Постанова

від 29.08.2023 по справі 282/863/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №282/863/22 Головуючий у 1-й інст. Носач В.М.

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Галацевич О.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №282/863/22 за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Любар» про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Носача В.М. в смт. Любар,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року керівник Чуднівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області, у якому просив:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №6-4013/14-18-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої на території Любарського району, за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради, загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 для ведення особистого селянського господарства;

- витребувати від ОСОБА_2 , ТОВ «Агро-Любар» на користь Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, розташовану на території Любарської селищної ради.

В обґрунтування позову зазначає, що вироком Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у зв`язку з тим, що він шляхом обману, будучи особою, яка використала своє право та отримала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245, площею 1,5485 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, умисно приховав даний факт, внаслідок чого незаконно повторно отримав у власність земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 18231822400:06:001:0009, що розташована за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Крім того, вказує, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року було відмовлено у задоволенні позову Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 щодо визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 10 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,5485 га, кадастровий номер 1820886500:05:000:0245 на території Старосолтвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області за межами населених пунктів, витребування на користь держави у ОСОБА_3 та ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» вказану земельну ділянку. Стверджує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 10.05.2022 по справі №274/8616/20 касаційну скаргу керівника Житомирської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суді від 15 грудня 2021 року залишено без змін.

Зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 23.08.2018 №6-3331/14-18-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Любарського району, за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради. Стверджує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Любарського району, за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради, загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 для ведення особистого селянського господарства. Стверджує, що на підставі зазначеного наказу, 04.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 44989089 від 09.01.2019).

Вказує, що 17.01.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №802 земельної ділянки з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 для ведення особистого селянського господарства. Зазначає, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.01.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Любар» укладено договір б/н оренди вказаної земельної ділянки. Таким чином, зазначає, що на даний час земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ТОВ «Агро-Любар», директором якого є ОСОБА_2 . Вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 , ТОВ «Агро-Любар» на користь територіальної громади. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року позовні вимоги Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Агро-Любар» про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки задоволено. Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Любарського району за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради, загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 для ведення особистого селянського господарства. Витребувано у ОСОБА_2 , ТОВ «Агро-Любар» на користь Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, розташовану на території Любарської селищної ради. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати у вказаній частині та змінити розподіл судових витрат.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що саме державна реєстрація прав є підставою виникнення права власності на земельну ділянку і лише після реєстрації права власності на земельну ділянку у визначеному законодавством порядку спеціально уповноваженими органами державної реєстрації прав, особа вважається такою, що використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, так як сам по собі наказ не породжує абсолютного права власності, а є лише підставою для його реєстрації. Зазначає, що оскільки право на земельну ділянку за кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 було зареєстровано раніше ніж на земельну ділянку за кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, то відповідно саме остання набута ОСОБА_1 неправомірно. Вказує, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не має доступу до спільного узагальненого реєстру осіб, які використали своє право на безоплатне надання їм земельної ділянки по кожному виду використання, як і не має доступу до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки це не передбачено нормативно правовими актами України. Стверджує, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді звернення ОСОБА_1 діяло в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначає, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, оскільки виданий ГУ Держеокадастру у Житомирській області не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачають індивідуалізовані приписи щодо покладених на ГУ Держгеокадастру у Житомирській області обов`язків, адресовані виключно співвідповідачу, не регулюють певний вид суспільних відносин, а спрямовані на виникнення правовідносин між ГУ Держгеокадастром у Житомирській області та ОСОБА_1 , не розраховані на багаторазове застосування, а вичерпують дію після реєстрації права. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та змінити розподіл судових витрат.

28 серпня 2023 року на адресу суду від Чуднівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій просить апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року залишити без змін. Зазначає, що вироком Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 повторно безоплатно отримав земельну ділянку одного виду використання площею 2 га, саме за такі дії останнього було притягнуто до кримінальної відповідальності. Вказує, що здійснення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі держави. Зазначає, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яке реалізувало повноваження Держгеокадастру на території Житомирської області, при цьому вказаним органом жодним чином не здійснюється захист державних інтересів. Вважає, що саме ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є відповідачем за основною вимогою про визнання незаконним спірного наказу, оскільки ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не вправі самостійно скасувати оскаржуваний наказ, оскільки на його підставі за відповідачем зареєстровано право приватної власності. Зазначає, що у даній справі оскарження правовстановлюючого рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, поєднане з оскарженням речового права на земельну ділянку, а тому є ефективним способом захисту в розумінні ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ, а тому в іншій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 13.08.2018 №6-2950/14-18-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованої на території Бердичівського району, за межами населених пунктів Старосолотвинської сільської ради. Орієнтовний розмір ділянки 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 10.12.2018 №6-4502/14-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Бердичівського району за межами населених пунктів Старосолотвинської сільської ради. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 1,5485 га (кадастровий номер 1820886500:05:000:0245) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Бердичівського району, за межами населених пунктів Старосолотвинської сільської ради.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформована 22 грудня 2020 року №238292650 вказує, що 13 грудня 2018 року приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу Житомирської області Вальчуком О.М. на підставі наказу №6-4502/14-18-СГ, виданого 10.12.2018 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 за ОСОБА_1 . Крім того, вбачається, що ОСОБА_1 за договором оренди передав земельну ділянку з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 у користування ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», а 22 березня 2019 року за договором купівлі продажу відчужив її на користь ОСОБА_3 .

Також, встановлено, що 21.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням, яке зареєстроване під №А-8586/0/21-18 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 з правом передачі у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 23.08.2018 №6-3331/14-18-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розташованої на території Любарського району, за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради, орієнтовний розмір ділянки 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №6-4013/14-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Любарського району за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,000 га (кадастровий номер 1823182400:06:001:0009) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Любарського району, за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №152131462 від 09.01.2019 вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1823182400:06:001:0009 на підставі внесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 44989089 від 09.01.2019.

17.01.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу реєстровий №802 земельної ділянки з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Любарського району за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідні відомості.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 01.08.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 1823182400:06001:0009, являється ОСОБА_2 . Дата реєстрації права 17.01.2019. Право оренди на земельну ділянку має ТзОВ «Агро-Любар».

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформована 12 жовтня 2022 року №312246669 вказує, що 17 січня 2019 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Стражник Т.О. на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 за ОСОБА_2 . Вищезазначена земельна ділянка перебуває на праві оренди в ТзОВ «Агро-Любар».

Вироком Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.190 КК України, у зв`язку з тим, що він після набуття безоплатно 13.12.2018 у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 площею 1,5485 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бердичівського району Житомирської області, за межами населених пунктів Старосолотвинської сільської ради, яку ОСОБА_1 18.12.2018 на підставі договору оренди землі, передав в оренду ТОВ «Житомир-Агро-Інвест», незаконно повторно безоплатно набув право власності на ще одну земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

14.10.2022 Чуднівською окружною прокуратурою на адресу голови Любарської селищної ради направлено повідомлення №55-92-1869вих.22 в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» про підготовку позову в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Агро-Любар» про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 14 Конституції України, частини 1статті 1 ЗК Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та застосування інших, передбачених законом способів (ч.3 ст. 152 ЗК).

Згідно зі ст. 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності, в тому числі органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно із ч.ч. 1-4статтею 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

У справі, що переглядається, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді повторної заяви ОСОБА_1 не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у ній, не перевірило та не врахувало факт використання ним свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 незаконно вибула із земель державної власності.

Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_1 повторно скористався правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що суперечить приписам частини четвертоїстатті 116 ЗК України. Відтак на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області спірна земельна ділянка безпідставно вибула із державної власності. З наведених підстав суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , який таке право вже використав, є незаконним.

Водночас, вирішуючи вимоги позову про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, колегія суддів враховує наступне.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 (провадження №12-91гс20) вказано, що: «в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа №761/3884/18).

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі №826/3115/17».

У даній справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. В частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), що не відповідає частині першій статті 48 ЦПК України, відповідно до якої сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, які не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі №272/192/22 провадження №61-7110св23.

Окрім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18) зазначено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19 (провадження №12-157гс19) зазначено: «Оскільки вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без пред`явлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Враховуючи викладене, вимога про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №06-4013/14-18-СГ від 04.10.2018 задоволенню не підлягає.

Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального права, помилково задовольнив позов в цій частині, рішення суду в частині визнання недійсним наказу №06-4013/14-18-СГ від 04.10.2018 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з викладеним, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням того, що колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення в частині задоволених вимог щодо визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру в Житомирській області та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог, рішення в частині стягнення судових витрат з відповідачів ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 на користь Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області по 1240,50 грн з кожного також підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року було відстрочено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року до ухвалення Житомирським апеляційним судом судового рішення по справі, приймаючи до уваги те, що апеляційна скарга ГУ Держгеокадастру у Житомирській області підлягає задоволенню, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь держави судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3721,50 грн.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 №06-4013/14-18-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, що розташована на території Любарського району за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 10 травня 2023 року в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 на користь Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області по 1240,50 грн судового збору з кожного скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області на користь держави судовий збір за розгляд справи апеляційним судом в розмірі 3721,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30 серпня 2023 року.

Головуючий

Судді