Ухвала

від 27.09.2023 по справі 740/5382/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/397/23 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 серпня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023270300001090 від 10 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України. Слідчий суддя зазначив, що з поданих матеріалів не вбачає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що земельні ділянки і посіви врожаю відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а подане слідчим клопотання не свідчить, що на цьому етапі втручання у права та інтереси власника майна є виправданим і відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну і постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на вищевказане майно. Апелянт вказує, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна - держави, з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб не встановлено, так як дані земельні ділянки відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» є державною власністю, тому втручання у право власності держави на земельні ділянки є законним, виправданим та не є надмірним. Крім того, даний захід є необхідним для збереження речових доказів у провадженні, попередження незаконного відчуження земельних ділянок та втрати їх культурної цінності, проведення перевірок органами контролю щодо законності передачі вказаних земель у приватну власність, визначення розміру заподіяних збитків та встановлення винних осіб.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, Ніжинським РВП ГУ НП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023270300001090 від 10 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення, які розташовані на південь від околиці смт Лосинівка, Ніжинського району та межують із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016 та 7423355400:08:001:0045 земельні ділянки історико-культурного призначення, на яких розміщені пам`ятки археології.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов`язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

Водночас, КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе, зокрема, необхідність такого арешту.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу)); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує з матеріалів справи, 10.08.2023 до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області надійшов рапорт ДОП Ніжинського ВРП про те, що під час проведення профілактичних заходів з мешканцями Лосинівської територіальної громади Ніжинського району виявлено факт можливого самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення, які розташовані на південь від околиці с. Лосинівка та межують із земельними ділянками з кадастровими номерами: 7423355400:09:001:0017, 7423355400:09:001:0016 та 7423355400:08:001:0045 та використовуються для вирощування сільськогосподарської культури соняшнику врожаю 2023 року. Зазначені земельні ділянки історико-культурного призначення розміщені серед приватних ділянок і на даний час суцільним масивом засіяні.

Відповідно до протоколу огляду від 25.08.2023, під час огляду вилучено земельну ділянку, на якій міститься пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_1 , площею 0,5810 га, яка на півночі межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7423355400:09:001:0016, на півдні із земельною ділянкою з кадастровим номером 7423355400:09:001:0017 разом з посівом рослин сільськогосподарської культури соняшнику, що на ній росте, врожаю 2023 року; земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_2 , яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045, разом з посівом рослини сільськогосподарської культури кукурудза, врожаю 2023 року, що на ній росте.

Вищевказаний огляд здійснювався з дозволу директора ПП «Агропрогрес» - ОСОБА_8 , який згідно із заявою добровільно надав працівникам поліції дозвіл на проведення огляду на земельних ділянках з кадастровим номерами: 1) 7423355400:09:001:0017, власник ОСОБА_9 ; 2) 7423355400:09:001:0017, власник ОСОБА_10 ; 3) 7423355400:08:001:0045, власник ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; 4) 7423355400:08:001:0054, власник ОСОБА_13 , які перебувають в оренді у ПП «Агропрогрес» на підставі договорів з власниками земельних ділянок.

Водночас згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24 серпня 2023 року, ПП «Агропрогрес» не проводить вирощування сільськогосподарських культур і не здійснює обробіток вказаних земельних ділянок, оскільки у 2017 році було проведено обмін права користування земельними ділянками з ТОВ «Агрофірма «Лосинівка», на підтвердження чого надав копію протоколу щодо врегулювання обміну по користуванню землею з переліком кадастрових номерів земельної ділянки.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні начальника відділення СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_7 про визнання речовими доказами від 25.08.2023, земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № НОМЕР_1 , площею 0,5810 га, що межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:09:001:0016, 7423355400:09:001:0017, та посів сільськогосподарської культури соняшнику врожаю 2023 року на ній, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками, та земельну ділянку, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології курган ІІ-І тис. до н. е., охоронний № 7536-Чр, площею 0,2783 га, що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:08:001:0045, та посів сільськогосподарської культури кукурудзи врожаю 2023 року, який посіяний єдиним масивом із суміжними земельними ділянками, визнано речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди злочину та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12023270300001090.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З досліджених матеріалів убачається, що слідчий суддя дійшов висновку, з яким за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, критеріям ст. 98 КПК України, у контексті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, не відповідають, розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у клопотанні не зазначений, доказів на його підтвердження до клопотання не додано, що унеможливлює визначити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що жодній особі в рамках цього кримінального провадження не було повідомлено про підозру, цивільний позов заявлений не був, а санкцією ч. 2 ст. 197-1 КК України не передбачено конфіскація або спеціальна конфіскація.

Крім цього, прокурором ні в суді першої інстанції, ні в ході апеляційного розгляду не наведено, з яких підстав власники мають бути настільки обмежені у своєму праві власності, а фактичні орендарі у володінні посівами кукурудзи та соняшника (майбутнім врожаєм), не доведено чи співрозмірне буде таке втручання із завданими збитками, які наразі не встановлені.

При цьому, наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами земельних ділянок та посівів сільськогосподарських культур, не є обов`язком слідчого судді автоматично накласти на них арешт.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді місцевого суду, що слідчим не наведено переконливих даних, які б вказували на необхідність накладення арешту на вилучене майно і накладення арешту є розумним та співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Відтак, доводи прокурора про незаконність ухвали слідчого судді є непереконливими і не заслуговують на увагу, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 серпня 2023 року про відмову у накладенні арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_15 Заболотний ОСОБА_4