Ухвала

від 28.08.2023 по справі 160/21009/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 серпня 2023 року Справа 160/21009/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №8736701/33718468 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 21.03.2023 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468) на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (ЄДРПОУ 00178353);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 21.03.2023 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468) на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (ЄДРПОУ 00178353) з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468), а саме: 13.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №8736699/33718468 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 30.03.2023 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468) на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (ЄДРПОУ 00178353);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 30.03.2023 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468) на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (ЄДРПОУ 00178353) з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче-підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468), а саме: 13.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління про Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 8736700/33718468 відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 30.03.2023 року, виписаної Товариством 3 обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468) на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (ЄДРПОУ 00178353);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 30.03.2023 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Центр - електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468) на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (ЄДРПОУ 00178353) з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (ЄДРПОУ 33718468), а саме: 13.04.2023;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Центр електромеханічної діагностики" (вул. Мічуріна, 4, м. Дніпро, 49064, ЄДРПОУ 33718468) судовий збір за подання позову у розмірі 8052, 00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривні.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується у розмірі - 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається, позивач звернувся до суду із трьома вимогами немайнового характеру. Отже, сума судового збору, сплаченого позивачем має складати 2 684 х 3 = 8 052 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивач надав платіжну інструкцію від 04.08.2023 на суму 5000,00 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити суму судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 3052,00 грн (8 052 - 5000 = 3052,00 грн).

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної становить шість місяців із дня, коли платник дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20.11.2020 року у справі № 1.380.2019.006517, від 16.12.2020 року у справі № 520/3902/2020.

У випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає 3 місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних (наприклад, постанова Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18).

Судом встановлено, що позивач в прохальній частині позову просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8736701/33718468 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.03.2023 року, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8736699/33718468 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 30.03.2023 року, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8736700/33718468 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 30.03.2023 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем було здійснено заходи досудового врегулювання спору шляхом подачі скарги на зазначені рішення відповідача. Так, 12.05.2023 рішеннями Державної податкової служби України було відмовлено у задоволенні скарг.

Доказів отримання позивачем вказаних рішень ДПС України за результатами розгляду скарг суду не надано.

Суд зауважує, що відтак строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці, який закінчився 12.05.2023 року.

З позовом до суду позивач звернувся 18.08.2023 року (через засоби поштового зв`язку, здано на пошту - 18.08.2023 року згідно дати поштового відділення на конверті), тобто з порушенням строку звернення з позовом до суду.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності пропуску строку звернення, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

Таким чином, і за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

В аспекті наведеного варто зазначити і те, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі № 320/2915/20 та ін.

Отже, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в розмірі 3052,00 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску.

Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів доплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 3052,00 грн;

- заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна