Ухвала

від 08.06.2023 по справі 761/19471/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19471/23

Провадження № 2-а/761/594/2023

УХВАЛА

08 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 686/28291/19, який зробленого на основі аналізу норм ст. 289 КУпАП і ч.2 ст. 291 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Аналогічна правова норма закріплена також у частині 2 статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає з`ясуванню дата отримання цієї постанови (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2020 р. у справі № 755/7433/19).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем у ній зазначено, що строк на оскарження постанови серії 2АВ № 01040006 від 23.08.2022 р. не пропущено, оскільки нею отримано цю постанову від державного виконавця тільки 18.05.2023 р., однак з наданої фотокопії екрану мобільного телефону вказану обставину встановити не вбачається можливим.

У відповідності до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Між тим заяви про поновлення пропущеного строку з наданням відповідних доказів матеріали справи не містять.

Верховний Суд в постанові від 11.12.2018 р. у справі № 463/1221/17 зазначив, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. за № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 р., заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 р., пункт 33).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 р. у справі № 160/6430/20).

Таким чином, оскільки матеріали позовної заяви не містять належних доказів, які б підтверджували дату отримання позивачем оскаржуваної постанови, тому при усуненні недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити причини пропуску вказаного строку та надати на їх підтвердження відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання позовних вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу цієї ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: