ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/5382/22 пров. № А/857/8635/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву адвоката Кузя Андрія Петровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан 100», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №300/5382/22 за адміністративним позовом №300/5382/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан 100» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
23.12.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0062610410 від 06.12.2022 про застосування штрафу в розмірі 3380,40 гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №0062610410 від 06.12.2022, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан 100» штраф в розмірі 3380,40 гривень, за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
24 липня 2023 року на адресу суду надійшла заява адвоката Кузя Андрія Петровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан 100», в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 5904,8 грн.
У відповідь на подану заяву Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало заперечення, в якому просить відмовити повністю у задоволенні заяви з огляду на неспівмірність заявлених до відшкодування витрат із виконаною роботою адвокатом. Мотивація заяви зводиться до цитувань зположень процесуального закону щодо питань розподілу судових витрат, уривків рішень Європейського суду з прав людини, поицій Верховного Суду в окремих справах та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вважає, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню, оскільки заявником не надано доказів оплати таких послуг.
Розгляд справи №300/5382/22 апеляційний суд здійснив у порядку письмового провадження, а відтак вирішення питання про ухвалення додаткового рішення здійснюється також у письмову провадженні.
Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може, до закінчення судових дебатів у справі, подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Судом з`ясовано, що на підтвердження понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Урбан 100» витрат на професійну правничу допомогу його представник надавав наступні докази:
-договір про надання правової (правничої допомоги) №03/11/22 від 03.11.2019 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Урбан 100» та Адвокатським об`єднанням «Правнича компанія «Константа» в особі Голови, учасника об`єднання Кузя Андрія Петровича (далі Договір);
- ордер на надання правничої (правової) допомоги;
- рахунок-фактура №20.07.23 від 20.07.2023 із найменуванням виконаної роботи відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області у справі №300/5382/22;
- платіжна інструкція №314 від 24.07.2023 на суму 5904,8 грн.
- акт наданих послуг до Договору.
За змістом Акту на виконання Договору позивачу було надано наступні послуги:
-складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №300/5382/22 (к-сть год 2,2, ціна 2684 грн, сума 5904,8 грн)
В Акті також зазначено, що розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги згідно цього акту становить 5904, 8 грн, які клієнт зобов`язується сплатити на поточний рахунок Об`єднання не пізніше 30-ти днів.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зі змісту вказаних положень випливає, що судом, який може ухвалити додаткове судове рішення щодо судових витрат є суд, який ухвалив судове рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції у цій справі постановою від 20.04.2023 не змінював та не ухвалював нове рішення, а відтак не є судом, який може вирішити питання щодо відшкодування позивачу суми судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої та касаційної інстанції. Апеляційний суд може вирішити питання щодо судових витрат, які поніс учасник справи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у даному випадку витрати, які стосуються підготовки відзиву від 25.02.2023 року.
Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ботацці проти Італії). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Проаналізувавши надані позивачем докази понесених судових витрат, а також доводи заперечення відповідача, суд приходить до висновку про необґрунтованість позиції відповідача з огляду на наступне.
Позиція відповідача ґрунтується лише на цитування нормативно-правових актів та судових рішень, загальній незгоді із заявою заявника. При цьому відповідач жодним чином не конкретизує з покликанням на факти та документи, які на його думку, спростовують позицію заявника. Аргумент відповідача про те, що заявник не довів факт понесених позивачем витрат, оскільки не надав підтверджуючих документів, на думку суду, не заслуговує на увагу, так як спростовується наявними у матеріалах справи письмовими доказами. До того ж, з огляду на умови Договору, зміст Акту наданих послуг в контексті термінів і умов оплати виконаних робіт, суд вважає, що позивач поніс судові витрати, оскільки враховуючи договірні зобов`язання повинен сплатити відповідний гонорар адвокатському об`єднанню.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви адвоката Кузя Андрія Петровича.
Керуючись ст. 132, 139, 229, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
заяву адвоката Кузя Андрія Петровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан 100», про ухвалення додаткового судового рішення у справі №300/5382/22 задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову у справі № 300/5382/22.
Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан 100» (ЄДРПОУ 39461424) судові витрати у розмірі 5904 (п`ять тисяч дев`ятсот чотири) грн 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2023 |
Оприлюднено | 01.09.2023 |
Номер документу | 113128070 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довга Ольга Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні