23.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_10 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_34 та ОСОБА_35 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_11 ), площею 35,2 м2, ринковою вартістю 257 171 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 28.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_11 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_36 та ОСОБА_37 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_12 ), площею 35,6 м2, ринковою вартістю 278 143 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 28.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_12 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_6 ), площею 36,4 м2, ринковою вартістю 265 611 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 28.03.2016 та 04.04.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтва № НОМЕР_13 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_42 та № НОМЕР_14 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_43 на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_13 , площею 13,6 м2 та 23 м2, ринковою вартістю 286 395 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 30.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_15 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_14 ), площею 36 м2, ринковою вартістю 264 240 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 30.03.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_16 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_47 та ОСОБА_48 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_4 ), площею 36 м2, ринковою вартістю 266 400 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 04.04.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_17 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_49 на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_15 ), площею 17,7 м2, ринковою вартістю 286 474 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною фізичною особою.

Аналогічно 11.04.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_18 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та ОСОБА_53 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_13 ), площею 59,2 м2, ринковою вартістю 467 029 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 11.04.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_19 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_54 та ОСОБА_55 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_16 ), площею 35,8 м2, ринковою вартістю 256 829 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 23.05.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_20 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_56 на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_17 ), площею 22,5 м2, ринковою вартістю 294 345 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною фізичною особою.

Аналогічно 09.06.2016, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_21 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_57 , ОСОБА_58 та ОСОБА_59 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_18 ), площею 31 м2, ринковою вартістю 306 900 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Аналогічно 20.02.2018, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_22 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_60 на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_3 ), площею 51,7 м2, ринковою вартістю 390 904 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаною фізичною особою.

Аналогічно 07.06.2018, ОСОБА_6 підписав свідоцтво № НОМЕР_23 про право власності на житло на ім`я ОСОБА_61 , ОСОБА_62 та ОСОБА_63 у рівних частках на жиле приміщення у гуртожитку (квартиру АДРЕСА_8 ), площею 36,1 м2, ринковою вартістю 264 324 грн. 00 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для його відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за вказаними фізичними особами.

Усього внаслідок вищевказаного діяння ОСОБА_6 , в порушення встановленого законодавством порядку передачі квартир, жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, незаконно відчужено та зареєстровано як приватну власність фізичних осіб 22 квартири у гуртожитках, які знаходяться на балансі вищевказаного державного підприємства, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_12 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_11 та АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_10 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_14 , загальною площею 807,4 м2. Загальна ринкова вартість усіх квартир, що незаконно вибули з державної власності за свідоцтвами про право власності на житло, підписаними ОСОБА_6 у період часу з 2015 по 2018 роки, складає 6706295 грн, що є істотною шкодою державним інтересам та інтересам НААН, а також спричинило тяжкі наслідки, оскільки вказана сума у понад двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З урахуванням вищевикладених обставин, громадянин України ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за кваліфікуючими ознаками: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, інтересам окремих юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується матеріалами кримінального провадження.

Станом на теперішній час у кримінальному провадженні необхідно виконати певний обсяг слідчих та інших процесуальних дій.

Обставинами, які перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше є: складність, великий об`єм слідчих дій та тривалий процес їх проведення, специфіка розслідування злочину, тривалість проведення призначених експертиз.

Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих та інших процесуальних дій, мають значення для доказування у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваних до вчинення злочинів за обставинами кримінального провадження.

Для проведення та завершення вищевказаних процесуальних дій необхідний строк, не менше 4-х місяців. Двохмісячний строк досудового розслідування даного провадження спливає 30.08.2023.

У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги, викладені у клопотанні, підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити. Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечували, посилаючись на його необгрунтованість.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.

Відповідно до ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити новий визначений строк досудового розслідування. Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160000000661 від 16.07.2020, за підозрою громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.