ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 688/157/23
Провадження № 22-ц/4820/1641/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11липня 2023 року (суддя Стаднічук Н. Л.) про відмову у виправленні описки у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» про конфіскацію земельних ділянок.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
у с т а н о в и в :
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року задоволено позов керівника Шепетівської окружної прокуратури. Конфісковано у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області належні ОСОБА_1 земельні ділянки кадастровий номер 6825586000:02:001:0733 площею 0,3957 га та кадастровий номер 6825586000:02:001:0732 площею 0,396 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Шепетівської ОТГ Хмельницької області (колишньої Пліщинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Шепетівської окружної прокуратури судовий збір у сумі 4962 грн.
У червні 2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою про виправлення описки у рішенні суду та виконавчому листі, оскільки судовий збір стягнуто на користь Шепетівської окружної прокуратури, яка не є юридичною особою, що унеможливлює виконання судового рішення. Судовий збір у справі сплачено Хмельницькою обласною прокуратурою.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2023 року у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні суду відмовлено.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Суд не взяв до уваги те, що фінансування органів прокуратури Хмельницької області здійснюється Офісом Генерального прокурора шляхом щомісячного виділення коштів на рахунки Хмельницької обласної прокуратури, яка є юридичною особою. Шепетівська окружна прокуратура діє у складі єдиної системи органів Хмельницької обласної прокуратури, не має статусу окремої юридичної особи (установи), у зв`язку з чим видатки окружної прокуратури, у тому числі в частині сплати судового збору, сплачуються Хмельницькою обласною прокуратурою.
Питання про виправлення описки у виконавчому листі оскаржуваною ухвалою не вирішено, а тому не переглядається апеляційним судом.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що Хмельницька обласна прокуратура не є учасником справи, а тому відсутні підстави для стягнення судового збору на її користь.
Проте такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора (стаття 89 Закону № 1697-VII).
Фінансування органів прокуратури Хмельницької області здійснюється Офісом Генерального прокурора шляхом виділення коштів на рахунки Хмельницької обласної прокуратури, яка є юридичною особою, має рахунок в органах Державного казначейства України.
Шепетівська окружна прокуратура діє у складі єдиної системи органів Хмельницької обласної прокуратури, не має статусу окремої юридичної особи (установи) та власного рахунку в органах Державного казначейства України, у зв`язку з чим сплата судового збору здійснюється Хмельницькою обласною прокуратурою.
Тому помилковим є висновок суду, що Хмельницька обласна прокуратура не брала участь у справі, як сторона, а тому на її користь не можуть стягуватися судові витрати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Виправлення допущених у рішенні суду описок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Отже, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків.
Зі змісту заяви про виправлення описки вбачається, що прокурор фактично не погоджується з визначенням у рішенні суду отримувача коштів (судових витрат) і просить виправити описку шляхом зміни змісту судового рішення, що є недопустимим відповідно до вимог ЦПК України, та не може вважатися опискою.
Саме з цих підстав мав би відмовити суд у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні суду.
Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на викладене частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги.
Ухвалу суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу керівника Шепетівської окружної прокуратури задовольнити частково.
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11липня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2023 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П`єнта
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2023 |
Оприлюднено | 31.08.2023 |
Номер документу | 113087223 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Талалай О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні