Ухвала

від 29.08.2023 по справі 740/5382/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/5382/23

Провадження № 1-кс/740/1067/23

УХВАЛА

29 серпня 2023 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонногосуду Чернігівськоїобласті ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,

за участю слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчогоНіжинського РВПГУ НПв Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна,погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні від 10 серпня 2023року №12023270300001090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

установив:

У поданому до суду клопотанні ставиться питання про накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний номер НОМЕР_1 площею 0,5810 га, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є державною власністю та розташована на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, що межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017, та посів сільськогосподарської культури соняшнику урожаю 2023 року на ній, який засіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками; земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний номер НОМЕР_2 , площею 0,2783 га, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є державною власністю та розташована на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045, та на посів сільськогосподарської культури кукурудзи урожаю 2023 року, на ній, який засіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками із забороною службовим особам підприємств, установ, організацій, фізичним та юридичним особам, в тому числі і ТОВ«Агрофірма «Лосинівська» (код ЄДРПОУ 14249542, адреса: вул. Шевченка, 1, смт Лосинівка, Ніжинського району, тел. моб. 0503109026), які здійснюють обробіток земельних ділянок з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016, 7423355400:08:001:0045 та вирощування на вказаних земельних ділянках посівів зернових та олійних культур, чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії зі зміни властивостей земельної ділянки, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення кургани ІІ-І тис. до н. е., охоронний номер НОМЕР_1 площею 0,5810 га, та земельної ділянки, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології кургани ІІ-І тис. до н. е., охоронний номер НОМЕР_2 , площею 0,2783 га, а саме: скошування посівів зернових та олійних культур, знищення посів у інший спосіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що 10.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270300001090 внесено відомості за фактом самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення, які розташовані на південь від околиці смт Лосинівка Лосинівської територіальній громади Ніжинського району та межують із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017 та 7423355400:08:001:0045, використовуються для вирощування сільськогосподарських культур урожаю 2023 року, визначено попередню правову кваліфікацію за ч. 2 ст.197-1 КК України та розпочато досудове розслідування.

Під час досудового розслідування з метою з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, слідчим направлено запити до Департаменту культуриі туризму,національностей тарелігій Чернігівськоїобласної державноїадміністрації про отримання відомостей про те, чи межують із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017 та 7423355400:08:001:0045 земельні ділянки історико-культурного призначення, на яких розміщені пам`ятки археології.

Згідно злистом Департаментукультури ітуризму,національностей тарелігій Чернігівськоїобласної державноїадміністрації земельнаділянказ кадастровимномером7423355400:09:001:0016напівднімежує зпам`яткоюархеологіїмісцевого значеннякурганомІІ-Ітис.дон.е.,охоронний№463-Чр; розташована за 0,8 км на південь від молочно-тваринницької ферми на південній околиці смт Лосинівка; взятий на облік наказом управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації від 30.09.2008 № 252; наказом Міністерства культури України від 30.05.2013 № 468 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7423355400:09:001:0017 на півночі межує із вказаною пам`яткою археології місцевого значення курганом ІІ-І тис. дон.е., охоронний № 463-Чр; розташована за 0,8 км на південь від молочно-тваринницької ферми на південної околиці смт Лосинівка; взятий на облік наказом управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації від 30.09.2008 №252; наказом Міністерства культури України від 30.05.2013 № 468 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

У межах земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045 розташований щойно виявлений об`єкт археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № 7536-Чр; розміщена за 1,3 км на південь від південної околиці смт Лосинівка; взятий на облік наказом Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації від 12.12.2011 № 276.

Досудовим розслідуванням установлено, що власники земельних ділянок з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016, 7423355400:08:001:0045 надали їх в оренду ПП «АГРОПРОГРЕС».

Допитаний під час досудового розслідування директор ПП «Агропрогрес» - ОСОБА_5 надав показання про те, що з 2017 року ПП«Агропрогрес» не проводить вирощування сільськогосподарських культур і не здійснює обробіток вказаних земельних ділянках з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016 та 7423355400:08:001:0045, оскільки у 2017 році було проведено обмін права користування земельними ділянками з ТОВ АФ «Лосинівська», на підтвердження чого надав копію протоколу щодо врегулювання обміну по користуванню землею з переліком кадастрових номерів земельних ділянок між ПП «Агропрогрес» та ТОВ АФ «Лосинівська».

Таким чином, установлено, що обробіток земельних ділянок з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016 та 7423355400:08:001:0045 та вирощування на них посівів зернових та олійних культур фактично здійснюється ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» (код ЄДРПОУ 14249542, адреса: вул. Шевченка, 1, смт Лосинівка Ніжинського району).

25.08.2023 слідчим з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, підтвердження чи спростування факту самовільного захоплення земельних ділянок історико-культурного проведено огляд земельних ділянок, на яких розташовані нерухомі пам`ятки археології кургани ІІ-І тис. до н. е., охоронні номери 463-Чр та 7536-Чр.

Під час проведення огляду встановлено, що земельна ділянка, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний номер НОМЕР_1 , що межую є із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017 та має площу 0,5810 га, використовується для вирощування посіву сільськогосподарської культури соняшнику урожаю 2023 року, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками. Земельна ділянка, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний номер НОМЕР_2 , що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045 та має площу 0,2783 га, використовується для вирощування посіву сільськогосподарської культури кукурудзи урожаю 2023 року, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками.

Оскільки земельні ділянки, зайняті нерухомими пам`ятками археології, зберігають на собі сліди злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме: містять посів сільськогосподарської культури зі слідами проведення комплексу агротехнічних заходів з метою доведення посіву до стадії дозрівання, слідчим 25.08.2023 року під час огляду вилучено: земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № 463-Чр, що межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017, площею 0,5810 га, разом з посівом сільськогосподарської культури соняшнику урожаю 2023 року на ній; земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № 7536-Чр, що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045, площею 0,2783 га, разом з посівом сільськогосподарської культури кукурудзи урожаю 2023 року, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками.

Таким чином, у результаті огляду встановлено, що весною 2023 року невідома особа, діючи всупереч вимогам ст. 112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу їй у власність чи надання у користування земельних ділянок, та всупереч вимог ст. 32, 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом розорювання ґрунту, посіву сільськогосподарських культур соняшнику та кукурудзи врожаю 2023 року та вчинення комплексу агрономічних дій, спрямованих на доведення посіву до стадії дозрівання, вчинила самовільне зайняття земельних ділянок, зайнятих нерухомими пам`ятками археології місцевого значення курганів ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які розташовані в адміністративних межах Лосинівської селищної ради Ніжинського району, які відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України відноситься до особливо цінних земель.

У результаті вчинення злочину самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення, які розташовані на землях Лосинівської територіальної громади Ніжинського району, завдано шкоди державі в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області.

25.08.2023 постановою слідчого у кримінальному провадженні вищезазначені земельні ділянки, зайняті нерухомими пам`ятками археології, що розташовані на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, відповідно до вимог ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вказане нерухоме майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення самовільного захоплення земель історико-культурного призначення.

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, попередження незаконного відчуження земельних ділянок та їх втрати, проведення перевірок органами контролю щодо законності передачі вказаних земель у приватну власність, визначення розміру заподіяних збитків та встановлення винних осіб, слідчий просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити.

Заслухавши слідчого, дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Із витягу з ЄРДР за № 12023270300001090 убачається, що 10.08.2023 до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області надійшов рапорт ДОП Ніжинського ВРП про те, що під час проведення профілактичних заходів з мешканцями Лосинівської територіальної громади Ніжинського району виявлено факт можливого самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення, які розташовані на південь від околиці с. Лосинівка та межують із земельними ділянками з кадастровими номерами: 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016 та 7423355400:08:001:0045 та використовуються для вирощування сільськогосподарської культури соняшнику врожаю 2023 року. Зазначені земельні ділянки історико-культурного призначення розміщені серед приватних ділянок і на даний час суцільним масивом засіяні.

Відповідно до протоколу огляду від 25.08.2023, під час огляду вилучено земельну ділянку, на якій міститься пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_1 , площею 0,5810 га, яка на півночі межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7423355400:09:001:0016, на півдні із земельною ділянкою з кадастровим номером 7423355400:09:001:0017 разом з посівом рослин сільськогосподарської культури соняшнику, що на ній росте, врожаю 2023 року; земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_2 , яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045, разом з посівом рослини сільськогосподарської культури кукурудза врожаю 2023 року, що на ній росте.

Вищевказаний огляд здійснювався з дозволу директора ПП «Агропрогрес» - ОСОБА_6 , який згідно із заявою добровільно надав працівникам поліції дозвіл на проведення огляду на земельних ділянках з кадастровим номерами: 1)7423355400:09:001:0017, власник ОСОБА_7 ; 2) 7423355400:09:001:0017, власник ОСОБА_8 ; 3) 7423355400:08:001:0045, власник ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; 4) 7423355400:08:001:0054, власник ОСОБА_11 , які перебувають в оренді у ПП «Агропрогрес» на підставі договорів з власниками земельних ділянок.

Водночас згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 24 серпня 2023року, ПП «Агропрогрес» не проводить вирощування сільськогосподарських культур і не здійснює обробіток вказаних земельних ділянок, оскільки у 2017 році було проведено обмін права користування земельними ділянками з ТОВ«Агрофірма «Лосинівка», на підтвердження чого надав копію протоколу щодо врегулювання обміну по користуванню землею з переліком кадастрових номерів земельної ділянки.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні начальника відділення СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_3 про визнання речовими доказами від 25.08.2023, земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_1 , площею 0,5810 га, що межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017, та посів сільськогосподарської культури соняшнику урожаю 2023 року на ній, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками, та земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № 7536-Чр, площею 0,2783 га, що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045, та посів сільськогосподарської культури кукурудзи врожаю 2023 року, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками, визнано речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди злочину та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12023270300001090.

Арештом майна, за змістом ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно дост.173КПК Українис лідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У ст.98КПКУкраїни зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст.2КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У ст. 1 КПК України вказано, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Нормою ст.41КонституціїУкраїни встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним (постанови ЄСПЛ від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 06листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (п. 42 рішення від 22 вересня 1994 року у справі «Антрішпроти Франції» (Hentrich v. France); п. 4962 рішення від 10травня 2007 року у справі «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п. 69, 73 рішення від 23вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

З урахуванням вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

За положеннями ст. 170173 КПК України арешт майна полягає в накладенні відповідних заборон на майно в тому його стані, в якому воно існує на час вирішення питання про арешт. Правова природа арешту майна полягає в його збереженні, зокрема, від перетворення.

Вирішуючи вказане клопотання, слідчий суддя керується тим, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям ст.98КПКУкраїни щодо речових доказів. Розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у клопотанні не зазначений, доказів на його підтвердження до клопотання не додано, що унеможливлює визначити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчим не наведено, з яких підстав власники мають бути настільки обмежені у своєму праві власності, а фактичний володілець (орендар) ПП«Агропрогрес» чи ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» (органом досудового розслідування не встановлено) посівами кукурудзи та соняшника (майбутнім врожаєм), не доведено чи співрозмірне буде таке втручання із завданими збитками, які наразі не встановлені.

Крім того,наявність уматеріалах провадженняпостанови слідчогопро визнанняречовими доказамиземельних ділянок з посівами врожаю не створює для слідчого судді обов`язку автоматично накласти арешт на це майно.

На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Виходячи з принципу диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3ст. 26 КПК України).

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 170 - 173, 175, 309,372, 392, 532 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого Ніжинського РВПГУ НПв Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна,погодженого прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні від 10 серпня 2023року №12023270300001090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повну ухвалу складено і підписано 30 серпня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1