Рішення

від 29.08.2023 по справі 161/8017/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8017/23

Провадження № 2-др/161/100/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача (заявника) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луцьку заяву представника відповідача адвоката Стецюка О.В. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коста Брава» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2023 року в цивільній справі № 161/8017/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСББ «Коста Брава» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі (а.с. 113-115).

21.08.2023 року представником відповідача ОСББ «Коста Брава» адвокатом Стецюком О.В. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в обгрунтування якої остання зазначила, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 ним було повідомлено про орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 10000 грн. Вказана сума складається із витрат на правничу допомогу та таку за наслідками розгляду справи ОСББ «Коста Брава» просила стягнути із позивача. Однак, при постановленні судового рішення в цивільній справі № 161/8017/23 даного питання вирішено не було. Враховуючи викладене, просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Коста Брава» судові витрати у справі на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн. (а.с. 118-120).

В судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо постановлення додаткового рішення в цивільній справі № 161/8017/23 посилаючись на ту обставину, що стороною відповідача не було надано доказів фактичного понесення ОСББ «Коста Брава» витрат на правничу допомогу. При вирішенні заявлених вимог просила врахувати правову позицію, висловлену Верховним Судом при розгляді справи № 757/13974/21.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що розрахунок за надані послуги з професійної правничої допомоги наразі не проведений, у ОСББ «Коста Брава» існує перед ним борг з даного приводу. Проте зазначене не є підставою для відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу, надану стороні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.?

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Судом встановлено, що між адвокатом Стецюком О.В. та відповідачем ОСББ «Коста Брава» 26.05.2023 року було укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат взяв на себе зобов`язання представляти останнього при розгляді цивільної справи № 161/8017/23. За умовами Договору вартість правничих послуг становить 10000 грн., а розрахунок за надані послуги повинен бути проведений до 31.12.2023 року (а.с. 87-89).

Як вбачається зі звіту про виконання роботи (детальний опис робіт/наданих послуг) від 19.06.2023 року по Договору про надання правової допомоги від 26.05.2023 року, адвокат Стецюк О.В. при розгляді цивільної справи № 161/8017/23 надав ОСББ «Коста Брава» наступні правничі послуги: надання усної консультації (1 год. 40 хв.); ознайомлення з матеріалами справи (4 год.); погодження правової позиції (2 год.); підготовка відзиву (7 год.); надання інших усних консультації (1 год.; 1 год.; 2 год. 30 хв.); участь в судових засіданнях. З приводу виконання умов Договору жодна із сторін будь-яких претензій одна до одної не мають (а.с. 90-91).

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд також виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також, суд наголошує на такому.

Так, внаслідок запровадження з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, які наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.09.2021 року при розгляді справи № 160/12268/19.

Разом з тим, ані позивачкою, ані її представником не було подано письмового клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи щодо підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_3 , її представник посилалася на ту обставину, що стороною відповідача не було надано доказів фактичного понесення ОСББ «Коста Брава» витрат на правничу допомогу, тобто не надано документу (чеку, квитанції тозо) про проведення відповідачем розрахунку з адвокатом.

Однак, зазначені доводи є абсурдними з огляду на наступне.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

При цьому, безпідставним є посилання представника позивача на правову позицію, висловлену Верховним Судом при розгляді справи № 757/13974/21, оскільки такою врегульовано відмінні процесуальні питання при вирішенні питання про компенсацію понесених витрат на правову допомогу.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими, а відтак такими, що відповідають принципам розумності та справедливості.

Також судом встановлено, що стороною відповідача було дотримано строки та порядок звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи усевищевикладене,суд приходитьдо висновку,що заявапредставника відповідача адвокатаСтецюка О.В.про ухваленнядодаткового рішенняв цивільнійсправі №161/8017/23 є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 137, 141, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника відповідача адвоката Стецюка О.В. про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Постановити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коста Брава» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Коста Брава» (кодЄДРПОУ:37177772) судові витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу, в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коста Брава», адреса місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, с. Липини, вул. Максима Кривоноса, 23, код ЄДРПОУ: 37177772.

Повний текст рішення складений 30 серпня 2023 року

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська