Рішення

від 29.08.2023 по справі 120/6769/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 серпня 2023 р. Справа № 120/6769/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування вимоги.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що КТ "Бізнес Гарант" 23.02.2022 видало фінансову гарантію №805152-U15-1000558 на переміщення товару "Мусоропресовочні компактори та комплектуючі до них, модель ORV-208, в частково розібраному вигляді - 2 штуки" за вантажною митною декларацією UA500110/2022/003794 від 23.02.2022, в митному режимі "Транзит", що направлявся до пункту пропуску "Сеньківка - Нові Юрковичі, Веселівка" митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці. Товар мав бути доставлений до Чернігівської митниці в строк до 05.03.2022. Разом із тим, до Чернігівської митниці вказаний транспортний засіб не доїхав внаслідок розпочатої проти України військової агресії. Позивач зазначив, що за останніми даними перевізника - вантаж було вилучено силовими структурами Чернігівської області, а транспортний засіб конфісковано.

Таким чином, оскільки товар, що слідував відповідно до ВМД UA500110/2022/003794 від 23.02.2022, не було доставлено до митниці призначення, Одеська митниця виставила КТ "Бізнес Гарант" вимогу про сплату належної суми митних платежів №2 від 20.04.2023.

Разом із тим, не погоджуючись із вимогою про сплату належної суми митних платежів №2 від 20.04.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 22.05.2023 в порядку забезпечення адміністративного позову зупинено дію вимоги Одеської митниці про сплату належної суми митних платежів №2 від 20.04.2023 (фінансова гарантія №805152-U15-1000558 від 23.02.2022) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою від 23.05.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що фінансова гарантія від 23.02.2022 №805152-U15-1000558 засвідчує обов`язок Гаранта сплатити відповідну суму митних платежів у разі невиконання особою, якій видано таку фінансову гарантію, зобов`язань, що випливають з митних процедур поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту. Зазначив, що відповідно до відповіді Чернігівської митниці на запит Одеської митниці від 15.03.2022 №7.10-5/17.1/7/6077, факту вивезення за межі митної території України, оформлення в іншому митному режимі зазначеного вантажу в зоні діяльності Чернігівської митниці не зафіксовано, а також звернення щодо виникнення обставин непереборної сили, форс-мажорних обставин відносно даного товару на адресу Чернігівської митниці не надходили. Вказав, що 28.06.2022 Одеською митницею отримано лист від власника авто турецької фірми «TROYKA ULUS. NAKLIYYAT VE TIC A.C.» стосовно конфіскації транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_1 правоохоронними органами України в Чернігівській області. Листом від 07.07.2022 №7.10-3/17.1/8.5/12005 Одеська митниця направила запит до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та 29.07.2022, листом від 29.07.2022 №7.10-3/17.1/6/13031 Одеська митниця направила запит до Чернігівської обласної військової адміністрації. Разом із тим, представник відповідач зазначив, що відповіді на запити не надходили. Представник відповідача також зазначив, що листами від 28.09.2022 №127, від 25.10.2022 №139, від 26.10.2022 №144 позивач проінформував Одеську митницю, що Гарант на договірних засадах залучив адвоката та направив запити до правоохоронних органів України та звернення перевізника до поліції. Листом від 19.04.2023 №28 позивач надав інформацію, що за даним фактом Вінницьким РУП ГУ НП у Вінницькій області було порушене кримінальне провадження № 12022020001193 від 17.10.2022. Таким чином, представник відповідача вказав, що за результатами опрацювання усіх вищезазначених пояснень, наданих в листі Гаранта, Одеською митницею було завершено з`ясовування обставин невиконання особою зобов`язань, що випливають з митних процедур, забезпечених фінансовою гарантією та 20.04.2023 складено Акт №2 про настання гарантійного випадку.

При цьому, представник відповідача зазначив, що позовна заява не містить відомостей, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про повну втрату товару перевізником внаслідок саме таких чинників, як обставин непереборної сили. Вказав, що митним органам не надано документи, які підтверджують повну втрату товару внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, конфіскацію товару або примусове відчуження або вилучення товару.

Ухвалою від 15.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотань представника Одеської митниці про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, а також про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленнями сторін.

22.06.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що КТ "Бізнес Гарант" відповідно Угоди №7 про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів фінансовим посередником від 27.01.2014, укладеної з Міністерством доходів і зборів України (чинної на момент виникнення спірних відносин), є незалежним фінансовим посередником, уповноваженим Міністерством доходів і зборів України на надання органам доходів і зборів фінансових гарантій та внесений до Реєстру гарантів.

Згідно з указаною угодою позивач надає фінансові гарантії сплати митних платежів у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятих перед митними органами зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до МК України.

23.02.2022 КТ "Бізнес Гарант" видало фінансову гарантію №805152-U15-1000558 на переміщення товару "Мусоропресовочні компактори та комплектуючі до них, модель ORV-208, в частково розібраному вигляді - 2 штуки" за вантажною митною декларацією UA500110/2022/003794 від 23.02.2022, в митному режимі "Транзит", що направлявся до пункту пропуску "Сеньківка - Нові Юрковичі, Веселівка" митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці. Товар мав бути доставлений до Чернігівської митниці в строк до 05.03.2022.

Разом із тим, як зазначає позивач у позовній заяві, до Чернігівської митниці вказаний транспортний засіб не доїхав внаслідок розпочатої проти України військової агресії. Позивач зазначив, що за останніми даними перевізника - вантаж було вилучено силовими структурами Чернігівської області, а транспортний засіб конфісковано.

В подальшому, Одеська митниця виставила КТ "Бізнес Гарант" вимогу про сплату належної суми митних платежів №2 від 20.04.2023.

Втім, не погоджуючись із відповідною вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 МК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Так, згідно з п. 1 абз. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.

При вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митний режим транзиту, окремими партіями митний режим транзиту вважається завершеним після фактичного вивезення за межі митної території України останньої з таких окремих партій.

При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Митний орган призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

Українські товари, що переміщувалися у митному режимі транзиту згідно з положеннями підпунктів "в" та "г" пункту 2 частини другої статті 91 цього Кодексу, випускаються з-під митного контролю після фактичного доставлення цих товарів до відповідного розташованого на митній території України пункту, визначеного митним органом або узгодженого з ним.

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частиною восьмою цієї статті вивезення товарів за межі митної території України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 92 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).

Стаття 193 МК України вказує про те, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов`язання щодо сплати митних платежів.

Перевізник звільняється від зобов`язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

У випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов`язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов`язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами України (частина 1, 2, 3 статті 305 МК України, у редакції до 01.10.2022).

Стаття 306 МК України (у редакції до 01.10.2022) визначала, що способами забезпечення сплати митних платежів є:

1) фінансові гарантії;

2) гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;

3) гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

Відповідно до частини другої та третьої статті 307 МК України (у редакції до 01.10.2022) взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод. Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.

Частина п`ята статті 307 МК України (у редакції до 01.10.2022) вказує на те, що у разі невиконання особою зобов`язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, митний орган із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з`ясовує обставини невиконання зобов`язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені митним органом копії документів, що підтверджують невиконання зобов`язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов`язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.

Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, крім випадків надання фінансових гарантій згідно з главами 8 і 20 цього Кодексу. Вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією (частини 6, 7 статті 307 МК України, у редакції до 01.10.2022).

Відповідно до ч. 1 ст. 309 МК України (у редакції до 01.10.2022) забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах:

1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);

2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Згідно із статтею 310 МК України (у редакції до 01.10.2022) у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються митним органам під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму.

Фінансові гарантії надаються:

1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу митного органу);

2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу.

Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.

Згідно зі статтею 311 МК України (у редакції до 01.10.2022) митні органи як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов`язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов`язань із сплати митних платежів.

Митний орган направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів у разі:

1) перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого);

2) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами;

3) настання терміну сплати податкових зобов`язань відповідно до розділу III цього Кодексу;

4) встановлення митним органом факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Гарант зобов`язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов`язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим митним органом. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді митним органом на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є:

1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов`язань;

2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;

3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;

4) виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

Дія фінансової гарантії припиняється:

1) на вимогу гаранта, за умови відсутності прикріплень фінансової гарантії до митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення;

2) у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації митним органом;

3) у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому цим Кодексом, митної декларації, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) гарантія.

Статтею 312 МК України (у редакції до 01.10.2022) передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок митного органу впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги митного органу про таку сплату. Форма вимоги встановлюється в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.

Отримані від гаранта кошти в рахунок погашення зобов`язань перераховуються митним органом до державного бюджету впродовж одного робочого дня.

З аналізу наведених вище положень слідує, що під час транзиту товари переміщуються через митну територію України без сплати митних платежів. Проте такі товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у митний орган призначення до закінчення визначеного строку та мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі порушення встановлених кодексом вимог щодо переміщення товару в режимі транзиту відповідальність у вигляді сплати митних платежів може бути покладено або на перевізника, у разі втрати товарів чи видачі товару без дозволу митного органу (за виключенням знищення або безповоротного пошкодження внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили), або на гаранта, що видав гарантію у вигляді документа, у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого.

Таким чином, Митний кодекс України чітко визначає коло осіб, на яких покладено відповідальність за порушення строків доставки товарів в режимі транзитного перевезення, випадки в яких та чи інша особа, зокрема перевізник чи гарант, несе відповідальність саме у вигляді сплати митних платежів.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, 23.02.2022 КТ "Бізнес Гарант" видало фінансову гарантію №805152-U15-1000558 на переміщення товару "Мусоропресовочні компактори та комплектуючі до них, модель ORV-208, в частково розібраному вигляді - 2 штуки" за вантажною митною декларацією UA500110/2022/003794 від 23.02.2022, в митному режимі "Транзит", що направлявся до пункту пропуску "Сеньківка - Нові Юрковичі, Веселівка" митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці. Товар мав бути доставлений до Чернігівської митниці в строк до 05.03.2022.

Разом із тим, до Чернігівської митниці вказаний транспортний засіб не доїхав внаслідок розпочатої проти України військової агресії. При цьому, позивач зазначає, що за останніми даними перевізника - вантаж було вилучено силовими структурами Чернігівської області, а транспортний засіб конфісковано.

Таким чином, оскільки товар, що слідував відповідно до ВМД UA500110/2022/003794 від 23.02.2022, не був доставлений у митницю призначення, Одеська митниця виставила КТ "Бізнес Гарант" вимогу про сплату належної суми митних платежів №2 від 20.04.2023.

Надаючи оцінку твердженням сторін щодо наявності/відсутності гарантійного випадку за фінансової гарантію №805152-U15-1000558, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 8 ст. 102 МК України митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За нормами ч. 1 ст. 290 МК України обов`язок із сплати митних платежів припиняється:

1) при виконанні обов`язку із сплати митних платежів;

2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;

3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;

4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.

Отже, у випадках, коли вантаж знищений або втрачений внаслідок дії непереборної сили, конфіскований або вилучений державними органами, гарантійний випадок не настає, а обов`язок зі сплати митних платежів у гаранта не виникає, режим транзиту припиняється.

При цьому у національному законодавстві під непереборною силою розуміють надзвичайні та невідворотні за даних умов події (ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України), а також надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Процедуру підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили врегульовано розділом VIІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі - Порядок №657).

Положення цього розділу застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 2 розділу VIІІ Порядку №657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з п. 3 розділу VIІІ Порядку №657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Крім того, згідно з частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 6.1 вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Війна є форс-мажорною обставиною в силу закону.

Відповідно до положень пункту 1.3 Угоди №7 гарантійний випадок - факт невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов`язання, що підтверджується Актом про настання гарантійного випадку, в зв`язку із настанням якого Гарант зобов`язується сплатити органу доходів і зборів кошти в сумі митного боргу за відповідною гарантією.

Згідно з п. 5.1 Угоди №7 не вважається гарантійним випадок, коли особа, відповідальна за сплату митних платежів, не виконала зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили.

Під обставинами непереборної сили розуміється надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, дія якої викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від Сторін Угоди (блокади, страйк, дорожньо-транспортна пригода), що призвела до знищення товару.

Достатнім доказом дії обставин непереборної сили Сторони визнають документ, виданий уповноваженим на це державним органом або особою, уповноваженою на це згідно з чинним законодавством (п. 5.2 Угоди).

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України.

При цьому, дія воєнного стану в Україні не припинена станом на дату вирішення даної адміністративної справи.

У зв`язку із військовою агресією з боку РФ та введенням воєнного стану на території України, Кабінетом Міністрів України затверджено розпорядження №188 "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю". Зокрема, з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 тимчасово закриті пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на усій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону.

На підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та введенням із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнного стану на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджується листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf).

Зокрема, Торгово-промислова палата України підтвердила, що військова агресія РФ проти України з 24.02.2022 до її офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами ця суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням, обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких -го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Крім того, сертифікатом Вінницької торгово-промислової палати №0500-22-1218 від 24.10.2022 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія РФ проти України, введення воєнного стану, закриття пунктів пропуску та пунктів контролю через кордон України, протиправні дії третіх осіб щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: доставити товар, транспортний засіб комерційного призначення д.н. E325OH32/34ZM6421, що переміщуються у митному режимі транзиту за МД №UA500110/2022/003794 від 23.02.2022 та під фінансовою гарантією КТ "Бізнес Гарант" №805152-U15-1000558 від 23.02.2022, у митний орган - Чернігівську митницю ДМС України та вивезти товар за межі митної території України у термін - до 05.03.2022, за ст. 90, ч. 1, 3 ст. 93, ст. 95, ч. 1, 5 ст. 102, ч. 2 ст. 191 МК України перед Одеською митницею Державної митної служби.

Суд наголошує, що у відповідності до п. 5.1 Угоди № 7 не вважається гарантійним випадком випадок, коли особа, відповідальна за сплату митних платежів, не виконала зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили». При цьому, за змістом п. 5.2 Угоди достатнім доказом дії обставин непереборної сили Сторони визнають документ, виданий уповноваженим на це державним органом або особою, уповноваженою на це згідно з чинним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Сертифікат Вінницької торгово-промислової палати №0500-22-1218 від 24.10.2022 виданий уповноваженим на це органом та засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) саме для цього конкретного випадку і є належним та допустимим доказом відсутності гарантійного випадку.

Крім того, в матеріалах справи наявний також Висновок Вінницької Торгово-промислової палати №23/12/54 від 28.02.2023, яким повністю описано обставини розпочатої військової агресії, її наслідки, зокрема й щодо фінансової гарантії №805152-U15-1000558.

Відповідно до цього Висновку Вінницька Торгово-промислова палата вказала, що збройна агресія РФ проти України та обмежувальні рішення та заходи, прийняті органами державної влади України у зв`язку з цим, є надзвичайними обставинами, які виникли під час здійснення транзитних операцій. Документально підтверджені обставини, а саме, примусове вилучення транспортних засобів та вантажів, закриття пунктів пропуску через кордон, знищення вантажу внаслідок активних бойових дій, накладення арешту, протиправні дії третіх осіб, мають надзвичайний, непередбачуваний та невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань та дій заявника і мають прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом неможливості виконання перевізниками та декларантами зобов`язань у встановлені строки.

У вказаному висновку Вінницька Торгово-промислова палата у Висновку підсумувала, що враховуючи умови Угоди, невиконання особами, відповідальними за вивезення вантажів та сплату митних платежів за вантажними деклараціями, серед яких №805152-U15-1000558, за даних обставин не є гарантійним випадком, оскільки зобов`язана особа не виконала зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили.

Враховуючи вище викладене, суд погоджується із позицією позивача стосовно того, що у перевізника виникли непередбачувані обставини, які завадили виконати свої зобов`язання щодо доставлення товарів, які переміщувалися під митним контролем у режимі транзит, у митницю призначення у визначений строк.

Крім того, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", який набрав чинності 01.10.2022, внесено зміни до МК України та п. 84 викладено в новій редакції Розділ X "Розділ X "Забезпечення сплати митних платежів".

Відповідно до даного розділу процедура направлення вимоги гаранту та з`ясування відповідних обставин невиконання зобов`язань є зовсім інша.

Так, статтею 317 МК України встановлено порядок надсилання запитів та отримання інформації митним органом, який здійснив випуск товарів.

Частиною 8 даної статті визначено, що у разі встановлення факту виникнення обов`язку із сплати митних платежів митний орган, який здійснив випуск товарів, вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів.

Частиною 2 статті 317-1 МК України визначено, що митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачається, що особа, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов`язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету. У разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно до статті 317-2 цього Кодексу (ч. 4).

Частина 1 статті 317-2 МК України передбачає, що митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами тільки у разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу.

Це положення кореспондується також з частиною 5 статті 293 МК України, якою визначено, що у разі невиконання або неповного виконання особами, зазначеними у частинах першій і третій цієї статті, протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 статті 308 цього Кодексу, обов`язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.

Отже, чинною на час винесення спірної вимоги редакцією МК України був встановлений інший порядок дій митного органу, а саме: передбачається обов`язок митного органу спочатку надіслати вимогу про сплату митних платежів особам, зазначеним у ст. 293 МК України (декларант та інші особи, відповідальні за дотримання митного режиму) і тільки у випадку невиконання цієї вимоги цими особами, митний орган має право направити відповідну вимогу гаранту.

Разом із тим, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів надсилання вимоги про сплату митних платежів особам, визначеним ст. 293 МК України, суд вважає, що відповідачем порушено порядок винесення та надсилання спірної вимоги.

З огляду на усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги Одеської митниці №2 від 20.04.2023 про сплату належної суми митних платежів за гарантією.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Одеської митниці №2 від 20.04.2023 про сплату належної суми митних платежів.

Стягнути на користь Командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) сплачений судовий збір в сумі 4169 (чотири тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 58 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Командитне товариство "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес і Компанія") (вул. К. Василенка, 20, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 36150262)

Відповідач: Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44005631)

Повний текст рішення складено 29.08.2023.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна