Постанова

від 28.08.2023 по справі 910/14109/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2023 р. Справа№ 910/14109/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

без виклику сторін

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023

у справі № 910/14109/22 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго»

про стягнення 144 300, 00 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Т-С») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго» про стягнення 144 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умов укладеного між сторонами Договору №14 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2014 в частині повної оплати послуг, пов`язаних з перевезенням, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 144 300,00 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс» заборгованість у розмірі 144 300, 00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 18.05.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю «Рукарго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 910/14109/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі №910/14109/22 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначає, що судом першої інстанції не перевірено належне виконання зобов`язання з надсилання позивачем відповідачу документів та не встановлено якими доказами повинно бути підтверджено факт надсилання документів для здійснення оплати.

Також апелянт зазначає, що внаслідок неналежного виконання позивачем умов договору, у відповідача не виникло обов`язку з проведення оплати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14109/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.06.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14109/22.

05.06.2023 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 910/14109/22 без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Пункт 2 частини 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що 29.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рукарго» (далі - Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс» (далі - Перевізник) укладено Договір №14 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір) відповідно до умов якого Перевізник від свого імені та за рахунок Експедитора надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні (далі - послуги). (п. 1.1. Договору)

Відповідно до п. 4.1. Договору Перевізник виконує визначені договором послуги за плату і за рахунок Експедитора. Вартість послуг транспортного експедирування складаються з вартості послуг Перевізника, вартості транспортування (включаючи послуги, пов`язані з перевезенням вантажу), вартості додаткових послуг.

Експедитор перераховує на рахунок Перевізника повну вартість послуг по організації перевезень протягом 14 банківських днів з момент отримання належним чином оформленої товарно-транспортної (CMR,ТТН) накладної, податкової накладної, акта виконаних робіт та рахунку на оплату, якщо інше не вказано в Заявці. (п. 4.2. Договору)

Ціни на послуги узгоджуються Сторонами в Заявках і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника. (п. 4.3. Договору)

Позивачем було погоджено заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №801860 від 18.01.2022; №801875 від 28.01.2022; №801873 від 28.01.2022; №801870 від 27.01.2022; №801883 від 02.01.2022; №801885 від 02.01.2022; №801884 від 02.01.2022; №801889 від 04.02.2022; №801893 від 07.02.2022; №801897 від 08.02.2022; №801899 від 08.02.2022; №801898 від 07.02.2022; №801892 від 07.02.2022; №801866 від 25.01.2022; №801891 від 08.02.2022; №801982 від 23.02.2022; №801963 від 22.02.2022; №801970 від 22.02.2022; №801976 від 23.02.2022; №801971 від 23.02.2022; №801947 від 16.02.2022; №801935 від 15.02.2022; №801937 від 15.02.2022.

Відповідно до п. 1 вказаних заявок, розрахунки здійснюються після отримання від Перевізника договору з мокрою печаткою, копії реєстраційних документів, рахунку, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу (обов`язково 2 примірника), акту виконаних робіт (надання послуг, даної заявки завіреного печаткою та підписом Перевізника), податкової накладної оформлених належним чином.

Пунктом 5 Заявок визначено, що документи повинні бути отримані не пізніше 10 днів від дня закінчення перевезення, при запізненні оплата буде здійснена через 20 банківських днів. Вразі отримання документів пізніше 20 днів оплата поступить протягом 30 банківських днів.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними №8020004657/2462200350 від 18.01.2022; №Р2781 від 29.01.2022; №Р2653 від 28.01.2022; №ТЕ000000797 від 27.01.2022; №Р3075 від 01.02.2022; №Р3077 від 01.02.2022; №Р3076 від 01.02.2022; №Р3488 від 04.02.2022; №997 від 07.02.2022; №Р3737 від 08.02.2022; №Р3747 від 08.02.2022; №Р3671 від 07.02.2022; №114322 від 07.02.2022; №Р2165 від 25.01.2022; №Р3831 від 08.02.2022; №Р5787 від 23.02.2022; №220222 від 22.02.2022 (транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ); №220222 від 22.02.2022 (транспортний засіб НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ); №23/02-01 від 23.02.2022; №Р5656 від 23.02.2022; №15 від 16.02.2022; б/н від 15.02.2022; №150222 від 15.02.2022 та податковими накладними №385; №657; №656; №654; №110; №109; №108; №283; №285; №286; №299; №303; №301; №694; №648; №726; №725; №727; №728; №722; №724; №721; №723.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 144300 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі приймання виконаних робіт та виставленими рахунками №А0000057758 від 18.01.2022; №А0000057980 від 30.01.2022; №А0000057979 від 29.01.2022; №А0000057978 від 28.01.2022; №А0000057976 від 02.02.2022; №А0000057975 від 02.02.2022; №А0000057974 від 02.02.2022; №А0000058083 від 05.02.2022; №А0000058084 від 08.02.2022; №А0000058085 від 09.02.2022; №А0000058086 від 09.02.2022; №А0000058088 від 08.02.2022; №А0000058087 від 08.02.2022; №А0000058097 від 26.01.2022; №А0000058261 від 10.02.2022; №А0000058327 від 24.02.2022; №А0000058326 від 23.02.2022; №А0000058328 від 23.02.2022; №А0000058329 від 28.02.2022; №А0000058323 від 17.02.2022; №А0000058325 від 16.02.2022; №А0000058322 від 24.02.2022; №А0000058324 від 16.02.2022.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго», колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором на загальну суму 144 300,00 грн.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором та заявками є таким, що настав, з огляду на наступне.

Відповідачем надані відомості з сайту АТ «Укрпошта» стосується поштового відправлення №330211591416, проте як вбачається з матеріалів справи, позивачем 02.06.2022 було направлено на юридичну адресу відповідача - 02002, місто Київ, вул. Флоренції, буд. 9, кв. 106 вимогу на оплату від 30.05.2022 разом з вищезазначеними документами для оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у поштове відправлення №3302711460800, накладною №3302711460800 від 02.06.2022 та фіскальним чеком від 02.06.2022.

Крім того, судом першої інстанції надано правомірно оцінку того, що представником відповідача на копії зазначеної роздруківки проставлено дату 23.01.2023 року, тоді як згідно відомостей офіційного сайту Укрпошти інформація про наявність та стан пересилань поштових відправлень постійно оновлюється та зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації, тобто до 02.12.2022, а отже вказана інформація не могла бути доступна 23.01.2023.

В той же час, доказів отримання відповідачем вказаної вимоги з додатками або повернення її підприємством поштового зв`язку на адресу позивача, матеріали справи не містять.

Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 N 958, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень», 1. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, граничним строком вручення підприємством поштового зв`язку вимоги з пакетом документів на оплату було 06.06.2022

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, враховуючи п. 5 Заявок та положення статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем було направлено вимогу з пакетом документів на оплату пізніше 20 днів від дня закінчення перевезень, останнім днем для виконання відповідачем свого обов`язку оплати наданих позивачем послуг було 20.07.2022

Отже, судом вірно встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором та заявками є таким, що настав.

Щодо посилання скаржника на ненадання позивачем достатньої кількості примірників документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем не спростовано те, що саме ним не забезпечено виписку ТТН в кількості необхідній для передачі двох екземплярів ТТН, як це передбачено пунктами 3.2.4., 3.2.6. Договору, а саме відповідно до п 3.2.4. відповідач, як Експедитор взяв на себе зобов`язання забезпечити своєчасне та правильне оформлення товарно-транспортних на документів (ТТН), відповідно до п. 3.2.6. відповідач, як Експедитор взяв на себе зобов`язання організувати оформлення документів на прийняття вантажів до перевезення та їх здачу.

А отже посилання відповідача на те, що позивачем не надано відповідачу другий примірник ТТН, є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки сам відповідач не забезпечив виписку ТТН в кількості необхідній для передачі двох екземплярів ТТН.

Крім того, відповідач не заперечує, що позивачем було надано послуги згідно Договору та заявок в повному обсязі та належним чином, про що також свідчить відсутність претензій відповідача під час виконання позивачем свої зобов`язань, а також підписані вантажоодержувачами без зауважень товарно-транспортні накладні та зареєстровані податкові накладні.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго» про стягнення 144 300, 00 грн,

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 910/14109/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 910/14109/22 - залишити без змін.

Судовий збір, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Рукарго».

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала