Ухвала

від 31.08.2023 по справі 352/2054/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2054/23

Провадження № 1-кс/352/327/23

У Х В А Л А

31 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу голови Угринівської сільської ради ОСОБА_3 на постанову слідчого від 10 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091250000089 від 28 лютого 2023 року,

в с т а н о в и в:

Голова Угринівської сільської ради ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження №12023091250000089. В обґрунтування скарги посилається на те, що 10 серпня 2023 року слідчий СВ відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження №12023091250000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вважає постанову про закриття кримінального провадження не вмотивованою, та такою що підлягає скасуванню, оскільки слідчим досудове розслідування було проведено не повно, не об`єктивно, не було досліджено всі обставини справи. Враховуючи викладене, просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження.

Представник заявника ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, але надав заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, наполягає на її задоволенні.

Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився.

Прокурор ОСОБА_6 в судовезасідання нез`явився,але надавклопотання пропроведення судовогорозгляду безйого участі,просив відмовитив задоволенніскарги,посилаючись нате,що постановапро закриттякримінального провадженнявинесена здотриманням вимогКПК України. Розпорядження голови Івано-Франківської РДА ОСОБА_7 № 143 від 21.09.2021 «Про надання ДП «ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» земельної ділянки державної власності в постійне користування» видано в межах повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №12023091250000089, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. ст. 2 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Нормами ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

З положень ст. 84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області перебували матеріали кримінального провадження №12023091250000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 вказав, що

з 1993 року в АДРЕСА_1 , було надано виробничому підприємству «Західукрзакордоннафтогазбуд» право користування земельною ділянкою загальною площею 3,6405 га. У 2011 році було встановлено, що згадане виробниче підприємство фактично припинило здійснення своєї діяльності, не сплачувався земельний податок. За позовом Угринівської сільської ради, рішенням Господарського суду Івано- Франківської області від 02.08.2011, було припинено право користування ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» земельною ділянкою 3,6405 га та скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ІФ №000380 від 03.01.1995. В 2022 році ОСОБА_3 стало відомо про те, що згадану земельну ділянку із кадастровим номером 2625886801:03:025:2017, за розпорядженням Івано- Франківської районної державної адміністрації №143 від 21.09.2021 було передано у право постійного користування ВП«Західукрзакордоннафтогазбуд». Вважаючи, що відповідне розпорядження Івано-Франківської районної державної адміністрації було прийнято з порушенням вимог Закону, і відповідно в діях посадових осіб наявний склад кримінальних правопорушень, зокрема, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину.

10 серпня 2023 року слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12023091250000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб Івано-Франківської районної державної адміністрації складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ст.ст. 283, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв`язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.

Під час розгляду вказаної скарги встановлено, що постанова слідчого від 10 серпня 2023 року вмотивована належним чином, оскільки містить повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, що виключають кримінальне провадження.

Так, в ході досудового розслідування слідчим було проведено ряд слідчих дій, а саме:

-допитаний в якості представника потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що на його думку, посадові особи Івано-Франківської РДА неправомірно передали земельну ділянку, що розташована не території Угринівської сільської ради, в користування ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд»;

-допитаний в якості свідка землевпорядника Угринівської сільської ради ОСОБА_8 , який надав аналогічні показання;

-допитана свідок ОСОБА_9 , яка працює начальником юридичного відділу апарату Івано-Франківської районної державної адміністрації. Свідок пояснила, що 05.03.2021 була утворена Івано-Франківська РДА, відтоді відбувався процес упорядкування земельних ділянок, що належать до державної форми власності, а тому після надходження заяви ДП «ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд», Івано-Франківська РДА звернулась до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, з листом про надання інформації щодо належності до земель державної власності, земельної діялнки із кадастровим номером 2625886801:03:025:2017, з метою подальшого здійснення державної реєстрації права власності. Згідно отриманої відповіді, відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» - у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а тому враховуючи той факт, що на вказаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна суб`єкт управління якого є Міністерство енергетики України, Івано-Франківською РДА 16.09.2021 зареєстровано право власності на неї;

-допитана як свідок державний реєстратор відділу ЦНАП Лисецької селищної ради ОСОБА_10 , вказала, що 23.09.2021 до неї як до державного реєстратора із заявою звернувся голова Івано-Франківської районної державної адміністрації ОСОБА_11 про реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим №2625886801:03:025:2017, та при цьому до заяви додавались: розпорядження №143 «Про надання земельної ділянки у постійне користування», заява № 321/01-28/084 від 13.09.2021. Також підставою для реєстрації був Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Надалі, ОСОБА_10 , зареєструвавши заяву та провівши усі необхідні перевірки у реєстрі прийняла рішення про проведення реєстрації іншого речового права власності, права постійного користування за ДП «ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд», а також проведено технічну дію - реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим №2625886801:03:025:2017 за державою в особі Івано-Франківської районної державної адміністрації.

З оскаржуваноїпостанови іматеріалів кримінальногопровадження вбачається,що слідчимбули витребуванідокументи напідставі якихбуло прийняторозпорядження Івано-ФранківськоїРДА №143«Про наданняземельної ділянкиу постійнекористування»,належним чиномпроаналізовані обставинийого прийняття, зокрема: заяви ДП «ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» за № 02-44/124 від 20.05.2021; листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 02.07.2021 №14-9-0.222-3858/0/2-21; листа Фонду державного майна України від 26.10.2020 № 10-15-216/78; листа Міністерства енергетики України від 29.01.2021 № 26/1.4-19-1285; розпорядження №143 «Про надання земельної ділянки у постійне користування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Разом з тим, станом на час звернення ДП «ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» до Івано-Франківської РДА щодо оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, а саме 20.05.2021, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013 - з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до п. 4 Розділу II вказаного Закону - у державнійвласності залишаютьсярозташовані в межах населених пунктів земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності.

Згідно ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України - до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди та інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

На земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 розміщені об`єкти нерухомогодержавного майна суб`єкт управління якого є Міністерство енергетики України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів З та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Крім того, згідно ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адмінстрації» місцева державнаадміністрація розпоряджаєтьсяземлями державноївласності відповідно до закону.

Постанова містить посилання на диспозицію ч. 1 ст. 366 КК України, що характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього службового становища. За частиною 1 ст. 366 КК України карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з таких альтернативно передбачених у диспозиції дій, як: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного?документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа.

Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності.

Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.

Інше підроблення документів передбачає повну або часткову зміну змісту документа чи його форми або реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань, зміни букв чи цифр тощо.

В ході досудового розслідування слідчим було встановлено, зокрема, що розпорядження голови Івано-Франківської РДА ОСОБА_7 № 143 від 21.09.2021 «Про надання ДП «ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» земельної ділянки державної власності в постійне користування» видано в межах повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства України, зокрема: ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 122, 123 Земельного кодексу України та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», а також з урахуванням листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 02.07.2021 №14-9-0.222-3858/0/2-21, листа Фонду державного майна України від 26.10.2020 № 10-15-216/78 та листа Міністерства енергетики України від 29.01.2021 № 26/1.4-19-1285.

Таким чином, слідчим зроблено висновок, що під час досудового розслідування доказів, тобто фактичних даних, які вказують на вчинення посадовими особами Івано-Франківської РДА дій, прямо передбачених диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України, встановлено не було, провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Окрім того, слідчий при закритті кримінального провадження дотримано вимог закону, постанова від 10 серпня 2023 року є такою що винесена на підставі повного проведеного досудового розслідування з всебічним, повним, об`єктивним дослідження даних кримінального провадження.

Відповідно посилання ОСОБА_3 у своїй скарзі на невмотивованість постанови про закриття кримінального провадження є необґрунтованими.

Щодо посилань на неповноту слідства через відмову в проведенні огляду земельної ділянки з метою встановлення відсутності об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці, то суд звертає увагу, що наявність відповідних об`єктів нерухомого майна підтверджується, зокрема, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухома майно № 231798191, відповідно до якого, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розміщено адміністративний корпус площею, 244,4 кв.м. та пожежна насосна, 110 кв.м., правокористувач: ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд», власник: Міністерство енергетики України. Окрім того, наявність об`єктів нерухомості зафіксовано в договорі оренди укладеному 13 грудня 2019 року між Угринівською сільською радою та ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» та рішення Угринівської сільської ради від 20 вересня 2019 року, копії яких містяться в матеріалах кримінального провадження та про які вказував під час допиту ОСОБА_3 .

До того ж у відповідності до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Тому, слідчий самостійно приймає рішення, які саме слідчі дії слід вчинити в конкретному кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, для проведення огляду місця події, не було процесуальних підстав, оскільки, як вже зазначалося вище, наявність об`єктів нерухомого майна і відповідно належність земельної ділянки, до державної власності, було підтверджене наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Також судом не приймаються доводи заявника на неправомірне, на його думку, посилання слідчого в постанові на лист Фонду Державного майна від 26 жовтня 2020 року, який не може бути доказом по справі. Так, вказаний лист містить додаток: Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, згідно якого на земельнійділянці заадресою: АДРЕСА_1 ,дійсно міститьсядержавне майно - адміністративно-виробничий комплекс, тому посилання слідчого на вказаний лист з додатком є доречним, оскільки він містить важливі відомості для з`ясування обставин кримінального провадження.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого про необхідність закриття кримінального провадження, оскільки ним проведено всі можливі слідчі дії з метою встановлення ознак кримінального правопорушення, проте не було здобуто жодних доказів наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Стаття 307 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність підчас досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що постанова від 10 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження прийнята слідчим з дотриманням вимог КПК, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, а досудове розслідування проведено повно, тому відповідна постанова не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 303-309,369,372,376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні скарги голови Угринівської сільської ради ОСОБА_3 на постанову слідчого від 10 серпня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091250000089 від 28 лютого 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя Максим ОЛІЙНИК