Рішення

від 22.08.2023 по справі 335/4543/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 335/4543/22

Провадження № 2/331/1235/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря -Приходько Ю.А.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Запорізька політехніка», третя особа відокремлений структурний підрозділ «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до НУ «Запорізька політехніка», третя особа відокремлений структурний підрозділ «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

В обґрунтування уточненого позову зазначила, що наказом № 74 к/тр від 21.06.2022 р. ОСОБА_1 з 30.06.2022 р. була звільнена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ за угодою сторін. Під впливом душевного хвилювання позивач була змушена написати заяву на звільнення. До моменту винесення наказу про її звільнення позивач відкликала свою заяву та проти наказу про звільнення категорично заперечувала, тобто не було її добровільного волевиявлення на звільнення. Адміністрацією навчального закладу позивачу було повідомлено, що ніби є скарга від батьків та учнів-студентів, пов`язана із нібито аморальним проступком та саме на підставі таких скарг нею прийнято рішення про звільнення. Головне в припиненні трудових відносин за угодою сторін полягає в даті звільнення. Дату припинення трудового договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ сторони визначають за взаємною домовленістю. Повідомила, що дату звільнення не узгоджували, її визначив у односторонньому порядку відповідач. Наказом № 74 к/тр від 21.06.2022 р. позивача було звільнено за угодою сторін з 30.06.2022 р. Сума матеріальної шкоди полягає в неотриманні позивачем заробітної плати у зв`язку із вимушеним прогулом з вини відповідача. Відповідачем завдана ОСОБА_1 моральна шкода, яка складається з душевних переживань та страждань, завданим його умисними діями, саме тим, що він незаконно позбавив її роботи. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати недійсним наказ № 74 к/тр від 21.06.2022 р. про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на роботі згіднго займаної посади; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.

01.12.2022 року представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначено, що між сторонами дійсно існували трудові відносини, згідно з якими позивач працювала на посаді викладача циклової комісії іноземних мов з 01.09.1993 р. до 30.06.2022 р. У зв`язку зі зверненням класного керівника групи РПЗ 20 1/9 зі скаргами від батьків студентів на викладача ОСОБА_1 та з метою встановлення фактів порушення викладачем трудової дисципліни адміністрація Відокремленого структурного підрозділу «Запорізький електротехнічний фаховий коледж НУ «Запорізька політехніка» створила тимчасову комісію для вирішення конфліктної ситуації, яка стосувалась діяльності викладача ОСОБА_1 . Комісія з вирішення конфліктної ситуації дійшла висновку, що викладач ОСОБА_1 недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед студентами та їх батьками, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет та дискредитувала себе як викладач, та могла бути звільнена за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпПУ. Адміністрацією Відокремленого структурного підрозділу «Запорізький електротехнічний фаховий коледж НУ «Запорізька політехніка» було запропоновано викладачу ОСОБА_1 звільнення з угодою сторін 30.06.2022 р. Позивачем 17.06.2022 р. було написано заяву про звільнення за угодою сторін 30.06.2022 р., у адміністрації коледжу заперечень з приводу заяви не було. Наказом від 22.06.2022 р. № 74-к/тр ОСОБА_1 було звільнено з обійманої посади за угодою сторін 30.06.2022 р. Так, 05.07.2022 р. до Відокремленого структурного підрозділу «Запорізький електротехнічний фаховий коледж НУ «Запорізька політехніка» поштою надійшло дві заяви від ОСОБА_1 про скасування заяви викладача від 17.06.2022 р. про звільнення за угодою сторін та усунення технічної помилки, на що було надіслано лист з роз`ясненнями. Жодного тиску з боку адміністрації коледжу на ОСОБА_1 не було, навпаки запропонували звільнення за угодою сторін відповідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ. Заява про звільнення ОСОБА_1 була написана власноруч, за існуючим зразком, без примусу з боку адміністрації коледжу. Оскільки ст. 36 КЗпПУ містить пункти тільки в своїй частині першій, то жодної плутанити з визначенням підстав для звільнення за формулюванням «п. 1 ст. 36 КЗпП України» не виникає. Посилаючись на зазначені обставини, просили суд в задоволенні позову повністю відмовити.

Ухвалою судувід29.06.2023року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 17.06.2022 року ОСОБА_1 подала на ім`я т.в.о. директора ВСП «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» Назарова О. заяву, в якій просила звільнити її з обійманої посади за угодою сторін, 30.06.2022 року.

Згідно з висновком комісії з вирішення конфліктної ситуації ВСП «Запорізький електротехнічний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка» від 17.06.2022 року, викладач ОСОБА_1 недостойною поведінкою скомпрометувала себе перед студентами та їх батьками, порушила моральні норми, втратила тим самим авторитет та дискредитувала себе як викладача, та може бути звільнена за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Так як ОСОБА_1 визнала свою провину та у зв`язку з її складними сімейними обставинами, комісія рекомендує звільнення з 30.06.2022 за угодою сторін.

Наказом т.в.о. директора ВСП «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» Назарова О. від 21.06.2022 року № 74-к/тр ОСОБА_1 , викладача циклової комісії іноземних мов, звільнено з обійманої посади 30.06.2022 року за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України.

28.06.2022 року ОСОБА_1 на ім`я т.в.о. директора ВСП «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» Назарова О., яку отримано 05.07.2022 року вх. № 336, була поданазаява, в якій позивач просила її заяву від 17.06.2022 р. щодо звільнення з посади викладача за власним бажанням, зі згодою сторін вважати недійсною. Вона була подана під впливом тяжких сімейних обставин.

Листом т.в.о. директора ВСП «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» Назарова О. № 232 від 06.07.2022 року ОСОБА_1 повідомлено, що 17.06.2022 р. ОСОБА_1 була написана заява про звільнення з обійманої посади за угодою сторін. Анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємної згоди про це роботодавця та працівника, проте адміністрація ВСП «ЗЕФК НУ «Запорізька політехніка» своєї згоди на анулювання не дає. З наказом про звільнення від 21.06.2022 № 74 к/тр ОСОБА_1 була ознайомлена 28.06.2022 року.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України можуть бути викладені як в письмовій, так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення.

Отже, чинним законодавством не передбачено обов`язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору. Така угода була оформлена між сторонами шляхом подання позивачем заяви про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення 30 червня 2022 та згоди відповідача на її звільнення шляхом видачі відповідного наказу.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Приписами КЗпП України для власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов`язок прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.

Отже, анулювання домовленості про звільнення за згодою сторін може мати місце лише при взаємній згоді на це роботодавця і працівника.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1269цс16 та в постановах Верховного Суду: від 01 жовтня 2018 року у справі № 306/1425/17 (провадження № 61-31292св18), від 27 травня 2020 року у справі № 404/6236/19 (провадження № 61-21869св19), від 31 серпня 2020 року у справі ЄУН 359/5905/18, які є обов`язковими для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Судомневстановлено взаємної згоди сторін на анулювання домовленості про звільнення працівника за згодою сторін, а отже роботодавцем було правомірно звільнено позивача, як працівника з посади за згодою сторін.

Крім того, непогодження з заявою про звільнення вже після винесення наказу про звільнення, не може вважатися спільним волевиявленням працівника та роботодавця на анулювання домовленості про звільнення за угодою сторін.

Таким чином, відкликання позивачем в односторонньому порядку своєї заяви про звільнення за угодою сторін не може бути підставою для її поновлення на роботі.

Водночас, твердження позивача стосовно факту наявності психологічного тиску під час написання нею заяви на звільнення, перевірені судом, та, за відсутності інших доказів, з`ясовано, що позивач власноручно написала заяву про звільнення за угодою сторін з 30.06.2022 р. і матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що така заява була подана внаслідок вчинення на позивача тиску зі сторони ВСП «ЗЕФК НУ «Запорізька політехніка».

На момент складання заяви про звільнення за угодою сторін з 30.06.2022 р. в позивача існувало відповідне волевиявлення на припинення трудових відносин за зазначеною підставою, а наступна зміна нею власного рішення не впливає на чинність вже досягнутої домовленості з роботодавцем, без згоди останнього на таку зміну.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний наказ від №74 к/тр від 21.06.2022 року про звільнення позивача відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про визнання недійсним наказу про звільнення, а тому також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного університету «Запорізька політехніка», третя особа відокремлений структурний підрозділ «Запорізький електротехнічний фаховий коледж національного університету «Запорізька політехніка» про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.08.2023 року.

Суддя: В.М. Світлицька