Рішення

від 24.08.2023 по справі 200/3952/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2023 року Справа№200/3952/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 , представник позивача Балалаєва Р.С., подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:

- дії відповідача стосовно відмови позивачу в призначення пенсії за віком на пільгових умовах визнати неправомірними;

- рішення пенсійного органу №051330003303 від 27 січня 2023 року про відмову в призначенні пенсії скасувати;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу на підземних роботах позивача періоди роботи з 29.12.1998 по 20.01.2023 та період навчання у Горлівському технікумі Донецького державного університету з 01.09.1995 по 01.06.1999 і призначити останньому пенсію за віком на пільгових умовах з 20 січня 2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області №051330003303 від 27.01.2023 йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 розділу ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період протягом з грудня 1998 року по жовтень 2020 року, у зв`язку з тим, що за даними реєстру застрахованих осіб зазначене по-батькові « ОСОБА_3 » не відповідає паспортним даним заявника по-батькові « ОСОБА_4 », період навчання в Горлівському технікумі Донецького державного університету з 01.09.1995 по 01.06.1999. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області подало відзив на позову заяву, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи з грудня 1998 року по жовтень 2020 року, згідно з довідками, що підтверджують наявний трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 28.11.2014 №2/98, від 31.07.2015 №99 та від 28.10.2020 №01/404, оскільки довідки видані не на момент звернення за призначенням пенсії, також зазначено, що за даними реєстру застрахованих осіб зарахувати пільговий стаж неможливо, оскільки зазначено по батькові « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним, по батькові « ОСОБА_4 ». Крім того, для підтвердження наявного пільгового стажу до органів Пенсійного фонду України необхідно надати трудову книжку. Проте до заяви від 20 січня 2023 року додано лише вкладиш до трудової книжки від 29.12.1998 серії НОМЕР_1 без трудової книжки, з урахуванням приписів пункту 3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, останній вважається недійсним.

Також, відповідач зазначає, що статтею 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98- ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Оскільки, стаж на підземних роботах позивачем документально не підтверджено, відповідно і відсутні підставі для зарахуванням періодів навчання позивача до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

24 липня 2022 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позивачу поновлений строк звернення до суду.

24 липня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

20 січня 2023 року через веб-портал Пенсійного фонду України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав заяву про призначення пенсії за віком.

27 січня 2023 року Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №051330003303, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах.

Згідно з рішенням: вік заявника 43 років 09 місяців, до стажу роботи на підземних роботах не зараховано періоди роботи протягом грудня 1998 року жовтня 2020 року згідно з довідками, що підтверджують наявний трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 28.11.2014 №2/98, від 31.07.2015 №99 та від 28.10.2020 №01/404, оскільки довідки видані не на момент звернення за призначенням пенсії. За даними реєстру застрахованих осіб зарахувати пільговий стаж неможливо, оскільки зазначено по батькові « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним, по батькові « ОСОБА_4 ».

За даними «Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5)»

Прізвище, ім`я та по-батькові застрахованого - ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_2 ,

спеціальний стаж ОСОБА_1 за 1999 рік облікований за кодом ЗПЗ013Б1, за період з 2002 року по квітень 2017 року - за кодом ЗПЗ013А1, з травня 2017 року по вересень 2022 року - за кодом ЗПЗ014А1.

За даними картки фізичної особи-платника податків, яка видана Калінінським відділенням Горлівської ОДПІ, ОСОБА_1 отримав ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

За інформацією форми РС-право станом на дату звернення (23.01.2023) до страхового стажу ОСОБА_1 зараховані наступні періоди:

з 01.09.1995 по 01.06.1999 навчання у вищих/середніх навчальних закладах 3 роки 9 місяців 1 день;

з 26.10.2000 по 09.09.2001 за списком №1 0 років 10 місяців 14 днів;

з 10.09.2001 по 31.12.2003 за списком №1 2 роки 3 місяці 22 дня.

Згідно з дипломом НОМЕР_4 та додатком до нього ОСОБА_1 в 1995 вступив до Горлівського технікуму Донецького державного університету і в 1999 рік закінчив повний курс за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин», та здобув кваліфікацію гірничий технік-технолог.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні страхового, в тому числі пільгового, стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеними законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а після 01 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 статті 56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатур (пункт «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ).

За приписами статті 3 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (в редакції яка діяла на час закінчення позивачем в Горлівського технікуму Донецького державного університету, далі Закон №103/98-ВР) професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України.

Відповідно до статті 15 Закону №103/98-ВР випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії). Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі певного рівня акредитації, може присвоюватись кваліфікація «молодший спеціаліст».

Згідно зі статтею 17 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (в редакції яка діяла на час закінчення навчання позивача в Горлівського технікуму Донецького державного університету, далі Закон №103/98-ВР) професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

До професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну

освіту (стаття 18 вказаного Закону).

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону №103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до статті 43 Закону України від 23 травня 1991 року №1060-XII «Про освіту», який діяв на час закінчення позивачем Горлівського технікуму Донецького державного університету, вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Отже, час навчання позивача у вищому навчальному закладі, що мав місце до 1 січня 2004 року, має зараховуватись до страхового (загального трудового) стажу, і не підлягає зарахуванню до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Судом встановлено, що період навчання позивача в Горлівському технікумі Донецького державного університету зарахований відповідачем до страхового (загального трудового) стажу.

Таким чином, вимоги позивача про зарахування до страхового та пільгового стажу на підземних роботах періоду навчання в Горлівському технікумі Донецького державного університету не підлягають задоволенню.

Згідно зі статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, діяв в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1058 від 27.09.2022, (далі Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. […] Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників встановлені пунктами 20-22 Порядку №637.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Аналіз наведених положень Порядку №637 дозволяє суду дійти висновку, що уточнююча довідку підприємства для підтвердження спеціального стажу роботи подається у випадку, коли відсутня трудова книжка, і така довідка є належним та достатнім документом про стаж роботи, тобто для підтвердження наведених в ній даних немає потреби подавати які ще небудь документи.

Судом досліджені довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2/98 від 28.11.2014, яка видана Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном, №99 від 31.07.2015, яка видана Відособленим структурним підрозділом «Горлівська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», №01/404 від 28.10.2020, яка видана Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном.

В зазначених довідках вказані періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія, посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки.

Отже, відповідач протиправно не зарахував до страхового та пільгового стажу періоди роботи, зазначені в цих довідках.

Суд звертає увагу відповідача на те, що Порядок №637 не містить вимоги про те, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній мають видаватися на момент звернення за призначенням пенсії.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області № 051330003303 від 27.01.2023 року вбачається, що дані за період з грудня 1998 по жовтень 2020 рік, зазначені у системі персоніфікованого обліку, не враховано, оскільки по-батькові не відповідають паспортним даним заявника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794 затверджене Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення №794).

Згідно з пунктом 1 зазначеного Положення персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

В основі персоніфікованого обліку відповідно до пункту 3 Положення №794 лежить обов`язковість використання індивідуального ідентифікаційного номера даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів.

Пунктом 5 даного Положення передбачено, що персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.

Згідно з пунктом 6 Положення № 794 Пенсійний фонд та його органи на місцях додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення; проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема, перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості; у встановленому порядку притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні строків подання відомостей, а також подання неправдивих відомостей про фізичних осіб; видавати у межах своєї компетенції нормативні акти та здійснювати роз`яснення з питань організації персоніфікованого обліку, а також інші права, що випливають із завдань персоніфікованого обліку.

Уповноважений орган, відповідно до норм пункту 7 Положення № 794, створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб; забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат; надає фізичним особа відомості про них, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі їх зміни, несвоєчасного надходження страхового збору (внесків), перегляду розміру виплачуваної пенсії, її індексації, зміни умов надання соціальних послуг чи перегляду питання про можливості їх надання-інформує письмово у встановлені строки застраховану особу; надає роботодавцям допомогу в організації підготовки відомостей про фізичних осіб.

Відповідно до пункту 9 Положення №794 роботодавці мають право доповнювати та уточнювати подані до уповноваженого органу відомості про фізичну особу відповідно до законодавства.

Згідно з нормами пункту 10-12 Положення №794 роботодавці зобов`язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них та надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Фізична особа має право ознайомлюватися з відомостями про неї, внесеними до системи персоніфікованого обліку; у разі незгоди з відомостями, внесеними до системи персоніфікованого обліку, звертатися до уповноваженого органу із заявою про їх виправлення; вимагати від роботодавців повного та своєчасного подання до уповноваженого органу відомостей стосовно персоніфікованого обліку.

Фізична особа для отримання в майбутньому виплат з Пенсійного фонду повідомляє під час приймання її на роботу свій ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів і відомості, які вносяться до системи персоніфікованого обліку; повідомляє уповноважений орган та роботодавця про зміни у відомостях про неї стосовно персоніфікованого обліку; подає уповноваженому органу або роботодавцю документи, які підтверджують відомості про себе, що мають бути внесені до системи персоніфікованого обліку.

З «Індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5» вбачається, що по-батькові позивача невірно вказано, а саме « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 », як зазначено у паспорті громадянина України НОМЕР_5 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що в «Індивідуальних відомостях про застраховану особу форма ОК-5», вказаний РНОКПП позивача НОМЕР_2 , що дає змогу ідентифікації останнього. Крім того, позивачем при зверненні за призначенням пенсії надавалась копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Також, позивач має право на звернення до пенсійного органу з заявою про виправлення помилково зазначених в «Індивідуальних відомостей про застраховану особу формою ОК-5».

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Зазначений Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В період з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

В період з 16 січня 2003 року по 03 серпня 2016 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

З 03 серпня 2016 року застосовується Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152:

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

код ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років;

код ЗПЗ013Б1 - Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», і за результатами атестації робочих місць.

За наслідками судового розгляду встановлено, що в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України спеціальний стаж роботи в Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні (код ЄДРПОУ 00159456) з 2002 року по листопад 2014 року та на Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні (код ЄДРПОУ 00159462) з листопада 2014 року по вересень 2022 року, облікований за кодами ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А2.

Зайнятість на цих роботах дає право на призначення пільгової пенсії, але за певних умов.

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

31 березня 1994 року Кабінет Міністрів України постановою №202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Список №202).

Згідно зі Списком №202 право на пенсію незалежно від віку мають респіраторники, командири відділень і взводів, їх заступники (помічники) гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом, зайняті протягом повного робочого дня терміном не менше 25 років.

З аналізу вказаних положень законодавства можна дійти висновку, що позивач отримає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV за умови, якщо він був зайнятий безпосередньо повний робочий день не менше 25 років як респіраторник, командир відділення або взводу, їх заступник (помічник) гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом.

Обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ; суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 1жовтня 2019року у справі №804/3646/18 та від 21грудня 2019року у справі №663/574/17).

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд враховує вказані висновки Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)).

Під час судового розгляду даної справи не встановлено необхідних умов, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому вимога про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку (абзац 2 частини 3 статті 114 Закону №1058-IV) задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що рішення про відмову в призначенні пенсії №051330003303, прийняте 27 січня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, є протиправними та підлягає скасуванню.

Оскільки права позивача порушені, але прийняття рішення на користь останнього, в тому числі щодо зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень територіального органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не використав надані йому повноваження для вирішення питання про призначення пенсії, про які було зазначено в рішенні, що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом, судовий збір, сплачений останнім, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статі 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 48, 72-77, 90, 132, 133, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (юридична адреса: 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄРДПОУ 13844159, e-mail: post@mk.pfu.gov.ua) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії №051330003303, прийняте 27 січня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 20 січня 2023 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Повний текст рішення складено 24 серпня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко