Рішення

від 21.08.2023 по справі 904/2003/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2003/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при помічнику судді (за дорученням судді) Невмержицькій Т.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС", 69035, м.Запоріжжя, вул.Південне Шосе, буд.32, код ЄДРПОУ 35810546

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест", 52020, Дніпропетровська область, село Чумаки(пн), вул.Центральна, буд.34-А, код ЄДРПОУ 33339852

про розірвання договору та стягнення коштів

Представники сторін:

від позивача: Колосар Максим Євгенович адвокат

від відповідача: Мостик Родіон Юрійович

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест" про розірвання договору та стягнення сплачених за товар коштів в сумі 655 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021р. в частині поставленого неякісного товару.

Ухвалою суду від 01.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.05.2023р.

22.05.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач звертає увагу в претензії від 25.11.2021р. № 20-711 на те, що у вересні місяці 2021р. нібито було спільно проведено заміну комплектуючих, проте жодних претензій, актів про недоліки постачальником не було отримано. Також в вищезазначеній претензії було зазначено, що у серпні місяці 2021р. проявились перші дефекти та було проведено заміну сита, але постачальником жодних претензій отримано не було та заміну комплектуючих не була узгоджена.

21.06.2023р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи експертного висновку № ГО-450 від 09.06.2023р.

11.07.2023р. до суду від позивача надійшли пояснення, в яких він заперечує щодо залучення до матеріалів справи експертного висновку № ГО-450 від 09.06.2023р.

13.07.2023р. до суду від відповідача надійшла заява в якій повідомляє, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

13.07.2023р. до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи, а саме: експертного висновку № ГО-450 від 09.06.2023р. Ухвалою суду від 13.07.2023р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест" строк на подання доказів та долучено до матеріалів справи експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-450 від 09.06.2023р.

18.07.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що ТОВ "СПП Сервіс" не вносило змін до конструкції грохоту та не порушувало режим експлуатації. Крім того, відповідачем не підписаний акт приймання-передачі грохоту при його поверненні 16.12.2021р. та після неодноразових звернень.

20.07.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких звертає увагу на те, що умови укладеного сторонами договору та специфікацій до нього не містять положень щодо показників якості розсіву, пропускної здатності гуркоту, тощо. Відповідач зазначає, що саме дії позивача призвели до утворення несправностей та дефектів в обладнанні, тому повернення обладнання за гарантійним випадком не є обґрунтованим, що не дає підстав розірвання договору та стягнення сплачених за обладнання коштів також.

Ухвалою суду від 20.07.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.08.2023р.

Ухвалою суду від 17.08.2023р. відкладений розгляд справи по суті на 21.08.2023р.

В судове засідання, 21.08.2023р., з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні, 21.08.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест" (постачальник) був укладений договір поставки № 1006/1.

Відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар згідно специфікації до цього Договору - Грохот ГІТ-42А (комплектація - сита верхнього ярусу 20х20 мм, сита нижнього ярусу 5х5 мм, електродвигун, ЗІП (сита) без рами) вартістю 690 000,00грн., в тому числі ПДВ 115 000,00грн.

Постачальник надає гарантію протягом 180 днів на товар з моменту підписання видаткової накладної, тобто з 13.07.2021р. по 13.01.2022р.

Право власності, усі риски загибелі і ушкодження товару переходять до покупця з дати, вказаної у видатковій накладній, виданій постачальником на відвантаження цієї партії товару.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.65 № П-6 з наступними змінами та доповненнями, з підписанням акту випробування та акту прийому-передачі обладнання на складі постачальника. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021р. Якщо за 20 календарних днів до моменту витікання договору жодна із сторін не заявить письмово про своє бажання його розірвати, термін дії договору автоматично подовжується на один рік.

Тобто, сторони узгодили у договорі приймання товару тільки за кількістю по інструкції № П-6.

13.07.2021р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі обладнання до договору № 1006/1 від 10.06.2021р. відповідно до якого покупець прийняв, а продавець передав обладнання згідно видаткової накладної № 128 від 13.07.2021р. на суму 690 000,00грн. Також позивач надав товарно-транспортну накладну № Р128 від 13.07.2021р. на суму 690 000,00грн.

При прийманні продукції позивачем не було в акті зазначено про його недоліки.

Позивач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 655 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1866 від 17.06.2021р. на суму 345 000,00грн., № 1931 від 12.07.2021р. на суму 172 500,00грн., № 486 від 24.09.2021р. на суму 15 000,00грн.. № 2224 від 06.10.2021р. на суму 72 500,00грн., № 2287 від 22.10.2021р. на суму 50 000,00грн. (а.с.31-35)

З матеріалів справи вбачається, що з дати поставки придбане обладнання використовувалось ТОВ «СПП Сервіс» на території ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» при проведенні робіт із розділення агломерату на фракцію 0-5 мм, що підтверджується Договором № 31-0586-02 від 21.05.2021, укладеним між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" (замовник) та ТОВ "СПП Сервіс" (виконавець), актом № 283 від 13.07.2021 на ввезення товарно-матеріальних цінностей на територію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", листом ТОВ "СПП Сервіс" № 33 від 09.07.2021.

03.08.2021р. між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" (сторона 1), ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" (нова сторона) та ТОВ "СПП Сервіс" (сторона 2) була укладена угода про заміну сторони договору № 31-0586-02 від 21.05.2021р., відповідно до якої сторона 1 передає новій стороні, а нова сторона приймає на себе всі права та обов`язки, що мали виникнути у сторони 1 за договором з дати підписання даної угоди.

З листа відповідача від 06.09.2021р. вбачається, що за зверненням позивача відносно грохоту ГІТ-42А в комплектації: електродвигун 15кВТ 750 об/мін-1 шт., пружина грохоту - 8 шт., відповідні пружинні опори - 4 шт., рама грохоту - 1 шт. представниками відповідача були виявлені дефекти та в подальшому були усунуті шляхом посилення конструкції грохоту ГІТ-42А.

07.09.2021р. ТОВ "СПП Сервіс" на адресу ПАТ "ДКХЗ" направила лист з проханням вивезти Грохот-42 для усунення неполадків на території заводу виробника з 07.09.2021р. по 15.09.2021р. (а.с.55)

14.09.2021р. після виконання виробником ремонтних робіт, обладнання було повернуто покупцю на територію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", що підтверджується актом № 368 від 14.09.2021 на ввезення/вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат". (а.с.57-58)

ТОВ "СПП Сервіс" запросило представників ТОВ "НПП Укрмінерал Інвест" для огляду та ремонту обладнання на місці його експлуатації, для чого листами № 229 від 02.11.2021, № 241 від 10.11.2021 замовило пропуски на територію заводу для наступних осіб: Мостика Родіона Юрійовича (менеджер), Латиша Дмитра Олександровича (зварювальник, менеджер), Полуектова Ігоря Володимировича (слюсар), Скрипник Максима Володимировича (слюсар). (а.с.59-60)

Як було з`ясовано в судовому засіданні, акти в вересні та листопаді 2021р. про усунення недоліків сторонами не укладались. Ремонті роботи відповідачем були виконані в період гарантійних зобов`язань.

25.11.2021р. ТОВ "СПП Сервіс" на адресу ТОВ "НПП Укрмінерал Інвест" направило претензію № 20-711 від 25.11.2021р., в якій просило розглянути можливість заміни гуркоту ГІТ-42А на гуркіт, який буде відповідати всім раніше заявленим технічним умовам.

В своїй претензії від 25.11.2021р. № 20-711 позивач зазначає, що 13-14 липня 2021р. гуркіт ГІТ-42 був ввезений на територію ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" та протягом трьох тижнів вбудований у конструкцію установки - класифікатора на рудному дворі в районі доменної печі № 12. З 15.08.2021р. протягом 5-8 робочих днів проявилися перші дефекти верхніх колосникових сит: під час роботи гуркоту, після подачі на нього гарячого (до 300 С0 ) агломерату, почали руйнуватися зварювальні шви кріплення колосників до рамок верхнього сита. Обірвані колосники частково повернула на рамки, але протягом найближчих 15 хвилин їх знову відривало. В результаті позивачем після усного погодження з представниками відповідача було ухвалено рішення замінити верхнє колосникове сито на сито з канільованої сітки. Також з зазначеної вище претензії позивача вбачається, що 14.09.2021р. після капітального ремонту гуркіту було введено в експлуатацію та в середині жовтня за рахунок власних коштів позивач замінив нижнє сито на канільовану сітку.

В подальшому вбачається, що після заміни верхнього сита з`явилися перші тріщини зварювальних з`єднань та корпуси підшипникового вузла.

10.11.2021р. було припинено експлуатацію гуркоту через тріщини зварювальних з`єднань та пориви тіла бортів гуркоту та підшипникового вузла. Після телефонного зв`язку з представниками відповідача 14.11.2021р. фахівцями відповідача були виконані частково зварювально-відновлювальні роботи з гуркоту на ділянці розсіву на території заводу.

23.12.2021р. на адресу ТОВ "СПП Сервіс" була направлена відповідь від 13.12.2021р. на вказану вище претензію, в якій відповідач відмовився від заміни обладнання, пославшись на те, що ТОВ "СПП Сервіс" мало перевірити якість обладнання під час його передачі покупцю як того вимагає Інструкція П-7 від 25.04.1966р. Відповідач в своїй відповіді на претензію наголошує, що з моменту прояви перших дефектів у серпні 2021р. жодних претензій, актів про недоліки постачальником не було отримано. Відповідач зазначає про виключення гарантійних зобов`язань виробника, оскільки позивачем неодноразово без погодження з відповідачем здійснювались заміни комплектуючих обладнання та претензія від покупця надійшла вже пізніше чотирьох місяців з дня отримання товару. Факт самостійного втручання позивачем (без згоди представника відповідача) в обладнання підтверджується претензією позивача від 25.11.2021р. № 20-711. (а.с.67)

Позивач зазначає, що 16.12.2021 вони за власні кошти доставили грохот до виробничого цеху відповідача для ремонту або заміни, але представники постачальника відмовились підписати акт приймання-передачі обладнання.

14.01.2022р. на адресу відповідача був направлений лист позивача № 20-784 від 13.01.2022р. із зверненням, в якому просило повідомити про строки виконання гарантійного ремонту грохоту, а також підписати акт приймання-передачі товару від 16.12.2021, який підтверджує факт повернення обладнання постачальнику. До листа було додано два примірнику акту від 16.12.2021р., підписаних з боку ТОВ "СПП Сервіс". Вказаний вище лист позивача був залишений відповідачем без відповіді.

24.01.2022р. позивач повторно направив лист № 20-790 від 24.01.2022 відповідачу з вимогою повідомити строки виконання гарантійного ремонту неякісного обладнання та підписати акт приймання-передачі товару від 16.12.2021. Вказаний вище лист позивача був залишений відповідачем без відповіді.

02.11.2022р. адвокат Колосар М.Є. направив на адресу відповідача лист ТОВ «СПП Сервіс» супровідний лист від 01.11.2022р. з повідомленням № 18-11-01 від 01.11.2022 про відмову від договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021 та повернення коштів.

Вказаний вище лист, який направлений на адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 був повернутий Укрпоштою з відміткою "За закінченням встановленого терміну зберігання", що підтверджується інформацією з відстеження трек-номеру 0421019231793 та 0421019231785.

Позивач зазначає, що відповідачем не підписаний акт приймання-передачі грохоту з дати його повернення (16.12.2021р.) та по сьогоднішній день.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Статтею 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно ч.1 ст.708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Відповідно до технічного паспорту на грохот ГІТ-42А, гарантія не поширюється на швидкозношувані та запасні частини; не відноситься до природного зношування, а також шкоди, що виникла внаслідок неправильного або недбалого обслуговування при надмірному навантаженні; застосування гуркоту за призначенням; недостатнього або неправильного монтажу та пуску гуркоту в експлуатацію персоналом покупця, а також внаслідок недотримання вимог щодо зберігання, монтажу, складання та пуску, зазначених в Інструкції з експлуатації. Гарантію на двигун представляє завод виробника двигуна.

З врахуванням вище викладеного вбачається, що Гуркіт ГІТ-42А був поставлений позивачу 13.07.2021р., а претензія щодо якості поставленого обладнання була заявлена 25.11.2021р., тобто після втручання до обладнання представниками позивача.

Суд критично ставиться до зазначеного твердження позивача стосовно усного погодження з представниками відповідача щодо ухвалення рішення по зміні верхнього колосникового сита на сито з канільованої сітки, оскільки доказів на підтвердження такого факту позивачем не доведено.

Суд звертає увагу на той факт, що вивезення обладнання з території ПАТ "ДКХЗ" на базу постачальника в с.Чумаки було здійснено в первічній комплектації: 1. грохот ГІТ-42А з встановленими на місті первинними ситами: верх - колосники, низ - рамки з нержавіючої ламелями; 2. електродвигун приводу грохотів; 3. рама грохоту; 4. опорні пружин грохоту - 8 шт.; 5. електровентилятор обдува підшипникового вузла грохоту, що підтверджується докладною запискою позивача № 20-744А від 16.12.20221р. (а.с.78)

Тобто, позивачем без відома відповідача були зняті раніше самовільно замінені позивачем верхні колосникові сита та нижнє сито та в подальшому вивезено обладнання в первічній комплектації.

Експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-450 від 09.06.2023р. був прийнятий судом до відома, але не був врахований при розгляді справи, оскільки такий висновок був зроблений не судовим експертом, а експертом та без попередження про кримінальну відповідальність.

Щодо розірвання договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021р., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили, а пунктом 6 статті 269 Господарського кодексу України передбачено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Згідно частини 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Матеріалами справи було доведено, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації обладнання шляхом самостійного втручання та заміни верхніх та нижніх сит в період гарантійного строку.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Тобто, позивачем був обраний неналежний спосіб захисту.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021р. Якщо за 20 календарних днів до моменту витікання договору жодна із сторін не заявить письмово про своє бажання його розірвати, термін дії договору автоматично подовжується на один рік.

Як було встановлено в судовому засіданні сторони не звертались за 20 календарних днів з письмовою заявою про розірвання договору.

Отже, строк дії закінчився 31.12.2022р., тоді як позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 12.04.2023р.

Але враховуючи те, що строк дії договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021р. закінчився 31.12.2022р., тому в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору необхідно відмовити.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначено у постанові Верховного суду №904/1103/20 від 01.12.2020 "17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категоріїв стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом враховано, що позивач не заперечував ним заміни верхнього колосникового сита на сито з канільованої сітки та нижнього сита на канільовану сітку та не спростував таких фактів, натомість не погоджується що такі дії були здійснені самостійно, оскільки такі рішення приймались з усним погодженням з відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що після втручань позивачем у конструкцію обладнання - Грохоту ГІТ - 42А без погодження з виробником - відповідачем виникли проблеми, які призвели до неякісних робіт з фракційного розділу агломерату.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.08.2023р.

Суддя С.П. Панна