ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
28 серпня 2023 року Справа № 280/6696/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства «Трітікум-17» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Трітікум-17» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд: визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.06.2023 №000/877/0417 в частині суми штрафу у розмірі 379 752.89 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк із дати набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведеного вбачається, що вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є різними за змістом та суттю позовними вимогами.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 160 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Суддя звертає увагу, що в адміністративному позові позивач просить, зокрема: «зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) подати до суду звіт про виконання судового рішення…».
Зі змісту позовної заяви позивач вказує, про те, що на підставі акту камеральної перевірки відповідач 1 виніс податкове повідомлення рішення від 02.06.2023 року № 000/877/0417, яким застосував до позивача штраф у розмірі 379 752,89 грн. на підставі п. 120-1.1 Податкового Кодексу України у розмірі 30, 40 та 10% від сум ПДВ, які вказані у податкових накладних.
Тобто, відповідачем 1 Головним управлінням ДПС в Запорізькій області вчинено певні дії, з якими позивач не погодився у зв`язку з чим ним подано позов до суду.
Суддя звертає увагу, що виконання рішення суду передбачено іншим порядком, аніж звернення до суду з новим позовом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1ст. 383 КАС Україниособа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 вказав, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відтак, на виконання п. 4 ч. 5ст. 160 КАС Українипозивачу слід визначитись із змістом позовних вимог до вказаних у позові відповідачів або за відсутності таких вимог - уточнити суб`єктний склад сторони відповідача.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу під час уточнення позовних вимог врахувати наведену правову позицію Верховного Суду.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду уточненого адміністративного позовуу відповідності до вимог КАС України, із змістом позовних вимог до вказаних у позові відповідачів або за відсутності таких вимог - уточнити суб`єктний склад сторони відповідача, а також його копії для направлення відповідачу у справі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Фермерського господарства «Трітікум-17» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сіпака
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2023 |
Оприлюднено | 31.08.2023 |
Номер документу | 113094931 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні