Постанова

від 12.02.2024 по справі 757/3840/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3607/2024 Доповідач - Ратнікова В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/3840/23-ц

12 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ратнікової В.М.

суддів: Левенця Б.Б.

Борисової О.В.

при секретарі: Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мельника Григорія Івановича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Бусик О.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в:

31 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» є суб`єктом господарювання, який здійснює управління веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_8

На початку травня 2022 року відповідачем на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6, було розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій у формі фактичних тверджень серед необмеженого кола осіб поширена наступна інформація:

В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении им взятки. Об этом Телеграм -каналу стало известно в правоохранительных органах, передает Прокурорская правда.

« ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию», - отмечается в сообщении.

В публикации также подчёркивается: «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы».

Вказує на те, що громадянин України ОСОБА_1 не має ніякого відношення до органів внутрішніх справ, а саме: до Жмеринського відділу поліції ГУНП в Вінницькій області (ніколи не займав посаду оперуповноваженого в Жмеринському РВ УМВС України) та навіть ніколи не займав посаду оперуповноваженого в органах Національної поліції (такі відомості відповідачем могли бути попередньо перевірені перед опублікуванням вищевказаної статті).

Однак, відповідачем без попередньої перевірки була поширена серед необмеженого кола осіб у формі фактичних тверджень інформація про позивача наступного змісту: «..В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении им взятки. ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_5 - наркоман, взяточник п дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию»..», яка є недостовірною, оскільки вона викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події, які навіть не існували (позивач навіть не був працівником Жмеринського відділу поліції ГУНП в Вінницькій області та або Жмеринського РВ УМВС України) тому відомості про нього не відповідають дійсності, оскільки вони викладені неправдиво та надумано, внаслідок навмисного невиконання відповідачем вимог ч. 2 ст. 302 ЦК України та ст. 2 Закону України «Про інформацію» щодо обов`язкової попередньої перевірки поширюваної інформації на предмет її достовірності.

Вважає, що поширена відповідачем недостовірна інформація «..В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении им взятки. ОСОБА_2 -дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_5 - наркоман, взяточник п дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию» у споживача інформаційних послуг, які надає відповідач, під час перегляду зазначеного вище веб-сайту в мережі Інтернет створює стійке негативне уявлення суспільства про позивача.

Також зазначає, що станом на 28.05.2021 року, тобто, на момент створення та поширення відповідачем зазначеної вище недостовірної інформації, позивач не перебував у процесуальному статусі підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у жодному кримінальному провадженні, до Єдиного реєстру досудових розслідувань такі відомості внесені не були, що підтверджується відповіддю Офіcy Генерального прокурора на запит уповноваженого представника позивача. Очевидно, що права та законні інтереси особи не можуть піддаватися будь-яким обмеженням у зв`язку з кримінальними провадженнями до якого вона не має жодного відношення.

Разом з тим, поширена відповідачем недостовірна інформація «В отношении … ОСОБА_4 , … проводится проверка, по информации о получении им взятки», «ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию», «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы» у споживача інформаційних послуг, які надає відповідач, під час перегляду зазначеного вище веб-сайту в мережі Інтернет створює стійке уявлення про взаємозв`язок позивача із певними кримінальними правопорушеннями (фактично відповідач звинувачував позивача в кримінальних правопорушеннях) та кримінальними провадженнями і перебування позивача у процесуальному статусі підозрюваного або обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особи відносно якої здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Отже, поширена відповідачем недостовірна інформація дискредитує позивача в очах оточуючих, суспільства, формуючи у них відповідну негативну оцінку дій позивача з точки зору дотримання закону, а отже містить явно негативний характер, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Виходячи з викладеного, інформація, поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про ОСОБА_1 є явно недостовірною, порушує охоронювані Конституцією України та законами права, свободи і законні інтереси позивача. Зазначені вище фактичні дані, містяться в поширеній відповідачем інформації однозначно можливо перевірити на їх відповідність дійсності.

Зазначає, що в сукупності, вказана вище недостовірна інформація про позивача створена та поширена відповідачем, за своїм змістом та формою подачі не є оціночними судженнями (думками, переконаннями, критичною оцінкою певних фактів і недоліків, висловлюваннями з використанням мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири і т.п.), а є фактичними твердженнями, які містять фактичні дані, які можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (достовірності) і підтвердити або спростувати.

Вказує, що 23.09.2022 року позивачем направлявся лист на адресу відповідача з вимогою офіційного та публічного спростування недостовірної інформації, який відповідач отримав 27.09.2022 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з повідомленням про вручення). 10.11.2022 року на виконання заходів досудового врегулювання цього цивільного спору позивачем було направлено вимогу №1 від 10.11.2022 року про спростування недостовірної інформації, яку відповідач отримав 15.11.2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (цінного листа з повідомленням про вручення). Однак, станом на сьогоднішній день відповіді на вищевказані вимоги на адресу позивача не надходили, заходи офіційного та публічного спростування недостовірної інформації відповідачем не здійснювались.

У зв`язку з чим, просив суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» спростувати не пізніше 30 календарних днів, з моменту набрання рішенням суду законної сили, розповсюджену ним недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 02 жовтня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мельник Григорій Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що, залишаючи позов ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції свої висновки обгрунтовував тим, що інформація, поширена відповідачем о І6 годині 00 хвилин 28.05.2021 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 шляхом розміщення статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка, по информации о получении им взятки. Об этом Телеграм-каналу стало известно в правоохранительных органах, передает Прокурорская правда. « ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию», - отмечается в сообщении. В публикации также подчёркивается: «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы» є начебто припущеннями, особистою думкою особи, що її висловлює, а тому не може бути перевірена на предмет її дійсності та достовірності, у зв`язку із чим, на підставі частини 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» зазначені висловлювання є оціночними судженнями.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до таких помилкових висновків так як недостатньо приділив уваги доказам, які надав позивач. Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати як у формі фактичних тверджень, так і у формі оціночних суджень. В свою чергу, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судом першої інстанції не надано оцінку відповіді Жмеринського відділу поліції ГУНП в Вінницькій області від 10.11.2022 року, яка спростовує твердження відповідача «..В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка, по информации о получении им взятки…», з вищевказаної відповіді вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 не має ніякого відношення до органів внутрішніх справ, а саме: до Жмеринського відділу поліції ГУНП в Вінницькій області (ніколи не займав посаду оперуповноваженого в Жмеринському РВ УМВС України) та навіть ніколи не займав посаду оперуповноваженого в органах Національної поліції.

==Між тим, відповідач у своїй публікації стверджував - що «..В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении им взятки..» тобто ОСОБА_5 займає посаду оперуповноваженого в Жмеринському відділі поліції ГУНІ в Вінницькій області.

Таким чином, вищевказана відповідь підтверджує, що розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі. Відтак, суд першої інстанції залишив без уваги доказ та не надав йому належної оцінки, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Зазначає, що зі змісту вищевказаної поширеної відповідачем інформації відносно позивача, суд першої інстанції вбачав, що такі висловлювання, як «...ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир...» за своїм змістом є оціночним судженням, які є вираженням суб`єктивної думки щодо зазначених в ній обставин, а тому не є недостовірною інформацією. Проте, суд першої інстанції залишив без уваги ті обставини, що фактично відповідач у своїй публікації стверджує, що позивач «..ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги и получить любую информацию...», «...Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы...». Зі змісту висловів, опублікованих відповідачем, не вбачається, що вони є оціночними судженнями, гіперболами, алегорією, сатирою. Аналіз змісту оспорюваних публікацій свідчить про твердження, про конкретні факти, а саме що «ОСОБА_5 - наркоман, взяточиик и дебошир», ці твердження дають підстави вважати, що позивач нібито вчиняв такі правопорушення, які підпадають під диспозиції ст.ст. 296, 507, 309, 366 та 368 Кримінального кодексу України.

Зазначає, що в якості доказу про те, що позивач не вчиняв жодних протиправних дій, в тому числі щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів («...ОСОБА_5 - наркоман»), складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів («... ОСОБА_3 умеет подделывать документы...»), тобто підроблення документів, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом («..ОСОБА_5 - дебошир...», тобто хуліганство, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища («...ОСОБА_5 - взяточник...», тобто хабарник, суду першої інстанції було надано відповідь Офісу Генерального прокурора від 20.12.2022 №25/3-1488ВИX-22.

З вищезазначеної відповіді Офісу Генерального прокурора вбачається, що станом на 28.05.2021, тобто на момент створення та поширення відповідачем зазначеної вище недостовірної інформації, позивач не перебував у процесуальному статусі підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у жодному кримінальному провадженні, до Єдиного реєстру досудових розслідувань такі відомості внесені не були. Однак, суд першої інстанції не надав жодної оцінки вказаному доказу.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 16 год 00 хв на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У вказаній статті зазначено інформацію про те, що «В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка, по информации о получении им взятки. Об этом Телеграм - каналу стало известно в правоохранительных органах, передает Прокурорская правда.

« ОСОБА_2 - дарование из Жмеринки. И уже рвётся в САП. ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир. Любой знает, что к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию», - отмечается в сообщении.

В публикации также подчёркивается: «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы».

23.09.2022 позивачем направлявся лист на адресу Медіа-групи «ГОЛОС.ЮА» з вимогою офіційного та публічного спростування недостовірної інформації.

10.11.2022 позивачем на адресу Медіа-групи «ГОЛОС.ЮА» було направлено вимогу №1 від про спростування недостовірної інформації.

Однак, відповідачем відповіді на вищевказані вимоги на адресу позивача не надано, заходи офіційного та публічного спростування недостовірної інформації відповідачем не здійснювались.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, суд першої інстанції вказав на те, що ТОВ «ГОЛОС.ЮА» в опубліковані статті не стверджував, що позивач ОСОБА_1 є фігурантом будь-якого кримінального провадження, так само як й про те, що йому повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення чи наявні обвинувальні вироки суду, а відтак вказана інформація не є і не може бути предметом доказування чи спростування у цьому судовому спорі.

Інформація, яка опублікована відповідачем на власному веб-сайті не може тлумачитись як фактичне звинувачення у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, оскільки відповідач про це не висловлювався у категоричній ствердній формі.

Суд вважає, що позивачем не доведено складу дифамаційного правопорушення, суспільна важливість поширеної інформації, поширення інформації, як результат власної суб`єктивної оцінки відповідача ТОВ «ГОЛОС.ЮА», що гарантується правом на свободу вираження поглядів, правом на свободу слова та правом на поширення інформації, а також відсутність допустимих доказів, на підтвердження позиції позивача, вказує на відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Оскільки вимога про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, судом залишено без задоволення, у задоволенні похідних вимог позову про зобов`язання спростувати інформацію також слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині третій статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з частиною першою статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам також роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і у справі, яка переглядається, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте, навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто, такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Тобто, для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Колегія суддів вважає, що поширена відповідачем інформація містить твердження про дії позивача.

Так, стаття містить наступні вислови: «…в отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции Винницкой области ОСОБА_4…», «…проводится проверка, по информации о получении им взятки…», «..ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир…», «..к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию..», «..Виктор Васильевич умеет подделывать документы…».

Слова та вирази у таких висловах вказують на факти та події, які вже відбулися, а отже носять стреджуючий характер про те, що позивач вчиняв кримінальні діяння та обіймав посаду в органах внутрішніх справ України.

Так, вислів «в отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции Винницкой области ОСОБА_4» стверджує про те, що ОСОБА_1 займав посаду оперуповноваженого в Жмеринському відділі поліції ГУНП в Вінницькій області.

Висловлювання «ОСОБА_5 - наркоман» стверджує про те, що ОСОБА_5 є наркоманом. Висловлювання «... ОСОБА_3 умеет подделывать документы...» стверджує про те, що позивач вчиняв протиправні дії щодо підробки документів. Висловлювання «..ОСОБА_5 - дебошир...» стверджує про те, що позивач вчиняв протиправні дії щодо грубого порушення громадського порядку. Висловлювання «проводится проверка, по информации о получении им взятки» стверджує про те, що позивач вчиняв протиправні дії щодо отримання ним хабаря.

Вказані факти та події, про які йдеться в розміщеній на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 статті під назвою «Кандидат на должность главы САП ОСОБА_5 уличён во взятках и любви к наркотикам, - СМИ» можна перевірити та підтвердити або спростувати.

Так, з наявного в матеріалах справи листа Офісу Генерального прокурора від 20.12.2022 року №25/3-1488ВИX-22 вбачається, що станом на 28.05.2021 року ОСОБА_1 не перебував у процесуальному статусі підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у жодному кримінальному провадженні, до Єдиного реєстру досудових розслідувань такі відомості внесені не були.

З наявного в матеріалах справи листа Жмеринського відділу поліції ГУНП в Вінницькій області від 10.11.2022 року № 11099/218/01-22 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , службу в Жмеринському районному відділі поліції ГУНП в Вінницькій області не проходив, та в органах поліції в період з 07.11.2015 року по дату надання відповіді на посадах в Жмеринському районному відділі поліції ГУНП в Вінницькій області не працював та напрацює.

В свою чергу, на підтвердження істинності фактів, про які йдеться в статті (дійсності поширеної інформації) відповідач будь - яких доказів не надав.

Колегія суддів відзначає, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Поширена відповідачем інформація містила дані про вчинення позивачем ряду протиправних дій, які містять ознаки злочинів (хабарництво, підроблення офіційних документів, вживання наркотиків, порушення громадського порядку) отже, є негативною.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Виходячи з положень статті 277 ЦК України та процесуального обов`язку кожної із сторін довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» не надало будь-яких доказів на підтвердження достовірності вищевказаної поширеної щодо ОСОБА_1 негативної інформації.

Колегія суддів також бере до уваги, що відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Аналізуючи наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких доказів правдивості поширеної відповідачем негативної інформації щодо особи позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що поширена відповідачем негативна інформація про позивача є недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію, оскільки містить фактичні твердження про вчинення ОСОБА_1 з використанням службових повноважень протиправних дій.

З огляду на те, що відповідач поширив недостовірну інформацію відносно позивача, звинувачуючи його у вчиненні протиправних дій, чим порушив особисті немайнові права останнього на честь, гідність та ділову репутацію, то відповідно до вимог статті 277 ЦК України він має її спростувати.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оспорювана позивачем інформація є оціночним судженням, з огляду на таке.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Вимогу підтвердити доказами оціночні судження неможливо задовольнити. Така вимога порушує свободу висловлювання своєї думки, яка (свобода) є найважливішою частиною того права, яке забезпечується статтею 10 Конвенції (справа «Лінгенс проти Австрії, 1986 рік).

Уявляється неприйнятним, щоб журналіста позбавили можливості висловлювати критичні думки, навіть якщо він не може довести їх істинність. Поняття «журналістська свобода» допускає деякі перебільшення і навіть провокативність (справа Далбан проти Румунії, 1999 рік).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Поширена відповідачем в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » інформація містила дані про вчинення позивачем кримінально караних діянь. Текст статті щодо позивача містив послідовний і лаконічний виклад протиправних дій позивача, при цьому автори використовували усталені для ділового стилю мовні звороти «…проводится проверка, по информации о получении им взятки…», «..наркоман, взяточник и дебошир…», «..к нему можно обратиться и за деньги получить любую информацию..», «..умеет подделывать документы…», що загалом могли бути витлумачені як такі, що містять перевірені журналістами фактичні дані та не є провокативним перебільшенням авторів у формі суб`єктивних суджень.

Колегія суддів враховує, що позивач, як офіційна особа, має бути більш відкритим до прийнятної критики, ніж приватна особа, та виявляти більший рівень терпіння до уваги журналістів і всього суспільства до кожної його дії.

Разом з тим, поширена відповідачем інформація виходить за межі прийнятної для публічної особи критики і не є оціночними судженнями авторів, а є констатацією фактів про порушення позивачем законодавства, які можуть і мають бути доведені належними доказами.

Таким чином, доказів правдивості поширеної інформації або належності її до категорії оціночних суджень відповідач не надав, а матеріали справи таких не містять.

Враховуючи баланс прав на свободу слова, на повагу до гідності та честі особи, а також презумпцію невинуватості, колегія суддів приходить до висновку про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію інформації стосовно ОСОБА_1 , поширеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» в статті на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщеної у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме:«В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении взятки». «ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир.» «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы», оскільки зазначена інформація містить фактичні твердження про вчинення ОСОБА_1 з використанням службових повноважень протиправних дій.

За вказаних обставин рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мельника Григорія Івановича підлягає задоволенню, рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання недостовірною, такою що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію про громадянина України ОСОБА_1 у вигляді фактичних тверджень а саме: «В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении взятки». «ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир.» «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы», що була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю « ГОЛОС.ЮА» у статті під назвою «Кандидат на должность главы САП ОСОБА_5 уличен во взятках и любви к наркотикам-СМИ»; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» спростувати не пізніше 30 календарних днів, з моменту набрання законної сили рішення суду у даній справі, розповсюджену ним недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини цього судового рішення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8

Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

За результатами апеляційного перегляду даної справи апеляційну скаргу позивача було задоволено, рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5 368,01 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 68 Конституції України, ст. ст. 201, 277 ЦК України, ст. 30 Закону України « Про інформацію», ст.ст.2, 4, 81, 89, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мельника Григорія Івановича задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації задовольнити.

Визнати недостовірною, такою що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію про громадянина України ОСОБА_1 у вигляді фактичних тверджень а саме: «В отношении оперуполномоченного Жмеринского отделения ГУ Нацполиции в Винницкой области ОСОБА_1, претендующего на должность главы Специализированной антикоррупционной прокуратуры, проводится проверка по информации о получении взятки». «ОСОБА_5 - наркоман, взяточник и дебошир.» «Если вам нужно что-то более глобальное, ОСОБА_3 умеет подделывать документы», що була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю « ГОЛОС.ЮА» у статті під назвою «Кандидат на должность главы САП ОСОБА_5 уличен во взятках и любви к наркотикам-СМИ».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» спростувати, не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання законної сили рішення суду у даній справі, розповсюджену ним недостовірну інформацію шляхом розміщення резолютивної частини цього судового рішення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» ( код ЄДРПОУ 35812742) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368,01 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2024 року.

Головуючий Судді: