Ухвала

від 28.08.2023 по справі 560/1067/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 560/1067/23

28 серпня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Торговий дім "Євромоторс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року з підстав відсутності коштів на сплату судового збору.

Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 31.03.2023 в порядку письмового провадження.

Повний текст оскаржуваного рішення надісланий апелянту через систему Електронний суд 03.04.2023 (т.2 а.с.37).

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду з урахуванням норм законодавства є 03.05.2022.

Апеляційна скарга (вперше) подана до суду 28.04.2023.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 01 травня 2023 року залишено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 продовжено Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 продовжено Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Торговий дім "Євромоторс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 12.06.2023 отримано апелянтом 12.06.2023, що підтверджується відповідним звітом про отримання.

Апеляційна скарга (вдруге) була подана до суду 23.06.2023. Тобто, з пропуском строку на її подання.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведених апелянтом підстав у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду вбачається, що при поданні апеляційної скарги вдруге апелянтом досі не сплачено судовий збір.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність коштів на рахунку відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Щодо Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з ч.1,3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Також, обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує. Тобто, реалізація апелянтом права на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2023.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.