Постанова

від 29.08.2023 по справі 920/40/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2023 р. Справа№ 920/40/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м. Суми"

на рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023

у справі №920/40/23 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м. Суми"

про стягнення 31 373,69 грн, -

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі - Комунальне підприємство, виконавець) звернулося з позовом до Господарського суду Сумської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м. Суми" (далі - Товариство, споживач) 31 373,69 грн, а саме 19920,90 грн заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 5 021,14 грн пені, 726,95 грн 3% річних та 5 704,70 грн інфляційних втрат, посилаючись на порушення останнім умов договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №139 від 06.03.2019, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Правила №316) та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Порядок №316), затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 №316, в частині оплати послуг за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Рішенням Господарського Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/40/23 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Комунального підприємства 19920,90 грн, заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 726,95 грн 3% річних, 5 704,70 грн інфляційних нарахувань, а також 2 684,00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту скидання Комунальним підприємством стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 19 920,90 грн та невиконання останнім вимог щодо своєчасної оплати вказаної заборгованості. Разом із цим, судом першої інстанції здійснено перерахунок пені в межах шестимісячного строку згідно зі статтею 232 ГК України у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у стягненні 5 021,14 грн вказаної штрафної санкції, нарахованої за період з 01.07.2022 по 31.12.2022; оскільки спір виник з вини відповідача, тому на підставі частини 9 статті 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2684,00 грн покладається повністю на відповідача.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт вказував на те, що спірні правовідносини, які склалися між сторонами регулюються договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №139 укладеного саме 01.01.2019, а договір №139 від 06.03.2019 між сторонами не укладався. Судом першої інстанції у порушення частини 4 статті 238 ГПК України: не застосовано норми пункту 1 розділу 3 Правил 316, згідно якого до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи мереж водовідведення та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на очисних спорудах системи централізованого водовідведення виконавців відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465; не застосовано норми розділу IV Правил №316; позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, яка допустима концентрація забруднюючої речовини в спорудах біологічного очищення (на вході в ці споруди), а також які величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому відповідачу; не зазначено, для якого комплексу очисних споруд виробника чи каналізаційного колектору здійснено розрахунок допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах споживача; не наведено мотивів відхилення аргументів відповідача щодо недоведення позивачем того, в який спосіб кількість кисню, що потрібна при хімічному окисленні органічних і неорганічних речовин, які містяться у воді, під дією окислювачів призводить чи призвела до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та не можуть бути очищені на КОС виробника відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465. Комунальне підприємство під час здійснення розрахунку плати за об`єм скинутих понаднормових забруднених стічних вод виходило з проб, які були взяті лише на каналізаційних випусках на виході з контрольного колодязя, що є порушенням процедури відбору стічних вод, визначеної пунктом 1 розділу IV Правил №316. У порушення приписів підпункту 9 пункту 2 розділу ІІІ Правил №316, рівень БСК не визначався, проби не відбиралися протягом 5 діб, а тому доводи про невідповідність Хімічного споживання кисню (далі - ХСК) є безпідставними. ХСК не відноситься до забруднюючих речовин, оскільки воно прямо залежить від встановлення наявності забруднюючих речовин, таких як азот органічний, азот амонійний чи фосфати, які відсутні в акті №178. Лист-повідомлення про виявлене перевищення допустимої концентрації у порушення пункту 8 розділу VI Правил №316 було направлено через місяць після відібрання проб, хоча датований 02.08.2021. Проведений аналіз проби стічних вод не може вважатися належним, оскільки проби надійшли в пластиковій тарі замість скляної, а самі проби не є природними та очищеними, тому результати дослідження є помилковими. Проміжок часу між відбором проб та дослідженням якості стічних вод склав 6 днів, що є порушенням підпункту 5.4. пункту 5.4. Національного стандарту України ДСТУ І80 5667-10:2005. В акті розмежування балансової належності мереж водовідведення та експлуатаційної відповідальності сторін не зазначено контрольний колодязь для взяття проб стічних вод відповідача. Також у порушення пункту 4.1.2. договору Комунальне підприємство не повідомило Товариство про зміну тарифу, не вносячи додаткових змін до договору. У зв`язку з необґрунтованістю основної вимоги, додаткові (похідні) вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 апеляційну скаргу Товариства передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/40/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/40/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Сумської області.

17.05.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

17.05.2023 матеріали справи №920/40/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/40/23; вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 09.06.2023.

Комунальне підприємство скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подало через систему "Електронний суд" та через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів два ідентичних відзиви на апеляційну скаргу Товариства, в яких просило залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Товариства, Комунальне підприємство акцентувало увагу на тому, що договір №139 був укладений (підписаний) саме 06.03.2019, оскільки на одну й ту ж послугу, в один і той же самий період, між тими самими сторонами не може діяти два різні договори. Крім того, вказаний правочин є дійсним й згідно пункту 9.1. умови вказаного правочину застосовуються до відносин, які виникли до його підписання, а саме з 01.01.2019. Оскільки рішенням Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР частково скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №4 від 15.01.2019 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми", а тому у період відбору (28.07.2021) були відсутні місцеві правила приймання стічних вод, затверджені відповідним рішенням виконкому Сумської міської ради, а відтак згідно положень пункту 3.2. договору №139 порядок сплати за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням регулювався Правилами №316 та Порядком №316. За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, зокрема ХСК - 865,00 мг/л при дозволеній нормі 500,00 мг/л, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 28.07.2021 №718 та протоколом дослідження якості стічних вод від 02.08.2021 №164. Доводи відповідача стосовно обов`язку позивача визначати допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах відповідача, як найменшу з чотирьох величин, не відповідає дійсності. Максимальне значення ДК в пробах стічних вод встановлені в Додатку 4 Правил №316, а наведений відповідачем порядок визначення ДК забруднюючих речовин в стічних водах, як найменшу з чотирьох величин, застосовується при їх визначенні, розрахунку та затвердженні в місцевих Правилах. Оскільки позивачем за результатами дослідження якості стічних вод відповідача виявлено перевищення фактичної концентрації ХСК, то позивачем правомірно застосовано під час розрахунку коефіцієнта кратності формулу, передбачену пунктом 9 розділу 2 Порядку № 316. Не є предметом спору перевищення допустимого значення такого показника якості стічних вод, як співвідношення ХСК/БСК5, визначеного пунктом 5 Додатку 4 до Правил №316, тому посилання відповідача на підпункт 9 пункту 2 розділу 3 Правил № 316 є необґрунтованими, а тому не можуть братися до уваги як підставу заперечень. Акт відбору проб стічних вод від 28.07.2021 № 718 складений у відповідності до вимог КНД 211.1.0.009-54 та містить інформацію про номер посудини (проби), назву проби, тип посуду, мету відбору, вид, спосіб, пункт, місце, дату та час відбору, об`єм проб, тощо. Крім того, позивач не скористався правом на оскарження результатів дослідження, що передбачено пунктом 9 розділу VI Правил №316, що свідчить про його згоду з зазначеними результатами лабораторії. Також Комунальне підприємство вказало, що згідно з пунктом 2.3. договору у разі зміни тарифів вони є обов`язковими з дня їх введення в дію й умовами договору не врегульовано спосіб повідомлення споживача про відповідні зміни.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.06.2019 рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №322 "Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення" Комунальне підприємство визначено виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Суми.

06.03.2019 між Комунальним підприємством та Товариством укладено договір №139 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 2.3. договору визначено, що тарифи на зазначені послуги встановлюються та змінюються уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України. У разі зміни тарифів на такі послуги, вони є обов`язковими для сторін з моменту їх введення в дію. Виконавець письмово повідомляє споживача про зміни тарифу без внесення додаткових змін до цього договору.

Згідно з пунктом 3.2. договору оплата споживачем за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням здійснюється згідно чинних місцевих Правил приймання стічних вод, затверджених відповідним рішенням виконкому Сумської міської ради, а у разі їх відсутності - на підставі чинних загальнодержавних Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та/або Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скид стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до пункту 3.6. договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Виконавець має право нараховувати, у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором, а також 3 % річних від суми заборгованості та інфляційні збитки (підпункт 4.3.1. пункту 4.3. договору).

Підпунктом 4.3.7. пункту 4.3. договору встановлено, що виконавець має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод споживача, пред`являти споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Згідно з пунктом 9.1. договору він укладається на строк з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019, і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 ЦК України).

Позивачем та відповідачем погоджено акт розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж ТОВ "Центральний ринок м. Суми" вул. Засумська, 2 торговий комплекс, вул. Засумська, 2 центральний ринок. Зазначений акт є додатком до договору.

16.12.2020 постановою НКРЕКП №2499 для КМ "Міськводоканал" СМР встановлено наступні тарифи: на централізоване водопостачання 11,46 грн за 1 куб.м. (без ПДВ); на центральне водовідведення 11,14 грн за 1 куб.м. (без ПДВ).

21.12.2020 наказом позивача "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення з 01 січня 2021 року" встановлено з 01.01.2021 наступні тарифи для всіх категорій споживачів: на централізоване водопостачання 11,46 грн за 1 куб.м (без ПДВ) або з ПДВ 13,752 грн за куб.м; на центральне водовідведення 11,14 грн за 1 куб.м (без ПДВ) або з ПДВ 13,368 грн за куб.м.

28.07.2021 позивачем складено акт №1718 відбору проб стічних вод (далі - Акт).

Актом встановлено, що 28.07.2021 представниками позивача проведено відбір проб стічних вод для проведення контролю якості стічних вод, що скидаються до систем централізованого водовідведення міста Суми споживачем ТОВ "Центральний ринок м.Суми", вул. Засумська, 2, за об`єктом контролю Центральний ринок м. Суми, вул. Засумська, 2; кількість контрольних колодязів 2; пункт та місце відбору проби кл.2; назва проби - контрольна, арбітражна; мета відбору проби - контроль якості стічної води; назва пристрою для відбирання пробовідбірник; вид проби - усереднена, зважена за витратою, разова; спосіб відбору проби ручний; дата та час відбору проби 28.07.2021; проба відібрана ч/з однаковий термін часу з 10:50 - 11:10; об`єм проби 4 л. 250 мл. контрольна проба, 4 л. 100 мл. арбітражна проба; кількість проби 1; номер проби - №15.

Відповідно до Акту тара №3 1ТС - 500 мл. контрольної проби №15 та тара №8 1ТС - 500 мл арбітражної проби №15 включають показники для визначення ХСК.

Актом визначено, що процедура попередньої обробки проб: пробопідготовка контрольної проби (арбітражної проби) та її консервування за такими показниками як: ХСК, СПАРаніонні (окислювання до рН2SO4); охолодження за допомогою термобокса. У подальшому опечатування та транспортування проби до хімічної лабораторії виробника за адресою м. Суми вул. Гамалія, 40 відбувалось автотранспортним засобом у термобоксі, з утриманням у холоді та захищеності від світла.

Виробник даним актом проінформував споживача або його представника щодо проведення досліджень якості відібраних стічних вод у лабораторії виробника та про можливість споживача бути присутнім під час зазначеної процедури у лабораторії виробника, завчасно письмово повідомивши про це виробника.

Споживачу Актом роз`яснено, що він має право самостійно звернутися до лабораторії виробника у письмовій формі для отримання висновку про результат аналізу контрольної проби за окремими показниками, з урахуванням терміну збереження проби.

У Акті зазначено, що він складений на 2 арк. по одному примірнику для виробника та споживача. Один примірник даного акту вручено споживачу (представнику споживача) або направлено споживачу рекомендованим листом.

У примітці "Інше" акту визначено, що арбітражна проба зберігається у виробника КП "Міськводоканал" СМР згідно вимог та положень згідно ДСТУ ISO 5667-3 2001 та підлягає утилізації виробником за спливом строку консервації, № лічильника 1108406584 показник 74157.

Акт підписаний як представником позивача так і відповідача, без жодних зауважень від останнього.

02.08.2021 за результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, складено протокол №164 дослідження якості стічних вод (далі протокол), яким зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як: ХСК 865,0 мг/л, при дозволеній нормі 500,0 мг/л.

Відповідно до свідоцтва про атестацію №РУ-0110/18 від 23.02.2018 (чинне до 23.02.2023), виданого ДП "Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», хімічна лабораторія контролю промстоків КП "Міськводоканал" СМР відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері законодавчого регулювання методології за видом діяльності: контроль стану навколишнього природного середовища.

02.08.2021 позивач надіслав відповідачу лист-повідомлення №05/4995 про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача, додавши до зазначеного листа копію акту відбору проб стічних вод від 28.07.2021 №718 та протокол дослідження якості стічних вод від 02.08.2021 №164.

26.08.2021 за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №43 на суму 19920,90 грн.

27.08.2021 позивач надіслав відповідачу лист №21/5630, відповідно до якого, на виконання Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Мінрегіону 01.12.2017 №316, направив відповідачу наступні документи: рахунок від 26.08.2021 №43 за скид стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин до системи централізованого водовідведення м. Суми; лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин від 02.08.2021 № 05/4995; акт відбору проб стічних вод від 28.07.2021 №718; протокол дослідження якості стічних вод від 02.08.2021 №164, а також - просив оплатити рахунок №43 від 26.08.2021 у строк, визначений договором від 06.03.2019 №139.

06.07.2022 листом №2420/22 позивач зазначив про виставлений відповідачеві рахунок №43 від 26.08.2021 на суму 19920,90 грн за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах та запропонував здійснити оплату боргу в розстрочку впродовж 3-х місяців, починаючи з липня 2022 року, про що направити на адресу позивача відповідну заяву з проханням надати відповідь протягом семи днів.

16.07.2021 позивач надіслав відповідачу претензію №7218/22 з вимогою сплатити 19920,90 грн заборгованості споживача перед виробником послуг за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в міську систему каналізації.

У зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, Товариство звернулося до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та вищевказані межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апелянтів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У своїй апеляційній скарзі Товариство вказувало, що ним 06.03.2019 не укладався договір №139 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 3 статті 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи №920/40/23 наявні копії двох договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за одним і тим же номером - 139, але примірник позивача датований 06.03.2019, а відповідача - 06.01.2019.

Зі змісту цих договорів вбачається, що вони підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками Товариства та Комунального підприємства.

Колегією суддів також встановлено, що (умови (пункти) вказаних правочинів є ідентичними, зокрема, вид послуг, суб`єкт користування послугами, об`єкти за якими надаються послуги, засоби обліку, тарифи на послуги, оплата спожитих послуг, права та обов`язки сторін, точки розподілу, відповідальність сторін, строк дії договору тощо.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №139.

Згідно з частиною 3 статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до пункту 9.1. вказаного правочину договір укладається на строк з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019, і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 ЦК України).

Отже, погодивши застосування умов договору №139 до його укладення з 01.01.2019, колегія суддів, керуючись приписами 79 ГПК України, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний правочин було укладено саме 06.03.2019, оскільки припустивши його укладення 01.01.2019, положення пункту 9.1. договору №139 було б позбавлено правового та логічного змісту.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання житлово-комунальних послуг, за умовами пункту 1.1. якого Комунальне підприємство зобов`язується своєчасно надавати Товариству відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з пунктом 3.2. договору оплата споживачем за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням здійснюється згідно чинних місцевих Правил приймання стічних вод, затверджених відповідним рішенням виконкому Сумської міської ради, а у разі їх відсутності - на підставі чинних загальнодержавних Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та/або Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скид стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади.

Споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках, оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод (підпункт 4.2.15. пункту 4.2. договору).

Таким чином, за наявності затверджених місцевих правил приймання стічних вод на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (21.06.2017), на період розроблення їх нової редакції з урахуванням вимог статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", діють місцеві правила в частині, що не суперечить Правилам № 316.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Колегією суддів встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 було затверджено Правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 №539 внесено зміни та доповнення до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми".

Відповідно до пункту 1 Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 №4 затверджено нові Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми.

Згідно з пунктом 2 вищезазначеного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми" та рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 №539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10 грудня 2007 року № 596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми" визнано такими, що втратили чинність з моменту набрання чинності рішенням від 15.01.2019 №4.

Разом із цим, Рішенням Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР скасовано пункт 1 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми" № 4 від 15.01.2019.

Отже, рішенням Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР скасовано Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми" № 4 від 15.01.2019.

Проте колегією суддів встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №480/6629/21 апеляційну скаргу Комунального підприємства задоволено, визнано протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР "Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми" №4 від 15.01.2019".

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №480/6629/21.

Отже, апеляційним адміністративним судом рішення Сумської міської ради, яким було скасовано місцеві правила приймання стічних вод від 15.01.2019 №4, було скасовано.

Однак, незважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку про те, що на момент відбору проб стічних вод від 28.07.2021 були відсутні чинні місцеві правила приймання стічних вод, оскільки пункт 2 рішення від 15.01.2019 №4 про визнання нечинними попередніх Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми не оскаржувався, а тому згідно положень пункту 3.2., підпункту 4.2.15. пункту 4.2. договору порядок оплати споживачем за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням здійснюється на підставі чинних загальнодержавних правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та/або порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади - Правила №316 та/або Порядок №316.

Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (у редакції, чинній на момент спірного відібрання проб стічних вод) затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення" затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Відповідно до пункту 2 розділу І Правил №316 вони поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Згідно з пунктом 3 розділу І Правил №316 ДК - це допустима концентрація забруднюючої речовини, г/м-3; каналізаційні очисні споруди (КОС) - комплекс споруд для очищення стічних вод перед їх скиданням до водних об`єктів.

Відповідно до Водного кодексу України, гранично допустима концентрація речовини у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Тобто, гранично допустимі концентрації - це максимальні концентрації, за яких речовини не здійснюють прямого чи опосередкованого впливу на стан здоров`я населення (при впливі на організм протягом всього життя) та не порушують гігієнічні умови водокористування, а скидання до водних об`єктів стічних вод, що містять шкідливі речовини у концентраціях не більших за ті, що передбачені Правилами № 316, не тягнуть за собою погіршення стану навколишнього середовища та здоров`я населення, тобто є дозволеними.

Пунктом 7 розділу І Правил №316 встановлено, що кожен споживач скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через окремий випуск з обов`язковим облаштуванням контрольного колодязя, розташованого у місці, погодженому з виконавцем. Об`єднання випусків стічних вод від кількох споживачів може здійснюватися тільки після контрольного колодязя на випуску водовідведення кожного споживача. Скидання стічних вод субспоживачем із використанням мережі водовідведення споживача не є об`єднанням випусків стічних вод кількох споживачів.

Відповідно до підпунктів 3 та 5 пункту 1 розділу ІІ Правил №316 виконавці повинні: контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється місцевими правилами приймання.

До систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на КОС виробників відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465 (пункт 1 розділу ІІІ Правил №316).

Згідно з підпунктами 9, 13 пункту 2 розділу ІІІ Правил №316 стічні води, що приймають до систем централізованого водовідведення, не повинні, зокрема, мати хімічне споживання кисню (далі - ХСК) вище біохімічного споживання кисню за 5 діб (далі - БСК5) більше ніж у 2,5 рази та містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених цими Правилами та місцевими правилами приймання.

Отже, перевищення показника ХСК та перевищення показника ХСК/БСК5 - це різні показники, максимально допустиме значення яких (ДК) є різними і визначено окремо один від одного в додатку №4 до Правил №316, тому їх порівняння чи ототожнення є необґрунтованим.

У разі виявлення перевищення фактичної концентрації будь-якого показника над зазначеною в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод додаткова оплата послуг водовідведення здійснюється споживачем з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку №316, але замість встановлених ДК для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені в договорі про приймання понаднормативно забруднених стічних вод (абзац 4 пункту 6 розділу ІІІ Правил №316).

З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (абзац 1 пункту 6 Правил №316).

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Правил №316 виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів як найменшу з чотирьох величин:

1) ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на каналізаційному випуску споживача);

2) ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічного очищення (на вході в ці споруди);

3) величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому виробнику відповідно до статті 49 Водного кодексу України;

4) допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися як органічні добрива згідно з додатком 3 до цих Правил.

Розрахунок ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів проводять для кожних КОС виробника або для кожного з каналізаційних колекторів, які відводять стічні води до цих очисних споруд.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Актом №1718 (т. 1, а.с. 25) зафіксовано, що 28.07.2021 представниками позивача проведено відбір проб стічних вод для проведення контролю якості стічних вод, що скидаються до систем централізованого водовідведення м. Суми споживачем ТОВ "Центральний ринок м.Суми", вул. Засумська, 2, за об`єктом контролю Центральний ринок м. Суми, вул. Засумська, 2; кількість контрольних колодязів 2; пункт та місце відбору проби кл.2; назва проби - контрольна, арбітражна; мета відбору проби - контроль якості стічної води; назва пристрою для відбирання пробовідбірник; вид проби - усереднена, зважена за витратою, разова; спосіб відбору проби ручний; дата та час відбору проби 28.07.2021; проба відібрана ч/з однаковий термін часу з 10:50 - 11:10; об`єм проби 4 л. 250 мл. контрольна проба, 4 л. 100 мл. арбітражна проба; кількість проби 1; номер проби - №15.

Відповідно до акту тара №3 1ТС - 500 мл. контрольної проби №15 та тара №8 1ТС - 500 мл арбітражної проби №15 включають показники для визначення ХСК.

Актом визначено, що процедура попередньої обробки проб: пробопідготовка контрольної проби (арбітражної проби) та її консервування за такими показниками як: ХСК, СПАРаніонні (окислювання до рН2SO4); охолодження за допомогою термобокса. У подальшому опечатування та транспортування проби до хімічної лабораторії виробника за адресою м. Суми вул. Гамалія, 40 відбувалось автотранспортним засобом у термобоксі, з утриманням у холоді та захищеної від світла.

Виробник даним актом проінформував споживача або його представника щодо проведення досліджень якості відібраних стічних вод у лабораторії виробника та про можливість споживача бути присутнім під час зазначеної процедури у лабораторії виробника, завчасно письмово повідомивши про це виробника.

Споживачу актом роз`яснено, що він має право самостійно звернутися до лабораторії виробника у письмовій формі для отримання висновку про результат аналізу контрольної проби за окремими показниками, з урахуванням терміну збереження проби.

У акті зазначено, що він складений на 2 арк. по одному примірнику для виробника та споживача. Один примірник даного акту вручено споживачу (представнику споживача) або направлено споживачу рекомендованим листом.

У примітці «Інше» акту визначено, що арбітражна проба зберігається у виробника КП «Міськводоканал» СМР згідно вимог та положень згідно ДСТУ ISO 5667-3 2001 та підлягає утилізації виробником за спливом строку консервації, № лічильника 1108406584 показник 74157.

Акт підписаний як представником позивача так і відповідача, без жодних зауважень від останнього.

Пунктом 2 розділу ІV Правил №316 визначено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах за ДК у мережі водовідведення приймають ДК, визначені місцевими правилами приймання, а за їх відсутності - відповідно до вимог до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, для безпечного їх відведення та очищення на очисних спорудах системи централізованого водовідведення згідно з додатком 4 до цих Правил.

02.08.2021 за результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, складено протокол №164 (т. 1, а.с. 26) дослідження якості стічних вод (далі протокол), яким зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як: ХСК 865,0 мг/л, при дозволеній нормі 500,0 мг/л.

Отже, позивачем визначено рівень ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на каналізаційному випуску споживача).

Як прямо зазначено у пункті 1 розділу ІV Правил №316 виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів як найменшу з чотирьох вищезазначених величин.

Разом із цим, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи №920/40/23 відсутні докази визначення решти трьох величин: ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічного очищення (на вході в ці споруди), величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому виробнику відповідно до статті 49 Водного кодексу України та допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися як органічні добрива згідно з додатком 3 до цих Правил.

Натомість позивач, визначаючи ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача, взяв до уваги лише величини ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на каналізаційному випуску споживача) без урахування трьох інших величин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що Комунальним підприємством порушено Порядок визначення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача, визначений у пункті 1 розділу ІV Правил №316.

Доводи позивача про те, що порядок визначення ДК забруднюючих речовин у стічних водах, як найменшу з чотирьох величин, застосовується у випадку наявності місцевих правил, є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на жодних правових підставах, а тому є безпідставними.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №316 величину плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виконавця (Pc) розраховує виконавець за формулою:

Рс=ТхQd+5TxQpd+KkxTxQpz, де

Т - тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3;

Qd - об`єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;

Qpd - об`єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;

Qpz - об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;

Kk - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку №316 встановлено, що у разі виявлення виконавцем під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення (Cf) понад установлену Правилами користування та місцевими правилами приймання допустимою концентрацією (ДК) коефіцієнт кратності (Кк) для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою Кк= Cf/ДК-1.

Коефіцієнт кратності при перевищенні ДК однієї речовини не може перевищувати 5, крім випадків, передбачених пунктами 4, 5 цього розділу.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №316 плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виконавцем, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев`яноста днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об`єкта.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІ Порядку №316 плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на рахунок виконавця у порядку та в строки, що передбачені місцевими Правилами приймання та/або договором.

Оскільки при визначенні ДК забруднюючих речовин у стічних водах відповідача позивачем порушено пункт 1 розділу IV Правил № 316, здійснений останнім розрахунок плати за об`єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод є необґрунтований, а тому в задоволенні основної позовної вимоги Комунального підприємства про стягнення 19920,90 грн слід відмовити.

Колегія суддів також відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення 5021,14 грн пені, 726,95 грн 3% річних та 5 704,70 грн інфляційних втрат, зважаючи на їх похідний (додатковий) характер від основної вимоги про стягнення заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, зважаючи на встановлене вище, колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судом першої інстанції вищенаведених норм матеріального права, нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатами розгляду справи, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м. Суми" на рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/40/23 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/40/23 скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м. Суми" про стягнення 31 373,69 грн відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, місто Суми, Білопільський Шлях, будинок 9; ідентифікаційний код 03352455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м. Суми" (40030, місто Суми, вулиця Засумська, будинок 2; ідентифікаційний код 01562148) 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи №920/40/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Ю.Б. Михальська