Постанова

від 31.10.2023 по справі 560/1067/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 жовтня 2023 року

справа №560/1067/23

адміністративне провадження № К/990/33313/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року (судді: Драчук Т. О., Смілянець Е. С., Полотнянко Ю. П.)

у справі №560/1067/23

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Євромоторс»

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Торговий дім «Євромоторс» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 жовтня 2022 року №7431674/36830584 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 21 липня 2022 року №264 датою подачі цієї податкової накладної до ДПС.

Хмельницький окружний адміністративний суд 31 березня 2023 року прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.

28 квітня 2023 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 31 березня 2023 року.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 травня 2023 року залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області без руху та запропонував в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги - сплатити судовий збір.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2023 року продовжив Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2023 року продовжив Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 30 травня 2023 року відповідач отримав 30 травня 2023 року (через систему «електронний суд»), отже останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 09 червня 2023 року.

09 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому апелянт просив суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року повернув особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 12 червня 2023 року отримано апелянтом 12 червня 2023 року, що підтверджується відповідним звітом про отримання.

23 червня 2023 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 31 березня 2023 року.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху та запропонував протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги - надати оригінал документу про сплату судового збору.

Також ухвалою від 28 серпня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою від 31 серпня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовжив Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання заяви про поновлення строку або зазначення інших підстави для поновлення строку, на десять днів з дня вручення ухвали.

08 вересня 2023 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 31 березня 2023 року з підстав повторного звернення з апеляційною скаргою, великою кількість справ в судових органах та відсутністю можливості своєчасно сплатити судовий збір.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.

Не погодившись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу з суду першої інстанції.

24 жовтня 2023 року справа №560/1067/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу Товариство не надало.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі N 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку, зазначив, що скаржник не зазначив обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зокрема, суд визнав, що ані повторне звернення з апеляційною скаргою, ані відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень при поданні апеляційної скарги вперше, ані велика кількість справ за участі відповідача в судових органах не є непереборними та поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження, та зауважує, що суд апеляційної інстанції при первинному зверненні відповідача з апеляційною скаргою двічі продовжував строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору, проте відповідач не виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Отже, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний із введенням воєнного стану, колегія суддів Верховного Суду відхиляє з огляду на те, що введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Однак, між введенням воєнного стану і пропуском процесуального строку повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Колегія суддів зауважує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Натомість, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що оскаржуване відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрало законної сили, у зв`язку з чим скаржник мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відповідач не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі №560/1067/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк