Постанова

від 29.08.2023 по справі 420/1275/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1275/23

Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Примор`є-Транс" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Примор`є-Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Примор`є-Транс" звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області № 332748 від 05.12.2022 р. про застосування до ТОВ Прімор`є-Транс адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Так, в позовній заяві обгрунтовуючи свої вимоги, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17, з тих підстав, по суті, що: які саме інші документи, передбачені законодавством є документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів та й яким саме законодавством, у ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт не зазначено; отже законодавець, не зазначаючи конкретно, які ж саме інші документи, передбачені законодавством водій зобов`язаний мати при перевезенні та пред`являти уповноваженим особам для перевірки, не поклав на водія/перевізника такий обов`язок; оскільки позивач в даному випадку здійснював внутрішнє перевезення, то не мав законодавчого обов`язку по встановленню та експлуатації тахографа, а отже і обов`язків по його перевірки та адаптації; до того ж авто позивача взагалі не обладнано тахографом, так як постійно виконує саме внутрішні перевезення; автомобільним перевізником позивач не був, так як автомобіль було передано в користування іншій особі, що не суперечить діючому законодавству тощо.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Прімор`є-Транс до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Примор`є-Транс" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що на час проведення перевірки та складання акту ТЗ був переданий в користування іншій особі ОСОБА_1 , а під час воєнного стану, передача транспортного засобу не потребує документального оформлення в тому числі і тимчасового реєстраційного талону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.11.2022 року о 07:58 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Єгоровим С.О. проведено перевірку за місцем перевірки: а/д М-05 (км 452+811): Вантажні перевезення, транспортного засобу:

марка MAN/JANMIL

номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2

серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 / НОМЕР_4

що належить: ТОВ Прімор`є-Транс, м. Одеса, вул. Катерининська, 85.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 346900 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.11.2022 року (а.с.16), в якому зазначено, зокрема:

водій ОСОБА_2

документ, що посвідчує особу водія, п.в., НОМЕР_5 , Любашівське МРЕВ, 20.10.2001 р.

номер дорожнього листа .

У даному акті також зазначено, що під час перевірки виявлено порушення:

- перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до т/з, чим порушив вимоги ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт;

- у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт: ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: протокол перевірки та адаптації тахографа до т/з.

Зазначений акт підписаний посадовою особою, що провела перевірку, та водієм транспортного засобу із поясненнями останнього про причини порушень: Не знав про відсутність.

05 грудня 2022 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ Прімор`є-Транс, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 93, кв. 18, код згідно з ЄДРПОУ 39331445, ураховуючи те, що ТОВ Прімор`є-Транс допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт: 03.11.22 р., а/д М-05 Київ Одеса 452км+811 (підстава: Акт від 03.11.22 р. № 346900), відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332748 (а.с.17), якою постановлено стягнути з ТОВ Прімор`є-Транс адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області № 332748 від 05.12.2022 р. про застосування до ТОВ Прімор`є-Транс адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн., позивач оскаржив її у судовому порядку.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи документами відповідачем доказана правомірність оскаржуваної постанови, отже підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області № 332748 від 05.12.2022 р. про застосування до ТОВ Прімор`є-Транс адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. немає.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частин 1 та 2 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішнього перевезення вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, зокрема, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р. (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які,серед іншого, включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340.

Пункт 6.1. Положення передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3 Положення визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що положеннями Закону № 2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а такий документ, як картка водія або протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є іншим документом, в розумінні ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, що повинен бути пред`явленим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Крім цього, наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правих норм викладено у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 справа № 820/4624/17.

Таким чином, в розумінні вказаних норм, водій транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, марка, тип MAN, зобов`язаний був надати посадовій особі відповідача протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а у разі відсутності такого індивідуальну контрольну книжку водія, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

При цьому, той факт, що копія індивідуальної контрольної книжки водія була додана позивачем до позову, не змінює того факту, що така на момент проведення перевірки була відсутня та відповідачу не надавалася. При цьому зазначений акт підписаний, зокрема, водієм транспортного засобу із поясненнями останнього про причини порушень лише та виключно: Не знав про відсутність, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, за відсутності документів, зокрема, особистої картки водія, протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ненадання водієм документів передбачених ст. 48 Закону, є підставою для застосування до позивача адміністративного господарських санкцій.

При цьому, суб`єктом відповідальності за ст.60 Закону №2344-IIІ є автомобільний перевізник.

Автомобільного перевізника статтею 1 Закону №2344-IIІ визначено як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ст.33 Закону №2344-IIІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Так, при оформленні матеріалів перевірки відомості про автомобільного перевізника взято посадовими особами Укртрансбезпеки з пред`явленої водієм товарно-транспортної накладної від 02.11.2022 року № 485829.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску, марка, тип JANMIL загальний напівпричіп самоскид, повна маса 34000, маса без навантаження 6600, власником транспортного засобу є ТОВ Прімор`є-Транс та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, марка, тип MAN загальний вантажний сідловий тягач-Е, повна маса 19000, маса без навантаження 7625, власником транспортного засобу є також ТОВ Прімор`є-Транс

В свою чергу, позивачем, як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не додано жодних доказів на їх підтвердження передачі транспортних засобів, у законодавчо встановленому порядку третім особам (наприклад, договір оренди транспортного засобу тощо).

При цьому, згідно наданого до позову наказу (розпорядження) ТОВ Прімор`є-Транс № 4/ОК від 28 липня 2022 р. ОСОБА_2 прийнято на роботу з 29.07.2022 на посаду водія автотранспортних засобів саме до позивача.

Колегія суддів звертає увагу , що пунктами 30, 31 та 32 Порядку внесення відомостей про належного користувача, визначено порядок внесення відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички).

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

До того ж, відповідно до пункту 5 Порядку №1197, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Отже, колегія суддів зауважує, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно пункту 24 Порядку № 1197, апелянт, як власник транспортного засобу мав можливість внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1197.

За наведених обставин, а також з урахуванням того, що адміністративно-господарські штрафи за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III до автомобільних перевізників застосовуються саме за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності та накладено стягнення у розмірі 17000,00 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку, а тому підстав для її задоволення не має.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Примор`є-Транс" залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 серпня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова