Постанова

від 30.08.2023 по справі 661/3886/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 661/3886/21

Номер провадження: 22-ц/819/46/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2023 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Склярської І.В. ,

суддів: Пузанової Л.В., Радченка С.В.,

секретар Боровикова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсон апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2021 року в складі судді Бойко М.Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області, директора загальноосвітньої школи №10 Новокаховської міської ради Херсонської області Резнікова В`ячеслава Вадимовича про перешкоджання діяльності профспілки,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області, директора загальноосвітньої школи №10 Новокаховської міської ради Херсонської області Резнікова В`ячеслава Вадимовича про перешкоджання діяльності профспілки, в якому просила зобов`язати загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області, директора Резнікова В.В. розпочати перемовини щодо укладання колективного договору з первинною організацією вільної профспілки працівників ЗОШ №10.

Одночасно із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 надала клопотання, в якому просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан, який не дозволяє їй його сплатити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області, директора загальноосвітньої школи №10 Новокаховської міської ради Херсонської області Резнікова В`ячеслава Вадимовича про перешкоджання діяльності профспілки - повернуто позивачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Аргументи учасників справи

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Особа, яка подала апеляційну скаргу, в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції, посилаючись на Постанову Вищого спеціалізованого суду України, не взяв до уваги надані нею документи на підтвердження неплатоспроможності. Посилається на те, що до позову надала довідку про відсутність з 2019 року у неї доходів, відповідно відсутність можливості «купити» доступ до правосуддя, яке гарантовано ст. 55 Конституції України.

Вважає, що суд першої інстанції порушив її право на доступ до правосуддя, гарантоване Конституцією України, законом таКонвенцією.

Доводи щодо порушення її права на доступ до правосуддя виклала також в «поясненнях суду до апеляційної скарги». Просила розглянути справу без її присутності.

(2) Позиція інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду, приходить до наступного.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З позовноїзаяви вбачається,що ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом зазахистом порушеногоправа научасть упрофспілці з метоюзахисту тапредставництва соціально-економічнихправ таінтересів тав якійпросила зобов`язати загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області, директора Резнікова В.В. розпочати перемовини щодо укладання колективного договору з первинною організацією вільної профспілки працівників ЗОШ №10. Позивачкою також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки її майновий стан не дозволяє його сплатити.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 05 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що на підтвердження обставин майнового стану не надано доказів, які б надавали підстави для звільнення від судового збору, позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 908 грн. протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду.

11 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 подано клопотання в якому остання зазначає, що ухвалою суду позов залишено без розгляду у зв`язку з тим, що не подано доказів неспроможності сплати судового збору та на виконання ухвали приєднано докази: витяги з банківських рахунків, скріншот особистого кабінету банку Альфа, довідка про доходи ПФ.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради Херсонської області, директора загальноосвітньої школи №10 Новокаховської міської ради Херсонської області Резнікова В`ячеслава Вадимовича про перешкоджання діяльності профспілки - повернуто позивачу.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що ОСОБА_1 не доведені обставини, які об`єктивно перешкоджали сплаті судового збору у належному розмірі та порядку визначеному Законом розмірі у справі за позовом немайнового характеру.

Згідно з частинами першою та третьоюстатті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тлумаченнястатті 136 ЦПК Українитастатті 8 Закону України «Про судовий збір»свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. В свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» рішення від 26 липня 2011 року).

Європейський Суд з прав людини зазначив, щосплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19 червня 2001 року).

ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» («Де Жуфре де ла Прадель проти Франції») від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Отже, судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 753/14399/16-ц (провадження№ 61-8597св20).

Разом з тим, ЄСПЛ вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Колегія суддів зазначає, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

Норми Закону України «Про судовий збір» визначають порядок сплати судового збору, встановлюють ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).

Наведений Закон визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Судувід 25 квітня 2023 року у справі № 727/3827/22 (провадження № 61-1909св23), ухвалах від 14 червня 2023 року у справі № 700/627/22 (провадження № 61-8525ск23), 03 серпня 2023 року у справі № 757/68688/21-ц (провадження № 61-5355ск23).

Право суду на звільнення від сплати судового збору залежить від наявності підстав, викладених у статті 8 Закону України «Про судовий збір». Зазначеною нормою закону визначено, що звільнення від сплати судового збору можливо, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Наведена норма закону була доведена до відома позивачки в ухвалі суду про залишення позову без руху.

Позивачка звернулася до суду з позовом у вересні 2021 року, отже за календарний 2020 рік мала надати відомості про отримання доходів, судовий збір у сумі 908 грн. перевищує п`ять відсотків цього доходу.

Матеріали справи не містять відомостей та позивачкою не зазначено, що наведені вимоги закону нею виконані.

Доводи апеляційної скарги щодо надання довідки про відсутність у неї доходу з 2019 року не є підтвердженими, оскільки наведені нею додатки до позову не містять зазначення такої довідки. Крім того, надана позивачкою інформація з Пенсійного фонду спростовує відсутність доходу з 2019 року, оскільки містить суми нарахувань до жовтня 2019 року включно.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про обмеження заявника у доступі до правосуддя, колегія суду враховує, що суд першої інстанції надав ОСОБА_1 можливість усунути недоліки позовної заяви, шляхом наданням доказів для підтвердження неспроможності позивачкою сплатити судовий збір при подачі позову до суду.

Невиконання законної процесуальної вимоги мало своїм наслідком обґрунтоване повернення позовної заяви, а тому немає підстав уважати, що позивачка була обмежена у доступі до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження обставин, неспроможності сплати судового збору, не є беззаперечними і достатніми доказами її скрутного майнового стану та не підтверджують з достовірністю тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір.

Колегія суду додатково зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Тобто заявник після усунення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви, із дотримання вимог закону, вправі повторно звернутися з позовною заявою.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду в без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 серпня 2023 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді Л.В. Пузанова

С.В. Радченко