Ухвала

від 06.11.2023 по справі 335/4210/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 06.11.2023 Справа № 335/4210/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/4210/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/676/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2023 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022080000000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчийСУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на: земельну ділянку кадастровий номер №1822380803:18:004:0005, площею (га): 0,25, оціночна вартість земельної ділянки, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01.09.2023 становить 56912,59 грн.; земельну ділянку кадастровий номер №1225482900:01:001:1202, площею (га): 1,798, оціночна вартість земельної ділянки, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01.09.2023 становить 57071,30 грн.; житловий будинок, загальною площею (кв.м.) 53,7, житловою площею 23,2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість житлового будинку, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.09.2023 становить 225271,21 грн.; квартиру, загальною площею (кв.м.) 50,3, житловою площею 32,7, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , оціночна вартість квартири, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14.09.2023 становить 331867,54 грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022080000000014 від 14.02.2022 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України за фактом здійснення службовими особами ТОВ «ТАТІС» (Запорізька область, Оріхівський (нині Пологівський) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21, ідентифікаційний код - 31575227) забруднення атмосферного повітря матеріалами промислового чи іншого виробництва, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля.

Також, встановлено, що службові особи ТОВ «ТАТІС» діючи умисно, зловживаючи повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди (отримання прибутку від господарської діяльності), всупереч інтересам юридичної особи приватного права ТОВ «ТАТІС», завдали шкоди державним інтересам у вигляді збитків, заподіяних в результаті діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 1846922,26 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури.

Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

За приписами ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та п. 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «ТАТІС» починаючи з 05.03.2019 року та 09.01.2020 року здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Вказане порушення зафіксовано в акті перевірки Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 17.05.2019 року № 125/198/04.

За даними звітів ТОВ «ТАТІС» про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна), загальна кількість викидів забруднюючих речовин товариства за 2019 рік склала 41,915 тонн на рік, крім того, діоксид вуглецю 174,526 тонн. При цьому, основними забруднюючими речовинами є метан 35,890 тонн, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 5,193 тонн, аміак - 0,462 тонн, діоксид та інші сполуки сірки 0,141 тонн, деякі з яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1598 «Про затвердження перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» відносяться до найбільш поширених забруднюючих речовин.

За 2020 рік ТОВ «ТАТІС» здійснено викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел усього в обсязі 42,180 тонн та діоксид вуглецю - 174,526 тонн.

Слідчий вказує, що згідно зі ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), сума заподіяних ТОВ «ТАТІС» державі збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря склала 1846922,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 50 Конституції України наголошує, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Зазначене право також кореспондується зі ст.ст. 9, 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Атмосферне повітря це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень (ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Охорона атмосферного повітря це система заходів, пов`язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Повітря є природним ресурсом, який забезпечує життєдіяльність не тільки живих організмів, а й умови стану всіх природних ресурсів і життєдіяльність взагалі.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Стаття 13 Конституції України та ст. 319 Цивільного кодексу України передбачає, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною 2 ст. 293 Цивільного кодексу України визначено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб тощо.

Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» на суб`єкта господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За приписами ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Таким чином, здійснення викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря допускається виключно після отримання відповідного дозволу. І лише після отримання дозволу у суб`єкта господарювання виникає право на забруднення атмосферного повітря внаслідок використання стаціонарних джерел забруднення.

Підприємства, організації та установи в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря, зобов`язані здійснювати контроль у галузі охорони атмосферного повітря (ст.ст. 27, 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Відповідно до положень ст.ст. 66, 68 Конституції України, ст.ст. 49, 153 ГК України та ст.ст. 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частина 1 ст. 241 КК України передбачає відповідальність за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря для життя, здоров`я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це cтворило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля.

Забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища (ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Отже, небезпека для здоров`я це загроза захворювання людей у результаті забруднення шкідливими речовинами.

Небезпека для довкілля - загроза заподіяння шкоди рослинному чи тваринному світу внаслідок забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 наказом №5 від 14.04.2017 року призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (далі Товариство) (код ЄДРПОУ 31575227), розташованого за адресою: Запорізька область, Пологівський (колишній - Оріхівський) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21.

Відповідно до положень статті 18 Статуту ТОВ «ТАТІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 21.08.2012 року № 21/08/12:

- виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства. В своїй діяльності Директор керується діючим законодавством України, цим Статутом, рішеннями Зборів Учасників, умовами укладеного з ним контракту (п. 1 ст. 18 Статуту);

- Директор Товариства є вищою посадовою особою Товариства. Він вправі в рамках, встановлених цим Статутом, без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, уповноважений керувати поточними справами Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства (п. 3 ст. 18 Статуту);

- Директор Товариства розпоряджається майном Товариства в межах, встановлених Статутом та Зборами Учасників (п. 4.3 ст. 18 Статуту);

- Директор несе особисту відповідальність за всю господарсько-економічну діяльність товариства, виробництво, зберігання та збут продукції (п. 7 Статуту);

- Директор зобов`язаний здійснювати загальне керівництво поточною діяльністю Товариства (п. 8.1 Статуту).

Аналогічні повноваження директора Товариства також передбачені у п.п. 1, 5, 6.3, 9, 10.1 ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 24.06.2019 № 6 та п.п. 1, 5, 6.3, 9, 10.1 ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 11.07.2019 року № 7.

Тобто, на керівника (директора) Товариства покладено обов`язок у дотриманні при здійсненні господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства, своєчасного отримання дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин та не допущення забруднення шкідливими речовинами повітря.

У період часу з 10.05.2019 року по 17.05.2019 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (далі Інспекція) проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «ТАТІС» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказаний захід проведено на підставі наказу начальника Інспекції від 06.05.2019 року № 198 та направлення від 06.05.2019 року № 170.

Установлено, що ТОВ «ТАТІС» здійснює господарську діяльність з розведення свійської птиці, яка пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами товариства.

За результатами вищевказаної перевірки, органом контролю встановлено та зафіксовано в акті від 17.05.2019 року № 125/198/04, з яким особисто ознайомлено ОСОБА_7 , порушення ТОВ «ТАТІС» вимог природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності за адресою: Запорізька область, Пологівський (колишній Оріхівській) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21.

Відповідно відомостей зазначених в акті Інспекції від 17.05.2019 року № 125/198/04, ТОВ «ТАТІС» здійснювало діяльність пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислового майданчика за вищевказаною адресою на підставі відповідного дозволу від 05.03.2014 року № 23239830001-83, термін дії якого закінчився 04.03.2019 року.

У подальшому з 05.03.2019 року Товариство у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про атмосферне повітря» без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від технологічного обладнання та об`єктів пов`язаних з утворенням забруднюючих речовин: генератору холодного туману, теплогенератору ТГ-2,5; аспірації приміщення ГРП; пташника № № 1-8; зварювального посту; продув очних свічок (3 од.); склад яєць; сховища посліду; дизельного генератору АD490; кормоцеху; розтинальні; розтинальні модульної; дисбар`єру мийки тощо.

У ході проведення перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції, в присутності директора ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_7 , було здійснено відбір проб з організованих викидів стаціонарних джерел, а саме: аміаку та сірководню з джерела викиду № 23, встановленого у пташнику № 6 вихлопного патрубку дахового вентилятору.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» від 29.11.2001 року № 1598 (далі Постанова № 1598) найбільш поширеними забруднюючими речовинами є: оксиди азоту, бенз(а)пірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), свинець та його сполуки, формальдегід.

Також вказаною постановою уряду затверджено перелік небезпечних забруднюючих речовин: метали та їх сполуки, органічні аміни, легкі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки.

Результати відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел відображені Інспекцією в акті відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 10.05.2019 року № 3-19 з додатками № № 1, 2, з яким ОСОБА_7 ознайомлено під підпис, та у протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 13.05.2019 року № 03-19.

За даними вищезазначеного протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 13.05.2019 року № 03-19 встановлено, що масова концентрація полютанта аміаку складає 0,076 мг/м3; відповідно, масова витрата викиду аміаку - 0,00015 г/с.

Отже, викид забруднюючої речовини аміаку зі стаціонарного джерела № 23 підтверджує фактичну роботу джерела викиду в період відсутності у ТОВ «ТАТІС» відповідного дозволу.

Слідчий наголошує, що аміак - це речовина, що не є компонентом повітря та входить до переліку найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженого Постановою № 1598.

Зокрема, аміак відноситься до найбільш поширених забруднюючих речовин - групи оксидів азоту (код 04003) відповідно даних додатку 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 року № 177 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.05.2002 року за № 445/6733.

Окрім того, за даними звітів ТОВ «ТАТІС» про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна), загальна кількість викидів забруднюючих речовин товариства за 2019 рік склала 41,915 тонн на рік, крім того, діоксид вуглецю 174,526 тонн. При цьому, основними забруднюючими речовинами є метан 35,890 тонн, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 5,193 тонн, аміак - 0,462 тонн, діоксид та інші сполуки сірки 0,141 тонн.

За 2020 рік ТОВ «ТАТІС» здійснено викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел усього в обсязі 42,180 тонн та діоксид вуглецю - 174,526 тонн.

Дані речовини також не є компонентами повітря та входять до переліку найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню відповідно до Постанови № 1598.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.04.2007 року № 184 затверджено методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров`я населення від забруднення атмосферного повітря».

Так, у вищевказаних методичних рекомендаціях (додаток до п. 4.3.1) визначені значення референтних доз/концентрацій хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають.

Зокрема, речовини аміак, хлор, диметиламін впливають на органи дихання, фенол, оксид вуглецю серцево-судинну систему, центральну нервову систему тощо.

За висновком фахівців-науковців Запорізького національного університету (лист від 04.01.2023 року № 01/01-18/04), залучених відповідно до положень ст. 71 КПК України як спеціалістів, здійснені ТОВ «ТАТІС» викиди забруднюючих речовин в повітря від стаціонарних джерел створюють негативні наслідки для здоров`я населення та довкілля.

Зокрема, при вдиханні парів фенолу або проковтуванні уражаються слизові оболонки травного тракту, верхніх дихальних шляхів, очей. При попаданні на шкіру утворюється опік.

Хімічна речовина аміак сприяє виникненню захворювання органів дихання.

Окрім того, аміак сприяє екологічно небезпечним процесам підкислення ґрунту та евтрофікації водойм; фенол гальмує ростові процеси рослин, токсичний для тварин. Мінімальний період відновлення після дії фенолу становить мінімум 30 років, за умови повної ліквідації джерела забруднення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ТАТІС» 10.01.2020 року отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 2323983001-83 терміном дії до 09.01.2030 року.

Таким чином, у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ТОВ «ТАТІС» в період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року здійснювало господарську діяльність пов`язану з викидами забруднюючих речовин в повітря за відсутністю відповідного дозволу.

Вказаний факт підтверджується довідкою ТОВ «ТАТІС» від 03.03.2020 року № 34 про фактичні години роботи джерел утворення викидів за період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року (з моменту вчинення порушення до моменту його усунення отримання дозвільного документу на викиди).

Види та обсяги небезпечних забруднюючих речовин (залізо, манган, хлор, деметиламін, ртуть), які присутні у викидах від стаціонарних джерел ТОВ «ТАТІС» також містяться у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який затверджено, підписано директором Товариства ОСОБА_7 та скріплено печаткою.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року № 639 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 року № 48/16064 (далі Методика).

Відповідно до положень п. 2.1 Методики до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди таких речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (пункт 2.2. Методики).

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (колишня Державна екологічна інспекція у Запорізькій області) відповідно до положень Методики та на підставі документів ТОВ «ТАТІС» (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, довідки про фактичні часи роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 03.03.2020 року № 34) проведено розрахунок збитків, спричинених внаслідок здійснення у період з 05.03.2019 по 09.01.2020 господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозвільного документу.

Відповідно до довідки ТОВ «ТАТІС» від 03.03.2020 року № 34, наданої останнім на запит Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 19.02.2020 року № 645/05, у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року на товаристві здійснювало роботу 215 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в повітря.

Основними полютантами, які надходили в атмосферу при здійсненні ТОВ «ТАТІС» упродовж 2019-2020 років діяльності є діоксид вуглицю, метан, аміак, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок тощо.

Згідно із вищезазначеним розрахунком збитків внаслідок здійснення наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «ТАТІС» заподіяно державі збитків в сумі 1846922,26 грн.

Відповідно до висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про результати проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 07.04.2023 року № СЕ-19/108-23/4145-ЕЛ, розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року проведений Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області), підтверджено у сумі 1846997,31 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 , відповідальний за дотримання і виконання природоохоронного законодавства України ТОВ «ТАТІС», діючи умисно, у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснював господарську діяльність Товариства з розведення свійської птиці, яка пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел товариства за адресою Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, 21, без дозволу на викиди таких речовин, внаслідок чого атмосферне повітря було насичено не характерними для нього шкідливими хімічними агентами, що створило небезпеку для довкілля та здоров`я людей.

З огляду на наведене орган досудового розслідування вважає, що умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 241 КК України, яке кваліфікується як забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря для життя, здоров`я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, створивши небезпеку для здоров`я людей та для довкілля.

Крім того, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_7 наказом №5 від 14.04.2017 року призначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (код ЄДРПОУ 31575227), розташованого за адресою: Запорізька область, Пологівський (колишній - Оріхівський) район, с. Мирне, вул. Василівська, 21.

Відповідно до положень статті 18 Статуту ТОВ «ТАТІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 21.08.2012 року № 21/08/12:

- виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор Товариства. В своїй діяльності Директор керується діючим законодавством України, цим Статутом, рішеннями Зборів Учасників, умовами укладеного з ним контракту (п. 1 ст. 18 Статуту);

- Директор Товариства є вищою посадовою особою Товариства. Він вправі в рамках, встановлених цим Статутом, без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, уповноважений керувати поточними справами Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства (п. 3 ст. 18 Статуту);

- Директор Товариства розпоряджається майном Товариства в межах, встановлених Статутом та Зборами Учасників (п. 4.3 ст. 18 Статуту);

- Директор несе особисту відповідальність за всю господарсько-економічну діяльність товариства, виробництво, зберігання та збут продукції (п. 7 Статуту);

- Директор зобов`язаний здійснювати загальне керівництво поточною діяльністю Товариства (п. 8.1 Статуту).

Аналогічні повноваження директора Товариства також передбачені у п.п. 1,5, 6.3, 9, 10.1 ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 24.06.2019 року № 6 та п.п. 1, 5, 6.3, 9, 10.1 ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 11.07.2019 року № 7.

Отже, ураховуючи вищезазначене, на керівника (директора) Товариства покладено обов`язок у дотриманні при здійсненні господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства, своєчасного отримання дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин та не допущення забруднення шкідливими речовинами повітря.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» на суб`єкта господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну (п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302).

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 10.05.2019 року по 17.05.2019 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «ТАТІС» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказаний захід проведено на підставі наказу начальника Інспекції від 06.05.2019 року № 198 та направлення від 06.05.2019 року № 170.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТАТІС» починаючи з 05.03.2019 року та на час перевірки, за вищевказаною адресою здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Зазначене порушення зафіксовано в акті перевірки № 125/198/04 від 17.05.2019 року та ознайомлено ОСОБА_7 під підпис.

З`ясовано, що ОСОБА_7 не було вжито будь-яких заходів щодо зупинення з 05.03.2019 року роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в повітря, у зв`язку з припиненням строку дії попереднього дозволу № 2323983001-83 від 05.03.2014 року, термін дії якого закінчився 04.03.2019 року.

За приписами ч. 7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Проте, товариство за відсутності з 05.03.2019 року відповідного дозволу на викиди продовжувало працювати, про що свідчать наступні документи: звіти про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за січень-квітень 2019 року; звіти про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна) за 2019 - 2020 роки.

Так, за даними звітів ТОВ «ТАТІС» про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою № 2-ТП (повітря) (річна), загальна кількість викидів забруднюючих речовин товариства за 2019 рік склала 41,915 тонн на рік, крім того, діоксид вуглецю 174,526 тонн. При цьому, основними забруднюючими речовинами є метан 35,890 тонн, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 5,193 тонн, аміак - 0,462 тонн, діоксид та інші сполуки сірки 0,141 тонн.

За 2020 рік ТОВ «ТАТІС» здійснено викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел усього в обсязі 42,180 тонн та діоксид вуглецю - 174,526 тонн.

Таким чином, ОСОБА_7 , здійснюючи господарську діяльність, пов`язану з викидами забруднюючих речовин в повітря за відсутності дозвільного документу, віддав перевагу індивідуальному праву (інтересу) права на підприємницьку діяльність, протиставив суспільному інтересу, який виражається у дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоровя людини довкілля, гарантованого ст. 50 Основного Закону України що за загальним правилом має безумовний пріоритет.

З`ясовано, що директором ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_7 договір з ТОВ «Науково-технічний центр «Нова Хвиля» (ЄДРПОУ 38919847) № 370/ЗП про створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме на розробку документації для отримання ТОВ «ТАТІС» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря укладено тільки 07.02.2019 року.

Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Науково-технічний центр «Нова Хвиля» повинно було провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в повітря, скласти обґрунтовуючи документи для отримання дозволу на викиди, отримати дозвільний документ.

Запорізькою обласною державної адміністрацією ТОВ «ТАТІС» видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 10.02.2020 року за № 2323983001-83, терміном дії до 09.01.2030 року.

Установлено, що відповідно до положень ст. 18 Статуту ТОВ «ТАТІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 21.08.2012 року № 21/08/12, ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 24.06.2019 року № 6 та ст. 24 Статуту Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТАТІС» від 11.07.2019 року № 7, директор Товариства несе особисту відповідальність за всю господарську-економічну діяльність Товариства, здійснює загальне керівництво його поточною діяльністю, розробкою і затвердження поточних планів діяльності Товариства і заходів, необхідних для їх виконання тощо.

Тобто, в силу ч. 3 ст. 18 КК України директор Товариства - ОСОБА_7 є службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями.

Таким чином, директор ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_7 , будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у Товариства передбаченого законодавством України дозвільного документу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, тобто діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використовуючи свої повноваження, всупереч інтересам юридичної особи, здійснював господарську діяльність Товариства з розведення свійської птиці, яка пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел товариства за адресою Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, 21, без дозволу на викиди таких речовин.

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (колишня Державна екологічна інспекція у Запорізькій області) відповідно до положень Методики та на підставі документів ТОВ «ТАТІС» (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, довідки про фактичні часи роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 03.03.2020 року № 34) проведено розрахунок збитків, спричинених внаслідок здійснення у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозвільного документу.

Відповідно до довідки ТОВ «ТАТІС» від 03.03.2020 року № 34, наданої останнім на запит Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 19.02.2020 оку № 645/05, у період з 05.03.2019 року по 09.01.2020 року на товаристві здійснювало роботу 215 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в повітря.

Основними полютантами, які надходили в атмосферу при здійсненні ТОВ «ТАТІС» упродовж 2019-2020 років діяльності є діоксид вуглицю, метан, аміак, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок тощо.

Згідно із розрахунком збитків вищевказаного органу контролю, ТОВ «ТАТІС» внаслідок здійснення наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря заподіяно державі збитків в сумі 1846922,26 грн.

Відповідно до висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про результати проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 07.04.2023 року № СЕ-19/108-23/4145-ЕЛ, розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується у сумі 1846997,31 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, а саме директором ТОВ «ТАТІС», діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», на території Товариства (Запорізька область, Пологівський район, с. Мирне, вул. Василівська, 21), використовуючи всупереч інтересам юридичної особи свої службові повноваження, організував та здійснив наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме роботу стаціонарних джерел Товариства без дозволу на викиди, завдавши державі в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) матеріальних збитків на загальну суму 1846997,31 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Органом досудового розслідування встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України, яке кваліфікується як, зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

За даним фактом 11 серпня 2023 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянина України, з вищою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

12 вересня 2023 року Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (ідентифікаційний код юридичної особи 43877338), як цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні пред`явлено позов про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до вищевказаного позову цивільний позивач просить стягнути з ОСОБА_7 шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 1846997,31 гривень на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (ідентифікаційний код юридичної особи 43877338).

В обґрунтування клопотання по арешт майна старший слідчий зазначив про наявність достатності доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України та з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення просив накласти арешт на вказане в клопотанні майно.

Слідчий суддя частково задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши рішення тим, що у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди та не застосування арешту може призвести до приховання чи відчуження майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту, беручи до уваги розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на вказане майно, у зв`язку із чим задовольнив клопотання в частині накладення арешту на земельні ділянки та житловий будинок, які зареєстровані за ОСОБА_7 шляхом заборони їх відчуження та розпорядження. В іншій частині клопотання відмовив у зв`язку із тим, що прокурором в порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України не надано документів, які підтверджують право власності підозрюваного на вказану в клопотанні квартиру.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 про арешт майна ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

В обґрунтування свої скарги вказує, що відповідно до клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_7 та оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що метою його накладення є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, тобто з метою забезпечення заявленого цивільного позову, однак, відповідно до змісту письмового повідомлення ОСОБА_7 про підозру, внаслідок вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, шкоду завдано саме державним інтересам, тобто державі.

Зазначає, що цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої державі, заявлено Державною екологічною інспекцією Південного округу, а не прокурором, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 128 КПК України, проте зазначене порушення залишилося поза увагою слідчого судді.

Звертає увагу на те, що Державну екологічну інспекцію Південного округу визнано цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні, що також суперечить приписам ч. 1 ст. 61 КПК України, відповідно до якої цивільним позивачем у кримінальному провадженні, зокрема є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом пред`явила цивільний позов.

Крім того, цивільний позов у даному кримінальному провадженні заявлено лише 12 вересня 2023 року, тобто поза межами строку позовної давності та ще й не уповноваженою особою, підлягає залишенню без розгляду.

Зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 6 липня 2023 року у справі №908/62/23 задоволено позов заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ТОВ «ТАТІС» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 1846922 грн. 26 коп. та 17 серпня 2023 року видано наказ про примусове виконання судового рішення, який в теперішній час перебуває на виконанні.

Зауважує, що одну й ту саму шкоду начебто завдану державі та яку вже стягнуто на користь держави за рішенням суду, орган досудового розслідування за погодженням з прокурором, намагаються вдруге стягнути у рамках даного кримінального провадження.

Крім того звертає увагу на те, що поза увагою слідчого судді залишився й той факт, що у даному кримінальному провадженні обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на теперішній час перебуває під сумнівом, оскільки ні у письмовому повідомленні про підозру, ні у клопотанні про арешт майна ОСОБА_7 , ані в матеріалах кримінального провадження, не міститься жодних конкретних відомостей щодо того, яку саме небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля створили дії підозрюваної особи, тобто ОСОБА_7 .

Також вказує, що у директора ТОВ «ТАТІС» ОСОБА_7 не було умислу на зловживання своїми повноваженнями всупереч інтересам очолюваного ним Товариства, відсутні корисний мотив та спеціальна мета у вигляді одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а відтак відсутня суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 364-1 КК України, отже й склад вказаного злочину.

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянт посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано лише 17 жовтня 2023 року.

Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, відомостей про отримання ОСОБА_7 та його представником оскаржуваної ухвали немає, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав подану апеляційну скаргу та вказав, що одна і та ж шкода стягнута з ТОВ «ТАТІС» і її намагаються стягнути Державна екологічна інспекція з ОСОБА_7 . Зазначив, що рішення Господарського суду щодо стягнення вказаної шкоди виконується та товариство її сплачує.

Володілець майна ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вказала, що рішення слідчого судді є законним, оскільки були правові підстави для накладення арешту для забезпечення позову. Зазначила, що ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні є підозрюваним, у справі встановлена заподіяна шкода, яка не відшкодована, а тому саме для відшкодування шкоди і був заявлений цивільний позов.

Заслухавши доповідь судді, володільця майна ОСОБА_7 та його представника, прокурора, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України, арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Норми, наведені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про часткове задоволення клопотання накладення арешту на майно, врахувавши вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Так,із матеріалівкримінального провадження вбачається, що Головним управлінням Національної поліції Запорізької області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022080000000014 від 14лютого 2022року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України (а.с. 1 матеріалів кримінального провадження №42022080000000014).

Із доданих до клопотання матеріалів випливає, що 11 серпня 2023 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України (а.с. 55-67).

Крім того, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було подано цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_7 . Згідно вказаного цивільного позову, позивач просить стягнути з ОСОБА_7 шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 1846997 грн. 31 коп. (а.с. 58-73).

З долучених до клопотання Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що: земельна ділянка кадастровий номер №1822380803:18:004:0005, площею (га): 0,25, оціночна вартість якої, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01.09.2023 становить 56912,59 грн., земельна ділянка кадастровий номер №1225482900:01:001:1202, площею (га): 1,798, оціночна вартість якої, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01.09.2023 становить 57071,30 грн. та житловий будинок, загальною площею (кВ.м.) 53,7, житловою площею 23,2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість якого, згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.09.2023 становить 225271,21 грн. є власністю ОСОБА_7 (а.с. 74-89 матеріалів кримінального провадження №42022080000000014).

Отже, колегія суддів погоджується, що наявність в матеріалах провадження цивільного позову про стягнення з відповідача ОСОБА_7 , який є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, заподіяної шкоди, підтверджує існування потреби у такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до наявних в матеріалах провадження відомостей, оціночна вартість об`єктів нерухомості, на які просить накласти арешт старший слідчий становить 339255,10 грн., що в свою чергу не перевищує та значно менше ніж розмір цивільного позову (1846997,31 грн.).

Слідчим суддею обрано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме виключно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження його власником не надано та колегією суддів не встановлено.

Таким чином, накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно є виправданим і необхіднім для забезпечення кримінального провадження.

З приводу доводів щодо подачі цивільного позову не тією особою та його заявлення поза межами строку позовної давності, то вони є неспроможними, оскільки вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Щодо доводів, які фактично зводяться до необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_7 підозри, то слід зазначити, що колегія суддів вважає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри, так як наявні у матеріалах провадженні докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для встановлення вини у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, наявність рішення Господарського суду Запорізької області про стягнення шкоди в сумі 1846922,26 грн., на яке посилається апелянт, не спростовує правових підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Більш того, як випливає із долученої копії рішення Господарського суду Запорізької області, вказану вище суму, яка між іншого є меншої ніж заявлений в даному кримінальному провадженні цивільний позов було стягнуто з юридичної особи ТОВ «ТАТІС», а не з ОСОБА_7 , при цьому відомостей про повне виконання судового рішення додано не було.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно необґрунтованості судового рішення слід визнати непереконливими.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити представнику ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022080000000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 364-1 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4