Постанова
від 10.08.2023 по справі 910/96/22
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2023 р. Справа№ 910/96/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Печенюк Р.В., адвокат ;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Лисовець Т.В., адвокат,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" та Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 (повний текст складено 15.09.2022)

у справі № 910/96/22 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз"

до Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско"

про розірвання договору та стягнення 2 000 000,00 грн,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз"

про стягнення 101 390,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог за первісним позовом.

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" (далі - ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" (далі - ПП "Туристична компанія Бістко", відповідач за первісним позовом) про розірвання договору та стягнення 2 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання Договору про надання послуг №2 від 02.01.2020 у зв`язку з істотною зміною обставин, якими керувалися сторони при його укладанні. Також позивачем заявлено вимогу про повернення суми передоплати, сплаченої на виконання такого Договору, у розмірі 2 000 000,00 грн.

Короткий зміст та підстави позовних вимог за зустрічним позовом.

10.02.2022 ПП "Туристична компанія Бітско" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою (яка ухвалою від 14.02.2022 прийнята для спільного розгляду з первісним позовом) до ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 101 390.84 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" грошового зобов`язання із оплати наданих послуг на підставі Договору про надання послуг №2 від 02.01.2020.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/96/21 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" відмовлено повністю.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент укладення Договору та замовлення послуги з організації конференції в Республіці Кіпр, позивач за первісним позовом мав бути обізнаний з ризиками, пов`язаними з ускладненням та/або зривом проведення такої конференції, оскільки таке поширення відбулося з 2019 року. Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги, що за погодженням сторін умови спірного Договору регулюють надання різного виду послуг, а не лише проведення спірної конференції, про яку йде мова у первісній позовній заяві, тому, навіть за умови істотної зміни обставин щодо неможливості проведення конференції у визначені дати (09.04.2020-12.04.2020) внаслідок запровадження в країнах карантинних обмежень, позивачем не доведено суду неможливості надання інших послуг за Договором, таких, зокрема, як візова підтримка, бронювання квитків та готелів, надання рекламних послуг. Також суд першої інстанції визнав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що введення в Україні воєнного стану змінило обставини настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Отже, за висновком суду першої інстанції, відсутність доказів одночасного існування умов, передбачених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, які є необхідні для розірвання Договору, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог про розірвання спірного Договору.

Крім того, договірний характер спірних правовідносин, не доведення позивачем за первісним позовом їх припинення (розірвання тощо), виключає застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги повернути позивачу попередньо сплачені кошти за Договором, оскільки правова підстава їх набуття не відпала.

Мотивуючи відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ПП "Туристична компанія Бітско" не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для стягнення з ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" суми основної заборгованості за Договором з огляду на відсутність належних та допустимих доказів надання послуг останньому на суму 101 390,84 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз"та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" 04.10.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання Договору про надання послуг №2 від 02.10.2020 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким розірвати Договір, укладений між сторонами; здійснити розподіл судових витрат.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не дослідив важливі для справи обставини, не надав оцінку аргументам і доводам позивача, визнав встановленими обставини при їх недоведеності матеріалами справи, здійснив неправильне тлумачення та застосування норм матеріального права.

Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:

- не враховано того, що надання послуг, передбачених в Договорі, в інші строки та на нових умовах, що пов`язані з введенням карантинних обмежень, не відповідає первинним потребам, порушує співвідношення майнових інтересів позивача та позбавляє його того, на що він розраховував при замовленні та оплаті таких послуг;

- не взято до уваги доводи позивача про те, що інші послуги, зокрема, візова підтримка, бронювання квитків та готелів, у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень, стали неможливими, а надання рекламних послуг не були актуальними та затребуваними для позивача під час дії Договору;

- вказано помилковий висновок про те, що позивач за первісним позовом не скористався передбаченим у спірному Договорі правом на його розірвання в односторонньому порядку;

- не надано оцінку масштабності наслідків, які спричинив COVID-19, та можливості позивача з розумною обачністю передбачити такі наслідки;

- не досліджено доводів позивача за первісним позовом щодо наявності усіх чотирьох умов для розірвання Договору у судовому порядку, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України;

- помилково наведену у первісному позові інформацію про появу хвороби у 2019 році визнано твердженням про встановлення факту про те, коли позивачу за первісним позовом стало відомо про COVID-19;

- проігноровано доводи позивача за первісним позовом про порушення відповідачем положень частини 8 статті 20 Закону України "Про туризм";

- необґрунтовано визнано доповнення підстав позову про розірвання Договору додатковою обставиною - введенням в Україні воєнного стану, зміною підстав позову без дотримання вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України (не подано відповідної заяви).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ПП "Туристична компанія Бітско" та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Туристична компанія Бітско" 17.10.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" заборгованості за Договором про надання послуг №2 від 02.01.2022 у розмірі 101 390,84 грн; ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" на користь ПП "Туристична компанія Бітско" заборгованість за Договором про надання послуг №2 від 02.01.2022 у розмірі 101 390,84 грн.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Зокрема, ПП "Туристична компанія Бітско" вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, оскільки, незважаючи на неузгодженість умовами Договору офіційних електронних адрес сторін для обміну документами, фактично встановленим між сторонами звичаєм ділового обороту такий обмін відбувався через електронні адреси їх менеджерів, протягом всього часу своєї співпраці сторони користувалися саме таким способом комунікації для надсилання актів і рахунків, які, крім спірних, оплачувалися ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз". Також, за твердженням апелянта, факт направлення відповідачу за зустрічним позовом Претензії-вимоги разом з актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 101 390,84 грн підтверджується описом вкладення та повідомленням про вручення рекомендованого відправлення ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", яку останній у відповідності до вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України мав оплатити у семиденний строк від дня її пред`явлення. Однак, вартість наданих відповідачу послуг у вказаній сумі ним не була оплачена. Зазначені обставини, як стверджує скаржник, були встановлені судом першої інстанції під час вирішення цього спору, проте у задоволенні зустрічного позову судом першої інстанції безпідставно відмовлено, що свідчить про неправильне застосування ним положень статей 530, 901, 903 Цивільного кодексу України.

В апеляційній скарзі апелянтом також було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст рішення скаржник отримав засобами поштового зв`язку 27.09.2022, тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 17.10.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022 справу № 910/96/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/96/22; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22 до надходження до суду матеріалів справи.

Згідно з Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 20.10.2022 апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді- доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

25.10.2022 матеріали справи №910/96/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22, розгляд справи призначено на 01.12.2022 о 15 год 00 хв, запропоновано сторонам вчинити певні процесуальні дії в установлений судом строк.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 поновлено ПП "Туристична компанія Бітско" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у даній справі, об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бістко" в одне провадження для спільного розгляду, справу призначено до розгляду на 01.12.2022 о 15 год 00 хв, запропоновано сторонам вчинити певні процесуальні дії в установлений судом строк.

01.12.2022 з 14 год. 19 хв. до 15 год. 36 хв. в м. Київ була оголошена повітряна тривога, у зв`язку з чим розгляд даної справи не відбувся з об`єктивних причин, які не залежали від суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/96/2 призначено на 19.01.2023 о 16 год 00 хв.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.01.2023 по 20.01.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22 призначено на 23.03.2023 о 10 год 20 хв.

Проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 19.03.2023 по 25.03.2023 у відрядженні, судове засідання у призначений час не відбулось. З 27.03.2023 по 31.03.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі № 910/96/22 призначено на 20.04.2023 о 10 год 40 хв.

У судовому засіданні 20.04.2023 з огляду на неявку представника ПП "Туристична компанія Бітско" та відсутність в матеріалах справи відомостей щодо його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, колегією суддів апеляційного господарського суду розгляд апеляційних скарг ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/96/22 відкладено на 23.05.2023 об 11 год 30 хв, про що винесено відповідну ухвалу.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козир Т.П. з 15.05.2023 по 25.05.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/96/22 призначено на 29.06.2023 о 10 год 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/96/22 до 10 год 00 хв 10.08.2023.

Позиція інших учасників справи.

14.11.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПП "Туристична компанія Бістко" - відповідача за первісним позовом, надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий поштою 09.11.2022), в якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" на оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання спірного Договору та розподілу судових витрат залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити без змін.

За твердженням відповідача за первісним позовом, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" про розірвання спірного Договору, правильно встановив обставини справи та прийняв рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права.

10.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бітско" (надіслано поштою 07.11.2022), в якому відповідач за зустрічним позовом просить зазначену апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишити без змін, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованих та законних висновків, відображених у цьому рішенні, у зв`язку з чим відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Так, заперечуючи вимоги апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом у поданому відзиві зазначив, що апелянтом в порушення вимог статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами факту прийняття послуг ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", в тому числі отримання актів надання послуг, а відтак виникнення у останнього обов`язку щодо оплати таких послуг. Поряд з цим, ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" у відзиві на апеляційну скаргу, зазначивши попередній розмір понесених ним витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом, повідомило суд апеляційної інстанції про подання ним остаточного розрахунку таких витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

23.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" адвоката Печенюка Р.В. надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги ПП "Туристична компанія Бітско" та письмові пояснення на відзив на апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бістко".

Колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що за змістом вказані пояснення є доповненням до відзиву на апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бістко" (надійшли до суду апеляційної інстанції 10.11.2022) та відповіддю на відзив ПП "Туристична компанія Бістко" на подану у даній справі апеляційну скаргу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", а за назвою - письмовими поясненнями.

Відповідно до частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина 1 статті 161 Господарського процесуального кодексу України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина 5 цієї статті).

Ухвалою від 28.10.2022 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Туристична компанія Бістко" на рішення суду першої інстанції у даній справі Північний апеляційний господарський суд запропонував учасникам справи (у даному випадку - ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз") надати відзив на апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бістко" протягом п`яти днів з дня вручення копії такої ухвали.

ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" таким правом скористалося, подавши до суду апеляційної інстанції 10.11.2022 відповідний відзив у встановлений судом строк.

Ухвалою від 27.10.2022 про відкриття апеляційного провадження у справі 910/96/22 за апеляційної скаргою ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" суд апеляційної інстанції надав право апелянту подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Матеріалами справи підтверджується, що відзив на апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бістко" надіслала на адресу апелянта цінним листом з описом вкладення 09.11.2022. Апелянт відповідь на вказаний відзив до суду апеляційної інстанції не подав.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що зазначені письмові пояснення, які за своїм змістом є доповненням до відзиву та відповіддю на відзив, подані представником ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" після закінчення строку, встановленого судом, на їх подання.

Також, ні ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", ні його представником не заявлялось про надання дозволу подати додаткові письмові пояснення до раніше наданого ним відзиву та письмові пояснення на відзив відповідача за первісним позовом - ПП "Туристична компанія Бістко" на апеляційну скаргу, а суд апеляційної інстанції за межами встановлених строків не визнавав їх подання необхідним.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду залишає без розгляду письмові пояснення представника ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" щодо апеляційної скарги ПП "Туристична компанія Бістко" від 18.01.2023 та на відзив на апеляційну скаргу від 18.01.2023, що надійшли до Північного апеляційного господарського суду 23.01.2023.

28.11.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ПП "Туристична компанія Бітско" адвоката Лисовець Т.В. надійшла відповідь на відзив, що поданий ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" у даній справі на апеляційну скаргу ПП "Туристична компанія Бістко".

У зазначеній відповіді на відзив представник відповідача за первісним позовом просить продовжити строк для подачі відповіді на відзив до 25.11.2022, поновити строк для подачі відповіді на відзив до 25.11.2022, прийняти дану відповідь на відзив до розгляду, скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №2 від 02.01.2020 у розмірі 101 390,84грн та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" на користь ПП "Туристична компанія Бістко" вказану суму заборгованості.

Мотивуючи поважність причин пропуску подання відповіді на відзив, скаржник послався на те, що у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану ПП "Туристична компанія Бістко" не працює, через що відзив на апеляційну скаргу, який отримано поштою 09.11.2022, передано адвокату лише 21.11.2022.

Скаржник також послався на Рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з якими судам рекомендовано, зокрема, виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги посилання ПП "Туристична компанія Бістко" на запроваджений в країні воєнний стан, враховує можливі ризики для безпеки здоров`я та життя людини, пов`язані з військовою агресією та необхідністю забезпечення безпеки життю та здоров`ю людини. Також суд апеляційної інстанції приймає до уваги пункт Рекомендацій Ради суддів України, в якому вказано, що виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні визначати особливості роботи суду.

У цьому випадку підлягає з`ясуванню питання в який строк скаржник міг вчинити відповідну процесуальну дію та якими доказами підтверджується неможливість її вчинення раніше, оскільки право на продовження (поновлення) строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість продовження (поновлення) строку, зокрема і на подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого судом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для продовження пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що відзив на його апеляційну скаргу від ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" отримано ним 09.11.2022, проте передано адвокату лише 21.11.2022 у зв`язку з тим що підприємство не працює.

Водночас, доказів на підтвердження зазначених обставин скаржником до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу, не надано.

Поряд з цим, заявником не вказано аргументів, яким чином підприємство, яке не працює, отримує поштову кореспонденцію, в той же час передати її адвокату не має можливості. Не наведено пояснень з якого періоду підприємство не працює, оскільки в матеріалах справи наявні апеляційна скарга ПП "Туристична компанія Бістко" та відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", які подані заявником відповідно 17.10.2020 та 09.11.2022, в межах встановлених законом та судом процесуальних строків. При цьому, зазначені процесуальні документи також виготовлялися адвокатом скаржника після отримання підприємством поштової кореспонденції від суду першої інстанції з оскаржуваним рішенням (апеляційна скарга подана в межах двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду) та від суду апеляційної інстанції з ухвалою про відкриття апеляційного провадження та від ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" з апеляційною скаргою.

Як убачається із змісту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 про відкриття апеляційного провадження у даній справі судом було встановлено строк для надання апелянтом (ПП "Туристична компанія Бістко") відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Як стверджує апелянт, відзив на апеляційну скаргу ним отримано від ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" 09.11.2022. Отже, відповідь на відзив подано скаржником після закінчення встановленого судом апеляційної інстанції п`ятиденного строку, який, як убачається з матеріалів справи, збіг 14.11.2022.

У цей же строк, до 14.11.2022, відповідно до вимог частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України апелянт мав право подати заяву про продовження встановленого судом строку на подання відповіді на відзив.

Як вже зазначалося судом апеляційної інстанції, відповідно до приписів статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право клопотатися про продовження строку для подання відповіді на відзив ПП "Туристична компанія Бістко" втрачено у зв`язку із закінченням призначеного судом строку, що має наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.

Поряд з цим, оскільки представником ПП "Туристична компанія Бістко" при обґрунтуванні заяви про продовження пропущеного строку на подання відповіді на відзив не наведено достатньо поважних причин пропуску цього строку та не надано належних доказів згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження викладених у заяві аргументів, суд апеляційної інстанції не убачає підстав для продовження цього строку і за ініціативою суду відповідно до вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до розгляду подану представником ПП "Туристична компанія Бістко" відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Подане заявником клопотання про продовження (поновлення) строку для подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.

Результат розгляду поданих ПП "Туристична компанія Бістко" до апеляційної скарги додаткових доказів.

ПП "Туристична компанія Бістко" до апеляційної скарги додано докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, а саме: копія листа від 27.09.2022 адресованого Генеральному директору ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" (без додатків) з описом вкладення у цінний лист, накладною АТ "Укрпошта" № 0311010553704 та фіскальним чеком від 27.09.2022, роздруківка відстеження поштового відправлення за трек-номером 0311010553704.

При цьому, клопотання про долучення копій зазначених доказів до матеріалів справи ПП "Туристична компанія Бістко" не заявлено ні в апеляційній скарзі, ні шляхом подання окремої заяви.

Водночас, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач наголошує на тому, що прийняте рішення в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про стягнення з ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" заборгованості за Договором в розмірі 101 390,84 грн суперечить частині 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі.

Зокрема, заявник стверджує, що ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" не виконує свої зобов`язання за Договором не через те, що йому не було надано оригіналів Актів здачі-прийняття робіт, а через небажання сплачувати вказану заборгованість. Підтвердженням цього, на думку ПП "Туристична компанія Бістко", є саме те, що відповідачем за зустрічним позовом 06.10.2022 було отримано надісланий ним лист від 27.09.2022 з проханням сплатити існуючу спірну заборгованість за Договором протягом 7 днів з моменту отримання даного листа, до якого додавались оригінали відповідних Актів здачі-приймання робіт на загальну суму 101 390.84 грн. Проте, станом на 13.10.2022 відповідач за зустрічним позовом вартість наданих послуг (робіт) не сплатив.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини 1, 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на позивача за зустрічним позовом).

Отже, колегія суддів зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинне містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).

Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18; від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19).

Як убачається з матеріалів справи додаткові докази, копії яких долучено ПП "Туристична компанія Бістко" до апеляційної скарги, складені (створені) 27.09.2022, тобто після ухвалення оскаржуваного у даній справі рішення, 31.08.2022.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем за зустрічним позовом разом з апеляційною скаргою додаткові докази, а саме: копія листа від 27.09.2022 адресованого Генеральному директору ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" (без додатків) з описом вкладення у цінний лист, накладною АТ "Укрпошта" № 0311010553704 та фіскальним чеком від 27.09.2022, роздруківка відстеження поштового відправлення за трек-номером 0311010553704, не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки не були подані до суду першої інстанції, створені після ухвалення рішення у даній справі, тобто зазначені докази не існували на момент вирішення відповідного спору між сторонами у суді першої інстанції.

Явка представників сторін.

У судове засідання 10.08.2023 з`явилися представники ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско".

Представник ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" у судовому засіданні 10.08.2023 підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання спірного Договору та ухвалити в цій частині нове рішення, якимрозірвати Договір, укладений між сторонами, здійснити розподіл судових витрат.

Надаючи пояснення щодо поданої ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" апеляційної скарги, присутній у судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом її заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення.

Представник ПП "Туристична компанія Бітско" у судовому засіданні 10.08.2023 підтримав вимоги поданої позивачем за зустрічним позовом апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні зустрічного позову, задовольнити зустрічний позов ПП "Туристична компанія Бітско".

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 10.08.2023 вимоги апеляційної скарги ПП "Туристична компанія Бітско" заперечив, просив суд апеляційної інстанції у її задоволенні відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій частині залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між ПП "Туристична компанія Бітско" (виконавець) та ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" (замовник) був укладений Договір про надання послуг №2 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого протягом усього терміну дії цього Договору виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 цього Договору у відповідності до відповідних Додатків до цього Договору, які передбачають умови надання цих послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що послуги за цим Договором, зокрема, включають:

- організацію та проведення семінарів, конференцій, симпозіумів, включаючи: проведення майстер-класів в різних регіонах країни; проведення національних конференцій для спеціалістів охорони здоров`я; проведення масштабних симпозіумів для спеціалістів охорони здоров`я, включаючи іноземних учасників; проведення міжнародних конференцій для спеціалістів охорони здоров`я;

- бронювання та продаж авіаквитків на внутрішні та міжнародні рейси;

- бронювання та продаж залізничних та автобусних квитків на внутрішні та міжнародні рейси;

- бронювання номерів і продаж готельних послуг на території України та за кордоном;

- інформаційно-консультаційні послуги з отримання віз (візова підтримка) у консульствах іноземних держав в Україні;

- пряма та непряма реклама;

- проведення досліджень ринку;

- реалізація маркетингових програм тощо.

За змістом пункту 1.3 Договору опис послуг, їх вартість, порядок оплати та терміни надання послуг визначаються цим Договором та Додатками, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору прийом та передача наданих виконавцем послуг здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання Акту про надання послуг, при цьому замовнику передається звіт про результати надання послуг у форматі, узгодженому сторонами у відповідному Додатку.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що замовник зобов`язаний не пізніше 10 робочих днів з дня отримання відповідного Акту та/або Звіту за відсутності зауважень передати виконавцю підписаний Акт. При наявності мотивованих зауважень по Акту та/або Звіту замовник зобов`язаний повідомити про це письмово виконавця з зазначенням мотивувань виявлених недоліків протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного Акту та/або Звіту. На підставі зазначеного письмового повідомлення, сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків, які підлягають усуненню і термінів їх усунення. Після усунення виконавцем недоліків, зазначених сторонами у двосторонньому акті, виконавець складає новий Акт на дату усунення недоліків, при цьому попередній Акт є недійсним і підписанню не підлягає. Замовник повинен підписати Акт протягом 10 робочих днів з моменту його отримання. При не підписанні Акта у встановлений в цьому пункті термін і за відсутності зауважень по Акту послуги вважаються наданими належним чином в строк і в повному обсязі та прийнятими замовником у повному обсязі.

Відповідно до пункту 4.1 Договору вартість наданих послуг та порядок оплати визначаються у відповідних Додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами пункту 4.4 Договору оплата послуг здійснюється замовником в національній валюті, якщо інше не погоджене сторонами у відповідному Додатку, на підставі оригіналу рахунку виконавця, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Згідно з пунктом 4.5 Договору рахунки за надані послуги виставляються виконавцем за згодою сторін в національній валюті (з урахуванням ПДВ, якщо застосовується).

Пунктом 9.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дати, зазначеної вище, в преамбулі цього Договору та діє до 31.12.2020 включно.

У тому випадку, якщо термін Договору закінчився, але будь-яка із сторін не виконала своїх зобов`язань, Договір вважається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.2 Договору).

За змістом пункту 9.3 Договору сторони погодили, що після закінчення терміну, зазначеного в п. 9.1, цей Договір продовжується на один рік і на тих же умовах необмежену кількість разів, до тих пір, поки одна із сторін, що побажала розірвати цей Договір, не повідомить про це іншу сторону за допомогою письмового повідомлення, за 2 (два) календарних місяця до дати передбаченого розірвання.

Відповідно до пункту 12.4 Договору всі доповнення та Додаткові угоди до цього Договору набирають юридичну силу тільки в письмовому вигляді з моменту підписання їх уповноваженими представниками обох сторін.

В силу погоджених сторонами умов у пункту 12.7 Договору повідомлення, шо надаються згідно із цим Договором, повинні бути надіслані по електронній пошті або кур`єрською службою з повідомленням про вручення на адреси, вказані нижче:

Замовник

Поштова адреса: БЦ "Європа", 11 поверх, офіс 11А, Столичне шосе, 103, м. Київ, 03131

Електронна адреса:


Виконавець

Поштова адреса: 03087, Україна, м. Київ, Чоколівський бул., б. 33, офіс 21

Електронна адреса:

Будь-яке повідомлення, надіслане згідно з положеннями пункту 12,7 цього Договору, вважається отриманий на день отримання, вказаний у повідомленні про вручення або у день надіслання електронного повідомлення (підпункт 12.7.1Договору).

Додатком №1 від 02.01.2020 до Договору сторони погодили тарифи на послуги виконавця.

Договір та Додаток №1 до Договору підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками суб`єктів господарювання.

Як вказує позивач за первісним позовом, у січні 2020 року він замовив у відповідача за первісним позовом послуги з організації річної конференції для 240 осіб, що мала відбутися у м. Пафос, Республіка Кіпр.

ПП "Туристична компанія Бітско" виставила позивачу за первісним рахунок №Z-000000013 від 05.02.2020 на оплату вартості замовлених послуг на суму 2 500 000,00 грн, який останнім 11.02.2020 був повністю оплачений, що підтверджується випискою з особового рахунку платника.

Листом від 03.06.2020 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача із повідомленням про скасування замовленої конференції у зв`язку з поширенням пандемії COVID-19 та просив повернути суму отриманої попередньої оплати.

ПП "Туристична компанія "Бітско" 03.09.2020 повернуло на банківський рахунок ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" 500 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку останнього.

Спір за первісним позовом виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для розірвання Договору внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час його укладання, а також стягнення неповернутої суми передоплати у розмірі 2 000 000,00 грн.

Зокрема, ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" вказує, що такою істотною зміною обставин в даному випадку є поширення у світі пандемії коронавірусної хвороби COVID-19, наявність карантинних обмежень, що мало наслідком неможливість проведення замовленої конференції.

Станом на момент звернення до господарського суду з даним позовом у позивача за первісним позовом відпала необхідність проведення замовленої конференції, проте сторони не досягли згоди щодо приведення спірного Договору у відповідність з обставинами, що змінились, або його розірвання у позасудовому порядку, відповідач за первісним позовом не повернув на вимогу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" суму отриманої попередньої оплати.

ПП "Туристична компанія Бітско" заперечило проти наявності підстав для задоволення первісного позову ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", оскільки сторони здійснювали співпрацю у наданні туристичних послуг за Договором навіть після запровадження карантинних обмежень, що, у свою чергу, свідчить про те, що виконання умов спірного Договору не порушує співвідношення майнових інтересів сторін і не позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні Договору.

Наполягаючи на тому, що за спірним Договором ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" надавалися послуги, частина яких останнім не була оплачена, ПП "Туристична компанія Бітско" звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою у даній справі про стягнення з ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" на свою користь вартості наданих на підставі спірного Договору послуг в сумі 101 390,84 грн.

На підтвердження факту надання відповідачу за зустрічним позовом послуг ПП Туристична компанія Бітско" долучено до матеріалів справи копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- №Z-000000034 від 16.06.2020 на суму 5 760,00 грн;

- №ЖД-00000504 від 17.09.2020 на суму 1825,67 грн;

- №ЖД-00000122 від 30.03.2021 на суму 845,17 грн;

- №Г-000000135 від 31.03.2021 на суму 49 766,00 грн;

- №Г-000000160 від 16.04.2021 на суму 34 512,00 грн;

- №Г-000000173 від 30.04.2021 на суму 8 682,00грн.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що вказані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) надсилалися електронною поштою на адресу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", проте останнім не були підписані, а також ним не було висловлено зауважень щодо обсягу отриманих послуг впродовж встановленого у Договорі строку, що свідчить про прийняття замовником наданих виконавцем послуг у повному обсязі.

Оскільки сторонами за умовами Договору не було погоджено строків виконання замовником (відповідачем за зустрічним позовом) зобов`язань з оплати вартості отриманих послуг, як вказує ПП "Туристична компанія Бітско" у зустрічному позові, ним на адресу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" направлена Претензія-вимога від 19.01.2021 про сплату коштів у розмірі 101 390,84 грн за надані послуги згідно з Актами здачі-приймання робіт №Z-000000034 від 16.06.2020, №ЖД-00000504 від 17.09.2020, №ЖД-00000122 від 30.03.2021, №Г-000000135 від 31.03.2021, №Г-000000160 від 16.04.2021, №Г-000000173 від 30.04.2021.

За змістом Претензії-вимоги позивач за зустрічним позовом з посиланням на норму статті 530 Цивільного кодексу України просив відповідача за зустрічним позовом виконати умови Договору та сплатити вартість наданих послуг протягом 7 днів з моменту отримання цієї Претензії-вимоги.

Серед документів, що додавалися до вказаної Претензії-вимоги, копія якої міститься в матеріалах справи, зазначено оригінали рахунків до сплати №Z-000000034 від 16.06.2020, №ЖД-00000504 від 17.09.2020, №ЖД-00000122 від 30.03.2021, №Г-000000135 від 31.03.2021, №Г-000000160 від 16.04.2021, №Г-000000173 від 30.04.2021 (позиції 1-6 додатку) та копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Z-000000034 від 16.06.2020, №ЖД-00000504 від 17.09.2020, №ЖД-00000122 від 30.03.2021, №Г-000000135 від 31.03.2021, №Г-000000160 від 16.04.2021, №Г-000000173 від 30.04.2021 (позиції 7-12).

На підтвердження факту надіслання на адресу ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" зазначеної Претензії-вимоги від 19.01.2021 на суму 101 390,84грн позивач за зустрічним позовом надав до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0311010450794 від 19.01.2022. У зазначеному повідомленні у розділі, який заповнюється в об`єкті поштового зв`язку за місцем призначення, вказана дата - 27.01.2022 та міститься короткий підпис працівника поштового зв`язку Дерегуз. Відмітки про вручення зазначеного поштового відправлення адресату, виду такого вручення та розписки в його одержанні у зазначеному рекомендованому повідомленні відсутні.

ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" заперечило зазначені позовні вимоги ПП "Туристична компанія Бітско", оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз", ним оскаржується рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову лише в частині розірвання Договору, укладеного між сторонами спору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина 3 статті 626 Цивільного кодексу України).

У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання послуг, що регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. На підставі укладеного між сторонами Договору відповідач за первісним позовом зобов`язався надати, а позивач за первісним позовом прийняти та оплатити послуги за переліком, передбаченим у Договорі та Додатках до нього.

Спір про розірвання Договору, укладеного між позивачем та відповідачем за первісним позовом, виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при його укладенні.

Зокрема, ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" вказує, що такою істотною зміною обставин в даному випадку є поширення у світі пандемії коронавірусної хвороби COVID-19, наявність карантинних обмежень, що мало наслідком неможливість проведення замовленої ним річної конференції для 240 осіб, що мала відбутися у м. Пафос, Республіка Кіпр. Крім того, як стверджує позивач за первісним позовом, у нього відпала необхідність проведення замовленої конференції, однак, незважаючи на його пропозицію, сторони не досягли згоди щодо приведення спірного Договору у відповідність з обставинами, що змінились, або його розірвання у позасудовому порядку.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

При цьому, можливість розірвання договору пов`язана не з безпосередньою наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, що настають при такій істотній зміні обставин.

Застосування статті 652 Цивільного кодексу України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

У такому разі при вирішенні спорів про розірвання договорів з підстав, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України , необхідним є доведення позивачем того, яким чином змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору та чому зміна обставин є істотною і не може бути усунута.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин. Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №910/12154/16, від 17.04.2018 у справі № 927/763/17.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що існування одночасно чотирьох умов, що відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з`ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Так, першою умовою - є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які і створили ускладнення, або іншими словами "істотну зміну обставин", створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №910/5110/17, від 23.07.2019 у справі №910/13249/17).

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на момент укладення Договору, в тому числі і на момент замовлення послуги з організації конференції в Республіці Кіпр, позивач за первісним позовом був обізнаний про поширення коронавірусної хвороби у світі, оскільки таке поширення відбулося з 2019 року, що є загальновідомою обставиною.

Тобто події, які позивач за первісним позовом називає істотною зміною обставин мали місце до укладення спірного Договору і про них останньому було відомо. Отже, позивач за первісним позовом міг і повинен був прийняти їх до уваги при укладенні спірного Договору та передбачити створювані ними ускладнення.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися та розумно передбачати виникнення при цьому ускладнень.

Як убачається зі змісту спірного Договору, сторони передбачили можливість настання обставин непереборної сили та наслідки невиконання сторонами своїх зобов`язань при їх настанні (розділ 8. Форс мажор). До обставин непереборної сили за цим Договором сторони віднесли: повінь, землетрус, пожежу, інші стихійні лиха, війну та військові дії (пункт 8.1 Договору).

Отже, укладаючи спірний Договір, позивач за первісним позовом, зважаючи на його умови, не міг не передбачувати ризику настання ускладнень, які можуть мати місце при його виконанні у зв`язку з обставинами непереборної сили. А тому, обґрунтованими є висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності зміни істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, оскільки, на момент укладення спірного Договору позивач усвідомлював можливість настання надзвичайних обставин, в тому числі і введення воєнного стану, але погодив всі істотні умови Договору, підписавши його, та прийняв на себе ризик настання таких обставин.

Наведеним підтверджується, що на момент укладення спірного Договору, обставини на які вказує позивач за первісним позовом, як на змінені істотні умови (пандемія, введення воєнного стану), що можуть бути підставою для розірвання Договору, не носили характеру непередбачуваності для нього.

Натомість, беручи до уваги зазначене, суд апеляційної інстанції відхиляє як необгрунтоване твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що при вирішення даного спору має значення не стільки той факт, коли заінтересованій у розірванні спірного Договору стороні стало відомо про COVID-19, як можливість цієї сторони передбачити масштабність та безпрецедентність заходів, які будуть спрямовані на боротьбу із вірусом, можливість передбачити рішення урядів різних країн по встановленню відповідних обмежень.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що зі змісту Договору та Додатку №1 до Договору убачається, що його предметом є послуги різного виду, які не обмежуються організацією і проведенням замовленої позивачем за первісним позовом річної конференції на 240 осіб, що мала відбутися 09.04-12.04.2020 у м. Пафос, Республіка Кіпр. За погодженням сторін до переліку послуг, які надаються за цим Договором, включені, зокрема: організація та проведення семінарів, конференцій, симпозіумів; бронювання та продаж авіаквитків, залізничних, автобусних квитків на внутрішні та міжнародні рейси; бронювання номерів і продаж готельних послуг на території України та за кордоном; інформаційно-консультаційні послуги з отримання віз (візова підтримка) у консульствах іноземних держав в Україні; пряма та непряма реклама; проведення досліджень ринку; реалізація маркетингових програм тощо.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем за первісним позовом належним чином не доведено неможливості надання інших послуг за Договором (візова підтримка, бронювання квитків та готелів, надання рекламних послуг тощо), навіть за умови істотної зміни обставин щодо неможливості проведення конференції у визначені дати (09.04.2020-12.04.2020) внаслідок запровадження в країнах карантинних обмежень.

Таким чином, за встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у спірних правовідносинах передбачена пунктом 1 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України умова є відсутньою, що тягне за собою відмову у задоволенні первісного позову про розірвання Договору у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог.

Як визначено пунктами 2, 3 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, необхідними умовами для розірвання договору, є те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору та, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Щодо зазначених умов, суд апеляційної інстанції зауважує, що випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин необов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов`язання.

Так, відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, суб`єкти господарювання укладають договори на різних, погоджених між ними умовах, здійснюють господарську діяльність на власний ризик, самостійно обирають способи поведінки з контрагентами, способи проведення та оформлення господарських операцій тощо.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа (у даному випадку, позивач за первісним позовом) має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.

Отже, фактично позивач за первісним позовом, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності так і несприятливі, а тому, підписуючи Договір позивач має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у даних спірних правовідносинах відсутні підстави вважати, що із суті спірного Договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона - позивач за первісним позовом. Оскільки, саме такий висновок не призводить до порушення балансу інтересів сторін спірного Договору та відповідно стабільності і виконуваності господарського договору.

Зважаючи на викладене, у зв`язку з недоведеністю позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами одночасного існування всіх умов, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, які є необхідними для розірвання Договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову в частині розірвання укладеного між сторонами спору Договору про надання послуг.

Оскільки, при вирішенні спору про розірвання договору важливим є встановлення обставин чинності такого договору на момент як звернення позивача до суду з відповідним позовом так і ухвалення судом рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з необхідністю дослідження умов пунктів 9.1, 9.3 Договору, якими передбачено строк його дії та порядок продовження.

Судом першої інстанції проаналізовані зазначені умови та встановлено, що спірний Договір на момент розгляду справи був чинним, доказів його розірвання, зокрема, і в односторонньому порядку, сторонами суду не надано.

Водночас, з огляду на приписи статті 652 Цивільного кодексу України право заінтересованої сторони ініціювати звернення до суду про розірвання договору у разі істотної зміни обставин не ставиться в залежність від наявності чи відсутності за умовами спірного договору у сторони права розірвати такий договір в односторонньому порядку та реалізації цього права до звернення з відповідним позовом до суду.

Умови пункту 9.3 Договору також не містять обмежень щодо можливості розірвання Договору у разі істотної зміни обставин як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач за первісним позовом не скористався передбаченим у спірному Договорі правом на його розірвання в односторонньому порядку.

Однак, таке помилкове тлумачення умов Договору не призвело до неправильного вирішення даного спору по суті.

Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що суд першої інстанції, незважаючи на посилання щодо недотримання позивачем за первісним позовом вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України в частині подання заяви про зміну підстав позову, здійснив оцінку додаткових обставин, якими заявник доповнив підстави первісного позову про розірвання спірного Договору - введення в Україні воєнного стану, та визнав їх недоведеними.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ігнорування судом першої інстанції його доводів про порушення відповідачем за первісним позовом положень частини 8 статті 20 Закону України "Про туризм", суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими, оскільки приписи вказаної норми стосуються виконання конкретного одного замовлення про організацію проведення конференції, якою не обмежується перелік передбачених спірним Договором видів послуг.

Питання додержання відповідачем за первісним позовом положень наведеної вище норми законодавства та умов спірного Договору під час виконання ним своїх зобов`язань не є предметом дослідження судом під час вирішення спору про розірвання спірного Договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України.

Доводи позивача за первісним позовом про недобросовісність поведінки відповідача за первісним позовом можуть бути перевірені судом під час вирішення спору, пов`язаного з невиконанням (неналежним виконанням) останнім зобов`язань за Договором.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке.

Предметом зустрічного позову є матеріально-правова вимога ПП "Туристична компанія Бітско" до ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" про стягнення 101 390,84 грн вартості наданих послуг за спірним Договором.

Як вже зазначалося, між сторонами у даній справі виникли правовідносини у сфері надання послуг, що регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. На підставі укладеного між сторонами Договору відповідач за первісним позовом зобов`язався надати, а позивач за первісним позовом прийняти та оплатити послуги за переліком, передбаченим у Договорі та Додатках до нього.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, спір за зустрічними позовними вимогами стосується взаєморозрахунків між сторонами за спірним Договором.

Пред`являючи позовні вимоги щодо стягнення вартості послуг за Договором в розмірі 101 390,84 грн, позивач за зустрічним позовом вказує про виконання ним своїх зобов`язань за Договором і не здійснення відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов`язань з оплати отриманих послуг.

Стверджуючи про надання послуг відповідно до умов Договору, позивач за зустрічним позовом на підтвердження цих обставин надав до матеріалів справи копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЖД-00000504 від 17.09.2020, №ЖД-00000122 від 30.03.2021, №Г-000000135 від 31.03.2021, №Г-000000160 від 16.04.2021 та №Г-000000173 від 30.04.2021, які підписані лише його представником в односторонньому порядку.

При цьому, позивач за зустрічним позовом вказує, що такі Акти надсилалися ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" електронною поштою, проте не були підписані останнім, а також не було висловлено відповідних заперечень щодо обсягу отриманих послуг, а відтак з посиланням на умови пунктів 3.1, 3.2, 12.7 Договору послуги вважаються прийнятими на заявлену суму.

Поряд з цим, ПП "Туристична компанія Бістко" стверджує про направлення ним на адресу відповідача за зустрічним позовом 19.01.2022 Претензії - вимоги від 19.01.2021 про сплату заборгованості з долученням до неї оригіналів рахунків та копій зазначених Актів. На підтвердження факту надіслання зазначеної Претензії-вимоги позивач за зустрічним позовом надав до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0311010450794 від 19.01.2022.

Оскільки у вказаному повідомленні, за твердженням позивача за зустрічним позовом, міститься відмітка про отримання адресатом вказаного поштового повідомлення 27.01.2022, то у відповідності до вимог статті 530 Цивільного кодексу України ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" повинно було виконати своє грошове зобов`язання за Договором до 05.02.2022.

Відповідно до визначень термінів, зазначених у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату надання спірних послуг (далі - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4 Положення, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, за загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Як досліджено судом апеляційної інстанції за умовами пунктів 3.1 , 3.2 Договору прийом та передача наданих виконавцем послуг здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту про надання послуг, при цьому замовнику передається звіт про результати надання послуг у форматі, узгодженому сторонами у відповідному додатку; замовник зобов`язаний не пізніше 10 робочих днів з дня отримання відповідного акту та/або звіту за відсутності зауважень передати виконавцю підписаний акт. При не підписанні акту у встановлений в цьому пункті термін і за відсутності зауважень по акту послуги вважаються наданими належним чином в строк і в повному обсязі та прийнятими замовником у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, ухвали Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зроблено висновок, відповідно до якого суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Відповідно до приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з частиною першою статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина 4 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи положення зазначених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Обґрунтовуючи свої доводи позивач за зустрічним позовом стверджував в позовній заяві, що ним спірні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки надсилались відповідачу за зустрічним позовом на його електронну адресу, паперові копії електронних доказів (Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків) додані до матеріалів справи. Проте, дослідженням змісту зазначених доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що вони не містять адреси електронної пошти, з якої і на яку вони відправлялися, а також дати вчинення такого електронного відправлення.

Не містять матеріали справи й інших доказів на підтвердження надіслання цих Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків до сплати на електронну адресу відповідача за зустрічним позовом у формі повідомлень чи іншого електронного листування. Так, паперові копії електронних листів, що додані до зустрічної позовної заяви, свідчать про листування з питань придбання квитків, замовлення номерів у готелях, у декількох із цих листів міститься посилання на вкладення із зазначенням номерів та дат рахунків на оплату та актів виконаних робіт, деякі з них співпадають лише за датою видачі зі спірними актами і рахунками (том 1 а.с. 114, 122, 143). Проте паперові копії цих вкладень (електронних доказів) не долучені до матеріалів справи, що не дає можливості їх ідентифікувати за повним номером, змістом наданої послуги, її вартістю, датою виконання. Крім того, інформація щодо електронних адрес авторів цього листування є недостатньою для встановлення цих осіб як працівників, представників відповідача за зустрічним позовом.

З урахуванням викладеного, колегією суддів апеляційного господарського суду відхиляються доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що зміст електронного листування між сторонами в цій справі має доказове значення.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не доведено направлення відповідачу за зустрічним позовом оригіналів спірних рахунків на оплату та Актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) разом з Претензією-вимогою від 19.01.2021, оскільки з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311010450794 від 2.01.2022 неможливо встановити яке саме відправлення було здійснено на адресу останнього. Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції у вказаному рекомендованому повідомлені відсутні відмітки про вручення зазначеного поштового відправлення адресату, виду такого вручення та розписки в його одержані адресатом.

Представником відповідача за зустрічним позовом факт отримання для підписання зазначених актів та оригіналів рахунків для оплати заперечено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами наявності підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми заборгованості у розмірі 101 390,84грн. ПП "Туристична компанія Бітско" не доведено, що надані ним послуги прийняті ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" у відповідності до умов Договору і строк їх оплати настав.

Надаючи оцінку встановленим обставинам у сукупності відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України з огляду норми чинного законодавства, які регламентують спірні у даній справі правовідносини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом щодо розірвання спірного Договору та за зустрічним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно апеляційні скарги ТОВ "Др. Редді`с Лабораторіз" та ПП "Туристична компанія Бітско" щодо доводів і аргументів, які стосуються рішення суду першої інстанції в оскаржуваних ними частинах, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає безпідставними та необгрунтованими.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи та аргументи учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Др. Редді`с Лабораторіз" та Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/96/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 у справі №910/96/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/96/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з відпусткою судді Коробенка Г.П. з 14.08.2023 по 27.08.2023 повний текст постанови складено 28.08.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.08.2023
Оприлюднено30.08.2023
Номер документу113085889
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/96/22

Постанова від 12.09.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 28.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Постанова від 10.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 29.06.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 26.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 20.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 03.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 03.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 01.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 28.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні