Постанова

від 29.08.2023 по справі 688/3315/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 688/3315/21

Провадження № 22-ц/4820/1595/23

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати зрозгляду цивільнихсправ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №688/3315/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою в її інтересах адвокатом Янцеловським Миколою Францовичем, на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2023 року (суддя Стаднічук Н.Л., повне судове рішення складено 25 травня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Управлінська компанія «Житлофонд» про стягнення майнової та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначала, що в травні 2021 року вона виявила, що належна їй на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 затоплена, в результаті чого потребує капітального ремонту і, крім того, було пошкоджено побутові прилади. Позивачка вказує, що залиття квартири сталося через пошкодження крану системи опалення на горищі будинку. Проте, відшкодувати матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта від 01.08.2021 становить 30982 грн, відповідач в добровільному порядку не бажає. Поміж того, у зв`язку із неправомірними діями Приватного підприємства «Управлінська компанія «Житлофонд» (далі ПП «УК «Житлофонд», Підприємство) позивачці завдано моральну шкоду, яку остання оцінює в розмірі 10000 грн.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПП «УК «Житлофонд» на свою користь 30982 грн матеріальної шкоди та 10000 грн моральної шкоди.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «УК «Житлофонд» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 4096 грн та моральну шкоду у розмірі 2000 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янцеловський М.Ф., оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянтка зазначає, що судом першої інстанції проігноровано, що висновок експертного дослідження від 01.08.2021 складений особою, яка є судовим експертом і має право на здійснення такого виду експертизи на підставі свідоцтва, виданого Міністерством юстиції України. Висновок експерта базується не лише на дослідженні акту про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), експертом проводилося і візуальне обстеження квартири позивачки. Поміж того, відповідач як у відзиві, так і в судовому засіданні підтвердив те, що залиття квартири сталося з його вини, однак заперечував розмір заподіяної шкоди. Разом з тим, апелянтка посилається на те, що локальний кошторис на ремонт квартири, який складений відповідачем, є неналежним доказом, оскільки розміри площ залиття стелі кухні та кімнати взяті довільно та не підтверджені документально. Окрім цього, в локальному кошторисі не відображено вартість ремонту стін кухні, хоча, як зафіксовано на фотографіях, що долучені до висновку експерта, так і в показах свідка ОСОБА_2 , такі пошкодження мали місце.

Апелянтка також вказує, що 03.06.2021 представниками відповідача складено акт, згідно якого при обстеженні квартири після намокання, яке відбулось 07.02.2021, проведено перевірку газового котла, мікрохвильової печі та стабілізатора напруги, які працювали в робочому режимі. Проте, з цього акту незрозуміло, коли саме проводилося обстеження квартири, оскільки дата обстеження в ньому не вказана. В акті відсутня інформація про власника квартири, яка була присутня при обстеженні, відсутній її підпис чи відмітка про те, що власник відмовився від підписання такого акту. ОСОБА_1 посилається на те, що вона є єдиним власником квартири і категорично заперечує факт проведення такого обстеження.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янцеловський М.Ф., просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу від ПП «УК «Житлофонд» до апеляційного суду не надходив.

Справа розглядається в порядку статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2004, посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л.О., зареєстрованому в реєстрі за № 6185, копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 10.02.2009, копією Витягу з Державного реєстру правочинів від 15.11.2004 та копією Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 30.11.2004 (а.с. 6, 7, 8, 8 зворот).

Відповідно до рішення Шепетівської міської ради Хмельницької області № 8 від 07.07.2011 «Про внесення змін до рішення XLV сесії міської ради 5 скликання від 27.08.2009 р №17 «Про визначення виконавця житлово комунальних послуг» п.п. 3 п. 1 викладено в такій редакції «визначити виконавцем житлово-комунальних послуг утримання будинків і прибудинкових територій управлінську компанію «Житлофонд» (а.с.10 зворот).

Згідно акту комісії від 01.06.2021 ПП «УК «Житлофонд» 07.02.2021 здійснено комісійне обстеження горища житлового будинку АДРЕСА_2 та виявлено, що у системі внутрішньо будинкової системи теплопостачання лопнув кран, внаслідок чого відбулось потрапляння води в квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 виявлено наступні сліди намокання: в кімнаті (залі): стеляS2м2, які покрито гіпсокартоном, пошпакльовано і пофарбовано водоемульсійною фарбою, в кухні: підлога - S4,5 м2оздоблена ламінатом, стеля - S7,22 м2покрита гіпсокартоном, пошпакльовано і пофарбовано водоемульсійною фарбою, стіни - S2v2вапняне фарбування (а.с.11).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно технічної експертизи №02/21-26 від 01.08.2021, що проведена за клопотанням адвоката Янцеловського М.Ф. вартість відновлювального ремонту кв. АДРЕСА_1 після залиття водою становить 14653 грн; вартість та перелік пошкодженого газо- та електрообладнання становить 16329 грн (а.с. 15-39).

Відповідно до акту комісії ПП «УК «Житлофонд» від 03.06.2021 при обстеженні квартири АДРЕСА_1 після намокання, яке відбулося 07.02.2021, проведено перевірку газового котла, мікрохвильової печі та стабілізатора напруги; при підключенні даних приладів вони працювали в робочому режимі (а.с.59).

Згідно локального кошторису № 2-1-1 на ремонт квартири АДРЕСА_1 (після залиття), складеного ПП «УК «Житлофонд», кошторисна вартість будівельних робіт станом на 01.06.2021 становить 4096 грн (а.с.60-61).

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з ПП «УК «Житлофонд» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4096 грн, суд першої інстанції виходив із доведеності складових деліктних правовідносин та доведеності саме такого розміру майнової шкоди. І стягуючи моральну шкоду в розмірі 2000 грн, міськрайонний суд врахував душевні переживання позивачки, які вона понесли в зв`язку із пошкодженням її майна, відчуття дискомфорту, необхідності витрачання часу та прикладання додаткових зусиль для відновлення свого майна, а також, принцип розумності і справедливості.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Так, згідно з частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються на підставі реальної вартості пошкодженого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України подані учасниками справи докази, а саме: копію договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2004, копію витягу з Державного реєстру правочинів від 15.11.2004, копію витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 30.11.2004, копію заяви ОСОБА_1 від 22.06.2021, копію відповіді Шепетівського підприємства теплових мереж від 22.06.2021, копію рішення Шепетівської міської ради від 07.07.2021, копію акту від 01.06.2021, копію висновку експерта №02/21-26 від 01.08.2021, копію паспорту готовності до роботи в опалювальний період 2020/2021 року будинку АДРЕСА_2 , копію акту випробування, акт від 03.06.2021, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 від 01.08.2021, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що наявність шкоди, вина відповідача у зв`язку із залиттям квартири, власником якої є позивачка та причинний зв`язок між шкодою і наслідками доведена та факт вини відповідача визнаний ПП «УК «Житлофонд». Разом з тим, при визначенні розміру матеріальної шкоди, що підлягає до стягнення із ПП «УК «Житлофонд» на користь ОСОБА_1 , врахувавши тягар доказування саме розміру шкоди, що лежить на позивачці, суд, оцінивши вищезазначені докази, прийшов до вірного висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню вартість матеріального збитку, завданого залиттям квартири в розмірі 4096 грн.

Вірним є і висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Так, відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В частині 2 пункту 3 цієї ж статті зазначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з частиною 3 статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, на думку колегії суддів, є таким, що відповідає принципу розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивачки, заподіяних їй внаслідок залиття квартири.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.

Доводи апелянтки про те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що неналежним доказом у справі є висновок експерта №02/21-26 від 01.08.2021, а також посилання ОСОБА_1 на те, що локальний кошторис на ремонт квартири, який складений відповідачем є неналежним доказом, відхиляються апеляційним судом, оскільки ці докази були предметом дослідження суду першої інстанції, яким у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України судом, в сукупності із іншими доказами, надано оцінку. І ці доводи зводяться до незгоди апелянта із оцінкою доказів судом першої інстанції та трактування їх на власну користь.

Апеляційний суд зауважує, що позивачка, маючи сумніви щодо належності локального кошторису, як доказу і не погоджуючись з розміром зазначеної шкоди, не була позбавлена можливості, користуючись при цьому правничою допомогою, скористатися своїми процесуальними правами та спростувати зазначений доказ, надавши інші докази або заявивши клопотання про призначення відповідної судової експертизи, проте, розпорядившись своїми правами на власний розсуд, такими правами не скористалася.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Так, апеляційний суд вважає, що судові витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають, оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 поданою в її інтересах адвокатом Янцеловським Миколою Францовичем залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2023 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай