1Справа № 335/4210/22 1-кс/335/2156/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання, по кримінальному провадженню № 42022080000000014 від 14.04.2022 року, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання до підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий зазначив у клопотанні, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022080000000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2022 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 наказом № 5 від 14.04.2017 року призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (далі Товариство) (код ЄДРПОУ 31575227), розташованого за адресою: Запорізька область, Пологівський (колишній - Оріхівський) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21.
Відповідно до положень статті 18 Статуту ТОВ «ТАТІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 21.08.2012 року № 21/08/12:
- виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства. В своїй діяльності Директор керується діючим законодавством України, цим Статутом, рішеннями Зборів Учасників, умовами укладеного з ним контракту (п. 1 ст. 18 Статуту);
- Директор Товариства є вищою посадовою особою Товариства. Він вправі в рамках, встановлених цим Статутом, без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, уповноважений керувати поточними справами Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства (п. 3 ст. 18 Статуту);
- Директор Товариства розпоряджається майном Товариства в межах, встановлених Статутом та Зборами Учасників (п. 4.3 ст. 18 Статуту);
- Директор несе особисту відповідальність за всю господарсько-економічну діяльність товариства, виробництво, зберігання та збут продукції (п. 7 Статуту);
- Директор зобов`язаний здійснювати загальне керівництво поточною діяльністю Товариства (п. 8.1 Статуту).
Аналогічні повноваження директора Товариства також передбачені у п. п. 1,5, 6.3, 9, 10.1 ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 24.06.2019 року № 6.
Тобто, на керівника (директора) Товариства покладено обов`язок у дотриманні при здійсненні господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства, своєчасного отримання дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин та не допущення забруднення шкідливими речовинами повітря.
У період часу з 10.05.2019 року по 17.05.2019 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (далі Інспекція) проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «ТАТІС» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказаний захід проведено на підставі наказу начальника Інспекції від 06.05.2019 року № 198 та направлення від 06.05.2019 року № 170.
Установлено, що ТОВ «ТАТІС» здійснює господарську діяльність з розведення свійської птиці, яка пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами товариства.
За результатами вищевказаної перевірки, органом контролю встановлено та зафіксовано в акті від 17.05.2019 року №125/198/04, з яким особисто ознайомлено ОСОБА_5 , порушення ТОВ «ТАТІС» вимог природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності за адресою: Запорізька область, Пологівський (колишній Оріхівській) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21.
Відповідно відомостей зазначених в акті Інспекції від 17.05.2019 року №125/198/04, ТОВ «ТАТІС» здійснювало діяльність пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислового майданчика за вищевказаною адресою на підставі відповідного дозволу від 05.03.2014 року № 23239830001-83, термін дії якого закінчився 04.03.2019 року.
У подальшому з 05.03.2019 року Товариство у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про атмосферне повітря» без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від технологічного обладнання та об`єктів пов`язаних з утворенням забруднюючих речовин: генератору холодного туману, теплогенератору ТГ-2,5; аспірації приміщення ГРП; пташника № № 1-8; зварювального посту; продув очних свічок (3 од.); склад яєць; сховища посліду; дизельного генератору АD490; кормоцеху; розтинальні; розтинальні модульної; дисбар`єру мийки тощо.
У ході проведення перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції, в присутності директора ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_5 , було здійснено відбір проб з організованих викидів стаціонарних джерел, а саме: аміаку та сірководню з джерела викиду № 23, встановленого у пташнику № 6 вихлопного патрубку дахового вентилятору.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» від 29.11.2001 року № 1598 (далі Постанова № 1598) найбільш поширенимизабруднюючими речовинамиє: оксиди азоту, бенз(а)пірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), свинець та його сполуки, формальдегід.
Також вказаною постановою уряду затверджено перелік небезпечних забруднюючих речовин: метали та їх сполуки, органічні аміни, легкі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки.
Результати відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел відображені Інспекцією в акті відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 10.05.2019 року № 3-19 з додатками № № 1, 2, з яким ОСОБА_5 ознайомлено під підпис, та у протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 13.05.2019 року № 03-19.
За даними вищезазначеного протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 13.05.2019 року № 03-19 встановлено, що масова концентрація полютанта аміаку складає 0,076 мг/м3; відповідно, масова витрата викиду аміаку - 0,00015 г/с.
Отже, викид забруднюючої речовини аміаку зі стаціонарного джерела № 23 підтверджує фактичну роботу джерела викиду в період відсутності у ТОВ «ТАТІС» відповідного дозволу.
Слід зазначити, що аміак - це речовина, що не є компонентом повітря та входить до переліку найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженого Постановою № 1598.
Зокрема, аміак відноситься до найбільш поширених забруднюючих речовин - групи оксидів азоту (код 04003) відповідно даних додатку 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 року № 177 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.05.2002 року за № 445/6733.
Окрім того, за даними звітів ТОВ «ТАТІС» про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна), загальна кількість викидів забруднюючих речовин товариства за 2019 рік склала 41,915 тонн на рік, крім того, діоксид вуглецю 174,526 тонн. При цьому, основними забруднюючими речовинами є метан 35,890 тонн, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 5,193 тонн, аміак - 0,462 тонн, діоксид та інші сполуки сірки 0,141 тонн.
За 2020 рік ТОВ «ТАТІС» здійснено викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел усього в обсязі 42,180 тонн та діоксид вуглецю - 174,526 тонн.
Дані речовини також не є компонентами повітря та входять до переліку найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню відповідно до Постанови № 1598.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.04.2007 року № 184 затверджено методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров`я населення від забруднення атмосферного повітря».
Так, у вищевказаних методичних рекомендаціях (додаток до п. 4.3.1) визначені значення референтних доз/концентрацій хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають.
Зокрема, речовини аміак, хлор, диметиламін впливають на органи дихання, фенол, оксид вуглецю серцево-судинну систему, центральну нервову систему тощо.
За висновком фахівців-науковців Запорізького національного університету (лист від 04.01.2023 року № 01/01-18/04), залучених відповідно до положень ст. 71 КПК України як спеціалістів, здійснені ТОВ «ТАТІС» викиди забруднюючих речовин в повітря від стаціонарних джерел створюють негативні наслідки для здоров`я населення та довкілля.
Зокрема, при вдиханні парів фенолу або проковтуванні уражаються слизові оболонки травного тракту, верхніх дихальних шляхів, очей. При попаданні на шкіру утворюється опік.
Хімічна речовина аміак сприяє виникненню захворювання органів дихання.
Окрім того, аміак сприяє екологічно небезпечним процесам підкислення ґрунту та евтрофікації водойм; фенол гальмує ростові процеси рослин, токсичний для тварин. Мінімальний період відновлення після дії фенолу становить мінімум 30 років, за умови повної ліквідації джерела забруднення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ТАТІС» 10.01.2020 року отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2323983001-83 терміном дії до 09.01.2030.
Таким чином, у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ТОВ «ТАТІС» в період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року здійснювало господарську діяльність пов`язану з викидами забруднюючих речовин в повітря за відсутністю відповідного дозволу.
Вказаний факт підтверджується довідкою ТОВ «ТАТІС» від 03.03.2020 року № 34 про фактичні години роботи джерел утворення викидів за період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року (з моменту вчинення порушення до моменту його усунення отримання дозвільного документу на викиди).
Види та обсяги небезпечних забруднюючих речовин (залізо, манган, хлор, деметиламін, ртуть), які присутні у викидах від стаціонарних джерел ТОВ «ТАТІС» також містяться у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який затверджено, підписано директором Товариства ОСОБА_5 та скріплено печаткою.
Згідно зі ст.ст. 33,34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року № 639 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 № 48/16064 (далі Методика).
Відповідно до положень п. 2.1 Методики до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди таких речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (пункт 2.2. Методики).
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (колишня Державна екологічна інспекція у Запорізькій області) відповідно до положень Методики та на підставі документів ТОВ «ТАТІС» (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, довідки про фактичні часи роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 03.03.2020 року № 34) проведено розрахунок збитків, спричинених внаслідок здійснення у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозвільного документу.
Відповідно до довідки ТОВ «ТАТІС» від 03.03.2020 року № 34, наданої останнім на запит Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 19.02.2020 року № 645/05, у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року на товаристві здійснювало роботу 215 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в повітря.
Основними полютантами, які надходили в атмосферу при здійсненні ТОВ «ТАТІС» упродовж 2019-2020 років діяльності є діоксид вуглицю, метан, аміак, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок тощо.
Згідно із вищезазначеним розрахунком збитків внаслідок здійснення наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «ТАТІС» заподіяно державі збитків в сумі 1846922,26 грн.
Відповідно до висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про результати проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 07.04.2023 року № СЕ-19/108-23/4145-ЕЛ, розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року проведений Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області), підтверджено у сумі 1846997,31 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , відповідальний за дотримання і виконання природоохоронного законодавства України ТОВ «ТАТІС», діючи умисно, у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснював господарську діяльність Товариства з розведення свійської птиці, яка пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел товариства за адресою Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, 21, без дозволу на викиди таких речовин, внаслідок чого атмосферне повітря було насичено не характерними для нього шкідливими хімічними агентами, що створило небезпеку для довкілля та здоров`я людей.
Своїми умисними діями, слідчий вказує, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 241 КК України, яке кваліфікується як забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря для життя, здоров`я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, створивши небезпеку для здоров`я людей та для довкілля.
Крім того, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 наказом № 5 від 14.04.2017 року призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (код ЄДРПОУ 31575227), розташованого за адресою: Запорізька область, Пологівський (колишній - Оріхівський) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21.
Відповідно до положень статті 18 Статуту ТОВ «ТАТІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 21.08.2012 року № 21/08/12:
- виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства. В своїй діяльності Директор керується діючим законодавством України, цим Статутом, рішеннями Зборів Учасників, умовами укладеного з ним контракту (п. 1 ст. 18 Статуту);
- Директор Товариства є вищою посадовою особою Товариства. Він вправі в рамках, встановлених цим Статутом, без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, уповноважений керувати поточними справами Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства (п. 3 ст. 18 Статуту);
- Директор Товариства розпоряджається майном Товариства в межах, встановлених Статутом та Зборами Учасників (п. 4.3 ст. 18 Статуту);
- Директор несе особисту відповідальність за всю господарсько-економічну діяльність товариства, виробництво, зберігання та збут продукції (п. 7 Статуту);
Директор зобов`язаний здійснювати загальне керівництво поточною діяльністю Товариства (п. 8.1 Статуту).
Аналогічні повноваження директора Товариства також передбачені у п. п. 1,5, 6.3, 9, 10.1 ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 24.06.2019 року № 6.
Отже, ураховуючи вищезазначене, на керівника (директора) Товариства покладено обов`язок у дотриманні при здійсненні господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства, своєчасного отримання дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин та не допущення забруднення шкідливими речовинами повітря.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» на субєкта господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обовязок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.
Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати обєкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну (п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302).
Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 10.05.2019 року по 17.05.2019 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «ТАТІС» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказаний захід проведено на підставі наказу начальника Інспекції від 06.05.2019 року № 198 та направлення від 06.05.2019 № 170.
У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТАТІС» починаючи з 05.03.2019 та на час перевірки, за вищевказаною адресою здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Зазначене порушення зафіксовано в акті перевірки № 125/198/04 від 17.05.2019 та ознайомлено ОСОБА_5 під підпис.
Органом досудового розслідування з`ясовано, що ОСОБА_5 не було вжито будь-яких заходів щодо зупинення з 05.03.2019 року роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в повітря, у зв`язку з припиненням строку дії попереднього дозволу № 2323983001-83 від 05.03.2014 року, термін дії якого закінчився 04.03.2019 року.
За приписами ч. 7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).
Проте, товариство за відсутності з 05.03.2019 року відповідного дозволу на викиди продовжувало працювати, про що свідчать наступні документи: звіти про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за січень-квітень 2019 року; звіти про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна) за 2019 - 2020 роки.
Так, за даними звітів ТОВ «ТАТІС» про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна), загальна кількість викидів забруднюючих речовин товариства за 2019 рік склала 41,915 тонн на рік, крім того, діоксид вуглецю 174,526 тонн. При цьому, основними забруднюючими речовинами є метан 35,890 тонн, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 5,193 тонн, аміак - 0,462 тонн, діоксид та інші сполуки сірки 0,141 тонн.
За 2020 рік ТОВ «ТАТІС» здійснено викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел усього в обсязі 42,180 тонн та діоксид вуглецю - 174,526 тонн.
Таким чином, ОСОБА_5 , здійснюючи господарську діяльність, пов`язану з викидами забруднюючих речовин в повітря за відсутності дозвільного документу, віддав перевагу індивідуальному праву (інтересу) права на підприємницьку діяльність, протиставив суспільному інтересу, який виражається у дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоров`я людини довкілля, гарантованого ст.50Основного ЗаконуУкраїни що за загальним правилом має безумовний пріоритет.
З`ясовано, що директором ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_5 договір з ТОВ «Науково-технічний центр «Нова Хвиля» (ЄДРПОУ 38919847) № 370/ЗП про створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме на розробку документації для отримання ТОВ «ТАТІС» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря укладено тільки 07.02.2019 року.
Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Науково-технічний центр «Нова Хвиля» повинно було провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в повітря, скласти обґрунтовуючи документи для отримання дозволу на викиди, отримати дозвільний документ.
Запорізькою обласною державної адміністрацією ТОВ «ТАТІС» видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 10.02.2020 року за № 2323983001-83, терміном дії до 09.01.2030 року.
Установлено, що відповідно до положень ст. 18 Статуту ТОВ «ТАТІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 21.08.2012 року № 21/08/12 та ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 24.06.2019 року № 6, директор Товариства несе особисту відповідальність за всю господарську-економічну діяльність Товариства, здійснює загальне керівництво його поточною діяльністю, розробкою і затвердження поточних планів діяльності Товариства і заходів, необхідних для їх виконання тощо.
Тобто, в силу ч. 3 ст. 18 КК України директор Товариства - ОСОБА_5 є службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями.
Таким чином,згідно клопотання,директор ТОВ«ТАТІС» ОСОБА_5 ,будучи службовоюособою,діючи умисно,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій,усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідкита бажаючиїх настання,достовірно знаючипро відсутністьу Товариствапередбаченого законодавствомУкраїни дозвільногодокументу навикиди забруднюючихречовин ватмосферне повітрястаціонарними джерелами,зловживаючи своїми службовими повноваженнями, тобто діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використовуючи свої повноваження, всупереч інтересам юридичної особи, здійснював господарську діяльність Товариства з розведення свійської птиці, яка пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел товариства за адресою Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, 21, без дозволу на викиди таких речовин.
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (колишня Державна екологічна інспекція у Запорізькій області) відповідно до положень Методики та на підставі документів ТОВ «ТАТІС» (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, довідки про фактичні часи роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 03.03.2020 року № 34) проведено розрахунок збитків, спричинених внаслідок здійснення у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозвільного документу.
Відповідно до довідки ТОВ «ТАТІС» від 03.03.2020 року № 34, наданої останнім на запит Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 19.02.2020 року № 645/05, у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року на товаристві здійснювало роботу 215 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в повітря.
Основними полютантами, які надходили в атмосферу при здійсненні ТОВ «ТАТІС» упродовж 2019-2020 років діяльності є діоксид вуглицю, метан, аміак, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок тощо.
Згідно із розрахунком збитків вищевказаного органу контролю, ТОВ «ТАТІС» внаслідок здійснення наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря заподіяно державі збитків в сумі 1846922,26 грн.
Відповідно до висновку експерта Запорізького науково-дослідногоекспертно-криміналістичногоцентру МВСУкраїни про результати проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 07.04.2023 року № СЕ-19/108-23/4145-ЕЛ, розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується у сумі 1846997,31 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 ,будучи службовоюособою,а самедиректором ТОВ«ТАТІС»,діючи умисно,з метоюодержання неправомірноївигоди длясебе чи інших осіб, у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», на території Товариства (Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, 21), використовуючи всупереч інтересам юридичної особи свої службові повноваження, організував та здійснив наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме роботу стаціонарних джерел Товариства без дозволу на викиди, завдавши державі в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) матеріальних збитків на загальну суму 1846997,31 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Отже, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України, яке кваліфікується як, зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Слідчий вказує, що 11.08.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно зі ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) на нього покладених обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1).
ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_5 постійно проживає на території Дніпропетровської області у сторони обвинувачення виникла необхідність у покладенні на нього обов`язку щодо явки до слідчого, прокурора або суду.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до 6 років позбавлення полі.
Разом з тим, сторона обвинувачення ініціює питання щодо обрання наймеш суворо запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання враховуючи характериризуючі дані щодо ОСОБА_5 , який раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, офіційно працевлаштований в ТОВ «Марганецька птахофабрика».
Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 днів із покладанням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, та місця роботи.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування та суду спростовує доводи про відсутність ризиків п.п. 1-3 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, законодавцем віднесено до тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк до восьми років, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень, вік та стан його здоров`я, той факт що підозрюваний раніше не судимий, а тому з метою попередження можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить на думку слідчого про неможливість запобігання ризикам відповідно до ст. 177 КПК України до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання з підстав наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували щодо обрання даного виду запобіжного заходу, посилаючись на відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, та вважаючи, що дії ОСОБА_5 у цій частині повинні кваліфікуватися за ч. 1 ст. 78 КУпАП. Сторона захисту зазначає, що у директора ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_5 , не було умислу на зловживання своїми повноваженнями всупереч інтересам очолюваного ним Товариства, відсутні корисний мотив та спеціальна мета у вигляді одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а відтак суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 364-1 КК України, отже й склад вказаного злочину.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, захисник вважає, що у даному кримінальному провадженні будь-які з визначених законом ризики відсутні та, відповідно, в матеріалах кримінального провадження немає жодного належного та допустимого доказу наявності таких ризиків.
Отже доводи слідчого та прокурора, викладені в клопотанні про застування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, на думку сторони захисту є необґрунтованими припущеннями.
Адвокат наголошує, що а ні слідчим, а ні прокурором під час обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не надано жодного належного та допустимого доказу наявності будь-яких ризиків, які дають підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, тощо.
Разом з цим, на теперішній час відсутня небезпека, що підозрюваний переховуватиметесь від органів досудового розслідування та суду (досудове розслідування у даному кримінальному проваджені триває понад півтора року, водночас з самого початку розслідування було зрозуміло, що саме ОСОБА_5 , як службова особа ТОВ «ТАТІС», яка є відповідальною за усю господарську діяльність даного Товариства, є фігурантом даного кримінального провадження., проте, останній співпрацював зі слідством, виконуючи усі законні вимоги органу досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце роботи та проживання, міцні позитивні зв`язки, одружений, має двох неповнолітніх дітей. Відсутні ризики, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Немає об`єктивних підстав стверджувати, що підозрюваний незаконно впливатиме на свідків, експертів, спеціалістів ц цьому провадженні. За час досудового розслідування, яке, як зазначалося вище, на теперішній час триває понад 1 рік, допитано усіх свідків, призначено та проведено судові експертизи, висновки експертів долучено до матеріалів кримінального провадження, проведено майже усі слідчі та процесуальні дії, які вважались слідчим та прокурором потрібними для встановлення обставин кримінального правопорушення та жоден зі свідків та інших учасників кримінального провадження не повідомляли та не заявляли про здійснення неправомірного впливу на них зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника, або близьких родичів.
Таким чином, немає жодних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливатиме на свідків, експертів або інших учасників кримінального провадження, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Разом з цим, відповідно до ст. 178 КПК України, під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу слід враховувати, що до теперішнього часу органом досудового розслідування не здобуто достатніх, допустимих та вагомих доказів щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Водночас, ОСОБА_5 має стійкі позитивні соціальні зв`язки, одружений, має, виховує та утримує двох неповнолітніх дітей. ОСОБА_5 має постійно місце проживання та роботи. Раніше не судимий. Позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Займає активну громадську позицію, надаючи посильну допомогу ЗСУ та мешканцям територіальної громади.
Враховуючи те, що доводи слідчого та прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не підтверджується жодним допустимим доказом та є виключно припущеннями, що з огляду на положення ст. 62 Конституції України, є недопустимим, адвокат ОСОБА_6 просив у задоволенні поданого слідчим ОСОБА_7 клопотання відмовити.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Частинами 1, 2ст.22КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України,запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до вимогч. 4 ст. 176 КПКУкраїни,запобіжний захід застосовується під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого із прокурором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПКУкраїни,підставою застосуваннязапобіжного заходу єнаявність обґрунтованої підозри у вчиненніособою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому суддівважати, що підозрюванийможе здійснити дії вказані в ч. 1ст. 177 КПКУкраїни.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022080000000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2022 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України
11.08.2023 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022080000000014було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
З цього приводу слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого факти, які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Обґрунтовуючи клопотання про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу слідчий іпрокурор зазначають про існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме:можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. При цьому, слідчим звертаєтьсяувагаслідчогосудді, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді до 6 років позбавлення волі, щоявляється однимізризиківухилення підозрюваного від органів досудового розслідування,тасуду.
Але, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятої 04.11.1950 року та ратифікованої Україною 17.07.1997 року, а також практики Європейського суду з прав людини ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку. У цьому контексті має враховуватися, зокрема особистість обвинуваченого, його моральні переконання і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (див. рішення Суду у справіWпроти Швейцарії).
Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Судовим розглядом встановлено, що слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки вважає, що існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту слідчий суддя вважає, що прокурором доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Втім, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Доказів того, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчому судді не надано. Твердження з приводу можливого ухилення від слідства та суду є лише припущенням слідчого та спростовується належною процесуальною поведінкоюпідозрюваного, яку він демонструє, зокрема з`являється на виклики слідчого та суду.
При цьому ризик переховування обвинуваченого не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Навпаки, той факт, що підозрюваний співпрацював зі слідством, виконував усі законні вимоги органу досудового розслідування, а також після оголошення йому про підозрусамостійно прибув до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу спростовує припущення слідчого.
Під час розгляду клопотання ніслідчимніпрокурором ненаданослідчомусудді відомостей про негативну характеристику, а також про те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підтримує соціальнізв`язки з особамиякі засуджувалисьраніше,щохарактеризуєйогоз негативноїсторони.
Як встановлено, під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 починаючи з грудня 2019 року, не працює у ТОВ «ТАТІС» та відповідно не має доступу до жодних документів вказаного Товариства, ТОВ «ТАТІС» на теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює доступ будь-кого до будь-яких документів Товариства, під час досудового розслідування слідчим вилучено усі необхідні та можливі документи та речі, які на думку слідства мають значення для даного кримінального провадження.
За час досудового розслідування, яке триває з 14.04.2022 року допитано усіх свідків, призначено та проведено судові експертизи, висновки експертів долучено до матеріалів кримінального провадження, проведено майже усі слідчі та процесуальні дії, які вважались слідчим та прокурором потрібними для встановлення обставин кримінального правопорушення, жоден зі свідків та інших учасників кримінального провадження не повідомляли та не заявляли про здійснення неправомірного впливу на них зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника, або близьких родичів.
Таким чином, безпідставними слідчийсуддявважає поясненняслідчогопро те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки, як з`ясовано під час розгляду клопотання, вказані особи допитані органами досудового розслідування та під час допиту вонибулипопередженіпро кримінальну відповідальність, в будь-якій залежності від підозрюваного не перебувають.
При цьому, посилання прокурора на тяжкість злочину,не обґрунтовує необхідності обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки метоюобрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюванимпокладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначалось вище, жодна із перелічених обставин слідчим та прокуроромне доведена належними і допустимими доказами, а слідчим суддею не виявлено відомостей, які б давали підстави стверджувати про можливість існування ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
Дані про особу ОСОБА_5 ,який є раніше не судимим, має місце реєстрації та постійне місце проживання, має постійне місце роботи, за якими характеризується лише позитивної сторони, одружений, має, виховує та утримує двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який займає громадянську позицію, надаючи допомогу ЗСУ та мешканцям територіальної громади, свідчить на користь останнього та вказує на наявність усталених соціальних зв`язків, що в свою чергу є стримуючим фактором та може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належноїпроцесуальної поведінки підозрюваного.
З огляду на зазначене, приходжу до висновку, що недоведеність сукупності обставин, передбачених п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України вказують на те, що відносно ОСОБА_5 при таких обставинах взагалі не може бути обраний будь-яких запобіжний захід.
Оцінивши в сукупності всі обставини, вважаю, що підстав для застосування до ОСОБА_5 ,запобіжного заходу немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 2 та п. 3 частини першої цієї статті.
Таким чином, оцінюючи надані слідчим та прокурором докази в обґрунтування пред`явленого клопотання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя доходить висновку про те, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України, при цьому не доведено наявність жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що у застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_5 необхідно відмовити, однак, у відповідності до ч. 3 ст. 194 КПК України, підозрюваного слід зобов`язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_7 -відмовити.
Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2023 |
Оприлюднено | 01.09.2023 |
Номер документу | 113141224 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів |
Кримінальне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Макаров В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні