Рішення

від 28.08.2023 по справі 543/243/23

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/243/23

2/543/118/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., представника позивача адвоката Черниша Є.А., представника третьої особи у справі адвоката Науменко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край», про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі із земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 16.03.2023 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі із земельної ділянки.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.03.2023 позивач та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки з кадастровим номером 5323687000:00:024:0034, загальною площею 4,3180 га. Позивачу належить 1/3 частини вищевказаної земельної ділянки, а решта 2/3 частини ділянки належить відповідачу.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляється надати згоду на виділ в натурі належної їй на праві приватної власності частки земельної ділянки.

У позовній заяві вказано, що відповідно до схеми поділу земельної ділянки, виконаної ПП «Проектант», земельна ділянка може бути розподілена в натурі з виділенням співвласнику ОСОБА_1 1/3 її частини, площею 1,3793 га (позначена на схемі як ділянка № НОМЕР_1 , виділена штрихпунктирною лінією), а співвласнику ОСОБА_2 2/3 її часини, площею 2,9387 га.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_1 просила суд припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку загальною площею 4,3180 га, що розташована на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (раніше: Чевельчанської сільської ради Оржицького району Полтавської області), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5323687000:00:024:0034 та виділити ОСОБА_1 в натурі на праві приватної власності 1/3 частини земельної ділянки, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,3793 га (позначена на схемі як ділянка № НОМЕР_1 , виділена штрихпунктирною лінією, виготовлена Приватним підприємством «Проектант») із загальної площі 4,3180 га, земельної ділянки кадастровий номер 5323687000:00:024:0034, цільове призначення для ведення і товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (раніше: Чевельчанської сільської ради Оржицького району Полтавської області).

Ухвалою суду від 28.03.2023 було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.06.2023 до участі в справі було Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У поясненні на позовну заяву представник третьої особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» вказав, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді СТОВ «Придніпровський край» до 31.12.2029 згідно договору оренди землі б/н від 22.07.2013 на підставі додаткової угоди від 27.02.2023, яка була підписана позивачем та відповідачем, як новими співвласниками спірної земельної ділянки та СТОВ «Придніпровський край». На думку представника третьої особи, позивач не надала доказів щодо порушених або оспорюваних її прав і охоронюваних законом інтересів, таким чином вважає, що предмет спору відсутній. Представник третьої особи зазначив, що у разі задоволення позовних вимог існування земельної ділянки кадастровий номер: 5323687000:00:024:0034 буде припинено, також, поза волею СТОВ «Придніпровський край», буде припинено право оренди спірної земельної ділянки. Посилаючись на вищевказане представник третьої особи просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору представник позивача вказав, що пояснення третьої особи не обґрунтоване, а обставини, зазначені у поясненні, на думку представника позивача не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, у своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву щодо позову не подав.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, в своїх поясненнях посилалася на обставини, викладені у своєму поясненні на позовну заяву.

Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки, площею 4,3180 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323687000:00:024:0034, що розташована на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (раніше територія Чевельчанської сільської ради Оржицького району Полтавської області). Вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.02.2023, виданим приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Потапенко Л.Д., витягом з Державного реєстру речових прав та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Позивачу належить 1/3 частки вказаної земельної ділянки, а відповідачу належить 2/3 частки цієї земельної ділянки (а.с. 12-15).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323687000:00:024:0034, право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване за СТОВ «Придніпровський край» до 31.12.2029 згідно договору оренди землі б/н від 22.07.2013 на підставі додаткової угоди від 27.02.2023 (видавник: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ).

Відповідно до схеми попереднього розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 5323687000:00:024:0034, площею 4,3180 га, яка розроблена ПП «Проектант», передбачений варіант поділу спірної земельної ділянки: ОСОБА_1 , якій належить 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 5323687000:00:024:0034, виділяється в натурі частина вказаної земельної ділянки площею 1,3793 га (позначена на схемі попереднього розподілу як ділянка №1), а ОСОБА_2 , якому належить 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323687000:00:024:0034, виділяється в натурі частина вказаної земельної ділянки площею 2,9387 га (позначена на схемі попереднього розподілу як ділянка №2) (а.с. 20-22).

В матеріалах справи є заяву-пропозицію позивача на отримання згоди про поділ земельної ділянки та виділ частки в натурі, яка, як вказує позивач, була направлена відповідачеві засобами поштового зв`язку (а.с. 16-18). Однак, суд констатує, що доказів того, що така заява-пропозиція була отримана відповідачем, позивачем не надано.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

На підставі ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності

Згідно ч.1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Зазначеними нормами передбачено, що поділ майна, що є об`єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.

Згідно ст. 86, 87 ЗК України земельна ділянка може находитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає у тому числі при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Згідно ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем було отримано заяву-пропозицію позивача на отримання згоди про поділ земельної ділянки та виділ частки в натурі, тому позивачем не доведено, що на момент звернення до суду мало місце порушення її права на поділ відповідної земельної ділянки та виділення частки в натурі і таке право позивача вимагало захисту. Таким чином, з цих підстав позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. 86-88 ЗК України, ст. 12, 13, 81, 142, 206, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» (місцезнаходження: 19702, Черкаська область, Золотоніський район, місто Золотоноша, вулиця Героїв Маріуполя, будинок 52/3, код ЄДРПОУ 25207363) про припинення права спільної часткової власності та виділення частки в натурі із земельної ділянки.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне рішення складене 30.08.2023.

Суддя