Постанова

від 11.01.2024 по справі 904/2003/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 року м. Дніпро Справа № 904/2003/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Мадалиць В.В., посвідчення №5003 від 28.03.2018 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 р.

( суддя Панна С.П., повний текст складено 31.08.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС",

м. Запоріжжя

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест",

Дніпропетровська область, село Чумаки

про розірвання договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест" про розірвання договору та стягнення сплачених за товар коштів в сумі 655 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.07.2021 р. на виконання договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021 р., ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» поставило на адресу ТОВ «СПП Сервіс» вібраційне обладнання - «Грохот ГІТ-42А», під час експлуатації якого в рамках гарантійного строку неодноразово проявлялися дефекти - розриви зварних швів металоконструкції. 16.12.2021 р. ТОВ «СПП Сервіс» повернуло неякісне обладнання постачальнику, оскільки ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» двічі виконувало гарантійний ремонт, проте дефекти проявлялись знову, а претензію від 25.11.2021 р. про заміну обладнання на якісне ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не задовольнило. ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не відремонтувало неякісне обладнання та не повернуло його ТОВ «СПП Сервіс», не поставило іншого обладнання на заміну дефектному.

Під час розгляду справи ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» заперечувало проти позову, посилаючись на те, що ТОВ «СПП Сервіс» внесло зміни до конструкції обладнання, на які не розповсюджуються гарантійні зобов`язання постачальника.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 р. у справі № 904/2003/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати покладено на позивача.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 р. у справі № 904/2003/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що неякісна робота обладнання спричинена саме діями ТОВ «СПП Сервіс» - втручанням в конструкцію Грохоту ГІТ-42А шляхом заміни верхнього колосникового сита та нижнього сита. Такі висновки суду зроблені в результаті неповного з`ясування обставин та є помилковими.

При цьому Скаржник зазначає, що фахівці ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» за зверненнями ТОВ «СП Сервіс» проводили огляд обладнання, встановлювали його технічний стан та причини поломки і двічі виконували ремонт саме в рамках гарантійних зобов`язань. Якби спірне обладнання зазнало неузгоджених конструктивних змін, постачальник мав би відмовитися від виконання гарантійного ремонту. Приймаючи рішення про виконання гарантійного ремонту ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не зазначало, що до конструкції грохоту експлуатантом були внесені не узгоджені зміни (заміна сит, тощо), а поломки обладнання спричинені такими змінами або ж неналежними умовами експлуатації.

Скаржник наголошує на тому, що ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не надало суду висновку експерта, з якого б вбачалось, що «Грохот ГІТ-42А» в період гарантійного строку вийшов з ладу саме внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання такого обладнання, як того вимагає ч. 2 ст. 679 ЦК України, ч. 6 ст. 269 ГК України. Наданий ТОВ «НПП Укрмінерл Інвест» експертний висновок Дніпропетровської торгово- промислової палати № ГО-450 від 09.06.2023 р. не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, а тому обґрунтовано не був прийнятий до уваги судом при розгляді справи. Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок поломок обладнання з діями ТОВ «СПП Сервіс». Таким чином, суд не встановив технічних причин поломок Грохоту ГІТ-42А в період гарантійного строку та зробив безпідставний висновок, що такі поломки зумовлені діями Позивача.

Скаржник зазначає, що під час судового засідання директор ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» визнав той факт, що ТОВ «СПП Сервіс» повернуло грохот на базу виробника 16.12.2021 і те, що спірне обладнання по теперішній час знаходиться у розпорядженні ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест».

Крім того, 02.11.2022 р. адвокат Колосар М.Є. направив на адресу ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» лист ТОВ «СПП Сервіс» № 18-11-01 від 01.11.2022 р. про відмову від договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021 р. та повернення коштів. ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не отримало вказаний лист, а тому договір підлягає розірванню за рішенням суду.

На переконання Скаржника висновок суду про те, що строк дії договору поставки від 10.06.2021 р. № 1006/1 сплинув 31.12.2022 р., а тому не може бути розірваний судом є безпідставним. Відповідно до умов договору поставки від 10.06.2021 р. № 1006/1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 р. Якщо за 20 календарних днів до моменту витікання договору жодна із сторін не заявить письмово про своє бажання його розірвати, термін дії договору автоматично подовжується на один рік. Буквальне тлумачення змісту цього пункту вказує на те, що строк дії договору автоматично продовжується на один рік щоразу, якщо за 20 календарних днів жодна із сторін не повідомить про своє бажання його розірвати. Кількість таких продовжень строку дії договору також не обмежена. Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції договір поставки від 10.06.2021 р. № 1006/1 є чинними.

Водночас, на думку Скаржника, ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» допущено істотне порушення Договору поставки № 1006/товарів № 15/Ю/2020/БПО-01 від 15.10.2020, яке полягає у невиконанні обов`язку щодо поставки якісного товару. Поставка товару є обставиною, з якою договір від 10.06.2021 р. № 1006/1 пов`язує право Постачальника на отримання оплати. Як було зазначено, 16.12.2021 р. ТОВ «СПП Сервіс» повернуло ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» неякісний товар для гарантійного ремонту. В подальшому ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не повернуло ТОВ «СПП Сервіс» відремонтоване обладнання не надало іншого обладнання на заміну дефектному. Не надавши Покупцю обумовлений договором товар, ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» фактично не виконало поставку товару, внаслідок чого ТОВ «СПП Сервіс» позбавлене того, на що розраховувало при укладенні договору.

Скаржник вважає, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну ( сплаченим коштам ) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна ( коштів ) на підставі пункту 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 р. у справі № 537/4259/15-ц.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що 13.07.2021 р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі обладнання до договору № 1006/1 від 10.06.2021 р., відповідно до якого Покупець прийняв, а Продавець передав обладнання згідно видаткової накладної № 128 від 13.07.2021 р. на суму 690 000,00 грн. Також Позивач надав товарно-транспортну накладну № Р128 від 13.07.2021 р. на суму 690 000,00 грн. При прийманні продукції Позивачем не було зазначено в акті про його недоліки. Вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 р. та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістюд затвердженої постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 р. Позивачем, як отримувачем обладнання, не дотримувалися.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що умови укладеного сторонами у справі договору та специфікацій до нього не містять положень щодо показників якості розсіву, пропускної здатності гуркоту, тощо. Поставлений товар сплачено Позивачем поетапно та частково. Обладнання було поставлено 13.07.2021 р., а претензія щодо якості поставленого обладнання датована 25.11.2021 р., тобто після внесення Позивачем конструктивних змін у обладнання самостійно ( без узгодження із Відповідачем ), його постійного перевантаження та спливу майже 5 місяців.

Товариство також вказує на те, що Позивачем було вносено зміни до конструкції грохоту самостійно, без узгодження із Відповідачем та постійно порушувались режими експлуатації обладнання. Матеріали справи свідчать про тривале використання обладнання на об`єкті контрагенту Позивача та здобуття прибутку. Після неодноразових втручань Позивача у конструкцію обладнання, без погодження із Виробником ( Відповідачем ), виникли проблеми, що призвели до виведення з ладу даного обладнання.

Крім того, Товариство зазначає про те, що саме дії Позивача призвели до утворення несправностей та дефектів в обладнанні, тому повернення обладнання за гарантійним випадком не є обгрунтованим та як наслідок, розірвання договору та стягнення сплачених за обладнання коштів також.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Паруснікова Ю.Б., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2003/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 р. у справі № 904/2003/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/2003/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 р., у зв`язку із відпусткою головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідача), для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Чус О.В., Паруснікова Ю.Б..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 р. у справі № 904/2003/23.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.10.2023 р., у зв`язку з виходом на роботу головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/2003/23, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Чус О.В., Парусніков Ю.Б..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято справу № 904/2003/23 до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.01.2024 р..

Представник Позивача в судове засідання 11.01.2024р. не з`явивися.

11.01.2024р. через систему "Електронний Суд" представником Позивача подано клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату. Вказане клопотання мотивовано тим, що на час розгляду апеляційної скарги представник Позивача буде зайнятий в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів його відхиляє, виходячи з того, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019р. у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020р. у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022р. у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів бере до уваги, що позиція скаржника/позивача викладена в апеляційній скарзі, явка представників учасників справи судом не визнавалася обов`язковою, тоді як скаржник повідомлений про дату та час розгляду справи в установленому законом порядку.

У судовому засіданні 11.01.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

10.06.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП Укрмінерал Інвест" ( Постачальник ) був укладений Договір поставки № 1006/1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно специфікації до цього Договору - Грохот ГІТ-42А ( комплектація - сита верхнього ярусу 20х20 мм, сита нижнього ярусу 5х5 мм, електродвигун, ЗІП (сита) без рами) вартістю 690 000,00 грн., в тому числі ПДВ 115 000,00 грн.

Постачальник надає гарантію протягом 180 днів на товар з моменту підписання видаткової накладної, тобто з 13.07.2021 р. по 13.01.2022 р.

Право власності, усі риски загибелі і ушкодження товару переходять до покупця з дати, вказаної у видатковій накладній, виданій Постачальником на відвантаження цієї партії товару.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 з наступними змінами та доповненнями, з підписанням акту випробування та акту прийому-передачі обладнання на складі постачальника. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 р. Якщо за 20 календарних днів до моменту витікання договору жодна із сторін не заявить письмово про своє бажання його розірвати, термін дії договору автоматично подовжується на один рік.

13.07.2021 р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі обладнання до договору № 1006/1 від 10.06.2021 р. відповідно до якого Покупець прийняв, а Продавець передав обладнання згідно видаткової накладної № 128 від 13.07.2021 р. на суму 690 000,00 грн. Також, Позивач надав товарно-транспортну накладну № Р128 від 13.07.2021 р. на суму 690 000,00 грн.

При прийманні продукції Позивачем не було в акті зазначено про його недоліки.

Позивач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 655 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1866 від 17.06.2021 р. на суму 345 000,00 грн., № 1931 від 12.07.2021р. на суму 172 500,00 грн., № 486 від 24.09.2021 р. на суму 15 000,00 грн.. № 2224 від 06.10.2021 р. на суму 72 500,00 грн., № 2287 від 22.10.2021 р. на суму 50 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з дати поставки придбане обладнання використовувалось ТОВ «СПП Сервіс» на території ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» при проведенні робіт із розділення агломерату на фракцію 0-5 мм, що підтверджується Договором № 31-0586-02 від 21.05.2021 р., укладеним між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" ( Замовник ) та ТОВ "СПП Сервіс" ( Виконавець ), актом № 283 від 13.07.2021 р. на ввезення товарно-матеріальних цінностей на територію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", листом ТОВ "СПП Сервіс" № 33 від 09.07.2021 р..

03.08.2021 р. між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" ( Сторона -1), ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" ( Нова сторона ) та ТОВ "СПП Сервіс" ( Сторона -2 ) була укладена угода про заміну сторони договору № 31-0586-02 від 21.05.2021 р., відповідно до якої Сторона -1 передає Новій стороні, а Нова сторона приймає на себе всі права та обов`язки, що мали виникнути у Сторони -1 за договором з дати підписання даної угоди.

З листа Відповідача від 06.09.2021р. вбачається, що за зверненням Позивача відносно грохоту ГІТ-42А в комплектації: електродвигун 15кВТ 750 об/мін-1 шт., пружина грохоту - 8 шт., відповідні пружинні опори - 4 шт., рама грохоту - 1 шт. представниками відповідача були виявлені дефекти та в подальшому були усунуті шляхом посилення конструкції грохоту ГІТ-42А.

07.09.2021 р. ТОВ "СПП Сервіс" на адресу ПАТ "ДКХЗ" направила лист з проханням вивезти Грохот-42 для усунення неполадків на території заводу виробника з 07.09.2021 р. по 15.09.2021 р..

14.09.2021 р. після виконання виробником ремонтних робіт, обладнання було повернуто Покупцю на територію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", що підтверджується актом № 368 від 14.09.2021 р. на ввезення/вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат".

10.11.2021 р. було припинено експлуатацію гуркоту через тріщини зварювальних з`єднань та пориви тіла бортів гуркоту та підшипникового вузла.

ТОВ "СПП Сервіс" запросило представників ТОВ "НПП Укрмінерал Інвест" для огляду та ремонту обладнання на місці його експлуатації, для чого листами № 229 від 02.11.2021 р., № 241 від 10.11.2021 р. замовило пропуски на територію заводу для наступних осіб: ОСОБА_1 (менеджер), ОСОБА_2 (зварювальник, менеджер), ОСОБА_3 (слюсар), ОСОБА_4 (слюсар).

14.11.2021 р. фахівцями Відповідача були виконані частково зварювально-відновлювальні роботи з гуркоту на ділянці розсіву на території заводу.

25.11.2021 р. ТОВ "СПП Сервіс" на адресу ТОВ "НПП Укрмінерал Інвест" направило претензію № 20-711 від 25.11.2021 р., в якій просило розглянути можливість заміни гуркоту ГІТ-42А на гуркіт, який буде відповідати всім раніше заявленим технічним умовам. В своїй претензії Позивач зазначає, що 13-14 липня 2021 р. гуркіт ГІТ-42 був ввезений на територію ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" та протягом трьох тижнів вбудований у конструкцію установки - класифікатора на рудному дворі в районі доменної печі № 12. З 15.08.2021 р. протягом 5-8 робочих днів проявилися перші дефекти верхніх колосникових сит: під час роботи гуркоту, після подачі на нього гарячого ( до 300 С0 ) агломерату, почали руйнуватися зварювальні шви кріплення колосників до рамок верхнього сита. Обірвані колосники частково повернула на рамки, але протягом найближчих 15 хвилин їх знову відривало. В результаті Позивачем після усного погодження з представниками Відповідача було ухвалено рішення замінити верхнє колосникове сито на сито з канільованої сітки. Також з зазначеної вище претензії Позивача вбачається, що 14.09.2021 р. після капітального ремонту гуркіту було введено в експлуатацію та в середині жовтня за рахунок власних коштів Позивач замінив нижнє сито на канільовану сітку.

23.12.2021 р. на адресу ТОВ "СПП Сервіс" була направлена відповідь від 13.12.2021 р. на вказану вище претензію, в якій Відповідач відмовився від заміни обладнання, пославшись на те, що ТОВ "СПП Сервіс" мало перевірити якість обладнання під час його передачі покупцю як того вимагає Інструкція П-7 від 25.04.1966 р. Відповідач в своїй відповіді на претензію наголошує, що з моменту прояви перших дефектів у серпні 2021р. жодних претензій, актів про недоліки постачальником не було отримано. Відповідач зазначає про виключення гарантійних зобов`язань виробника, оскільки позивачем неодноразово без погодження з відповідачем здійснювались заміни комплектуючих обладнання та претензія від покупця надійшла вже пізніше чотирьох місяців з дня отримання товару. Факт самостійного втручання позивачем (без згоди представника відповідача) в обладнання підтверджується претензією позивача від 25.11.2021р. № 20-711.

Позивач стверджує, що 16.12.2021 р. доставив грохот до виробничого цеху Відповідача для ремонту або заміни, але представники Постачальника відмовились підписати акт приймання-передачі обладнання.

14.01.2022 р. на адресу Відповідача був направлений лист № 20-784 від 13.01.2022 р. із зверненням, в якому Позивач просив повідомити про строки виконання гарантійного ремонту грохоту, а також підписати акт приймання-передачі товару від 16.12.2021 р., який підтверджує факт повернення обладнання Постачальнику. До листа було додано два примірнику акту від 16.12.2021 р., підписаних з боку ТОВ "СПП Сервіс".

24.01.2022 р. Позивач повторно направив Відповідачу лист № 20-790 від 24.01.2022 р. з вимогою повідомити строки виконання гарантійного ремонту неякісного обладнання та підписати акт приймання-передачі товару від 16.12.2021 р..

02.11.2022 р. адвокат Колосар М.Є. направив на адресу Відповідача лист від 01.11.2022 р. з повідомленням № 18-11-01 від 01.11.2022 р. про відмову ТОВ «СПП Сервіс» від договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021 р. та повернення коштів.

Посилаючись на вищевикладене та те, що ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» фактично не виконало поставку товару ( не надало Покупцю обумовленого договором товар ), внаслідок чого ТОВ «СПП Сервіс» позбавлене того, на що розраховувало при укладенні договору, Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом в якому просить розірвати договіру поставки № 1006/1 від 10.06.2021 р., укладений між ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» та ТОВ «СПП Сервіс», та стягнути з Відповідача сплачені за товар кошти в сумі 655 000,00 грн., на підставі ст. 1212 ЦК України.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання Договору та стягнення з Відповідача сплаченої Позивачем не у повному обсязі вартості отриманого майна за цим Договором.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, зокрема частини другої ст. 651 ЦК України.

За загальним правилом, визначеним у частині першій ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини четвертої ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як встановлено судом сторони Договору передбачили, що Договір діє до 31.12.2021 р., при цьому якщо за 20 календарних днів до моменту витікання договору жодна із сторін не заявить письмово про своє бажання його розірвати, термін дії договору автоматично подовжується на один рік.

Матеріали справи не містять письмової заяви жодної із сторін про своє бажання його розірвати. Тобто, сторони не звертались за 20 календарних днів з письмовою заявою про розірвання договору.

Отже, враховуючи умови договору, термін дії договору було автоматично подовжено на один рік, тобто до 31.12.2022 р., тоді як Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання цього договору - 12.04.2023 р., тобто після закінчення строку його дії.

У постановах Верховного Суду, зокрема, від 07.08.2018 р. зі справи № 910/7981/17, від 18.11.2019 р. зі справи № 910/16750/18, від 14.07.2021 р. зі справи № 911/1442/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого розірвано може бути лише чинний ( такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення ) договір.

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що вимога Товариства про розірвання Договору задоволенню не підлягає.

Висновок місцевого господарського суду в цій частині не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.09.2020 р. зі справи № 920/418/19, в контексті застосування ст. 16 ЦК України. Так, згідно з висновком, викладеним у зазначеній постанові Верховного Суду, право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони. Водночас право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору щодо розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Щодо доводів Скаржника пов`язаних зі стягненням з Відповідача сплачених за товар коштів в сумі 655 000,00 грн. ( повна вартість, якого за умовами договору складає 690 000,00 грн.), на підставі ст. 1212 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Перш за все, як було зазначено вище, підстави для розірвання спірного Договору, передбачені частиною другою ст. 651 ЦК України, відсутні. Строк дії Договору, з урахуванням автоматично подовжено на один рік, закінчився 31.12.2022 р..

Згідно з статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 631 ЦК України та ч.7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Велика Палата Верховного Суду , розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду у постанові від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17, зазначила: "6.4. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. 6.5. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем".

Відповідно, зобов`язання сторін, передбачені спірним Договором, зокрема фінансові ( Позивач не повністю розрахувався за придбаний у Відповідача товар вартістю 690 000,00 грн., сплативши 655 000,00 грн.), не були припинені.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частинами 2, 3 ст.1212 ЦК передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ст. 1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 р. у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 р. у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 р. у справі № 904/2444/18.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином ( постанови Верховного Суду від 06.02.2020 р. у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 р. у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 р. у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 р. у справі № 904/2444/18).

Разом з тим, як було зазначено вище, не зважаючи на припинення строку дії спірного Договору, фінансові зобов`язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії цього Договору, не є припиненими ( зокрема, обов`язок Покупця оплатити товар у повному обсязі ).

ТОВ "НПП Укрмінерал Інвест" отримало відповідні кошти ( частину вартості придбаного Позивачем майна ) на підставі Договору, при цьому така підстава отримання зазначених коштів не перестала існувати. Відтак положення ст. 1212 ЦК до спірних правовідносин не підлягає застосуванню, а відповідна сума коштів підлягає поверненню в силу положень ЦК, що регулюють відносини поставки, та самого Договору.

Подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17 ( п. 6.9 ).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Позивач наголошує на тому, що ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» допущено істотне порушення Договору поставки № 1006/товарів № 15/Ю/2020/БПО-01 від 15.10.2020 р., яке полягає у невиконанні обов`язку щодо поставки якісного товару. При цьому, за твердженням Позивача, ТОВ «СПП Сервіс» повернуло ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» неякісний товар для гарантійного ремонту. В подальшому ТОВ «НПП Укрмінерал Інвест» не повернуло ТОВ «СПП Сервіс» відремонтоване обладнання не надало іншого обладнання на заміну дефектному.

Як зазначалось вище, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України, а повернення сплачених коштів має відбуватись відповідно до вимог закону та Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (зазначене кореспондує ст.193 ГК).

Згідно з частинами 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої та другої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Ст. 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно ч. 1 ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно ч. 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Відповідно до умов договору поставки № 1006/1 від 10.06.2021 р., Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно специфікації до цього Договору - Грохот ГГГ-42А (комплектація - сита верхнього ярусу 20x20 мм, сита нижнього ярусу 5x5 мм, електродвигун, ЗІП (сита) без рами) вартістю 690 000,00 грн., в тому числі ПДВ 115 000,00 грн.

У відповідності до технічного паспорту на дане обладнання, Виробник гарантував успішну роботу гуркоту при дотриманні споживачем умов експлуатації, транспортування та зберігання.

Гарантійний термін встановлювався протягом 12 місяців із дня пуску устаткування експлуатацію ( але не більше 18 місяців від дати відвантаження ). Гарантія не поширювалася на швидкозношувані та запасні частини; не відносилася до природного зношування, а також шкоди, що виникла внаслідок неправильного або недбалого обслуговування при надмірному навантаженні; застосування гуркоту за призначенням; недостатнього або неправильного монтажу та пуску гуркоту в експлуатацію персоналом покупця, а також внаслідок недотримання вимог щодо зберігання, монтажу, складання та пуску, зазначених в Інструкції з експлуатації. Гарантію на двигун надавав завод-виробник двигуна.

13.07.2021 р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі обладнання до договору № 1006/1 від 10.06.2021 р. відповідно до якого Покупець прийняв, а Продавець передав обладнання згідно видаткової накладної № 128 від 13.07.2021 р. на суму 690 000,00 грн. При прийманні продукції Покупцем не було зазначено в акті про недоліки обладнання.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати, рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.

Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів.

Умови укладеного сторонами у справі договору та специфікацій до нього не містять положень щодо показників якості розсіву, пропускної здатності гуркоту, тощо.

Поставлений товар сплачено Позивачем частково.

Як зазначалося раніше, обладнання було поставлено 13.07.2021 р., а претензія щодо якості поставленого обладнання датована 25.11.2021 р., тобто після внесення Позивачем конструктивних змін у обладнання самостійно ( без узгодження із Відповідачем ). При цьому, Покупцем було внесено зміни до конструкції грохоту самостійно, без узгодження із Постачальником. Також, з матеріалів справи вбачається тривале використання обладнання на об`єкті контрагенту Позивача.

За твердженням Відповідача ( не спростованим Позивачем ) після неодноразових втручань Позивача у конструкцію обладнання, без погодження із Виробником ( Відповідачем ), виникли проблеми, що призвели до виведення з ладу даного обладнання. Відповідач зазначає, що саме дії Позивача призвели до утворення несправностей та дефектів в обладнанні, тому повернення обладнання за гарантійним випадком не є обгрунтованим та як наслідок, розірвання договору та стягнення сплачених за обладнання коштів також.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін ( п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України ). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог ( ч. 3 ст. 13 ГПК України ).

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує ( концепція негативного доказу ).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі № 915/641/18.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП СЕРВІС" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 р. у справі № 904/2003/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.01.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Ю.Б. Парусніков