Рішення

від 24.08.2023 по справі 913/217/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/217/23

Провадження № 30/913/217/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви № 15/1-158вих-23 від 21.06.2023

заступника керівника Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, смт Білокуракине Сватівського району Луганської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ

Державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство», смт Білокуракине Луганської області

Державного підприємства «Старобільське лісомисливське господарство», с. Запорізьке Старобільського району Луганської області

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Івано-Франківськ

про витребування земельної ділянки,

Секретар судового засідання Ольга Бойко

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Горбач Н.О., посвідчення № 066023 від 09.11.2021;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третіх осіб: представники не прибули,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації до Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про витребування на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації з чужого незаконного володіння Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області земельну ділянку площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718549844209), яка розташована в адміністративних межах Білокуракинської селищної ради (колишнього Білокуракинського району) Луганської області.

Заявник обґрунтовує позовні вимоги тим, що голова Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області розпорядженням № 35 від 06.02.2006 передалаДержавному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство» для заліснення земельні ділянки загальною площею 860 га, у складі яких враховується і земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 площею 27,5982 га, розташована в адміністративних межах Білокуракинської селищної ради (колишнього Білокуракинського району) Луганської області.

Харківська державна лісовпорядна експедиція розробила «Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство», згідно із яким спірну земельну ділянку орієнтовною площею 26,7446 га включено до кварталу № 63 виділи № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Білокуракинського лісництва ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство».

На виконання наказу Держгеокадастру України № 45 від 15.03.2018 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, на території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій.

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1580-сг від 05.12.2018 затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Білокуракинського району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 833-р від 05.08.2015». Земельну ділянку площею 27,5982 га сформовано та віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення.

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 27,5982 га присвоєно кадастровий номер 4420955100:01:003:0050. Відомості про вказану земельну ділянку 04.12.2018 внесено до Державного земельного кадастру. 07.12.2018 право державної власності на земельну ділянку площею 27,5982 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 22.12.2018 № 1735-сг передано із державної у комунальну власність за актом приймання-передачі Білокуракинській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Білокуракинської селищної ради 18 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 143,8327 га. Відповідно до п. 10 додатку до вказаного акта приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 27,5982 га сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, яка раніше надана у постійне користування ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство», передано у комунальну власність Білокуракинської селищної ради, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2023 вищевказана земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Білокуракинської селищної ради.

Як зазначає прокурор, передача зазначеної земельної ділянки у комунальну власність Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади здійснена з порушенням норм земельного та лісового законодавства за відсутності волі власника земельної ділянки держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації на її передачу.

На момент проведення інвентаризації частина земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, а саме 26,7446 га, перебувала в постійному користуванні ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство». Хоча Державний акт на право постійного користування державним підприємством не отримано, право постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, затвердженими та погодженими у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому, за інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання від 26.04.2023 № 162 та доданою схемою перетину, земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 має частковий перетин із землями державного лісового фонду ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство» Білокуракинського лісництва, квартал 63 виділи № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, орієнтовна площа перетину становить 26,7446 га.

На думку прокурора, викладене свідчить, що спірна земельна ділянка знаходиться на землях державного лісового фонду, наданих у постійне користування ДП «Білокуракинське лісомисливське господарство».

Прокурор вважає, що спірну земельну ділянку неправомірно зареєстровано як землі комунальної власності сільськогосподарського призначення Білокуракинської селищної ради, помилково визначено її правовий статус та цільове призначення.

У той же час, землевпорядна документація не містить жодних погоджень Луганської обласної державної адміністрації, як власника земельної ділянки.

Таким чином, прокурор вважає, що рішенням неуповноважених органів фактично сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 загальною площею 27,5982 га, визначено її площу та цільове призначення попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення, тим самим Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарське угіддя та в подальшому зареєстровано право власності на неї, що дає можливість повністю розпоряджатися нею.

Оскільки власником земель лісогосподарського призначення Луганською обласною державною адміністрацією Луганською обласною військовою адміністрацією не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки, а тому остання вибула з володіння власника поза його волею, що є підставою для звернення заступника керівника Луганської обласної прокуратури з позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 03.07.2023 підтвердив підстави представництва заступником керівника Луганської обласної прокуратури в інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації, за заявленими позовними вимогами, вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 26.07.2023 о 14 год. 00 хв., залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Державне підприємство «Білокуракинське лісомисливське господарство», Державне підприємство «Старобільське лісомисливське господарство» та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

Суд ухвалою від 26.07.2023 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.08.2023 о 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 24.08.2023 була присутня прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Горбач Н.О.

Позивач, відповідач та треті особи участі своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання ухвали суду від 26.07.2023 до їх особистих кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка доставлена до електронних кабінетів 31.07.2023 о 13 год. 05 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

18.07.2023 відповідач через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав відзивб/н від 18.07.2023 на позовну заяву, яким проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням на територію України та збройною агресією й тимчасовою окупаціє російською федерацією усієї території Білокуракинської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, на території якої знаходиться земельна ділянка та вся документація з приводу спірних правовідносин, неможливо надати належні та допустимі докази у справі, що порушує справедливий баланс сторін, процесуальну пропорційність та рівність учасників процесу.

Згідно із відкритими даними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою було зареєстровано 27.02.2019, що не заважало жодній із сторін за даним позовом довідатися про порушення права власності та вибуття поза їх волею майна, що свідчить відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України про сплив позовної давності, про застосування якої заявляє відповідач.

Відповідач вказує, що у 2018 році на території об`єднаних територіальних громад, зокрема, Білокуракинської селищної територіальної громади, було визначено провести інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які були відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходились в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» 14.02.2018 Білокуракинська селищна рада звернулася з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність Білокуракинській селищній об`єднаній територіальній громаді. З метою інвентаризації у 2018 році вищевказаних земельних ділянок спеціалістами Луганської регіональної філії «ДП «Центр державного земельного кадастру» на замовлення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі договору № 24-г від 16.03.2018 було проведено відповідні роботи та виготовлено Технічну документацію із землеустрою. За результатами проведеної інвентаризації і виконання робіт в натурі на місці було сформовано 18 земельних ділянок загальною площею 143,8237 га, які не були надані у власність та користування, й яким необхідно було визначити кадастрові номери та внести до Державного земельного кадастру, в тому числі і спірну земельну ділянку № 3 за площею 27,5982 га (за даними технічної документації). Усі вказані земельні ділянки відповідно до вимог ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції на момент вказаних обставин) та даними земельно-облікової документації, як до інвентаризації так і після її проведення та обстеження в натурі на місцевості, були землями сільськогосподарського призначення державної власності, державна реєстрація якої не була проведена, землекористувачів не зареєстровано та не відноситься до особливо цінних земель.

Відповідач вважає помилковими твердження прокурора щодо безпідставної зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, адже вказана земельна ділянка не перебувала у користуванні підприємства лісомисливського господарства та не мала жодної реєстраційної дії, будь то власність чи користування за позивачем чи третьою особою у справі. Жодних змін цільового призначення не відбулося, що вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, викопіюваннями, що містяться в технічній документації 2018 року, та доданими до відзиву топографо-картографічними даними із Державного земельного кадастру 2023 року, згідно з якими вказана спірна земельна ділянка та розташовані поряд із нею це земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких відсутні лісові насадження, лісові масиви та лісова рослинність, це виключно розорані землі призначені для вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідач також вважає помилковими твердження прокурора, що спірна земельна ділянка неправомірно вибула з державної власності в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та постійного користування ДП Білокуракинське ЛМГ». Розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації, як і інші документи у вигляді Плану, Таксаційного плану та інші, не містять підтверджуючих доказів того, що спірна земельна ділянка безпосередньо відноситься до земель лісового фонду і нею дійсно користувалося і здійснювало заліснення ДП «Білокуракинське ЛМГ»; містить часткове перетинання із межами земельної ділянки відповідача; визначалась в натурі на місцевості; до початку прийняття наказів, проведення інвентаризації та складання технічної документації була належним чином зареєстрована та/або на неї було видано відповідний правовстановлюючий документ.

Із наданих прокурором доказів вбачається, що Білокуракинська районного державна адміністрація розпорядженням № 35 від 06.02.2006 фактично надала лише згоду на розробку проекту землеустрою та зобов`язала Білокуракинське ЛМГ замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки, які надаються під заліснення, та подати її Білокуракинській районній державні адміністрації для розгляду та затвердження.

Відповідно до п. 2.3 вказаного розпорядження Білокуракинському ЛМГ було встановлено «приступити до використання земель він має право виключно лише після встановлення землевпорядною організацією меж земельних ділянок в натурі та отримання документа, що посвідчує право постійного користування на землю». Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинної на момент прийняття розпорядження) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються КМУ. Проте матеріали справи не містять ані проекту землевпорядної організації, ані документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою.

В матеріалах справи відсутні докази накладання спірної земельної ділянки на землі лісгоспу як на момент формування земельної ділянки за кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, так і на момент звернення прокурора із даним позовом до суду. Наявні в матеріалах справи листи лісгоспу самі по собі не створюють підстав вважати незаконними ані дії щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, ані дії щодо передачі вказаної земельної ділянки у комунальну власність.

25.07.2023 прокурор на електронну пошту суду надіслав відповідь № 15/1-198вих-23 від 25.07.2023 на відзив, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій зазначає про помилкове твердження відповідача стосовно того, що ДП «Білокуракинське ЛМГ» використовуєспірну земельну ділянку без законних правових підстав, оскільки при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного підприємства лісомисливського господарства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення інвентаризації земель та віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, наказ ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 1580-сг від 05.12.2018), відповідно до якого до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Зокрема, право постійного користування ДП «Білокуракинське ЛМГ» спірною земельною ділянкою підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Через значні площі земельних ділянок, наданих для ведення лісового господарства, та відсутність фінансування державним підприємством не оформлено державні акти на право постійного користування землею.

Зі змісту розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області № 35 від 06.02.2006 вбачається, що земельні ділянки надано саме для заліснення, що свідчить про прийняття рішення про зміну цільового призначення на лісогосподарське у зв`язку із непридатністю цих земель для ведення сільського господарства.

Доводи відповідача стосовно того, що інвентаризована у 2018 році спірна земельна ділянка є ділянкою сільськогосподарського призначення спростовується картографічними даними, оскільки межі спірної земельної ділянки площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, відображені на Публічній кадастровій карті України, частково перетинають межі земельної ділянки лісового фонду кварталу 63 виділи № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Білокуракинського лісництва, яка згідно з матеріалами базового лісовпорядкування 2009-2011 років відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Білокуракинське ЛМГ».

Також факт перетину земельних ділянок підтверджується інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 27.09.2021 № 564 та доданою схемою перетину. У таксаційному описі зазначено характеристики виділів № 1-8 кварталу 63 (галявина сосна кримська, суха еродована пакленова судіброва, суха берестово-пакленова діброва, яр, схил). Наявність лісових протиерозійних насаджень, характеристика місцевості як яристої також унеможливлюють віднесення спірних земель до сільськогосподарських угідь.

Одночасно з відповіддю на відзив прокурор надіслав на електронну пошту суду клопотання № 15/1-197вих-23 від 25.07.2023 про визнання поважними причинпропущення позовної давності, підписане кваліфікованим електронним підписом.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Луганська обласна прокуратура дізналася про порушення інтересів держави 08.05.2023 з листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», а Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військова адміністрація у травні 2023 року з листа обласної прокуратури № 15/1-114вих-23 від 12.05.2023 довідалась про порушення її прав як розпорядника земель лісогосподарського призначення державної форми власності. На позивача не покладено обов`язок контролювати діяльність органів місцевого самоврядування та перевіряти їх рішення на предмет дотримання вимог чинного законодавства. Тому позивач не знав і не міг знати про порушення вимог закону до моменту отримання інформації від органів прокуратури про виявлення таких порушень.

Крім того, згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257 та 258 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні встановлено з 12.03.2020 і до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 зупинений. Також у п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії. Таким чином, прокурором та позивачем дотримано строк для пред`явлення позову.

26.07.2023 третя особа Головне управління Держгеокадастру у Луганській області на електронну пошту суду надіслала пояснення б/н від 26.07.2023, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких просить поновити (продовжити) строк на подання пояснень шляхом встановлення нового строку по день їх фактичного надходження до суду, прийняти і долучити до матеріалів справи пояснення та у відповідності до вимог закону і встановлених обставин вирішити спір, розглядати справу без участі його представника.

В обґрунтування пропущення строку, встановленого судом, для подання пояснень третя особа зазначає, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Луганської області управлінням змінено юридичну адресу з м. Сєвєродонецьк на м. Івано-Франківськ, переведено на дистанційний режим роботи, фактично представництво інтересів управління здійснює один працівник юридичної служби, який має велике навантаження.

Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.

У п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно із ч. 4 ст. 168 ГПК України пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву (ч. 1 ст. 179 ГПК України).

Господарський суд Луганської області ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.07.2023 встановив третій особі - Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області строк на подання письмових пояснень на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.Ухвала суду від 03.07.2023 була надіслана Головному управлінню в підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та отримана ним 03.07.2023 о 21 год. 56 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже останнім днем строку для подання пояснень є 18.07.2023, а Головне управління подало до суду пояснення 26.07.2023, тобто з пропуском строку, встановленого судом.

За приписами ч.2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

З метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи, дотримання принципу рівності учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за можливе з власної ініціативи продовжити Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області строк на подання письмових пояснень до 26.07.2023 включно та врахувати їх під час вирішення спору.

У поясненнях третя особа зазначає, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Луганської області всі справи по усім напрямкам діяльності Головного управління за період до 24.02.2022 залишились на окупованій території та доступ до них відсутній. На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та наказу Держгеокадастру від 30.12.2022 № 416 (зі змінами в редакції наказу Держгеокадастру №98 від 16.03.2023) «Про припинення доступу користувачів до Державного земельного кадастру`уся територія Луганської області включена до Переліку територій, на яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру. Тому Головне управління не має можливості надати належної правової оцінки обгрунтуванням викладеним у позові, на підставі доданих копій документів, у зв`язку із неможливістю встановити їх відповідність оригіналам та фактичним обставинам справи.

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про розглядати справу без участі його представника судом задовольняється.

18.08.2023 прокурор через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав клопотання б/н від 18.08.2023 про приєднання доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

24.08.2023 прокурор через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав додаткові пояснення щодо площі земельної ділянки, яку необхідно витребувати, та зазначив, що спірна земельна ділянка площею 27,5982 га належить до земель лісового фонду, оскільки вона частково перетинається (накладається) на землі ДП «Білокуракинське ЛМГ» в межах кварталу 63 Білокуракинського лісництва, площа перетину 26,7446 га (понад 96%). Додаток 3 до листа № 162 від 26.04.2023 ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» це фрагмент кадастрової карти України з нанесеними межами Білокуракинського лісництва (сині лінії), а саме меж 63 кварталу, що також дозволяє візуально визначити розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 (червоні лінії) в межах кварталу. Відхилення щодо площі земельної ділянки розміром 0,8536 га пояснюється тим, що площа земельної ділянки є орієнтовною до виготовлення технічної документації із землеустрою та отримання державного акту на право постійного користування землею. Земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 площею 27,5982 га є сформованою, а отже є об`єктом цивільних прав.Суд розглянув додаткові пояснення прокурора та долучив їх до матеріалів справи.

24.08.2023 відповідач через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі його представника та просить у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши заяву про розгляд справи без участі відповідача, вважає за можливе задовольнити її.

Позивач (Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військова адміністрація) та треті особи (ДСГП «Ліси України», ДП «Білокуракинське ЛМГ», ДП «Старобільське ЛМГ») правом на подання письмових пояснень на позовну заяву не скористалися.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Відповідно до розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області № 35 від 06.02.2006 Державному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Білокуракинське ЛМГ») надано згоду на надання в постійне користування для заліснення земельні ділянки загальною площею 860 га, у складі яких враховується земельна ділянка площею 26,7 га,яка на той час розташовувалась в адміністративних межах Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області, а також надано згоду на розробку технічної документації і землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування.

Державним комітетом лісового господарства України Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено «Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ», згідно якого вказану земельну ділянку включено до кварталу № 63 виділи № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ДП «Білокуракинське ЛМГ». Цей Проект у 2010 році погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області і затверджено Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 760 від 14.12.2021 з додатком).

У Таксаційному описі земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2008 ДП «Білокуракинське ЛМГ» зазначено характеристики кварталу № 63 ліси протиерозійні, галявина СКР (сосна кримська), крутий схил 20 градусів, яр зі схилом 15 градусів, лісові культури, Д1БКД, С1ЄКД, Д0КД.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області наказом № 45 від 15.03.2018 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» вирішило у 2018 році провести інвентаризацію на території об`єднаних територіальних громад несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності,відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крімземель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій.

Зазначене управління наказом № 1580-сг від 05.12.2018 затвердило Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Білокуракинського району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 833-р. Відділ у Білокуракинському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та юридичне управління зобов`язано здійснити реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 18 земельних ділянках загальною площею 143,8237 га, які розташовані на території Білокуракинської селищної ради, Бунчуківської, Курячівської, Лизинської, Олексіївської сільських рад Білокуракинського району Луганської області.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку04.12.2018 зареєстровано спірну земельну ділянку площею 27,5982 га, якій присвоєно кадастровий номер 4420955100:01:003:0050 та віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення.

07.12.2018 спірна земельна ділянка площею 27,5982 га (кадастровий номер 4420955100:01:003:0050) зареєстрована на правідержавної власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області(інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).

22.12.2018 Головне управління Держгеокадастру у Луганській областіпередало із державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність Білокуракинській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Білокуракинської селищної ради 18земельних ділянок загальною площею 143,8237 га згідно із додатком, в т. ч. спірну земельну ділянку (акт приймання-передачі земельних діляноксільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2008 та п. 10 додатку до акту).У зв`язку з чим 27.02.2019 зареєстровано перехід права державної власності до комунальної власності (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).

Станом на 12.05.2023земельна ділянка загальною площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 знаходиться в комунальній власності Білокуракинської селищної ради з 27.02.2019 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 332049936).

Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання повідомило прокуратуру листом від 26.04.2023 № 162 з додатком (схемарозташування спірної земельної ділянки), що згідно матеріалів лісовпорядкування 2007 року земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 частково знаходиться в межах кв. 63 Білокуракинського лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ», орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 з кв. 63 Білокуракинського лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ» становить 26,7446 га з загальної площі ділянки 27,5982 га.

Вказаний лист прокуратура отримала 08.05.2023 за вхідним номером 9656-23.

Луганська обласна державна адміністрація Луганська обласна військово-цивільна адміністраціяповідомила прокуратуру листом від 30.05.2023 № 4/01.01-13-2143 на запит від 12.05.2023 № 15/1-114ВИХ-23, щопитання передачі спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення у комунальну власність Білокуракинської селищної ради Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області з облдержадміністрацією не погоджувалися. Інформація про перебування земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 площею 27,5982 га в постійному користуванні ДП «Білокуракинське ЛМГ» у позивача відсутня. ДП «Білокуракинське ЛМГ» або інші органи, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України про ймовірну наявність порушень вимог чинного законодавства при розпорядженні землями лісового фонду, а саме спірною земельною ділянкою, до позивача з 2018 року не зверталися. Отже позивач не володіє достатньою інформацією, матеріалами та письмовими доказами тощо, які б підтверджували факти порушень вимог чинного законодавства при розпорядженні землями лісового фонду. Тому позивач не заперечує щодо представництва інтересів держави в суді з цього питання за наявності певних доказів. Водночас, оскільки земельна ділянка має лише частковий перетин із землями лісогосподарського призначення, з метою запобігання необґрунтованого виведення із обігу сільськогосподарських земель та захисту права власності селищної ради на частину земельної ділянки, яка є землями сільськогосподарського призначення, у разі пред`явлення позову позивач просить витребувати тільки ту частину земельної ділянки, що є землями лісогосподарського призначення.

Узв`язку з наведеним заявник позову вважає, що передача спірної земельної ділянки у комунальну власність Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади здійснена з порушенням норм земельного та лісового законодавства за відсутності волі власника земельної ділянки держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації на її передачу.

Вказане стало підставою для звернення заступником керівника Луганської обласної прокуратури до суду з даним позовом про витребування на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області земельну ділянку площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності,вислухавши прокурора, суд дійшов висновку про задоволення позовуз таких підстав.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами, в т. ч. про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно із ст. ст. 4, 5 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.Категорії земель України мають особливий правовий режим (ч.ч. 1,2 ст. 18 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;г) полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення;ґ) лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

У ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення (п. 4 ч. 1 ст. 32 Лісового кодексу України).

У ст. ст. 45, 46, 47, 48, 54 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування передбачає виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів, виготовлення планово-картографічних матеріалів.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до ч. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України (в редакції чинній на час видачі розпорядження № 35 від 06.02.2006 та проведення інвентаризації земель)до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 справі № 488/402/16-ц).

Матеріали справи підтверджують, що державне підприємство «Білокуракинське ЛМГ» отримало у постійне користування для заліснення земельні ділянки загальною площею 860 га, у складі яких враховується земельна ділянка площею 26,7 га, яка на той час розташовувалась в адміністративних межах Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області(розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області № 35 від 06.02.2006).

Харківська державна лісовпорядна експедиція розробила «Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ», згідно якого вказану земельну ділянку площею включено до кварталу № 63 виділи № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ДП «Білокуракинське ЛМГ».Цей Проект у 2010 році погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області і затверджено Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» № 760 від 14.12.2021 з додатком).

Право постійного користування ДП «Білокуракинське ЛМГ» земельною ділянкоюплощею 26,7 га підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Тому твердження відповідача стосовно того, що ДП «Білокуракинське ЛМГ» використовувала передану земельну ділянку без законних правових підстав спростовуються матеріалами справи.

Матеріали справи підтверджують, щозазначена земельна ділянка безпосередньо відноситься до земель лісогосподарського призначення («Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ», розробленийХарківською державною лісовпорядною експедицією, копія Плану лісонасаджень Білокуракинського лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ» Луганської області 2007 року, копія Таксаційного опису земельних ділянок Лісового фонду станом на 01.01.2008 року).

Наявність лісових протиерозійних насаджень, дібров і ярів унеможливлює віднесення спірної земельної ділянки до сільськогосподарських угідь.

Отже в цій частині суд відхиляє доводи відповідача як безпідставні.

Окрім цьогоДержавне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання повідомило прокуратуру листом від 26.04.2023 № 162 з додатком (схема розташування спірної земельної ділянки ) на її запит щодо підтвердження належності земельних ділянок, зокрема, з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, до земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні державних лісомисливських господарств, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2007 року земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 частково знаходиться в межах кв. 63 Білокуракинського лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ», орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 з кв. 63 Білокуракинського лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ» становить 26,7446 га з загальної площі ділянки 27,5982 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови;в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. ч. 1, 2, 7 ст. 20 Земельного кодексу України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Отже, зазначені вище норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення та за погодженням з Кабінетом Міністрів України. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, без зміни її категорії цільового призначення чинним законодавством не передбачено. Викладене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

Матеріали справи свідчать, що на момент передачі ДП «Білокуракинське ЛМГ» у постійне користування земельна ділянка була віднесена до земель лісогосподарського призначення, а під час проведення інвентаризації у 2018 році цільове призначення земельної ділянки було змінено на землі сільськогосподарського призначення за відсутності проекту землеустроющодо її відведення, що є порушенням закону.

Тому доводи відповідача в цій частині суд відхиляє у зв`язку з безпідставністю.

У ст. 8 Лісового кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі лісогосподарського призначення, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.

Отже, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, що розташована на території Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області,належить до державної власності та перебуває у розпорядженні Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації.

Тому Головне управління Держгеокадастру у Луганській області неправомірно передало із державної власності у комунальну власність Білокуракинській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Білокуракинської селищної ради спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі земельних ділянок від 22.12.2008 та, відповідно, неправомірно зареєструвала27.02.2019 перехід права державної власності до комунальної власності (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна).

При цьому, прокурор не зобов`язаний заявляти вимоги про визнання недійсними вказаних актів, адже задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Тому у межах розгляду справи він вправі посилатися, зокрема, на їх незаконність без заявлення вимог про визнання їх незаконними та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на яке воно спрямоване. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до висновків Великої Палати формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, у тому числі права власника земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані, та їх витребування.Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, від 10.12.2021 у справі № 924/454/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У ст. 318 ЦК України передбачено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України).

У ч. ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з наведеними нормами власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.

Правовий аналіз положень ст. 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до незаконного володільця про витребування цього майна.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 914/970/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Суд звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка площею 27,5982 га частково перетинається (накладається) на землі ДП «Білокуракинське ЛМГ» в межах кварталу 63 Білокуракинського лісництва, площа перетину 26,7446 га (понад 96%).У додатку 3 до листа № 162 від 26.04.2023 ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» міститься фрагмент кадастрової карти України з нанесеними межами Білокуракинського лісництва (сині лінії), а саме меж 63 кварталу, що дозволяє визначити розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 (червоні лінії) в межах кварталу. Відхилення площі земельної ділянки розміром 0,8536 га пояснюється тим, що площа земельної ділянки є орієнтовною до виготовлення технічної документації із землеустрою та отримання державного акту на право постійного користування землею. Отже земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 площею 27,5982 га є сформованою, а отже є об`єктом цивільних прав.

З урахуванням наведених обставин справи, доказів та норм закону, відповідач незаконно, без відповідної правової підстави, володіє земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, що розташована на території Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області, право власності на яку належить державі як законному власнику, а повноваження з розпорядження належать позивачу.

Тому вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки у відповідача, який незаконно володіє майном, є належним способом захисту, оскільки відновлює безперешкодне, вільне, на власний розсуд використання правомочностей законного власника майна.

Інші доводи відповідача суд також відхиляє у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги.

З урахуванням викладеного вище, вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050, що розташована на території Білокуракинської селищної ради Сватівського району Луганської області, є законними та обґрунтованими.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач виклав заяву про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності.

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/19.

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 (п. 48), у якій зазначила, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов`язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/19.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2023 № 332049936 земельна ділянка з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 знаходиться в комунальній власності Білокуракинської селищної ради з 27.02.2019.

У даному випадку про порушення вимог чинного законодавства та необхідність захисту державних інтересів у судовому порядку органи прокуратури встановили лише за результатами комплексного, системного та детального опрацювання інформації та документів отриманих від різних органів державної влади, установ, організацій.

Як свідчать матеріали справи, прокурор дізнався про порушення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050з листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання № 162 від 26.04.2023, який був отриманий прокуратурою 08.05.2023 (згідно даті на листі).

Позивач дізнався про порушення вимог земельного законодавства при передачі зазначеної земельної ділянки у комунальну власність Білокуракинської селищної ради у травні 2023 року з листа Луганської обласної прокуратури № 15/1-114вих-23 від 12.05.2023.

У відповідь позивач листом № 4/01.01-13-2143 від 30.05.2023 повідомив прокуратуру, що з 2018 року не надходили звернення щодо ймовірних порушень вимог чинного законодавства при розпорядженні землями лісового фонду, зокрема спірною земельною ділянкою. Позивач не погоджував питання передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність Білокуракинської селищної ради.

Дата звернення прокурора до суду 22.06.2023 (згідно даті на описі вкладення у лист на ім`я Господарського суду Луганської області.

Отже звернення прокурора до суду з заявленими позовними вимогами відбулось в межах позовної давності.

Стосовно доводів відповідача, що перебіг позовної давності слід відраховувати з 27.02.2019 - дати реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на спірну земельну ділянку за Білокуракинською селищною радою, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423, від 25.04.2023 № 383 карантин продовжувався на усій території України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.

Таким чином, карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 продовжився на строк дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, 18.04.2022, 17.05.2022, 12.08.2022, 07.11.2022, 11.02.2023, 01.05.2023, 26.07.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, воєнний стан в Україні триває з 24.02.2022 і до теперішнього часу, а тому перебіг позовної давності продовжується.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора до суду у даному випадку також відбулося в межах позовної давності, а тому підстави для застосування позовної давностівідсутні.

Тому заявлене прокурором клопотання № 15/1-197вих-23 від 25.07.2023 про визнання поважними причин пропущення позовної давності суд залишає без розгляду.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК Українисудовий збір слід покласти на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд. 59, ідентифікаційний код 00022450) чужого з незаконного володіння Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (92202, Луганська область, смт Білокуракине, площа Шевченка, буд. 4, ідентифікаційний код 44658684) земельну ділянку площею 27,5982 га з кадастровим номером 4420955100:01:003:0050 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718549844209), яка розташована в адміністративних межах Білокуракинської селищної ради (колишнього Білокуракинського району) Луганської області.

3.Стягнути з Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (92202, Луганська область, смт Білокуракине, площа Шевченка, буд. 4, ідентифікаційний код 44658684) на користь Луганської обласної прокуратури (93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б.Ліщини, буд. 27, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір в сумі 6182 грн 40 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2023.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО