Постанова

від 02.08.2023 по справі 910/13084/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р. Справа№ 910/13084/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 02.08.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі №910/13084/22 (суддя Мудрий С.М)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропікал Парк"

про стягнення 660 435,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікал Парк» про стягнення 660 435,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір на відшкодування експлуатаційних витрат, дія якого закінчилась 15.04.2021. Після цієї дати відповідач не підписував додаткову угоду на продовження дії договору на відшкодування експлуатаційних витрат, проте продовжував споживати теплову енергію в опалювальному сезоні 2021-2022 років та частково сплачував її вартість. Загалом у відповідача накопичилась заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 534 976,24 грн.

У зв`язку з вказаним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманого майна (теплової енергії) в розмірі 534 976,24 грн., річні в розмірі 11 476,34 грн. за період з 01.03.2022 по 16.11.2022 та інфляційні нарахування в розмірі 113 982,72 грн. за період з 01.03.2022 по 31.10.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів визначення кількості спожитої теплової енергії саме ТОВ «Тропікал парк» за оспорюваний період.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Також скаржник просить витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, електронна адреса kyiv.official@tax.gov.ua) податкові декларації з ПДВ з додатками платника податків ТОВ «Тропікал Парк», код ЄДРПОУ 37313026, ІПН 373130226584 за період листопад 2021 року - серпень 2022 року. Витребувати від ДПІ у Солом`янському районі (Солом`янський район міста Києва) Головного управління ДПС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6) податкові декларації з ПДВ з додатками платника податків ТОВ «Тропікал Парк», код ЄДРПОУ 37313026, ІН 373130226584 за період листопад 2021 року - серпень 2022 року.

Скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а при винесенні рішення судом було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом не надано належної оцінки добросовісності поведінки відповідача, зокрема щодо споживання теплової енергії та невживання необхідних заходів щодо фіксування показників;

- твердження суду про неможливість зрозуміти ким саме встановлений лічильник є помилковим, оскільки ці факти не мають правового значення для правильного вирішення спору;

- надані позивачем докази є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем.

03.04.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі 910/13084/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/13084/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 10.04.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі 910/13084/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/13084/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

17.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13084/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі №910/13084/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі 910/13084/22 та призначено до розгляду на 14.06.2023. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Тропікал Парк» надати письмові пояснення стосовно заявлених клопотань Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» про витребування доказів.

08.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» надійшла заява про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.06.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» про відкладення розгляду справи - задоволено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» про проведення судового засідання в режимі відео конференції - задоволено. Відкладено розгляд справи на 28.06.2023.

28.06.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропікал Парк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просив суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- відповідач не встановлював лічильників на своє відгалуження трубопроводу, а відповідач та позивач не є тими підприємствами, які мають відповідну ліцензію;

- позивачем не надано доказів пропозиції укласти з відповідачем новий договір на опалювальний сезон 2021-2022;

- нараховані санкції відповідач вважає такими, що заявлені без достатньої правової підстави, оскільки заявлені суми грошових коштів з яких вони нараховані є непідтвердженими документами.

Крім того, відповідач заперечив щодо заявленого позивачем клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 28.06.2023 оголошено перерву до 02.08.2023.

25.07.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечив проти доводів відзиву на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2681/23 від 01.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі 910/13084/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

У судове засідання 02.08.2023 з`явилися представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача, надали свої пояснення.

Представник позивача підтримав подані клопотання про витребування документів та апеляційну скаргу та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Щодо клопотання скаржника про витребування документів суд зазначає наступне.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить суд:

- витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, електронна адреса kyiv.official@tax.gov.ua) податкові декларації з ПДВ з додатками платника податків ТОВ «Тропікал Парк», код ЄДРПОУ 37313026, ІПН 373130226584 за період листопад 2021 року - серпень 2022 року;

- витребувати від ДПІ у Солом`янському районі (Солом`янський район міста Києва) Головного управління ДПС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6) податкові декларації з ПДВ з додатками платника податків ТОВ «Тропікал Парк», код ЄДРПОУ 37313026, ІН 373130226584 за період листопад 2021 року - серпень 2022 року.

В обгрунтування необхідності витребування вказаних документів скаржник зазначає, що підставою позову були фактичні обставини щодо встановлення лічильника та його показників, а докази використання відповідача ПДВ спростовують викладену у відзиві та в рішенні суду позицію щодо того, кому конкретно постачалась теплова енергія.

Щодо строку на подання вказаного клопотання разом з апеляційною скаргою позивач зазначає, що таке клопотання не могло бути подано разом з позовною заявою та подавалось на спростування доводів відзиву на позов, однак суд відмовив в задоволенні клопотання у зв`язку з пропуском строку на його подання та за відсутності заяви про поновлення процесуального строку.

Судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження запропоновано відповідачу надати письмові пояснення стосовно заявлених клопотань.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив щодо заявлених позивачем клопотань та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на практику Верховного Суду щодо того, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання скаржника про витребування доказів, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями частин 1,2 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, на які позивач в обґрунтування своєї позиції, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подати такі докази разом з позовом. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - на позивача).

Судова колегія враховує, що позивачем заявлялось аналогічне клопотання про витребування доказів в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, однак судом відмовлено в його задоволенні з підстав пропуску строку на його подання та за відсутності відповідного клопотання про поновлення такого строку.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За викладених обставин, враховуючи відсутність належного обгрунтування причин пропуску встановленого Господарського процесуального кодексу України строку на подання клопотання про витребування доказів та з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про витребування доказів на стадії апеляційного перегляду справи.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» є орендарем будівлі (нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 3 104,7 кв.м, що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Антонова Авіаконструктора, 5 (п`ять), відповідно до договору оренди №АН-300118 від 30.01.2018, укладеним з орендодавцем товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Холдинг».

Для забезпечення власної господарської діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» як орендарем будівлі розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Антонова Авіаконструктора, 5 було укладено з комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» тимчасовий на період оренди договір №1540046 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 21.11.2018, дія якого продовжена до 01.12.2023.

Позивач зазначає, що будівля по вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5 є окремо розташованим будинком, який умовно поділений на частину приміщення під літерою «А» (орендарем цієї частини є позивач) та іншу частину приміщення під літерою «Б» (власником цієї частини є відповідач). Конструктивно будівля підключена до централізованої системи теплопостачання через одну точку приєднання.

Точка приєднання внутрішньої системи теплопостачання будівлі (як і прилад обліку теплової енергії на всю будівлю) до централізованої системи теплопостачання розташована в частині приміщення під літерою «А», тобто на балансі позивача, у зв`язку з чим інші співвласники є за своєю правовою природою субспоживачами теплової енергії та компенсують її вартість позивачу, як основному споживачу пропорційно до зайнятих площ або за внутрішньо будинковими приладами обліку. Окремих договорів на постачання теплової енергії з Київтеплоенерго інші співвласники не мають.

З метою правового врегулювання питання оплати спожитої теплової енергії між товариством з обмеженою відповідальністю «Тропікал Парк», яке є власником будівлі за адресою: м. Київ, вул. Антонова Авіаконструктора 5 б (споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» (енергопостачальник) укладено договір №КВ 9-Т про компенсацію експлуатаційних витрат на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору енергопостачальник, який має основний договір на постачання теплової енергії в гарячій воді комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» через приєднану мережу забезпечує споживача тепловою енергією, а споживач компенсує на пропорційній основі експлуатаційні витрати енергопостачальника відповідно до тарифів на відпуск теплової енергії та вартості експлуатаційних робіт енергопостачальника по наданню такої енергії.

За умови встановлених фінансових правил розрахунків з енергопостачальною організацією «Київтеплоенерго» і необхідності авансування вартості майбутнього постачання теплової енергії споживач перераховує енергопостачальнику авансові платежі в розмірі 100% своєї частки (яка становить 30% від загальної) від встановлених енергопостачальною організацією «Київтеплоненерго» в додатку №1 планових поставок теплової енергії (п.2.2.2 договору).

Термін дії даного договору визначається з дня його підписання до закінчення опалювального сезону в 2018-2019р. і може бути продовженим тільки за умови підписання сторонами окремої додаткової угоди. Таке продовження застосовується щорічно (п.2.4.1 договору).

Договір №КВ 9-Т про компенсацію експлуатаційних витрат на постачання теплової енергії в гарячій воді від 21.11.2018 року (з урахування додаткових угод від 01.11.2019 та від 01.11.2020) діяв до 15.04.2021 року.

Позивач зазначає, що після цієї дати відповідач не підписував додаткову угоду на продовження дії договору на відшкодування експлуатаційних витрат, проте продовжував споживати теплову енергію в опалювальному сезоні 2021-2022 років та частково сплачував її вартість.

За період листопад, грудень 2021 року відповідачу було нараховано 30% від обсягу теплової енергії, яку позивач отримував від енергопостачальної організації «Київтеплоенерго», зокрема за листопад відповідачу було нараховано 48 976,05 грн. (30% від акту «Київтеплоенерго» за листопад в сумі 163 253,51 грн.), за грудень відповідачу було нараховано 194 162,27 грн. (30% від акту «Київтеплоенерго» за грудень в сумі 647 207,56 грн.).

Як стверджує позивач, 22.12.2021 відповідач за власний рахунок встановив на своє відгалуження лічильник теплової енергії, тому з цієї дати йому було здійснено нарахування по показникам такого лічильника, згідно відповідних актів, а саме за січень 2022 на суму 290 646,44 грн. та за лютий 2022 на суму 289 201,84 грн.

Таким чином, в опалювальному сезоні 2021-2022 років відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 822 986,60 грн. (48 976,05 грн. в листопаді + 194 162,27 грн. в грудні + 290 646,44 грн. в січні + 289 201,84 грн. в лютому).

Оплата за спожиту теплову енергію була здійснена частково в сумі 278 293,17 грн. Загалом за цей період у відповідача накопичилась заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 534 976,24 грн. (з урахуванням переплати за минулий опалювальний сезон в сумі 9 717,19 грн., яку вирахувано з боргу), яку як зазначено позивачем відповідач відмовляється сплачувати.

На думку позивача, теплова енергія, яка спожита відповідачем без належних правових підстав є безпідставно набутим майном, а тому ТОВ «Тропітал Парк» повинно відшкодувати позивачу її вартість в повному обсязі.

Посилаючись на статтю 1212 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманого майна (теплової енергії) в розмірі 534 976,24 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до усталеної судової практики, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилаючись на договір №КВ 9-Т від 21.11.2018 року виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 787 937,82 грн., а саме:

- №КВ 9Т/19-10Т від 26.10.2021 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за листопад 2021 р (тепло)) на суму 58 389,98 грн.,

- №КВ 9Т/19-12Т від 19.11.2021 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за грудень 2021 р (тепло)) на суму 54 488,45 грн.,

- №КВ 9Т/19-01Т від 20.12.2021 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за січень 2022 р (тепло)) на суму 140 113,15 грн.,

- №КВ 9Т/19-01ТД від 12.01.2022 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за січень 2021 р (аванс на теплопостачання, доплата) на суму 95 129,82 грн.,

- №КВ 9Т/19-02ТД від 07.02.2022 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за лютий 2021 р (аванс на теплопостачання) на суму 229 474,21 грн.,

- №КВ 9Т/19-07ТД від 15.07.2022 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за лютий 2021 р (донарахування) на суму 94 176,61 грн.,

- №КВ 9Т/19-07ТД від 15.07.2022 (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за опалювальний сезон 2021-2022 (донарахування по факту споживання) на суму 116 165,60 грн.

Також, позивачем з посилання на договір №КВ 9-Т від 21.11.2018 року виставлено відповідачу акти надання послуг, які підписані тільки позивачем на загальну суму 822 986,60 грн., а саме:

- №353 від 30.11.2021 року (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за листопад 2021 р.) на суму 18 205,37 грн.;

- №363 від 31.12.2021 року (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за грудень 2021 р.) на суму 224 932,95 грн.;

- №373 від 31.01.2022 року (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за січень 2022 р.) на суму 290 646,44 грн.;

- №383 від 28.02.2022 року (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за лютий 2022 р.) на суму 195 025,23 грн.;

- №383Д від 31.07.2022 року (відшкодування вартості експлуатаційних витрат за лютий 2022 р.(донарахування)) на суму 94 176,61 грн.

Відповідачем оплата була здійснена в розмірі 278 293,17 грн., що підтверджується банківською випискою, а саме:

- 08.11.2021 на суму 48 672,79 грн. з призначенням платежу: «відшкодування вартості експлуат. витрат за листопад 2021 року. У т.ч. ПДВ 20% - 8 112,13 грн. з но рах. №КВ 9Т/19-10Т від 26 жовтня 2021 року»;

- 10.11.2021 на суму 35 018,78 грн. з призначенням платежу: «відшкодування вартості експлуат. витрат за листопад 2021 року. з но рах. №КВ 9Т/19-10Т від 09 листопада 2021 року., у т.ч. ПДВ 20% - 5 836,46 грн.»;

- 26.11.2021 на суму 54 488,45 грн. з призначенням платежу: «відшкодування вартості експлуат. витрат за грудень 2021 року. з но рах. №КВ 9Т/19-12Т від 19 листопада 2021 року, у т.ч. ПДВ 20% - 9081,41 грн.»;

- 30.12.2021 на суму 140 113,15 грн. з призначенням платежу: «відшкодування вартості експлуат. витрат за січень 2021 року. з но рах. №КВ 9Т/19-01Т від 20 грудня 2021 року, у т.ч. ПДВ 20% - 23 352,19 грн.».

Також позивачем на підтвердження своєї позиції до матеріалів справи надано:

- акт вводу в експлуатацію контрольного витратоміра від 22.12.2021 року, в якому зазначено: «ми, головний енергетик ТОВ «Будмонтаж Ріелті» Гапон Віталій Миколайович та представник ТОВ «Тропікал парк», яке є власником будівлі за адресою м. Київ, вул. Антонова авіаконструктора 5 б, Новіков Віктор Миколайович, склали цей акт в тому, що з метою приведення розрахунків за спожиту теплову енергію у відповідність до реального споживання, було зафіксовано показники контрольного витратоміра теплоносія типу WPW - UA 80/225 63(R100) T9 з заводським номером 20108031099 на відгалуженні подаючого трубопроводу в напрямку будинку, що належить ТОВ «Тропікал Парк» 018931 м3. Показання загального лічильника споживання теплової енергії за попередній період становлять 53245,84 м3. Прилад встановлений в місці, доступ до якого обмежено. Працездатність приладу перевірена під навантаженням. Вищевказаний прилад обліку вводиться в експлуатацію з 22 грудня 2021 року». Даний акт підписаний: головним енергетиком ТОВ «Будмонтаж Ріелті» Гапон В.М., заступником директора з господарчих питань ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» О.І. Домашенко, слюсаром з обслуговування теплового пункту А.Т. Соловей, співвласником будинку по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 Кузицька І.Я.

У вищезазначеному акті відсутній підпис директора ТОВ «Тропікал парк» Новікова В.М.

- акти фіксації показників контрольного витратоміра теплоносія від 19.01.2022 та від 15.02.2022, які підписані: головним енергетиком ТОВ «Будмонтаж Ріелті» Гапон В.М., співвласником будинку по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 Кузицька І.Я., представником співвласника Сосіс О.Й. Ткаченко О.О та слюсаром з обслуговування теплового пункту Соловей А.Т.

29.09.2022 позивачем на адресу відповідача направлено лист №27/09/22 від 27.09.2022 в якому просив останнього підписати додаткові угоди: до договору №КВ-9Т від 21.11.2018 про компенсацію експлуатаційних витрат на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2019 та договору №КВ-9Т від 21.11.2018 про компенсацію експлуатаційних витрат на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2021 в яких врегульовано питання продовження їх терміну. Та, незалежно від підписання додатних угод вимагав від ТОВ «Тропікал Парк» негайно сплатити борг і сумі 534 976,24 грн. за теплопостачання будинку за адресою: вул. Антонова 5Б, який виник через несплату рахунків за січень (частково) та лютий (в повному обсязі) 2022 року.

До зазначеного листа позивачем надано: додаткові угоди до договору від 01.11.2019 та від 01.11.2021, акт вводу в експлуатацію контрольного витратоміра від 22.12.2021 року, рахунок №КВ 9Т-19 01Т на оплату відшкодування вартості експлуатаційних витрат за січень місяць 2022 року, рахунок №КВ 9Т-19 02Т на оплату відшкодування вартості експлуатаційних витрат за лютий місяць 2022 року, рахунок №КВ 9Т-07Д на оплату відшкодування вартості експлуатаційних витрат за лютий місяць 2022 року, акти надання послуг №373 від 31.01.2022, №383 від 28.02.2022, №383 Д від 31.07.2022.

У відповідь листом №03-11/2022 від 03.11.2022 ТОВ «Тропікал парк» повідомило позивача про те, що термін дії договору №КВ 9-Т від 21.11.2018 закінчився та сторонами не продовжувався, будь-які нові договори між сторонами не укладалися. А тому, оскільки відсутні договірні відносини, тому ТОВ «Тропікал парк» не може погодити та підписати вкладені у листі рахунки. Акти наданих послуг та додаткові угоди в редакції ТОВ «Будмонтаж Ріелті». Крім того, суми рахунків, тексти додаткових угод ніколи раніше не погоджувались. Отже, ТОВ «Тропікал парк» може погодити та підписати тільки суми рахунків, тексти додаткових угод та інші документи, які будуть похідні від нового договору про компенсацію витрат на постачання теплової енергії в гарячій воді, який буде укладено між підприємствами у 2022 році.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що договір №КВ 9-Т про компенсацію експлуатаційних витрат на постачання теплової енергії в гарячій воді від 21.11.2018 року укладений між сторонами діяв до 15.04.2021 року. Після закінчення його дії сторонами не підписувались додаткові угоди щодо продовження його дії та відсутні будь-які інші договори щодо врегулювання питання відшкодування експлуатаційних витрат (теплової енергії).

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи не можливо встановити ким зі сторін та коли саме встановлено лічильник води WPW - UA 80/225 63(R100) T9 з заводським номером 20108031099, а також, точне місце його встановлення та, що саме ним вимірюється.

Разом з тим, суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів його прийняття та пломбування комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Заперечення позивача щодо вказаних висновків з посиланням на те, що ці факти не мають правового значення для правильного вирішення спору судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими з огляду на те, що заявлені суми вартості опалення розраховані з урахуванням показань вказаного лічильника.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладених обставин та наданих сторонами доказів в їх сукупності з урахуванням критерію вірогідності доказів, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів визначення кількості спожитої теплової енергії саме ТОВ «Тропікал парк» за оспорюваний період.

У даному контексті судова колегія сприймає критично та відхиляє як безпідставні доводи апелянта щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки добросовісності поведінки відповідача, зокрема щодо споживання теплової енергії та невживання необхідних заходів щодо фіксування показників.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманого майна (теплової енергії) розмірі 534 976,24 грн з огляду на їх необґрунтованість.

Водночас, з огляду на вказані висновки суду, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача річних у розмірі 11 475,34 грн. за період з 01.03.2022р. по 16.11.2022р. та інфляційних нарахувань в розмірі 113 982,72 грн. за період з 01.03.2022 р. по 31.10.2022р. також не підлягають задоволенню як похідні.

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником у поданій апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі №910/13084/22.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі №910/13084/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж Ріелті» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі №910/13084/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж Ріелті" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 у справі №910/13084/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/13084/22 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.08.2023 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв