Рішення

від 31.08.2023 по справі 609/516/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/516/23

2/609/211/2023

31 серпня 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

прокурора Петрука С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 16 червня 2023 року керівник Кременецької окружної прокуратури Наталія Штурма в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі позивач), звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

2. Позов обґрунтований тим, що за ОСОБА_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2013 року по справі №609/980/13-ц визнано право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , що складається із права власності на земельну ділянку, розміром 0,15 га. в межах згідно з планом розташованої на території Суразької сільської ради, Шумського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №806660, виданого 14.02.2006 р. Шумською РДА та із права власності на земельну ділянку, розміром 1,00 га. в межах згідно з планом розташованої на території Суразької сільської ради, Шумського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №807913, виданого 14.02.2006 р. Шумською РДА. Також, вище вказаним рішенням визнано право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , що складається із права на земельну частку (пай), розміром 1,83 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебувала у колективній власності КСП «Вілія», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ТР №0082179.

В подальшому за відповідачем, на підставі вказаного рішення суду у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.11.2013 р. зареєстровано право власності на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 6125887800:01:001:0201, площею 0,9971 га. та 6125887800:01:001:1037 площею 0,1528 га., які розташовані на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області (теперішнього Кременецького району) Тернопільської області.

Крім того, на підставі рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2013 року по справі №609/980/13-ц першим заступником голови Шумської РДА Штурмою В.П. 29.11.2013 р. видано розпорядження №412-од «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянам» та розпорядження голови Шумської РДА Головатюком Ю.М. від 19.10.2015 №318-од «Про затвердження документації із землеустрою та виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)», згідно з якими ОСОБА_1 як спадкоємцю, надано дозвіл на виготовлення технічної документації та затверджено вище вказану технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Суразької сільської ради.

26.07.2017 р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6125887800:01:001:0550, площею 1,5801 га., розташованої на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області (теперішнього Кременецького району) Тернопільської області.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області №6101.3.1-2838/61.3-23 від 27.03.2023 р., громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою щодо оформлення посвідки на постійне проживання, належності до громадянства України, оформлення набуття/припинення громадянства України до УДМС у Тернопільській області не зверталася. У зв`язку з чим, рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання не приймалося.

Зважаючи на вищевикладене, місце проживання та реєстрації відповідача на території України не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, набула права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 6125887800:01:001:0201, 6125887800:01:001:1037, а також 26.07.2017 р. набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 6125887800:01:001:0550 та упродовж року добровільно їх не відчужила (кінцеві строки сплинули відповідно 25.11.2014 р. та 26.07.2018 р.).

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконано передбаченої земельним законодавством вимоги щодо відчуження набутих земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, вони підлягають конфіскації за рішенням суду. З огляду на вищевказане просив позовну заяву задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Петрук С.О. позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити. Вказав, що відповідач ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації у 2013, та 2017 роках набула права власності на спірні земельні ділянки, однак в подальшому протягом року й по даний час земельні ділянки нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено вимоги ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України, що є підставою для конфіскації земельних ділянок в користь держави.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з`явився подав через підсистему «Електронний суд» заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати без участі представника управління, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, зокрема шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Шумського районного суду Тернопільської області. Тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання, не подала відзиву.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 03 липня 2023 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 13 липня 2023 року.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду на 15 серпня 2023 року, у зв`язку із неявкою відповідача, судовий розгляд справи відкладено на 31 серпня 2023 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

5. Судом встановлено, що рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , що складається зокрема із права власності на земельну ділянку, розміром 0,15 га. в межах згідно з планом розташованої на території Суразької сільської ради, Шумського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №806660, виданого 14.02.2006 р. Шумською РДА, право власності на земельну ділянку, розміром 1,00 га. в межах згідно з планом розташованої на території Суразької сільської ради, Шумського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №807913, виданого 14.02.2006 р. Шумською РДА. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , що складається із права на земельну частку (пай), розміром 1,83 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебувала у колективній власності КСП «Вілія», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ТР №0082179 виданого 07 квітня 1997 року Шумською РДА.

В подальшому за ОСОБА_1 на підставі вказаного рішення суду у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.11.2013 р. зареєстровано право власності на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 6125887800:01:001:0201, площею 0,9971 га. та 6125887800:01:001:1037 площею 0,1528 га. розташовані на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області (теперішнього Кременецького району) Тернопільської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №330418652, №330418921 сформованими 27 квітня 2023 року.

6. На підставі рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2013 року по справі №609/980/13-ц першим заступником голови Шумської РДА Штурмою В.П. 29.11.2013 р. видано розпорядження №412-од «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянам» та розпорядження голови Шумської РДА Головатюком Ю.М. від 19.10.2015 №318-од «Про затвердження документації із землеустрою та виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)», згідно з якими ОСОБА_1 як спадкоємцю надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та затверджено вище вказану технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Суразької сільської ради.

7. 26 липня 2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6125887800:01:001:0550, площею 1,5801 га., розташованої на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області (теперішнього Кременецького району) Тернопільської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №330418844 сформованого 27 квітня 2023 року.

8. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 31.05.2023 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6125887800:01:001:0550, площею 1,5801 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суразької сільської ради Шумського районуТернопільської області, власник - ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 26.07.2017 р.

9. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 31.05.2023 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6125887800:01:001:0201, площею 0,9971 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суразької сільської ради Шумського районуТернопільської області, власник - ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 25.11.2013 р.

10. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 31.05.2023 р. до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6125887800:01:001:1037, площею 0,1528 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суразької сільської ради Шумського районуТернопільської області, власник - ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) - 25.11.2013 р.

11. Відповідно до довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості № 201-20230525-0005990588, 201-20230525-0005990700, 201-20230525-0005990736 від 25 травня 2023 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6125887800:01:001:0201, площею 0,9971 га., становить 33513,67 гривень, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6125887800:01:001:1037, площею 0,1528 га., становить 28459,85 гривень, та вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6125887800:01:001:0550 площею 1,5801 га., становить 41300,50 гривень. Загальна вартість земельних ділянок загальною площею 2,73 га. становить 103274,02 грн.

12. ОСОБА_1 08.11.2001 р. документована паспортом громадянина російської федерації серії та номер НОМЕР_1 , виданим 64 відділом міліції, Кіровського району м. Санкт-Петербург, код підрозділу 782-064.

13. Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області №6101.3.1-2838/61.3-23 від 27.03.2023, громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою щодо оформлення посвідки на постійне проживання, належності до громадянства України, оформлення набуття/припинення громадянства України до УДМС у Тернопільській області не зверталася. У зв`язку з чим рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання не приймалося.

14. З матеріалів цивільної справи вбачається, що Кременецька окружна прокуратура зверталася до начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І. Кузь (лист №51/2-842 вих-23 від 24.02.2023), з проханням надати інформацію про вжиті Головним управлінням заходів щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 6125887800:01:001:0201, площею 0,9971 га., 6125887800:01:001:1037, площею 0,1528 га. 6125887800:01:001:0550 площею 1,5801 га., які належить на праві власності гр. рф ОСОБА_1 у тому числі шляхом їх конфіскації в судовому порядку.

15. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-1244/2-23 від 11.04.2023, наданого у відповідь на запит Кременецькій окружної прокуратури, вказаний орган до суду позовної заяви не подаватиме у зв`язку із відсутністю достатньої суми кошторисних призначень.

ІV. Оцінка Суду.

16. Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

17. Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

18. Відповідно до ч.2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

19. Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного та Земельного кодексів України.

20. Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

21. Згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22. У ч.1 ст.1 ЗК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

23. Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

24. Приписами ч.1, 2, 4 ст. 374 ЦК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

25. Так, згідно ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

26. Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

27. У ч. 2 ст. 35 ЗК України встановлено, що іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

28. Згідно ч.1, 3 ст.130 ЗК України (в редакції чинній на дату розгляду справи) набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

29. У ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

30. Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

31. У п.п.д), е) ч.1 ст. 140 ЗК України передбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

32. При цьому, відповідно до ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

33. Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 145 ЗК України (в редакції чинній на дату розгляду справи), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, аналізуючи вищенаведені положення законодавства України, судом встановлено, що станом на 25 листопада 2013 р., та 26 липня 2017 року була встановлена законодавча заборона на передачу земель сільськогосподарського призначення, до яких відносяться земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у власність іноземцям.

При цьому, після набуття ОСОБА_1 , громадянкою російської федерації, у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства остання є особою, до якої перейшло право власності на земельні ділянки, які у відповідності до ЗК України не можуть перебувати в її власності, на останню покладався обов`язок щодо відчуження набутих ділянок протягом року з моменту переходу такого права, тобто до 25.11.2014 р. та 26.07.2018р. А у випадках, коли земельні ділянки цією особою протягом встановленого строку не відчужені, такі ділянки підлягали примусовому відчуженню за рішенням суду.

На підставі досліджених письмових доказів, суд встановив, що ОСОБА_1 , як іноземка, маючи обов`язок протягом року з моменту набуття права власності відчужити земельні ділянки для особистого селянського господарства, які не можуть перебувати у її власності, такий обов`язок не виконала.

Оскільки на час розгляду справи у суді, з врахуванням внесених до ЗК України змін, на іноземців, до яких перейшло право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися ними у власність, також покладається обов`язок щодо відчуження набутої земельної ділянки протягом року з моменту переходу такого права, а у разі невиконання такого обов`язку така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду з подальшим продажем на земельних торгах та виплатою ціни проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, її колишньому власнику, то в діях ОСОБА_1 наявне порушення чинного земельного законодавства України.

34. Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

35. У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

36. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

37. Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністру аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у, сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

38. Підпунктами 42 пункту 4 вищевказаного Положення, передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

39. Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Тернопільської області є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

40. Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 08.03.2023 №85, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

41. Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

42. Так, у ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

43. Згідно ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 р. по справі №912/2385/18.

44. Згідно ч.ч.3, 4 ст. 12, ч.ч.1, 3 ст. 13, ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, встановивши, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, упродовж встановленого законодавством строку з 25.11.2013 р. по 25.11.2014 р., та з 26.07.2017 р. по 26.07.2018 р. після набуття права власності на земельні ділянки площею 0,9971 га. за кадастровим номером 6125887800:01:001:0201, площею 0,1528 га. за кадастровим номером 6125887800:01:001:1037, площею 1,5801 га за кадастровим номером 6125887800:01:001:0550, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які не можуть перебувати у власності іноземців, не виконала свого обов`язку щодо відчуження таких ділянок, враховуючи триваючий характер порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства України, яке й на даний час передбачає для іноземців лише право оренди земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого спірні земельні ділянки підлягають конфіскації за рішенням суду, суд приходить до висновку, що позов керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом її конфіскації підставний та підлягає задоволенню в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

45. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 гривень. При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2684,00 гривень.

З цих підстав,

Керуючись ст. ст. 13, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 140, 143, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 19, 76-82, 141, 258-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Винести заочне рішення.

2. Позов керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації - задовольнити.

3. Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами 6125887800:01:001:0201, площею 0,9971 га., 6125887800:01:001:1037, площею 0,1528 га., та 6125887800:01:001:0550, площею 1,5801 га., шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 2684,00 гривень, який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4), код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Шумським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 31 серпня 2023 року.

Позивач: Кременецька окружна прокуратура, місце знаходження: 47000, м. Кременець вул. Словацького, 6а, Тернопільської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місце знаходження: 46002, м. Тернопіль вул. Лисенка, 20а, код ЄДРПОУ: 39766192.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , країна громадянства: російська федерація.

Суддя: М. В. Харлан