Ухвала

від 29.08.2023 по справі 943/734/22

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/734/22

Провадження №1-кп/943/50/2023

29 серпня 2023 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Буську кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366КК України -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_4 заявлено письмове клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом фактичні дані викладені у довідці за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141210000349 від 17.11.2021р., за ознаками ч.1 ст.366 КК України, мотивуючи тим, довідкою констатовано факт вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Підставою для таких висновків, відповідно до змісту довідки, очевидно стало суб`єктивне сприйняття і розуміння керівником органу досудового розслідування, показань певних осіб, які допитані як свідки під час досудового розслідування, а відтак, керівником органу досудового розслідування, отримані докази винуватості ОСОБА_6 , шляхом реалізації своїх повноважень, не передбачені КПК України.

Крім цього, викладені у довідці категоричні судження про винуватість його підзахисного є порушенням прав останнього на захист.

Вислухавши думку обвинуваченого у підтримку заявленого клопотання, заперечення прокурора, представника потерпілого у його задоволення, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, стримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, докумєнти, висновки експертів.

У відповідності до ч. 1ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Веркавною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під, час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Як вбачається із клопотання, підставою для інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, відповідно до змісту довідки за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.11.2021р., стало суб`єктивне сприйняття і розуміння керівником досудового розслідування показань певних осіб, які допитані як свідки під час досудового розслідування.

Так, даючи оцінку доводів, викладених у клопотанні захисника, суд не вбачає очевидної недопустимості довідки як доказу, оскільки клопотання зводиться до оцінки суб`єктивного ставлення працівника поліції до процесуального документу під час досудового розслідування.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи викладені захисником, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження так як можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначеного в ньому доказу.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду даного клопотання, судовий розгляд кримінального провадження триває, конкретних ознак очевидної недопустимості доказів судом на даній стадії не встановлено, а тому суд вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

Керуючись ст.ст. 87, 89, ч. 2 ст. 349 КПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання доказу очевидно недопустимим, які містяться в письмовому документі - «Довідці за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за номером12021141210000349 від 17.11.2021року за ознаками ч.1 ст.366 КК України» - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженю не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду.

Суддя ОСОБА_1