Постанова

від 23.08.2023 по справі 910/13283/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2023 р. Справа№ 910/13283/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Бондар Л.В.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 23.08.2023,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023

у справі №910/13283/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн"

про стягнення 4 734 720,00 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна"

про стягнення 847 040,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" про стягнення 847 040,19 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/13283/22 в частині відмови у задоволенні первісного позову; ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та Грека Б.М.

26.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13283/22 у 2-х томах.

У зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/13283/22 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О. та Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/13283/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2023 о 12 год. 40 хв. Запропонувати учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.07.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.07.2023.

21.07.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник ТОВ "План Б Продакшн" просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/13283/22 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" залишити без змін.

У судове засідання 23.08.2023 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн".

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" скасувати, в цій частині прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна"до Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" задовольнити у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" залишити без змін.

Оскаржуване судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в тій частині, яка оскаржується.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Як зазначає скаржник, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, безпідставно відмовився від застосування принципу «jura novit curia» («суд знає закони») - при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач, як правову підставу позову, та фактично відмовив у задоволенні позову через посилання позивачем не на ті норми права, що регулюють стягнення коштів за даних конкретних обставин. На думку скаржника, суд першої інстанції був зобов`язаний застосувати доктрину «jura novit curia» та стягнути з Відповідача безпідставно набуті кошти.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" - залишити без змін, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" про стягнення 4 734 720,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в односторонньому порядку розірвано Договір про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення від 07.12.2021 № ТРК-128339/2021, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 4 734 720,00 грн авансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.02.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна", у якій заявник просить суд стягнути з ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" 847 040,19 грн, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення від 07.12.2021 № ТРК-128339/2021.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ТОВ "План Б Продакшн" зазначає, що оскільки позивачем (замовником) в односторонньому порядку розірвано Договір про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення від 07.12.2021 № ТРК-128339/2021, відповідач (підрядник) має право на оплату виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" про стягнення 847 040,19 грн; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023, зокрема, у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" відмовлено повністю.

Колегія суддів з відповідним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

07.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "План Б Продакшн" (Продюсер) укладено Договір про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення № ТРК-128339/2021 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник замовляє Продюсеру надання послуг/виконання робіт по створенню (виробництву) за наданим Продюсером сценарієм телевізійного фільму під робочою назвою "Клятва врача 2" (далі - Фільм), в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі та додаткових угодах/додатках до нього, а Продюсер зобов`язується здійснити створення (виробництво) Фільму і передати (відчужити) Замовнику виключні майнові права інтелектуальної власності на Фільм у складі та на умовах, визначених статтею 8 договору. Замовник зобов`язується оплатити Продюсеру роботи і послуги по створенню (виробництву) Фільму, а також винагороду за передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на Фільм, в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі. Під поняттям "Фільм" в цьому Договорі розуміється оригінальний аудіовізуальний твір (серіал), що має робочу (попередню) назву "Клятва врача 2", складається з 16 (шістнадцяти) серій, виробництво якого здійснюється на підставі сценарію, створеного Продюсером. При цьому поняття "Фільм" стосується як окремих серій Фільму (всіх створених в ході виробництва варіантів змін і доповнень, створених на їх основі візуальних і звукових матеріалів Фільму які увійшли, так і не увійшли в остаточну версію Фільму, кіно- і телевізійних, монтажних і інших версій Фільму), так і всіх серій Фільму в цілому.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що послуги/роботи, які надаються/виконуються Продюсером в процесі створення (виробництва) Фільму складають весь технологічний цикл створення аудіовізуального твору, включаючи, але не обмежуючись: формування знімальної групи, забезпечення знімальної групи необхідними засобами, в т.ч. але не обмежуючись, технікою, харчуванням, спецодягом для роботи в холодних або несприятливих погодних умовах і т.п., організація роботи акторського складу для участі в зйомках Фільму: забезпечення участі в Фільмі необхідних акторів і артистів, творчої групи; забезпечення транспортування техніки, акторів, епізодників, масовки, знімальної групи власним транспортом і шляхом залучення транспортних послуг від третіх осіб; написання оригінальної музики; підготовка костюмів, реквізиту, декорацій; придбання сценічно-постановочних засобів; підготовка майданчиків для зйомок; створення образів персонажів (дійових осіб) Фільму, розробка стилю, розробка дизайнерського графічного пакета (логотип, заставка, титри); пошук і використання власними силами необхідного обладнання для зйомок і всього процесу виробництва; забезпечення зйомки, монтажу і тонування звуку при виявленні Замовником недоліків в звуці Фільму, освітлювальні роботи і т.п., передача записів готового Фільму / серій Фільму за допомогою розміщення на ftp-сервері за адресою: ftp://ftp.trkua.tv (далі - ftp-сервер), чорнового монтажу Фільму - в закритому (обмеженому) доступі файлообміннику, за допомогою надання прямого посилання для завантаження в порядку, визначеному п. 3.3. Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору Фільм передається Продюсером Замовнику в електронному вигляді в відеоматеріалах (файлах) відповідно до технічних вимог, передбаченими в цьому договорі. Передача Фільму/серій Фільму і відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності підтверджується підписанням Сторонами актів прийому-передачі уповноваженими представниками Сторін. Чорнові матеріали Фільму утилізуються Продюсером або передаються Замовнику відповідно до вказівки останнього.

За змістом п. 9.1 Договору ціна договору визначається в гривні, складається з вартості створення (виробництва) Фільму та винагороди Продюсерові за передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на Фільм в передбаченому договором об`ємі та становить 19 728 000,00 грн, що еквівалентно 720 000,00 доларів США.

Підпунктом 9.1.1 Договору передбачено, що ціна договору виплачується в такому порядку: 4 734 720,00 грн - 15.12.2022; 4 734 720,00 грн - 01.04.2022 перед початком знімального періоду; 9 469 440,00 грн - 30.06.2022, але не раніше закінчення знімального періоду; 2 367 360,00 грн - 07.10.2022, але не раніше затвердження чорнових монтажів; 2 367 360,00 грн - 5 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі готових серій.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, якщо інше не передбачено в додатковій угоді до цього договору. Це положення не стосується строків дії виключних майнових прав інтелектуальної власності на Фільм та/або інших об`єктів права інтелектуальної власності створених за цим договором, передані (відчужені) Продюсером Замовнику згідно з умовами цього договору, які діють протягом усього строку дії (охорони) таких прав, визначеного законодавством України (п. 13.1 Договору).

Відповідно до п. 13.2 Договору цей договір може бути достроково припинений за взаємною згодою обох сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Крім інших випадків, передбачених законодавством України або договором, Замовник має право достроково припинити дію цього договору в односторонньому порядку, письмово попередивши Продюсера не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати дострокового припинення договору з обов`язковим проведенням взаєморозрахунків за фактично виконані Продюсером і прийняті Замовником за Актами роботи/надані послуги за даним договором. При цьому, Замовник залишається власником всіх виключних майнових прав, передбачених розділом 8 цього договору, на відповідні серії Фільму, які Замовник оплатив та/або прийняв (прийме) за актом прийому-передачі та/або на всі створені Продюсером на момент припинення дії договору об`єкти права інтелектуальної власності, які є частиною Фільму, але не були передані по акту прийому-передачі Замовнику (п. 13.3 Договору).

Додатком № 1 до Договору про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення від 07.12.2021 № ТРК-128339/2021 сторони узгодили технічні вимоги і характеристики відеоматеріалів.

Додатком № 2 до Договору про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення № ТРК-128339/2021 від 07.12.2021 сторони узгодили строки виробництва Фільму.

Додатком № 3 до Договору про створення (виробництво) аудіовізуального твору на замовлення від 07.12.2021 № ТРК-128339/2021 сторони затвердили форму музичної довідки, що надається Продюсером Замовнику відповідно до п. 7.3 Договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов вірного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про створення за замовленням об`єкта права інтелектуальної власності (ст. 1112 Цивільного кодексу України), який, в свою чергу, містить, зокрема, елементи договору підряду (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1112 Цивільного кодексу України за договором про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов`язується створити об`єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору ТОВ "ТРК "Україна" перерахувало ТОВ "План Б Продакшн" грошові кошти у розмірі 4 734 720,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2021 № 24414, копія якого додана до позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТРК "Україна", зважаючи на суттєве обмеження фінансування проектів, на підставі п. 13.3 Договору було направлено ТОВ "План Б Продакшн" лист від 15.04.2022 № 0044, яким повідомлено останньому про дострокове припинення Договору в односторонньому порядку з 26.04.2022.

23.05.2022 ТОВ "ТРК "Україна" направило ТОВ "План Б Продакшн" лист № К-0063, яким підтвердило факт розірвання Договору в односторонньому порядку з 26.05.2022 та висловило вимогу про негайне повернення коштів у сумі 4 734 720,00 грн, перерахованих на виконання умов Договору.

Однак, як стверджує ТОВ "ТРК "Україна", Продюсер не надав офіційної відповіді на зазначені вище листи, відмовився підписати акт виконаних робіт, та кошти не повернув, що і стало підставою для звернення до суду з первісним позовом.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги ТОВ "ТРК "Україна" зазначило, що перерахована частина винагороди у розмірі 4 734 720,00 грн, яка сплачена у рахунок майбутніх платежів за виконану відповідно до умов Договору роботу/надані послуги зі створення Фільму, є авансом, а тому, зважаючи на обставину розірвання Договору, така сума коштів має бути повернута ТОВ "ТРК "Україна" в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечував та зазначив, що зважаючи на те, що створення Фільму є складним процесом, який потребує залучення великої кількості спеціалістів, ним відповідно до умов Договору для виконання своїх зобов`язань було укладено ряд договорів із третіми особами (субпідрядниками) та понесено відповідні фінансові витрати, які в силу приписів ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України мають бути відшкодовані Замовником.

Як вірно встановлено судом, Договір містить елементи договору підряду.

Частиною 4 статті 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п. 13.2 Договору цей договір може бути достроково припинений за взаємною згодою обох сторін або у випадках передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Пункт 13.3 Договору передбачає, що крім інших випадків, передбачених законодавством України або договором, Замовник має право достроково припинити дію цього договору в односторонньому порядку, письмово попередивши Продюсера не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати дострокового припинення договору з обов`язковим проведенням взаєморозрахунків за фактично виконані Продюсером і прийняті Замовником за Актами роботи/надані послуги за даним договором. При цьому, Замовник залишається власником всіх виключних майнових прав, передбачених розділом 8 цього договору, на відповідні серії Фільму, які Замовник оплатив та/або прийняв (прийме) за актом прийому-передачі та/або на всі створені Продюсером на момент припинення дії договору об`єкти права інтелектуальної власності, які є частиною Фільму, але не були передані по акту прийому-передачі Замовнику.

Відповідно до ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, а зобов`язання сторін за розірваним договором в силу ст. 653 Цивільного кодексу України припиняються.

Аналіз положень ч. 4 ст. 849 ЦК України та умов Договору дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору та відповідні правові наслідки такої відмови, а саме замовник вправі розірвати Договір, відмовившись від нього в односторонньому порядку (повідомивши не менш як за 10 днів про таке розірвання), та таким чином припинити зобов`язання сторін, відшкодувавши, при цьому, в тому числі вартість виконаних робіт/наданих послуг за даним договором.

Як вірно встановлено судом, зважаючи на суттєве обмеження фінансування проектів, позивачем за первісним позовом/відповідачем за зустрічним позовом на підставі п. 13.3 Договору було направлено на адресу електронної пошти ТОВ "План Б Продакшн" лист від 15.04.2022 № 0044, яким повідомлено останньому про дострокове припинення Договору в односторонньому порядку з 26.04.2022.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вказаний лист на адресу електронної пошти було надіслано 28.04.2022, а отже, зважаючи на умови Договору щодо встановлення обов`язку повідомити про розірвання Договору замовником не менш як за 10 днів, датою розірвання Договору внаслідок односторонньої відмови замовника є 09.05.2022.

При цьому, надіслання наступних листів про розірвання Договору замовником (зокрема від 23.05.2022) не впливає на дату розірвання Договору та не змінює її, оскільки обставині надіслання такого листа вже передувала обставина вчинення правочину (дії, спрямованої на припинення правовідносин) щодо односторонньої відмови від Договору та, відповідно, припинення зобов`язань згідно з листом від 15.04.2022 № 0044.

Водночас, пунктом 6.1 Договору передбачено, що для виконання цього договору та контролю за виробництвом (створенням) Фільму сторони призначають уповноважених осіб, а саме: від Продюсера: ІНФОРМАЦІЯ_3 (уповноважена особа); від Замовника: ІНФОРМАЦІЯ_4 (ОСОБА_1).

Судом встановлено, що лист від 15.04.2022 № 0044 було підписано директором ТОВ "ТРК "Україна" та було надіслано з адреси електронної пошти ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія ОСОБА_1 , ОСОБА_3).

Разом з тим, сторони не заперечують проти факту листування між вказаними особами та не заперечують проти факту власне розірвання Договору замовником.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Згідно з послідовною та сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством та/або його неефективність для захисту порушеного права/інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 зі справи № 910/10011/19, від 02.02.2021 зі справи № 925/642/19.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є грошовою сумою, яка перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків.

Так, аванс як попередня оплата, що підлягає поверненню, зокрема, передбачена нормами ст. 693 ЦК України (покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк). Тобто такий спосіб захисту, як стягнення попередньої оплати, прямо передбачений нормами ЦК України про купівлю-продаж та повинен застосовуватись як такий, що ефективний, до відносин, які випливають з договорів купівлі-продажу.

Водночас, положення норм ЦК України про підряд, зокрема, 849 ЦК України, не встановлюють права замовника на повернення попередньої оплати за договором за наслідками його розірвання. Так, положення ч. 4 вказаної статті передбачають право саме підрядника на відшкодування вартості частини виконаної ним роботи, а також збитків, завданих достроковим розірванням договору за ініціативою замовника.

Тобто норми ЦК України про підряд не містять спеціальної норми про повернення замовнику попередньої оплати (як це передбачено нормами про договір купівлі-продажу (ст. 693 ЦК України) у разі якщо таку оплату було здійснено, а договір підряду - розірвано за ініціативи замовника достроково. Власне, і сам Договір не містить жодних умов про сплату грошових коштів як авансу, який підлягатиме поверненню, тощо.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В силу ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, а зобов`язання сторін за розірваним договором в силу ст. 653 Цивільного кодексу України припиняються.

Як вірно встановлено судом, зобов`язання, що складає предмет Договору, є припиненим за наслідками відмови позивача за первісним позовом від нього.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що належним, ефективним та таким, що відповідає нормам законодавства, способом захисту з огляду на викладені обґрунтування первісної позовної заяви, є стягнення безпідставно збережених коштів, тобто тих, що були набуті за наявності правової підстави (Договір), однак, правова підстава набуття яких відпала (зобов`язання, що становить предмет Договору, припинилось у зв`язку з розірванням Договору з ініціативи замовника).

В той же час, обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення авансу не передбачений законом та/або укладеним між сторонами договором, не відповідає суті порушеного права, яким обгрунтовано первісний позов, та є неефективним, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Колегія суддів зауважує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні первісного позову.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення у даній справі в тій частині, що оскаржується, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи колегією суддів, як такі, що не спростовують зроблених судом першої інстанції висновків.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову - без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/13283/22 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13283/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 28.08.2023.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Поляков