Рішення

від 30.08.2023 по справі 757/3840/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3840/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» (далі - ТОВ «ГОЛОС.ЮА») про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ГОЛОС.ЮА» на веб-сайті https://golos.ua/news/, було розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», - СМИ, в якій у формі фактичних тверджень серед необмеженого кола осіб поширена наступна інформація:

В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_2, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводиться проверка по информации о получении взятки. Об этом Телеграм-каналу стало известно в правоохранительных органах, передает Прокурорская правда.

« ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_2 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию», - отмечается в сообщении.

В публикации также подчеркивается: «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_2 умеет подделывать документы».

Позивач зазначає, що вказана інформація є недостовірною, викладена неправдиво, тобто містить відомості про події, які не існували, він не був працівником Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та/або Жмеринського РВ УМВС України. Також позивач зазначає, що на момент поширення неправдивої про нього інформації, відносно нього не було порушено жодного кримінального провадження.

Отже, поширена відповідачем недостовірна інформація дискредитує позивача в очах оточуючих, формуючи у них відповідну негативну оцінку дій позивача з точки зору дотримання закону, а отже містить негативний характер, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Відповідач, поширивши зазначену вище недостовірну інформацію, порушив та завдав істотної шкоди, гарантованим статтями 3, 21, 24, 32, 34 і 68 Конституції України правам та свободам позивача.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недостовірною та також, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, наступну інформацію:

«В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_2, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводиться проверка по информации о получении взятки. Об этом Телеграм-каналу стало известно в правоохранительных органах, передает Прокурорская правда.

« ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_2 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию», - отмечается в сообщении.

«Если вам нужно что-то болем глобальное, ОСОБА_2 умент подделывать документы», що була поширена ТОВ « ГОЛОС.ЮА » у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яку розміщено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ТОВ «ГОЛОС.ЮА» спростувати не пізніше 30 календарних днів, з моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили, розповсюджену ним недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини цього судового рішення на веб-сайті https://golos.ua/news/. Вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою судді від 13 лютого 2023 року відкрито провадження в указаній цивільній справі для розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 серпня 2023 року закінчено підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з викладених у позові підстав.

Суд, у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

28 травня 2021 року о 16:00 год на сторінці медіа-групи «ГОЛОС.ЮА» за посиланнямІНФОРМАЦІЯ_4 відносно позивача була розміщена публікація на тему «ІНФОРМАЦІЯ_2, -СМИ.

З публікації слідує, що «В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_2, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводиться проверка по информации о получении им взятки. Об этом Телеграм-каналу стало известно в правоохранительных органах, передает Прокурорская правда.

« ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвется в САП. ОСОБА_2 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можна можно обратится и за деньги получит любую информацию», - отмечаетсяв сообщении.

В публикации также подчеркивается: «Если вам нужно что-то болем глобальное, ОСОБА_2 умент подделывать документы».

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що ТОВ «ГОЛОС.Ю.А.» на власному веб-сайті було опубліковано інформацію під назвою «« ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_4яка, на думку позивача, є недостовірною, не відповідає дійсності, має наклепницький характер, а отже, негативно впливає на честь і гідність позивача та завдає шкоди його діловій репутації.

Основним Законом України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28 Конституції України).

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року).

Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Згідно із статтею 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Під діловою репутацією розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Згідно з статтею 200 Цивільного кодексу України та статтею 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідним є визначення характеру такої інформації та з`ясування, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За змістом частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Крім того, суд, розглядаючи спір, бере до уваги те, що національне законодавство не містить визначення понять брутальної, принизливої чи непристойної форми висловлення суб`єктивної думки, позаяк це є морально-етичними категоріями, які визначаються судом в кожній справі окремо із врахуванням всіх обставин справи, таких як: час, місце, інтонація, характер висловленої інформації, щодо кого та ким така інформація висловлена тощо.

Інформація, на яку позивач вказує як на недостовірну, є припущеннями, особистою думкою особи, що її висловлює, а тому не може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності, у зв`язку із чим на підставі частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» зазначені висловлювання є оціночними судженнями.

Із змісту інформації, поширеної відповідачами відносно позивача, суд вбачає, що ці висловлювання за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб`єктивної думки щодо зазначених в них обставин, тому не є недостовірною інформацією.

Аналіз змісту оспорюваної позивачем публікацій свідчить про відсутність твердження про конкретні факти (час, спосіб, кількість тощо) і вказує на те, що по суті в них викладені оціночні судження особи у вигляді критичної оцінки автором суспільно-громадської діяльності позивача. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають.

У відповідності до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховної Суду, викладеної у Огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах про захист гідності, честі та ділової репутації від 02 вересня 2019 року, суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого, була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ «ГОЛОС.ЮА» в опубліковані статті не стверджував, що позивач ОСОБА_2 є фігурантом будь-якого кримінального провадження, так само як й про те, що йому повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення чи наявні обвинувальні вироки суду, а відтак вказана інформація не є і не може бути предметом доказування чи спростування у цьому судовому спорі.

Інформація, яка опублікована відповідачем на власному веб-сайті не може тлумачитись як фактичне звинувачення у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, оскільки відповідач про це не висловлювався у категоричній ствердній формі.

Суд вважає, що позивачем не доведено складу дифамаційного правопорушення, суспільна важливість поширеної інформації, поширення інформації, як результат власної суб`єктивної оцінки відповідача ТОВ «ГОЛОС.ЮА», що гарантується правом на свободу вираження поглядів, правом на свободу слова та правом на поширення інформації, а також відсутність допустимих доказів, на підтвердження позиції позивача, вказує на відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації.

Оскільки вимога про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, судом залишено без задоволення, у задоволенні похідних вимог позову про зобов`язання спростувати інформацію також слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись статтями 3, 8, 21, 28, 32, 34, 55, 61, 68, 129, 129-1 Конституції України, статтями 1-22, 200, 201, 277, 297, 299, 302 Цивільного кодексу України, статтями 1, 30 Закону України «Про інформацію», статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2023 року.

Суддя О. Л. Бусик