Ухвала

від 28.08.2023 по справі 760/19136/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19136/23

2-з/760/365/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків,

В С Т А Н О В И В:

21.08.2023 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, якою просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Лебедівська «Лебедівка» садівницьке товариство, кадастровий номер:3221884000:33:021:0318 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252426032218, номер запису про право власності 4014314), та на два садових будинки з надвірними побудовами, загальною площею 345,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 227947932218, номер запису про право власності 4014908), що належать на праві власності ОСОБА_1 .

В обгрунтування заяви вказує, що предметом позову є стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 25.05.2017 по 10.05.2018 позивачем на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховувались грошові кошти за платіжними дорученнями на загальну суму 2 500 000,00 грн. На думку позивача, кошти, отримані ОСОБА_1 без жодної правової підстави та підлягають стягненню як безпідставно отримані.

Оскільки, на думку позивача, відповідач законно зобов`язана повернути грошові кошти, які отримала, вважає, що існує ймовірність відчуження відповідачем майна, про накладення арешту на яке ставиться питання, з метою невиконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Так, відповідач неодноразово намагалась продати майно з метою уникнути виконання грошового зобов`язання. Зазначене підтверджується розміщенням в Інтернеті останньою об`яв про продаж майна.

Враховуючи наведене, просить задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підстави вимог своєї заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачів, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за їх позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Частина третя статті 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 7 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20 (провадження № 61-9451св20) та від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18 (провадження № 61-6066св19).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є вимоги до відповідача про повернення безпідставно набутих коштів, а також 3% річних та інфляційних втрат. Так, позивач у своєму позові просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Груп С» безпідставно набуті грошові кощти в сумі 2 500 000,00 грн., 3% річних у розмірі 427 443,29 грн., 1 875 597,33 грн. інфляційних втрат.

З долученого до заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2022, вбачається, що квартиру АДРЕСА_2 , на яку позивач просить накласти арешт, належить відповідачу ОСОБА_2 .

З долученого до заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2023, вбачається, що земельна ділянка за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Лебедівська «Лебедівка» садівницьке товариство, кадастровий номер:3221884000:33:021:0318 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252426032218, номер запису про право власності 4014314), а також два садових будинки з надвірними побудовами, загальною площею 345,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 227947932218, номер запису про право власності 4014908), належать на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .

Позивач зазначає про те, що за час розгляду справи судом відповідач неодноразово намагалась продати майно з метою уникнути виконання грошового зобов`язання. Зазначене підтверджується розміщенням в Інтернеті відповідачем об`яв про продаж майна.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про достатність підстав для вжиття заходів забезпечення.

Разом з тим, суду не надано доказів необхідності забезпечення позову шляхом накладення саме арешту на нерухоме майно, тому з урахуванням вимог розумності, суд вважає за можливе вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки та двох садових будинків з надвірними побудовами, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову у такий спосіб не завдає шкоди ОСОБА_1 , оскільки заборона відчуження нерухомого майна лише тимчасово перешкоджає останній користуватися своїм майном в повній мірі, а саме правом його відчуження.

З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків - задовольнити частково.

Заборонити відчуження земельної ділянки, площею 0,119 га за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Лебедівська «Лебедівка» садівницьке товариство, кадастровий номер:3221884000:33:021:0318 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252426032218, номер запису про право власності 4014314), що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заборонити відчуження двох садових будинків з надвірними побудовами, загальною площею 345,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 227947932218, номер запису про право власності 4014908), що належать на праві власності ОСОБА_1 .

У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С», код ЄДРПОУ 39778449, адреса: 46003, м.Тернопіль, вул.Крушельницької Соломії, 55, оф.61.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: І.А.Усатова