Рішення

від 28.08.2023 по справі 380/13330/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року справа №380/13330/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Лужняк О.М.

за участю:

представник позивача Гевяк П.І.

представника відповідача Максименко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 09.06.2023 №13-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким до заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Дисциплінарна комісія не визначила і не встановила у чому полягає протиправність його дій, суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку. Вказує, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за прийняття рішень, які були ухвалені колегіальним органом, тобто, за дії інших осіб, є недопустимим у вітчизняному праві, оскільки суперечить принципам особистої відповідальності, якими лише особа, яка вчинила дисциплінарний проступок, може нести дисциплінарну відповідальність і підлягати покаранню, яке має персональний характер. Посилається на те, що про засідання Дисциплінарної комісії було повідомлено з порушенням вимог абзаців першого і другого п.32 Порядку №1039 від 04.12.2019 року, при прийнятті оскаржуваного рішення його було позбавлено права подати письмові пояснення, чим порушено порядок здійснення дисциплінарного провадження. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного із здійсненням службової діяльності з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, установлені внаслідок ретельного службового розслідування. Зазначає, що кваліфікуючи його дії як порушення Присяги державного службовця відповідач в наказі від 09.06.2023 року не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених порушень службової дисципліни та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби. Окрім того, аргументи щодо неможливості застосування іншої санкції, ніж передбачено у поданні Дисциплінарної комісії, відповідачем не наведено. Посилається на те, що оскаржуваний наказ не обґрунтовано застосуванням вирішального голосу голови Комісії. Вказує, що дисциплінарне стягнення було викладено з порушенням визначеного законодавством порядку, без проведення службового розслідування, відповідач в наказі від 09.06.2023 року не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер порушень службової дисципліни та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за рішення колегіального органу, тобто за дії інших осіб, чим порушено права позивача як державного службовця. Вказує, що обраний спосіб його повідомлення про засідання Дисциплінарної комісії та про дату внесення нею подання суб`єкту призначення жодним чином не забезпечував необхідної швидкості отримання ним цих відомостей.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що в результаті проведеної перевірки було встановлено несумлінне та недобросовісне виконання посадових обов`язків позивачем під час організації роботи з наступними суб`єктами господарювання: ТОВ «Тріохем Україна», ТОВ «АТР Захід», ТОВ «Екотех Авто», ТОВ «Салютем Компані». Стверджує. що Дисциплінарною комісією встановлено недотримання позивачем пунктів 1, 2, 6 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків. За результатами проведеного аналізу встановлено, що причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, є незабезпечення позивачем належної роботи Комісії та порушення вимог податкового законодавства, внутрішніх розпорядчих документів ДПС. Зазначає, що посилання позивача на порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження є такими, що не відповідають дійсності, оскільки листування з позивачем відбувалося як засобами поштового зв`язку, а саме направленням рекомендованих листів з повідомленням про вручення, так і засобами електронного зв`язку - на адресу електронної пошти, що зазначена в його особовій картці. Зазначає, що службове розслідування щодо державних службовців проводиться за фактом вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією. Відтак, подання про проведення службового розслідування може вносити лише спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції. Дисциплінарною комісією в межах повноважень було проведено дисциплінарне провадження шляхом здійснення вибіркового моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків. Окрім того, вказує, що вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку (порушення Присяги державного службовця) ДПС взято до уваги, що дії ГУ ДПС у Львівській області призвели до розповсюдження схемного податкового кредиту, що особливо важливо в період воєнного стану, коли кожен громадянин має особливо сумлінно виконувати свої обов`язки, тим більше на посаді в органі, який забезпечує більшу дохідну частину бюджету.

У відповіді на відзив позивач посилається на процедурні питання щодо відповідності критеріям ризиковості уже згаданих вище суб`єктів господарювання. Зазначає, що рішення щодо реєстрації податкових накладних приймались Комісією колегіально, в межах та на підставі податкового законодавства. Посилається на те, що у матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази надсилання йому повідомлень Дисциплінарної комісії на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що за результатами проведеного моніторингу та аналізу наявної інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту від 05.05.2023 року, виявлено, що причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, є незабезпечення позивачем належної роботи Комісії, порушення вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів та порушення Присяги державного службовця.

Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.06.2023 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 07.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Наказом Державної податкової служби України №329 від 05.05.2023 року відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», підпункту 1.2 п.1 доручення в.о. Голови ДПС від 05.05.2023 року №86-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 05.05.2023 року №472/99-00-02-03-01-13 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від 31.05.2023 року містить наступний висновок щодо наявності у діях позивача дисциплінарного проступку: «за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи у діях заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону, що полягає у порушенні присяги державного службовця. Дисциплінарною комісією ДПС вирішено рекомендувати на підставі статей 65, 66, 69 та 77 Закону застосувати до заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Львівській області, ефективного контролю за роботою підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця».

Дисциплінарною комісією встановлено недотримання позивачем пунктів 1 ,2, 4 та 6 розділу 3 Посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організація роботи та здійснення керівництва діяльності ГУ ДПС у Львівській області у межах повноважень відповідно до розподілу обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Львівській області та Положення про ГУ ДПС у Львівській області, персональна відповідальність за організацію та результати його діяльності; організацію та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Львівській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС та ГУ ДПС у Львівській області, доручень ДПС, судових рішень; організація їх взаємодії з державними органами й органами місцевого самоврядування відповідно до розподілу обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Львівській області.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України №13-дс від 09.06.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» на підставі наказу ДПС від 05.05.2023 року №329 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 05.05.2023 року №86-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 05.05.2023 року №472/99-00-02-03-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 1 частини 2 ст.65 Закону №889-VII. Підстава: подання Дисциплінарної комісії від 31.05.2023 року №558/99-00-ДК, акт про ненадання пояснень від 08.06.2023 року.

Не погодившись із вказаним наказом позивач звернувся до суду із даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є наказ Державної податкової служби України №13-дс від 09.06.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам судом враховано наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Однією з форм реалізації права на працю є державна служба.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях передбачено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є, зокрема:

порушення Присяги державного службовця (п.1);

невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5);

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Як передбачено ч.4 даної статті, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Згідно із ч.5 згаданої норми, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (ч.10 цієї ж статті).

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно частини першої статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.11 згаданої норми).

Приписами частини 1 статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч.2 згаданої норми).

Як передбачено ч.1 ст.75 Закону № 889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (ч.2 цієї ж норми).

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення (ч.3 цієї ж статті).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039)

Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Вказана процедура є обов`язковою, а вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Абзацом 1 пунктом 31 Порядку №1039 передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Державний службовець, згідно абзацу другого, має право:

бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії;

надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи;

користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Як передбачено абзацом першим п.33 цього ж Порядку, про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення, йдеться у абзаці другому цієї ж норми, здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Розглядаючи спір та застосовуючи наведені норми чинного законодавства до спірних правовідносин судом надається оцінка таким обставинам:

розмежування дисциплінарних проступків передбачених п.1 та п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VІІІ;

правильність кваліфікації дій позивача відповідачем та обґрунтованість такої кваліфікації;

дотримання прав позивача під час процедури здійснення дисциплінарного провадження.

При цьому, правова оцінка спірному наказу надаватиметься через призму критеріїв правомірності передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розмежовуючи дисциплінарні проступки, законодавець виділив їх в окремі пункти ч.2 ст.65 Закону № 889-VІІІ та передбачив різні види відповідальності за їх вчинення частиною 3 та частинами 4, 5 статті 66 Закону № 889-VIII.

Так, зміст частини 3 статті 66 Закону № 889-VIII вказує на те що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень може бути оголошено догану.

При цьому, за порушення Присяги державного службовця може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення звільнення з посади державної служби (ч.5 ст.66 Закону № 889-VIII).

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.36 Закону України №889-VIII, особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Зміст наведеної Присяги вказує на те, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, зобов`язання державного службовця.

За такого правового врегулювання порушення Присяги необхідно розуміти як вчинення державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Водночас порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

При цьому, оцінка такого проступку як порушення Присяги має надаватись через призму кожного її елемента - етичного, правового та службово-дисциплінарного, а не лише вказівки на несумлінність виконання обов`язків державної служби.

Таке розуміння змісту Присяги кореспондується з винятковим видом дисциплінарного стягнення - звільнення - за її порушення.

У свою чергу дисциплінарний проступок передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VІІІ, полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за що і передбачено менш тяжкий вид відповідальності.

Таким чином, звільнення з державної служби у зв`язку з порушення Присяги та у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням своїх обов`язків можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а відрізняються змістовним навантаженням.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Подібний правовий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду 26 травня 2022 року у справі № 420/6190/20, від 13 лютого 2019 року у справі №803/1303/16, від 05 червня 2019 року у справі №826/13803/16, від 14 квітня 2020 року у справі №815/6549/16, від 28 січня 2021 року у справі №803/1564/16.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги до позивача було застосовано за недотримання позивачем пунктів 1 ,2, 4 та 6 розділу 3 Посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків.

Таке формулювання згаданому наказі дисциплінарного проступку вказує на те, що останній відповідає ознакам проступку п.5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, який є самостійним та за який передбачена відповідальність у вигляді догани або попередження такого державного службовця про неповну службову відповідність (в разі повторного вчинення).

Додатково слід зазначити, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за його роботу як голови у складі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка полягала у неприйнятті рішень про відповідність критеріям ризиковості платників податків, які здійснюють ризикові операції; безпідставне включення до переліку ризикових платника податків; прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податків за наявності таких підстав; прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних за відсутності всіх документів.

Так, згідно абзацу 5 п.40 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Абзацом 6 цього ж пункту передбачено, що рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

А у разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні (абзац 7 наведеної норми).

Зміст порушень та наведені норми вказують на те, що позивач вчиняв дії, які ставляться йому у провину, як член колегіального органу та не може нести персональної відповідальності за рішення такого органу.

Крім того, метою дисциплінарного провадження є визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого (ст. 69 Закону № 889-VIII).

У спірному наказі зазначено, що в період дії воєнного стану кожен громадянин має особливо сумлінно виконувати свої обов`язки, тим паче на посаді в державному органі, який забезпечує більшу дохідну частину бюджету.

Така констатація факту без встановлення визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого не може вважатись судом достатнім обґрунтуванням для застосування до позивача виняткового виду відповідальності - звільнення.

Відтак, кваліфікуючи вказані діяння позивача як порушення Присяги державного службовця, відповідач ані у поданні дисциплінарної комісії від 31.05.2023 року, ані в наказі від 09.06.2023 №13-дс не обґрунтував та не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених порушень службової дисципліни та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.

Крім того, державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є самостійним дисциплінарним проступком, за яке передбачена відповідальність у вигляді догани або попередження такого державного службовця про неповну службову відповідність (в разі повторного вчинення).

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що спірний наказ відвідача не відповідає критеріям правомірності визначених у п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Щодо дотримання прав позивача під час процедури здійснення дисциплінарного провадження.

Як передбачено ч.1 ст.75 Закону № 889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Згідно з абзацом 1 пунктом 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Зміст наведених норм вказує на те, що реалізація права позивача на надання пояснення нероздільно пов`язана з його правом на участь у засіданні Комісії.

Відтак, порушення порядку повідомлення позивача про засідання є порушенням його гарантованого законом права на надання пояснень, у тому числі в усній формі під час згаданого засідання.

Державний службовець під час проведення службового розслідування має право, серед іншого, бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (абзац 2 пунктом 31 Порядку №1039).

Реалізація такого права гарантована завчасним повідомленням про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання (п.33 цього ж Порядку).

Листом від 25.05.2023 року за №13102/6/99-00-02-ДК позивача повідомлено, що засідання Дисциплінарної комісії відбудеться 30 травня 2023 року.

Листом від 29.05.2023 року за №13388/6/99-00-02-ДК повідомлено про перенесення засідання на 31 травня 2023 року.

Враховуючи те, що позивач був повідомлений про проведення засідання дисциплінарної комісії не у строк визначений абзацом другим пунктом 33 Порядку №1039, суд вважає, що відповідач порушив право ОСОБА_1 на участь у процесі прийняття рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).

Інші аргументи сторін не беруться судом до уваги з урахуванням викладеного та їх не суттєвості.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірного наказу не було дотримано критеріїв правомірності рішення, передбачених пунктами 1, 3 та 9 частини 2 статті 2 КАС України, а тому такий підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 09.06.2023 №13-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: м.Київ, пл.Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 29 серпня 2023 року.

Суддя В.Я.Мартинюк