Ухвала

від 29.08.2023 по справі 369/12318/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12318/23

Провадження №2/369/5531/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі

головуючого суддіДубас Т.В.,

з участю секретаря Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Борщагівська сільська рада, Бучанського району, Київської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України про усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом проусунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Одночасно ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на земельні ділянки кадастрові номери 3222486201:01:021:5011, 3222486201:01:021:5012, 3222486201:01:021:0022, власник: ОСОБА_2 , код ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; самочинне будівництво будинок, якій знаходиться на земельних ділянках кадастрові номера 3222486201:01:021:5011; 3222486201:01:021:5012, власник ОСОБА_3 , код ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна щодо будинку, квартир у будинку, який розташований на земельних ділянках 3222486201:01:021:5011; 3222486201:01:021:5012;

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо земельних ділянок 3222486201:01:021:5011; 3222486201:01:021:5012,3222486201:01:021:0022.

В обгрунтування заяви зазначає, що даний самочинно побудований будинок, необхідно знести, оскільки він розташований на земельних ділянках, які межують з його земельною ділянкою та в подальшому не вжиття заходів забезпечення позову можу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення, у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами існує спір, предметом якого, зокрема є вимоги проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 3222486201:01:021:0014 яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_4 вчинити дії - за рахунок ОСОБА_4 , впродовж одного місяця, знести будинок, який розташований на земельних ділянках кадастрові номера 3222486201:01:021:5011; 3222486201:01:021:5012.

Оскільки позивачем заявлено такі вимоги, тому обраний ним вид забезпечення пред`явленого позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, не відповідає предмету заявлених позовних вимог та є неспівмірним з позовними вимогами.

Відтак, враховуючи предмет та підстави позову, забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, є нічим іншим як вирішенням спору по суті, що є недопустимим в розумінні ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Відтак, враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений нею спосіб може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також не надано доказів, що відповідачем ОСОБА_2 вчиняються дії викладені у заяві позивачем, а також беручи до уваги, що визначені позивачем види заходів забезпечення позову в певній мірі кореспондується з позовними вимогами в майбутньому позові, в той час як забезпечення позову слугує підставою гарантії реалізації рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Борщагівська сільська рада, Бучанського району, Київської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Суддя: Тетяна ДУБАС