Рішення

від 04.03.2024 по справі 761/19471/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19471/23

Провадження № 2-а/761/234/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить скасувати постанову інспектора ДПП Якимчук Б.Б. серії 2АВ № 01040006 від 23.08.2022 р., якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.08.2022 р. її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Як зазначає позивач, при притягненні її до адміністративної відповідальності не встановлено чи дійсно вчинено порушення. Позивач вказує, що транспортний засіб у спосіб, передбачений чинним законодавством (шляхом передачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), перебував в користуванні її дядька та його родичів. Крім того, позивач внесла інформацію про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Також позивачем зазначено, що при складенні постанови не було належним чином з`ясовано її місце реєстрації, внаслідок чого постанову було направлено не за адресою реєстрації. Інспектором не надано доказів, що транспортний засіб позивача в момент фіксації швидкості його руху знаходився у населеному пункті, де діє обмеження швидкості руху у 50 км/год та в зоні дії дорожніх знаків 3.29 або 3.31 з встановленням обмеження швидкості 50 км/год., не надано доказів, що на шляху руху транспортного засобу були встановлені дорожні знаки, які обмежували швидкість руху.

Ухвалою від 23.11.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

31.01.2024 р. на адресу суду надійшов відзив на позов представника відповідача, у якому останній виклав заперечення проти нього та просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, транспортний засіб «Lexus RC 200T», номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1

23.08.2022 р. інспектором Департаменту патрульної поліції Якимчук Б.Б. винесено постанову серії 2АВ № 01040006, якою за порушення п.12.9 «б» ПДР України притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Як зазначено в оскаржувані постанові, 23.08.2022 р. о 19 год. 27 хв. за адресою: Н-09 Мукачево-Львів 98+824 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Lexus RC 200T», номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлене обмеження швидкості на 25 км/год.

В своїй позовній заяві позивач фактично заперечує порушення ПДР України.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов`язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України).

Пункт 1.1 ПДР України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України (п.1.3).

Разом з тим, п.1.9 ПДР України зазначає, що особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Загальні обмеження швидкості, зокрема п.12.4 ПДР України, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Пунктом 12.9«б» ПДР України, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Згідно із приміткою до вказаної статті, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч.1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, Законом України «Про Національну поліцію», а саме ст. 40, визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку з метою забезпечення дотримання ПДР.

Так, згідно з п.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Крім того, посадові особи уповноважених підрозділів Національної поліції у своїй діяльності при розгляді справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, керуються Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 р. № 13, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 р. за № 113/34396, яка визначає процедуру оформлення працівниками органів і органів (підрозділів) Національної поліції України, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (далі - уповноважений поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

У відповідності до п.1 Розділу ІІ вказаної Інструкції уповноважені поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, передбачені частинами першою - третьою статті 122 (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал світлофора, порушення правил зупинки, стоянки, порушення установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху), та частиною першою статті 123 (порушення правил руху через залізничний переїзд, крім в`їзду на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений) КУпАП (далі - адміністративні правопорушення). Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень в уповноваженому органі (підрозділі) Національної поліції України.

Згідно з п.3 Розділу ІІ вказаної Інструкції при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пп.1 п. 6 Розділу ІІ вказаної Інструкції за результатами опрацювання на першому етапі (рівні) матеріалів автоматичної фіксації уповноважений поліцейський: за наявності доказів у справі про адміністративне правопорушення, відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб і про відповідальну особу, або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення цифрового підпису.

Законом України «Про дорожній рух», а саме статтею 4 визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 10.11.2017 р. затверджений, зокрема, Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14.11.2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

14.07.2015 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Згідно з ч/1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний строк містить також ст. 14-1, 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 13 від 13.01.2020 р.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (далі - Інструкція), уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;

5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Позивач при зверненні до суду з позовом зазначала, що вона внесла до Єдиного реєстру транспортних засобів інформацію про належного користувача, а тому вона не має нести відповідальність за порушення ПДР України.

В той же час, позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

Наданий позивачем скрін-шот із застосунку «ДІЯ» щодо призначення належного користувача транспортного засобу «Lexus RC 200T», номерний знак НОМЕР_1 , не підтверджує, що станом на 23.08.2022 р. було призначено іншого належного користувача зазначеного транспортного засобу.

В той же час, з інформації наданої відповідачем вбачається, що за вказаним транспортним засобом належний користувач ОСОБА_2 була визначена з 30.10.2022 р. по 30.10.2023 р. та з 15.11.2023 р. по 15.11.2027 р.

Правопорушення було зафіксоване технічним засобом «Каскад 260-1220», який має сертифікат відповідності UA.TR.001 5-19 Rev.2.

Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місцях розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки.

Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті «http://mvs.gov.ua», на автодорозі H-09 Мукачево-Львів 98+824 в Закарпатській області здійснюється автоматична фіксація перевищення встановлених обмежень швидкості руху приладом «Каскад 260-1220», що підтверджується витягом з розміщення приладів контролю.

Позивач не надала доказів на спростування зазначеного.

Доступ до інформації про автоматичну фіксацію є безоплатним в мережі Інтернет. А результатом такої фіксації, в даному випадку транспортного засобу «Lexus RC 200T», номерний знак НОМЕР_1 , є файли з 4-ма фотознімками та відеофіксаціями, долученими до відзиву на позов відповідача на DVD-R диску.

На фотознімках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Відтак, сукупність належних, достатніх і допустимих доказів, підтверджує доведеність вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП транспортним засобом «Lexus RC 200T» державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу.

При зверненні до суду з позовом, позивач зазначила, що відповідач не надав доказів, що транспортний засіб позивача в момент фіксації швидкості його руху знаходився в населеному пункті, де діє обмеження швидкості руху в 50 км/год та в зоні дії дорожніх знаків 3.29 або 3.31 з встановленим обмеженням швидкості 50 км/год, не надано доказів, що на шляху руху автомобіля були встановлені дорожні знаки, які обмежують швидкість руху.

Однак суд не може взяти до уваги зазначене позивачем, оскільки враховуючи інформацію розміщену на сайті «http://mvs.gov.ua» та вимоги ПДР України, позивач не спростувала належними та допустимими доказами, що транспортний засіб зафіксовано в момент перевищення швидкості поза межами населеного пункту та відсутність відповідних дорожніх знаків.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що постанова серії 2АВ № 01040006 від 23.08.2022 р. винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, при цьому будь-яких неправомірних дій з боку відповідача при винесенні вказаної постанови судом не встановлено, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: