Ухвала

від 29.08.2023 по справі 484/940/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/940/22

Провадження № 4-с/484/5/23 р.

У Х В А Л А

23.08.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Первомайськ цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на дії начальника Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Бориса Миколайовича,

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «Агрофірма Корнацьких» звернулося в суд із скаргою на дії начальника Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Бориса Миколайовича щодо визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2022 року (ВП70119326), в частині (п.3) стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 369 грн. та постанов державного виконавця про стягнення штрафу в сумі 5100 грн. від 09.11.2022 року та про стягнення штрафу в сумі 10200 грн. від 06.12.2022 року, у цивільній справі № 484/940/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди земельної ділянки, її повернення та стягнення орендної плати.

У скарзі зазначено, що 25.04.2023 року з телефонної розмови з начальником Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Б.М. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» (надалі за текстом - Товариство) стало відомо про те, що державним виконавцем Крецу Б.М. (надалі за текстом - «Державний виконавець») в межах виконавчого провадження ВП 70119326 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/484/612/22 від 18.10.22. про повернення земельної ділянки (стягувач ОСОБА_1 ) винесено Постанови: від 09.11.22 про накладення штрафу на користь держави 5100 грн. за невиконання рішення суду; від 06.12.22 про накладення штрафу на користь держави 10200 грн. за невиконання рішення суду, які направлялись Державним виконавцем, так само як і Постанова «Про відкриття виконавчого провадження №70119326 від 20.10.2022 року, (як вважає останній у законний спосіб) на електронну пошту Товариства, тому вимагав сплатити штрафи, в противному випадку Державним виконавцем буде накладено арешти на рахунки Товариства в банківських установах.

З Постановами про стягнення штрафів від 09.11.22р. та 06.12.22р. на суму 5100 та 10200 гри. - відповідно та з Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2022р ВП № 70119326 в частині «стягнення виконавчого збору в сумі 26800 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 369 грн.», Товариство погодитись не може, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, через те, що боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 70119326 від 20.10.2022р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/484/612/22 від 18.10.22. про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:01:000:0033, площею 4.9121 га. що розташована в межах Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_1 в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі.

Пунктом 3 даної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 26800 гривень та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 369 грн.

З даною постановою в частині стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій скаржник не погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що у разі фактичного виконання виконавчого документа немайнового характеру державному виконавцю виплачується винагорода, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Тобто, обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору на момент виникнення спірних правовідносин є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Але в даному випадку державний виконавець не проводив жодних виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Тому в даному випадку, протиправним є стягнення виконавчого збору з Товариства без надання можливості боржнику виконати у добровільному порядку вищевказане рішення суду протягом строку передбаченого законом (10 робочих днів) та/або після закінчення воєнного стану.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи зміни законодавства в частині переривання строків встановлених Законом та їх встановлення з дня припинення або скасування воєнного стану, беручи до уваги Указ Президента України "Про введення воєнного станув Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022. затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного станув Україні" (із подальшими змінами), як на час відкриття виконавчого провадження так і на час накладення штрафів на території України діяв та продовжує діяти воєнний стан, тому строки на звернення до суду зі скаргою на Постанови Державного виконавця - Товариством не пропущено.

20.06.2023 року від начальника Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Б.М. надійшов відзив на скаргу, в якому він заперечував проти її задоволення, вважає дії виконавця цілком правомірними.

Дослідивши матеріали скарги, відзив державного виконавця та надані суду матеріали виконавчого провадження ВП 70119326, суд приходить до висновку про наступне.

Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею першою Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За нормами частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Отже, оскарження постанов державного виконавця про стягнення штрафу в сумі 5100 грн. від 09.11.2022 року та про стягнення штрафу в сумі 10200 грн. від 06.12.2022 року, у даній цивільній справі бути лише в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже в цій частині слід закрити провадження у справі та роз`яснити позивачу, що з цього питання він може звернутися до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом.

Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2022 року (ВП70119326), в частині (п.3) стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 369 грн., суд вважає, що в цій частині скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З матеріалів виконавчого провадження ВП70119326 вбачається, що виконавчий лист, виданий за судовим рішенням у цивільній справі № 484/940/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди земельної ділянки, її повернення та стягнення орендної плати, про зобов`язання ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:01:000:0033, площею 4.9121 га. що розташована в межах Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_1 в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі, надійшов до виконавчої служби за заявою стягувача ОСОБА_1 .

Постановою від 20.10.2022 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом та одночасно стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 26800 грн. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 369 грн.

Такі дії державного виконавця цілком відповідають вищенаведеним нормам закону, а тому у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447 453, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на дії начальника Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крецу Бориса Миколайовича в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2022 року (ВП70119326), в частині (п.3) стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 369 грн.

Закрити провадження у скарзі в частині вимог про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про стягнення штрафу в сумі 5100 грн. від 09.11.2022 року та про стягнення штрафу в сумі 10200 грн. від 06.12.2022 року, у зв`язку із тим, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в разі якщо скарга не була подана. У разі якщо скарга була подана, ухвала набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо ухвалу не буде скасовано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Повний текст ухвали буде виготовлений протягом п`яти днів.

Суддя: