Рішення

від 29.08.2023 по справі 320/10034/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 року № 320/10034/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» звернулось до суду з позовом, в якому, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2022 № UA408000/2022/000026/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000812.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновки митного органу про те, що умови Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 містять розбіжності та про те, що узгоджена сторонами вартість товару не включає витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо, протирічать визначеним умовам СРТ Інкотермс 2020, а також законодавчо закріпленим принципам свободи зовнішньоекономічної діяльності, зокрема щодо змісту та форми договору, та, відповідно, не може слугувати підставою прийняття оскаржуваного рішення. Позивач зазначає, що безпідставними є доводи відповідача про неподання під час митного оформлення документу «SWIFT № TCZBTR2A», оскільки інформація «SWIFT № TCZBTR2A» є частиною банківських реквізитів, необхідних для оплати за поставлені товари та жодним чином не є окремим документом - квитанцією про оплату товару. Також позивач вважає необґрунтованими доводи митного органу про те, що додатково наданий прайс-лист не містить відомостей, до якої країни і до якого місця призначення пропонується продукція за цінами СРТ, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, а чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) та/або невідповідність, на думку митного органу, його змісту не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Наприкінці, позивач зазначив, що всупереч приписам чинного законодавства України в рішенні про коригування митної вартості № UА498000/2022/000026/2, відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також жодним чином документально не підтверджено інформацію, що використовувалась при здійсненні коригування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн.

До суду від позивача надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви від 21.04.2023 та клопотання від 26.04.2023 про зменшення позовних вимог.

У клопотанні про зменшення позовних вимог позивач просив суд залишити без розгляду вимогу нематеріального характеру щодо визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000812.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Крім того, відповідач зазначив, що до митного оформлення позивачем не подано жодного платіжного доручення, квитанції, що підтвердило б сплачену за товар суму коштів. Отже, у митного органу була відсутня можливість перевірити правильність проведення декларантом розрахунку митної вартості товару.

У свою чергу, позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не мав підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості протиправним.

Щодо заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд зазначає таке.

Позивачем 26.04.2023 подано до суду заяву про зміну позовних вимог, якою позовні вимоги зменшені та викладені в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2022 № UA408000/2022/000026/2.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Пунктом ч. ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для не прийняття уточнених позовних вимог позивача та письмових пояснень представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2022 між ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» та компанією «LLC HASAN ВАВА ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI» (Турецька Республіка) (далі: «HASAN ВАВА LTD.STI») укладено контракт № TR-3-19/07/22, відповідно до якого компанія «LLC HASAN ВАВА ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.» (постачальник) зобов`язується поставити, а покупець - ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» прийняти та належним чином сплатити фрукти овочі, в подальшому Товар (п. 1.1).

Товар за даним Контрактом поставляється Продавцем на умовах ОРТ Київ, Україна відповідно до умов Інкотермс 2010 (п. 3.1).

Сторони визнають, що умови постачання, ризик загибелі та/або пошкодження Товару, умови страхування та проведення митних процедур підпорядковуються Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2020 (п.3.1).

Умови поставки, а також вид транспорту оговорюються Сторонами в Інвойсах до даного Контракту (3.3).

Ціни на товари встановлюються в Доларах США та розуміються на умовах Інкотермс 2020 (4.2). Вартість пакування додана до ціни Товару (п. 4.3).

Строк оплати за поставлений товар не повинен перевищувати 365 календарних днів з моменту оформлення ВМД. Покупець може здійснювати передплату за Товар згідно з інвойсами наданими Продавцем (п. 5.4).

24.08.2022 до Чернівецької митниці з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «кавуни свіжі», країна виробництва Туреччина, виробник HASAN ВАВА ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI, одержувачем якого виступало TOB «КИЇВ ФУД КОМПАНІ», подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA408020/2022/034316 (далі МД № UA408020/2022/034316).

Разом із МД до митниці подані документи, зазначені в гр. 44 МД, серед яких:

1. Фактура від 16.08.2022 № IHR2022000000016 на суму 5 970,00 дол. США, виставлений продавцем та виробником товару - компанією «HASAN ВАВАLTD.STI» для TOB «КФК» (код 0380);

2. Контракт від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22, укладений ТОВ «КФК» з компанією «HASAN BABA LTD.STI» (код 4104);

3. CMR № б/н від 17.08.2022 (код 0730);

4. Фітосанітарний сертифікат від 17.08.2022 № ЕС/TR А 4664631 (код 0851);

5. Сертифікат походження товару від 17.08.2022 № V 0092852 (код 0861);

6. Копію експортної декларації від 17.08.2022 № 22160100ЕХ00081310 (код 9610)

24.08.2022 декларанту направлено запит про надання додаткових документів, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- каталоги, прайс-листи виробника товару, який є стороною зовнішньоекономічного договору;

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати).

24.08.2022 на запит митного органу митним брокером ФОП ОСОБА_1 листом повідомлено про те, що разом з електронною митною декларацією UA408020/2022/034316 від 24.08.2022 подано такі документи:

1. Рахунок, що підтверджує вартість товару № IHR2022000000016 від 15.08.2022;

2. Контракт зовнішньоекономічної діяльності MTR-3-19/07/22 від 19.07.2022;

3. CMR №б/н від 17.08.2022;

4. Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 4664631 від 17.08.2022;

5. Сертифікат про походження товару №V 0092852 від 17.08.2022;

6. Копію митної декларації країни відправлення №22160100ЕХ00081310 від 17.08.2022;

Додатково для підтвердження заявленої фактурної вартості товару надано прайс-лист продавця від 01.08.2022, дійсний до 01.10.2022.

Також ФОП ОСОБА_1 в листі повідомив, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості надати немає можливості.

24.08.2022 щодо товару «кавуни свіжі», заявленого за МД № UA408020/2022/034316 Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості № UA408000/2022/000026/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000812 (далі картка відмови № UA408020/2022/000812).

24.08.2022 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості № UA408000/2022/000026/2 та вимог картки відмови № UA408020/2022/000812, Позивачем подано МД ІМ/40/ДЕ № UA408020/2022/034470, за якою товари - «кавуни свіжі» оформлено та випущено у вільний обіг.

Митне оформлення товару «кавуни свіжі» та випуск у вільний обіг проведено, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправним, ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 23 ст. 4 МК України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з п. 5 ст. 4 МК України випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: (1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; (2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; (3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право зокрема (1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; ... (4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів; ... (6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ... (8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) - основний метод - щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний», орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

Як вбачається з гр. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000026/2 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості»:

«Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п. 4.3. поданого контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 зазначено «Вартість упаковки включена у вартість товарів», при цьому нічого не вказано про включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо. А відповідно до поданої митної декларації, зазначені умови поставки - СРТ Київ, Україна, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

- у п. 6.2 контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 вказано, що перелік товаросупровідних документів міститься у інвойсах, що додаються до контракту. Так, у Рахунку-фактурі від 15.08.2022 № IHR2022000000013 в переліку документів зазначено SWIFT № TCZBTR2A, але його до митного оформлення не подано, хоча відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ даний документ підтверджує митну вартість товару, тобто його подання до митного оформлення є обов`язковим.

Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- каталоги, прайс-листи виробника товару, який є стороною зовнішньоекономічного договору;

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково подано прайс-лист б/н (даний документ не взятий до уваги оскільки у ньому зазначено, що компанія пропонує продукцію за цінами СРТ, при цьому не зазначено до якої країни і до якого місця призначення дана пропозиція. Також зазначено що в ціну товару входить загрузка на території Туреччини, тобто транспортування, маркування, тощо в ціну товару не входить).

Враховуючи зазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару.

У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними(аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товарів: МД № UA209140/2022/78694 від 05.08.2022 «КАВУНИ СВІЖІ, призначені для громадського харчування, не в первинній упаковці», рівень митної вартості 0,6 $/кг.».

Щодо не включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування тощо, суд зазначає, товаросупровідні документи та Контракт від 19.07.2022 № TR-3- 19/07/22 не містять недоліків щодо умов поставки товарів, а наведена підстава не може слугувати для прийняття оскаржуваного рішення, виходячи з такого.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки;

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Інкотермс - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями та комерсантами з усього світу як тлумачення найбільш прийнятних у міжнародній торгівлі термінів.

Сфера дії Інкотермс розповсюджується на права і обов`язки сторін за договором купівлі-продажу у частині постачання товарів (умови постачання товарів).

У передмові до тексту Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс Генеральний секретар Міжнародної торгової палати Марія Ліванос Каттауї зазначає, що Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі.

Посилання на Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Термін СРТ - «Фрахт.перевезення оплачені до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Термін СРТ зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту і може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

За умовами СРТ до обов`язків продавця належить (А):

А.1. Надання товару відповідно до договору - Продавець зобов`язаний відповідно до договору закупівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок-фактуру чи еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, що можуть знадобитися за умовами договору закупівлі-продажу.

Б1. Загальні обов`язки покупця - Покупець зобов`язаний сплатити ціну товару, як це передбачено у договорі купівлі-продажу.

А3. Договори перевезення та страхування:

a) Договір перевезення - Продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору перевезення товару від зазначеного пункту поставки, якщо він визначений, або від місця доставки до зазначеного місця призначення або, якщо це узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця та передбачати перевезення у звичайно прийнятому напрямку та звичайним способом. Якщо конкретний пункт не узгоджений або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати пункт поставки або пункт у узгодженому місці призначення, який найбільше підходить для його цілей;

b) Договір страхування - У продавця немає обов`язку перед покупцем щодо укладання договору страхування. Проте продавець зобов`язаний надати покупцю на його прохання, на його ризик та за його рахунок (за наявності витрат) інформацію, необхідну покупцю для отримання страхування.

Б3. Договори перевезення та страхування (обов`язки покупця):

a) Договір перевезення - у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладання договору перевезення

b) Договір страхування - у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладання договору страхування. Однак покупець зобов`язаний надати продавцю, на його прохання, необхідну для укладання договору страхування інформацію.

А.6. Розподіл витрат - Продавець зобов`язаний сплатити:

a) усі витрати, що стосуються товару, до моменту його поставки відповідно до пункту А4, за винятком витрат, що оплачуються покупцем, як це передбачено в пункті Б.6; і

b) фрахт та інші зазначені у пункті А3а) витрати, включаючи витрати на навантаження товару та будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару у місці призначення, які покладені на продавця за договором перевезення; і

c) у разі потреби витрати на виконання митних формальностей, необхідних для вивезення товару, а також мита, податки та збори, що сплачуються при експорті, а також витрати на його перевезення через треті країни, якщо вони за умовами договору перевезення покладені на продавця.

А.9. Перевірка - упакування - маркірування - Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідної для постачання товару відповідно до пункту А4, а також витрати на інспектування товару перед відвантаженням, яке наказує влада країни вивезення.

Продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку товару, крім випадків, як у цій галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати зазначений у договорі товар без упаковки. Продавець може запакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не сповістить продавця про специфічні вимоги до упаковки. Маркування упакованого товару має бути здійснено належним чином.

Отже, за умовами СРТ на продавця покладено витрати щодо перевезення, завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Крім того, за умовами СРТ як продавець, так і покупець не мають визначених зобов`язань щодо укладання договору страхування.

Сторони при укладанні Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 скористалися правом використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, та з метою визначення прав і обов`язків сторін використали правила Інкотермс 2020 (п. 3.1).

Пунктами 3.3 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 передбачено, що Умови поставки, а також вид транспорту оговорюються Сторонами в Інвойсах до даного Контракту.

У Фактурі від 16.08.2022 № IHR2022000000016, яка подана до митного оформлення в таблиці в графі «Teslim Sart?» (перекл. - умови доставки) зазначено СРТ, а в графі «Not:» (перекл. - примітки) зазначено «TESLIM SEKLI : СРТ/KIEV/», що в перекладі означає умови доставки : СРТ/Київ.

Отже, товари поставляються на умовах СРТ - Київ, відповідно до яких витрати щодо перевезення, завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця.

Внесене до умов Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 положення про те, що ціна товару включає вартість упаковки (п. 4.3) є уточненням формування ціни товару та жодним чином не протирічать базисними умовам поставки СРТ Інкотермс 2020.

За умовами поставки СРТ Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку товару, а п. 4.3 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 лише підтверджує той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається та не підлягає додаткової оплати покупцем.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що висновки митного органу про те, що умови Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 містять розбіжності та про те, що узгоджена сторонами вартість товару не включає витрат на навантаження, розвантаження, транспортування тощо, суперечить визначеним умовам СРТ Інкотермс 2020, відповідно до яких продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору перевезення товару від зазначеного пункту поставки, .... на звичайних умовах за рахунок продавця (A3.а), сплатити фрахт та інші зазначені у пункті А3а) витрати, включаючи витрати на навантаження товару та будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару у місці призначення, які покладені на продавця за договором перевезення (А6) та власним коштом забезпечити упаковку товару (А9), а також законодавчо закріпленим принципам свободи зовнішньоекономічної діяльності, зокрема щодо змісту та форми договору, та, відповідно, не може слугувати підставою прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо доводів митного органу про зазначення у Рахунку-фактурі від 15.08.2022 № IHR2022000000013 в переліку документів - SWIFT № TCZBTR2A, та не подання його до митного оформлення, суд зазначає, що таке твердження митного органу суперечить фактичним обставинам, оскільки Інформація «SWIFT № TCZBTR2A» в фактурі від 16.08.2022 № IHR2022000000013 наявна в розділі «Not:», де зазначено «Not : ... ARACI BANKA : ZIRAAT BANKASI FETHIYE LIKYA SUBESI / IBAN NO : TR59 0001 0021 4992 1850 1250 04 /SWIFT: TC28TR2A I ...», що в перекладі означає: «Примітка: ... ПРОМІЖНИЙ БАНК: ZIRAAT BANK FETHIYE LIKYA BRANCH / IBAN NO: TR59 0001 0021 4992 1850 1250 04 /SWIFT: TC28TR2A/ ......»

Тобто, інформація «SWIFT № TCZBTR2A» є частиною банківських реквізитів, необхідних для оплати за поставлені товари та не є окремим документом - квитанцією про оплату товару.

Щодо доводів митного органу про неподання запитуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, суд зазначає наступне.

На запит митниці листом від 24.08.2022 повідомлено, що разом з електронною митною декларацією UА408020/2022/034316 від 24.08.2022 подано такі документи:

1. Рахунок, що підтверджує вартість товару № IHR2022000000016 від 15.08.2022;

2. Контракт зовнішньоекономічної діяльності MTR-3-19/07/22 від 19.07.2022;

3. CMR №б/н від 17.08.2022;

4. Фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 4664631 від 17.08.2022;

5. Сертифікат про походження товару №V 0092852 від 17.08.2022;

6. Копію митної декларації країни відправлення №22160100ЕХ00081310 від 17.08.2022;

Також декларантом додатково подано прайс-лист від 01.08.2022, однак даний документ митним органом не взятий до уваги.

Крім того, до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від М22160100ЕХ00081310 від 17.08.2022, яка в розумінні п. 7 ч.3 ст. 53 МК України є документом, що підтверджує заявлену митну вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК країни закріплено, що встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль, правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду України у від 31.03.2015 (справа № 21-127а15), в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2021 (справа № 826/16699/16), від 19.03.2021 (справа № 820/5525/16), від 03.06.2021 (справа № 826/11011/16), від 15.02.2022 (справа № 809/315/17).

Крім того, відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в узагальненні практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв`язку із заявленням товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, а також за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості та для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Митна вартість товару «кавуни свіжі», заявленого за МД № 23UA100190551507U1, визначено за основним методом - за ціною контракту.

Декларантом для підтвердження митної вартості, в тому числі і додатково, надано:

1. Фактура від 16.08.2022 № IHR2022000000016 на суму 5 970,00 дол. США, виставлений продавцем та виробником товару - компанією «HASAN ВАВА LTD.STI» для ТОВ «КФК» (код 0380);

2. Контракт від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22, укладений ТОВ «КФК» з компанією «HASAN ВАВА LTD.STI» (код 4104);

3. CMR № б/н від 17.08.2022 (код 0730);

4. Фітосанітарний сертифікат від 17.08.2022 № ЕС/TR А 4664631 (код 0851);

5. Сертифікат походження товару від 17.08.2022 № V 0092852 (код 0861);

6. Копія експортної декларації від 17.08.2022 № 22160100ЕХ00081310 (код 9610);

7. Прайс-лист продавця від 01.08.2022 (надано додатково на запит митного органу).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість товару відповідає відомостям, зазначеним в фактурі від 16.08.2022 № ІНН2022000000016, експортній декларації країни відправлення від 17.08.2022 № 22160100ЕХ00081310, умовам поставки (СРТ Київ), визначеним в фактурі від 16.08.2022 № ІНН2022000000016 та експортній декларації від 17.08.2022 № 22160100ЕХ00081310, а подані до митного оформлення документи є достовірними та не містять розбіжностей.

Щодо прайс-листа від 01.08.2022, суд зазначає таке.

Як зазначалось, в оскаржуваному рішенні встановлено: «Декларантом додатково подано Прайс-лист б/н (даний документ не взятий до уваги оскільки у ньому зазначено, ще компанія пропонує продукцію за цінами СРТ, при цьому не зазначено до якої країни і до якого місця призначення дана пропозиція. Також зазначено що в ціну товару входить загрузка на території Туреччини, тобто транспортування, маркування, тощо в ціну товару не входить)».

Суд зазначає, що наданий прайс-лист від 01.08.2022 є документом, який відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України є додатковим, його подання для підтвердження митної вартості товарів не є обов`язковим.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, в комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів. Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, збігається з задекларованою позивачем ціною товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Отже, прайс-лист є комерційним документом, він не є розрахунковим документом, а тому, незалежно від дати його видачі, не є доказом взаєморозрахунків між сторонами контракту.

Тож, така позиція митного органу не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу про ненадання позивачем відповідно до ст. 53 МК України висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 3 МК України за наявності підстав Митний орган може вимагати подання зокрема висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

На думку суду, неподання такого документа не може бути підставою для коригування митної вартості товару, адже положення ч. 4 ст. 53 МК України передбачають, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. Якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15, зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, ненадання позивачем висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Разом з тим, у рішенні про коригування митної вартості № UА408000/2022/000026/2, крім номеру та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, жодної інформації не зазначено, тоді як митний орган повинен був навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також жодним чином документально не підтверджено інформацію, що використовувалась при здійсненні коригування.

Зокрема з тексту рішення неможливо встановити чи враховано якість товарів, репутація цих товарів на ринку; чи є вони комерційно взаємозамінними; чи скориговано відповідну вартість відповідно кількості і тих же комерційних рівнів, що й оцінювані товари; чи здійснено співвідношення умов поставки та складових митної вартості, які включено у вартість операції, на підставі якої здійснюється коригування; чи використано найменшу митну вартість, товар якого виробника взято за основу для коригування; чи здійснене коригування відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України, тобто на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню; чи митна вартість за відповідною митною декларацією, яка береться за основу, не була відкоригована митним органом або ж рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Отже, відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, постанові від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17, постанові від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, постанові від 21 січня 2020 року у справі №813/2719/15, висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 МК України митний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний, у рішеннях про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо: у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Верховним Судом з цього приводу напрацьована стала практика, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у постанові від 18.12.2018 у справі № 820/7133/15 Верховний Суд підтримав суди першої та апеляційної інстанцій:

«Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п 'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару».

Такий підхід Верховного Суду узгоджується з положеннями п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також слід зазначити, що пунктом 3.2. Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» передбачено: «суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».

На переконання суду, заявлена ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» митна вартість товарів підтверджується поданими документами. Однак, митницею в рішеннях про коригування не наведено обґрунтованих пояснень з приводу того, як виявлені розбіжності чи відсутність документів впливають на митну вартість товарів.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем протиправно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією № 114 від 25.04.2023.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Чернівецької митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2022 № UA408000/2022/000026/2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 44672945) судовий збір у сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці (код з ЄДРПОУ: 43971359).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.