Постанова
Іменем України
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 185/8512/21
провадження № 61-8887св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,
відповідачі: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області,
третя особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Биліна Т. І., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І. та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлогравугілля») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці (далі - ГУ Держпраці) у Дніпропетровській області, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» (далі - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки») Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_1 , про визнання акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 відносно ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року незаконним, скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 відносно ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відомості, викладені в акті розслідування причин хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року, не відповідають дійсності, а сам акт складений з істотними порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).
Вказував, що Комісія з розслідування на виконала вимоги пункту 112 Порядку № 337, зокрема не розробила Програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; не провела розподіл функцій між членами комісії; не проводила засідання комісії; не проводила оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень Протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержала письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання.
Крім того, Комунальне некомерційне підприємство «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради не приймало відповідних заходів щодо не допущення виникнення у ОСОБА_1 профзахворювання при наявності перших ознак професійного захворювання, що підтверджується даними щорічних медичних оглядів за 2015- 2019 роки.
Посилаючись на наведене, ПрАТ «ДТЕК Павлогравугілля» просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2022 року позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволено у повному обсязі.
Визнано акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року за формою П-4 незаконним та скасовано.
Суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення своїх вимог. Суд дійшов висновку про те, що розслідування випадку професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , оформлене актом за формою П-4 від 04 березня 2021 року, проведено з істотними порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2022 року скасовано.
Провадження у справі за позовною заявою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» закрито.
Апеляційний суд виходив із того, що предметом цього спору є оскарження позивачем акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 відносно ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року та процедури його прийняття, як рішення відповідача, який у рамках здійснення своєї господарської діяльності уповноважений здійснювати відповідні розслідування та складати відповідні акти за наслідками таких розслідувань, отже це безпосередньо відноситься до здійснення відповідачем його господарської діяльності, а тому цей спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 червня 2023 року представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - адвокат Корнієнко А. Г. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційними судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу передати на новий апеляційний розгляд.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права.
Окрім того, 16 червня 2023 року представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» - адвокат Селіванова О. В. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що оскаржуваний акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 прийнято відповідачем в рамках здійснення господарської діяльності. Внаслідок цього суд неправильно встановив зміст спірних правовідносин та помилково відніс спір до юрисдикції господарського суду.
Оскарження актів розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання(отруєння) за формою П-4 не стосується ведення господарської діяльності учасників справи та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виникає із трудових правовідносин та стосується здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 29 червня 2023 року поновлено Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області справу № 185/8512/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року справу № 185/8512/21 призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що з 11 червня 2012 року до 03 липня 2020 року ОСОБА_1 працював машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду на дільниці з видобутку вугілля № 3 на ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Протягом 2015-2019 років ОСОБА_1 щорічно проходив періодичний медичний огляд у Комунальному підприємстві «Тернівська Центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, за результатами якого був визнаний придатним до роботи за своєю професією.
Наказом ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 03 липня 2020 року № 125.15 ОСОБА_1 звільнений з роботи, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.
10 лютого 2021 року Український науково-дослідний інститут промислової медицини в м. Кривий Ріг склав повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії, пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії, група В. ЛН другого ступеня, остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), двобічний плечолопатковийперіартроз (ПФ другого ступеня), нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
На підставі зазначеного повідомлення наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19 лютого 2021 року № 212-ПЗ було створено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
За наслідками розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) складено відповідний акт за формою П-4 від 04 березня 2021 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено та встановлено ряд професійних захворювань. Зазначено, що хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження у цій справі:
- постанови апеляційного суду є посилання на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права;
- додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року є посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, такі складові як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Закриваючи провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цей спір належить розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини є господарсько-правовими, оскільки виникли між сторонами у справі, які не є фізичними особами.
Верховний Суд з висновками апеляційного суду не погоджується з таких підстав.
Визначальною ознакою для правильного вирішення питання юрисдикції є характер спірних правовідносин.
Спір у справі, що переглядається, стосується визнання незаконним та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року за формою П-4.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 522/24781/16-ц (провадження № 14-467цс18) дійшла висновку про те, що справи про оскарження актів розслідування випадків і хронічних професійних захворювань розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 ЦК України), або виникають із трудових правовідносин, а також відшкодування моральної чи майнової шкоди, спричиненої спадкоємцям особи, що померла, при виконанні трудових обов`язків.
Аналогічні за змістом висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах ввід 13 лютого 2019 року у справі № 826/4176/18 (провадження № 11-1302апп18), від 27 березня 2019 року у справі № 640/14775/16-ц (провадження № 14-657цс18), від 27 травня 2020 року у справі № 580/1780/19 (провадження № 11-83апп20).
Апеляційний суд, закриваючи провадження у цій справі, фактично врахував лише суб`єктний склад учасників справи, якими є юридичні особи, проте залишив поза увагою те, що при визначенні юрисдикції справи суди мають виходити не лише із суб`єктного складу такого спору, а й з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Жодних вимог щодо права власності чи іншого речового права на майно позивач не заявляв.
Тому висновок апеляційного суду про те, що спірні правовідносини є господарсько-правовими, оскільки виникли між сторонами у справі, які не є фізичними особами, є помилковим та не відповідає положенням як статті 19 ЦПК України, так і статті 20 ГПК України з огляду на зміст правовідносин.
Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування постанови суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Додаткове судове рішення апеляційного суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід`ємною частиною основного рішення у справі та не може існувати окремо від нього. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від14 липня 2021 року у справі № 761/15741/17, від 26 липня 2023 року у справі № 754/4352/21.
З урахуванням наведеного, додаткова постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року також підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду та додаткова постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2023 |
Оприлюднено | 30.08.2023 |
Номер документу | 113091499 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні